ЗОЛОТАРЬОВА✨

Трохи новин📆 1) Щодо зустрічі Усика з Трампом. Не бачу нічого крамольного в тому, щоб видатний спортсмен сучасності мав змогу ще раз нагадати про війну в своїй країні саме там, де зараз це найбільш корисно — в кабінеті лідера одного з найбільших наших союзників. Ну так, це частина його політичної кампанії, яку вже давно важко не помітити. До речі, два слова про кампанію, коли вже зачепили. Моє відношення до Усика та його родини до того, як його почали промоутувати одні відомі піарники, було набагато кращим. Йому варто замислитися, чи вірним він шляхом йде. І чи дійсно гарних порад дослуховується. Ще й надважливих людей з команди загубив… 2) Щодо Портнікова і його вірусного виступу серед айтішників. Звісно, що в інфоцигана такого високого рівня (а тут годі й сперичатися, бо пан Віталій вчився в МГУ, і це будучи геєм, євреєм та українцем водночас(!), а навчають там добре) має бути не просто своя особиста секта, а просто таки ціла армія інфопіхоти, що дзюрить від щастя від одного тільки згадування їх бога. Так воно і є. До цієї армії підключили ботовод та засрали всі стрічки всіх соцмереж пафосним спічем самозакоханого індика, що супроводжували триповерхові епітети та оди. Насправді нічого розумного Портніков там не видав, суцільна пропаганда, перемішана з брехнею щодо Зеленського та Файерпойнта, добряче здобрена пафосними славєсами в навмисно гоноровому зверхньому стилі донесення. Але що ж візьмеш з секти, чия парафія — дрочити на форму, а не склад. Що ж, хтось таки добряче працює по Федорову та окремо по ФП (знаю хто, просто констатую факт, що тепер в них ще один медійний супертяж у вигляді Віталія батьковича). 3) Щодо ганебного інтервʼю Єфросиніної з Мартиновською, де обидві супроводжували хіханьками та хаханьками розповідь останньої про її жорстоке поводження з беззахисними тваринами. Проблема не в тому, що кулінарка про це розповіла. І не в тому навіть, що абсолютна некомпетентність Маші завадила їй глибше зануритися в гостю та розгорнути тему. Це все вже наслідки. Перша проблема в тому, що інтервʼюерка не тільки професійно непридатна, але й сама по собі відверто тупа, примітивна та поверхнева лицемірка, що не має ані емпатії, ані елементарного відчуття «что такое хорошо и что такое плохо». Друга проблема ще більша — оці її шкірення унітазними вінірами все одно знаходять свій відгук в аудиторії. Ну бо нормальних інтервʼюерів в нас немає або майже немає. /// На перший погляд може здатися, що ці три теми ніяк не повʼязані між собою. Але мушу зазначити, що це не зовсім так. Все це про наше з вами інфополе, в якому скоро будуть проходити чергові вибори (не завтра і не через півроку, але менше з тим). І хоч я розумію, що ви просто відвикли від політичних процесів (бо вони були майже заморожені під час війни), але закликаю згадати, що в будь-якому разі на виборах все одно буде як мінімум 90% кандидатів, яких будуть ненавидіти всі або ну майже всі окрім їх ЦА) А ще слід памʼятати, що всі ці пафосні вічно усміхнені унітазно-вінірові рєбята з їхньою претензією на голубокровність та всебічну експертизу, обовʼязково будуть намагатися впихнути вам невпихуєме. Намагатися будуть точно, а от чи впихнуть — залежить тільки від вас.

🧠Що скажете щодо цих запитань? Є відповіді, міркування, думки?

Шо його сказать, коли воно канєшна…🥰

А МНЕ НЕ СТЫДНО … что нынешняя бандероцентричная киевская псевдоэлита снесла памятник Булгакову. Напротив, я где-то даже рада — ибо это только приблизило их неминуемую агонию (тот самый пресловутый принцип маятника работает безотказно). Да и не могло быть по-другому в контексте действующей логики нынешних сиюминутных, но весьма напористых политических трендов. Так что по сути всё идет ровно так, как и предполагалось. Кто мои предыдущие посты по данной теме не читал: у меня лично никаких претензий к Булгакову нет и даже наоборот — я очень люблю его как писателя и считаю гениальным киевлянином. Зимой сходила в музей, купила редкие экземпляры его книг, сфоткалась на память у памятника и написала, что встретимся теперь только через какое-то время (была уверена, что к моему следующему приезду его уже не будет — так и произошло). Ну а юношам бледным со взором горящим дарю ценную подсказку: в Киеве напротив красного корпуса Университета (кстати, закрасьте его уже наполовину в черный) стоит памятник писателю, который большинство творческой жизни прожил в Санкт-Петербурге, был академиком российской Императорской академии искусств, еще и прозаические произведения писал исключительно на русском. Недоработка😎

