Наукове товариство студентів

🔔 Онлайн-захід «Академічна мобільність аспірантів та молодих вчених» 🗣 Спікер: Корнієнко Аліна Юріївна, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, координатор з академічної мобільності на історичному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка. 🔥 Маєте питання щодо навчання чи стажування за програмами академічної мобільності? Прагнете поліпшити професійні навички або здобути практику закордоном чи в Україні? Дізнавайтесь на зустрічі про сучасні можливості професійного розвитку!🔥 📅 Дата: 21 червня 2024 ⏱ Час: 12:00 (за Києвом) ❗️ Посилання на зустріч (via Zoom): https://knu-ua.zoom.us/j/89906696982

Вчора, 4 червня з'явився на світ Владислав Городецький - архітектор, який подарував Києву одні з його найзнаковіших споруд. Життя Городецького, однак не було наповнене виключно архітектурою. Через які джунґлі довелося пройти йому від невеликого села на Поділлі до далекого Тегерану?  Дізнайтесь у нашому новому дописі

Роман «Аптекар» був опублікований в жовтні 2015 року, і він одразу зазнав великої популярності серед прихильників творів Юрія Винничука, і не тільки. Ця книга поєднує в собі наукові знання автора й художні уявлення – реальність і фантазію, створюючи свій власний неповторний магічний стиль. «Аптекар» – це історія одного юнака, якого доля занесла спершу до Венеції, а потім до Львова. Роман приправлений багатьма різними сюжетними поворотами загадками та надприродними явищами. Детальніше про твір можна дізнатися за посиланням

16 травня пройшла панельна дискусія «Археологічна спадщина в умовах військових конфліктів в Україні». Обговорили питання, які ви, шановні учасники, поставили Павлу Шидловському та Євгену Синиці. Це були насичені півтори години (рекорд по лекціям для нас!), наповнені важливою, актуальною, безмежно цікавою та подекуди сумною інформацією. Тим не менш, часу все одно виявилось недостатньо, оскільки на тему охорони археологічної спадщини можна говорити годинами. Тож дякуємо нашим спікерам та слухачам. Ваше, Наукове товариство студентів 💙

Памво Беринда, український друкар, лексикограф та письменник чи ненайбільш видатна постать культурно-освітнього руху Галичини а першій половині 17 століття і загалом всієї України. Хоч його життя в наповнене численними загадками і про більшість подробиць ми можемо тільки здогадуватися, факти, які нам відомі, дають розуміння про великий вклад і роботу Памва Беринди. Досі можна дискутувати про те, де ж саме отримав освіту відомий діяч, де народився і чи був шляхтичем. Проте можна бути впевненим у його фундаментальній праці «Леѯіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє»  Більше про життя сьогоднішнього героя ви можете дізнатися у нашій новій публікації

Античність є колискою європейської цивілізації, протягом всієї нашої історії людство повертається до мистецьких алюзій на античність, пригадує видатних мислителів та політичних діячів давніх Греції та Риму. Проте звідки ми знаємо про такі хрестоматійні історії як спалення Нероном Риму, жорстокість Калігули та крилатий вислів "Гроші не пахнуть"? Про те, як Гай Светоній Транквіл не лише описав життя дванадцяти імператорів Риму, але й став одним з найбільш цитованих римських істориків читайте за посиланням.

Античність є колискою європейської цивілізації, протягом всієї нашої історії людство повертається до мистецьких алюзій на античність, пригадує видатних мислителів та політичних діячів давніх Греції та Риму. Проте звідки ми знаємо про такі хрестоматійні історії як спалення Нероном Риму, жорстокість Калігули та крилатий вислів "Гроші не пахнуть"? Про те, як Гай Светоній Транквіл не лише описав життя дванадцяти імператорів Риму, але й став одним з найбільш цитованих римських істориків читайте за посиланням.

Триває прийом заявок на XIV Дні науки🕊 💬Конференція відбудеться 27 травня в змішаному форматі. Робочі мови: українська, англійська. Детальну інформацію щодо секцій шукайте в закріплених дописах🙌🏼 🗒 Для участі в конференції заповніть цю форму. 💸Організаційний внесок – відсутній. ✏️До 20 травня включно учасники конференції мають надіслати до організаційного комітету тексти (4500-5000 знаків) своїх доповідей для формування збірника на пошту — [email protected] Вимоги до оформлення тез

Запрошуємо наукових співробітників, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, аспірантів та магістрантів до участі у Міжнародній науковій конференції «ХХVII Сходознавчі читання А. Кримського», яка відбудеться 27 червня 2024 р. Роботу секцій заплановано з таких напрямів: 🔹 Історія та культура країн Сходу; 🔹 Стародавній Схід; 🔹 Релігії та філософські вчення Сходу; 🔹 Східні мови та літератури; 🔹 Кочові спільноти Великого Степу; 🔹 Історія та культура Криму й Причорномор’я доби Середньовіччя та Нового часу; 🔹 Пам’ятки єврейської літератури; 🔹 Історія євреїв Східної Європи; 🔹 Політичні, економічні та соціокультурні проблеми розвитку країн сучасного Сходу; 🔹 Історія та культура корінних народів східного походження та міноритарних спільнот в Україні; 🔹Пам’ятки східного походження в Україні; 🔹 Історія сходознавства. Ознайомитися з додатковою інформацією та вимогами до оформлення тез: www.oriental-studies.org.ua/uk/ххvii-сходознавчі-читання-а-кримського Реєстраційна форма за посиланням👈

Українська культурна спадщина… Ці три слова набувають нових, особливих сенсів з першого року російсько-української війни — і дотепер. Щороку, щомісяця, щотижня ми втрачаємо десятки памʼяток, які належать до української культурної спадщини. А під однією з найбільших загроз перебуває археологічна спадщина України. У зв'язку з цим, а також з нагоди наближення Міжнародного дня музеїв запрошуємо усіх охочих на захід, актуальність якого в сучасних умовах є надвисокою: Панельна дискусія "Археологічна спадщина в умовах військових конфліктів в Україні" Спікерами стануть провідні науковці-археологи України, співробітники кафедри археології та музеєзнавства Павло Шидловський та Євген Синиця. ❓ Де: Червоний корпус КНУ, 349 авдиторія. 🗓 Коли: 16 травня, 12:00 👤 Модераторка: Богдана Ставнюк Для відвідання заходу у якості слухача просимо заповнити реєстраційну форму