Dym_na_vode

​​Коли Судзукі Роші запитували, навіщо йому медитувати, він завжди відповідав одне й те саме: «Ми медитуємо не для того, щоб досягти природи Будди — адже, будучи всюдисущою, вона в буквальному сенсі недосяжна, — скоріше, ми медитуємо, щоб виразити природу Будди, якою ми завжди вже володіємо».

​​Якщо ви прагнете лише речей цього чуттєвого світу, то ніколи не відкриєте для себе вищих чи глибших реальностей. Але якщо ви перегинаєте палицю і заперечуєте або придушуєте цей світ, то ніколи не знайдете Недвоїсте — первинний стан, який включає в себе і Одне, і Багато, потойбічне і посейбічне, Висхідне і Низхідне, Порожнечу і Форму, Нірвану і Самсару як рівні жести Одного Смаку. Кен Уілбер

​​Якщо ви прагнете лише речей цього чуттєвого світу, то ніколи не відкриєте для себе вищих чи глибших реальностей. Але якщо ви перегинаєте палицю і заперечуєте або придушуєте цей світ, то ніколи не знайдете Недвоїсте — первинний стан, який включає в себе і Одне, і Багато, потойбічне і посейбічне, Висхідне і Низхідне, Порожнечу і Форму, Нірвану і Самсару як рівні жести Одного Смаку. Кен Уілбер

​​Кожен день ти зустрічаєш «сьогодні» вперше - вічно існує лише ця одна мить, вічне тут і зараз. Ця безмежна мить означає твоє теперішнє життя, яке завжди є абсолютно новим фактом. Навіть минуле, якщо дивитися на нього з цієї миті, є цілком новим минулим. Кодо Савакі Росі

​​Поведінка митця в житті: Митець не повинен брехати собі та іншим Митець не повинен красти ідеї в інших митців Митець не повинен йти на компроміси з собою або арт-ринком Митець не повинен убивати інших людей Митець не повинен створювати з себе ідола... Митець не повинен закохуватися в іншого митця Ставлення митця до тиші: Митець повинен розуміти тишу Митець повинен звільнити місце для тиші, аби вона ввійшла в його роботи Тиша, немов острів посеред бурхливого океану Ставлення митця до самотності: Митець повинен тривалий час бувати на самоті Самотність надзвичайно важлива Геть від дому, геть з майстерні, геть від родини, геть від друзів Митець повинен тривалий час перебувати біля водоспадів Митець повинен тривалий час перебувати біля виверження вулканів Митець повинен тривалий час спостерігати за стрімкими ріками Митець повинен тривалий час вдивлятися в горизонт, де зустрічаються океан та небо Митець повинен тривалий час вдивлятися в нічне зоряне небо Маніфест життя митця: Марина Абрамович

​​На вершині гори Ча, серед тиші та спокою, зосереджено медитував буддійський мудрець Бодхідхарма. Одного моменту його почало занурювати в сон. Розізлившись на це, ченець вирвав собі вії та кинув біля себе на землю. На наступний день, вийшовши з медитації, Бодхідхарма побачив, що на тому місці виріс молодий кущ. Його листя він використовував для приготування ароматного чаю, який став символом внутрішньої гармонії та спокою, а також джерелом енергії для його послідовників, які долучилися до практики медитації на горі Ча. Саме тому цей напій і почали називати Чай.

​​Людина притягує світ. Нею і для неї всі істоти й предмети, які її оточують, насичені сенсом: вони мають імʼя. Усе вказує на людину. Але людина — на що вона вказує? Вона не знає напевно. Вона хоче бути іншою, її буття завжди спонукає її вийти за межі самої себе. І людина постійно втрачає опору; на кожному кроці вона занурюється вниз і наштовхується на того іншого, яким вона себе уявляє і який вислизає з її рук (...). Людина — це тимчасовість і зміна, а "інакшість" становить її власний спосіб буття. Людина реалізує або здійснює себе, коли стає іншою. Стаючи іншою, вона відновлює себе, відвойовує своє первісне буття, до падіння або занурення у світ, до розколу на себе та "іншого". Octavio Paz

​​Коли все зникає, залишається лише те, що було справжнім від початку: порожнеча, яка бачить сама себе. Бодхідхарма

​​Відносини людини і світу настільки глибокі, що помилкою було б розділяти їх. Якщо ж ми все-таки їх розділимо, то людина перестане бути людиною, а світ перестане бути світом. Ван дер Берг

​​Старий рік розтанув у тиші. Новий ще не має імені. Між ними - дихання, у якому ти є.

​​У тиші ночі я бачу: те, чого я боявся все життя, спокійно сидить у моєму власному серці. Іккю Сōдзюн

​​Залізна руда може думати, що піддається в печі безглуздим тортурам, але коли загартований клинок з прекрасної сталі озирається назад, він вже думає інакше. Лобсанг Рампа

​​День довгий, як для дитини Гора спокійна, як нескінченне минуле Росі Кодо Савакі

​​Ми зупиняємо того, хто не може припинити шукати щось зовнішнє, і практикуємо тілом в такій поставі, яка нічого не шукає. Це — дзадзен. Кодо Савакі Росі

​​Як сказав Будда в «Сутрі позамежної мудрості»: «Всі явища схожі на сон та оману» - таким є навіть саме просвітлення. Якщо виявиться, що є щось важливіше чи потужніше, ніж просвітлення, то це також буде лише сон та омана. Видатний Наґарджуна, один із послідовників Будди, писав, що Будда ніколи не стверджував, що нірвана існує після відмови від самсари. Нірвана - це неіснування самсари. Ніж стає гострим в результаті вичерпання двох явищ - точильного каменя та металу. Так само просвітлення є результатом вичерпання затьмарень та їхніх протиотрут. Зрештою, ми повинні відмовитися від шляху, який веде до просвітлення. Поки вважаємо себе буддистами, ми не стали Буддою. Дзонгсар Джамʼянг Кхʼєнце

​​Коли Сіддгартха досяг просвітлення, він став відомий як Будда. «Будда» - це не імʼя, а термін, що характеризує стан ума. Слово «будда» позначає одну якість, що має два аспекти: «довершений» і «пробуджений». Інакше кажучи, «будда» - це той, хто очистив затьмарення і здобув мудрість. Завдяки своєму осягненню під деревом бодгі, Будда пробудився від стану двоїстості - чіпляння за субʼєкт і обʼєкт. Він усвідомив, що ніщо сукупне не може існувати постійно. Він усвідомив, що жодна емоція, яка є результатом егоїстичного чіпляння, не призводить до щастя. Він усвідомив, що немає «я» та явищ як обʼєктів сприйняття, які б існували насправді. І також усвідомив, що саме просвітлення - за межами будь-яких понять. Ці осягнення ми називаємо «мудрістю Будди» - усвідомленням усієї повноти істини. Дзонгсар Джамʼянг Кхʼєнце

​​Усі Будди і всі чуттєві істоти не що інше, як Один Дух, крім якого не існує нічого. Цей Дух, який не має початку, - ненароджений і неруйнівний. Він не зелений або жовтий і не має ні форми, ні зовнішності. Він не належить до категорії речей, які існують або не існують, і про нього не можна думати як про нове чи старе. Він ні довгий, ні короткий, ні великий, ні маленький, бо він перевершує всі межі, міри, імена, ознаки та порівняння. Тільки пробуджуйтеся до Одного Духа. Майстер дзен Хуанг По

​​Проте сам шлях зрештою потрібно покинути, так само як покидають човен, дійшовши на інший берег. Треба зійти, коли прибув. У точці повного прозріння слід відмовитися й від Буддизму. Дзонґсар Джам’янґ Кх’єнце

​​Знай себе — і ти пізнаєш усе. Забудь себе — і ти будеш усім. Доген

​​Світ і я перебуваємо один в одному. Моріс Мерло-Понті