⚽️ПСЖ вдруге поспіль (та вдруге в своїй історії) стає переможцем Ліги Чемпіонів! А з ним і наш Ілля Забарний, який вийшов на поле у другому екстратаймі. В Парижі з цього приводу вже традиційний кач (див відео). Сподіваюся, що у нас в Ніцці двіж буде спокійнішим, поки що просто радіють та співають на вулицях. Bravo les gars🥳

🎞️Пост о речи Звягинцева в Каннах (для людей думающих и ментально взрослых, без расстройства импульсивного контроля). Другие понять этот пост будут попросту не в состоянии (как уже ничего не поняли о его предмете). Ведь для этого нужно, чтобы сошлись воедино сразу несколько важных аспектов. Необходимо как минимум базово знать и понимать Францию, быть погруженным в менталитет и культуру французов, плюс, изучить историческую приязнь между Францией и Россией (а уж тем более региона Лазурный берег). Находиться в контексте сегодняшних реалий и настроений среди элиты. А также быть вовлеченным в суть, формат, историю, правила и обычаи самого Каннского кинофестиваля. Ну и (last but not least), безусловно, при этом ещё и понять, кто был автором и кто на самом деле был адресатом данного послания. Именно тогда станет очевидно, насколько на самом деле точным, по-аптечному выверенным и верным там было каждое слово. Безусловно, маргиналам без обладания контекста с их люмпенского места может казаться, что великий режиссёр, апеллируя к общемировой элите (потому что конечно же ни Путин, ни украинцы, ни россияне не являлись его целевой аудиторией, это очевидно), должен был заниматься там эмоциональным популизмом, вести себя как разнузданное быдло и гнуть километровую матершину, всячески оскорбляя Путина и Россию, а желательно ещё и при этом сжечь что-нибудь типа флага РФ или паспорт там порвать (вот это был бы достойный перфоманс по их мнению). Только вот итог подобных действий был бы обратным: интеллигенция приняла бы его за выходца из черни, чьё мнение явно не достойно никакого внимания, после чего все его действия имели бы ровно обратный эффект. А так, когда с высоты великого мастера, образованного и культурного человека прозвучали такие слова в присущей этому сегменту людей (куда относится, повторюсь, и главная целевая аудитория) интеллигентной формальной подаче, это имело тот самый необходимый искомый эффект. И было это именно сейчас как нельзя кстати. Сколько бы ни твердила российская пропаганда, что главный бенефициар этой войны Зеленский, прозвучало четкое: Путин единственный, кто может остановить этот морок (и это правда, в отличие от инфантильных мечт о каких-то возможностей обычных россиян). На Путине тавро, черная метка. И оставлена она, что очень немаловажно — именно россиянином. И именно таким. И именно в этот момент. Глобально — как умеют видеть картинку только режиссёры. Есть вторичное, а есть главное и первостепенное. И это именно оно: вся вина за все смерти лежит на Путине о он должен прекратить это, пока у него ещё есть шансы отползти. Можно ли было сказать иначе, больше, круче? Да всегда можно) Каждому по возможностям — вперёд! Кстати, я в этом году впервые пожалела, что не ходила на показы. Но на закрытие я пошла именно из-за Минотавра — была уверена, что возьмет 1 или 2 место, так и случилось, у фильма Гран-При фестиваля (о нём ещё отдельно расскажу). После я ещё долго общалась с людьми, было интересно проследить мнения, впечатления, эмоции, отклики среди аудитории. Негативных я там не встретила (в отличие от сети, где что россияне, что украинцы, причем всех политических лагерей и отношения к войне слились в яростном брюзжании с критикой). Раб часто видит раба в другом, потому что отзеркаливает ему повсюду, как бы он ни бежал от него со всех ног. Свобода — это не данность, её нужно ещё заслужить. Прежде всего — у самого себя. И свободы мнения это тоже касается. Андрею спасибо и дальнейших успехов. Фильм очень хвалят, обязательно буду смотреть, все предыдущие фильмы мэтра — шедевральные.

Святкування 20-ої річниці Дня Вишиванки українською громадою Лазурщини в столиці регіону місті Ніцца 🇺🇦🇫🇷

Святкування 20-ої річниці Дня Вишиванки українською громадою Лазурщини в столиці регіону місті Ніцца 🇺🇦🇫🇷

👻Сейчас будет больно) Есть такая форма магического мышления — мировоззренческая. Это когда человек не просто верит в какие-то знаки, суеверия и проч, но и использует в жизни их те или иные устойчивые форматы. Сейчас всё это дико популярно, потому что в периоды нестабильности люди как никогда склонны к поиск простых объяснений сложного и к эмоциональным утешениям, плюс это часто дает ощущение уникальности и иллюзию предсказуемости. А у нас война и общий кризис. К самым популярным нынче форматам можно отнести астрологию, феншуй, эзотерику, таро, все эти энергетические практики и… конечно же религию)) Дадада, мои маленькие религиозные нетакуси: с точки зрения психологии и когнитивистики все религии опираются на всё те же механизмы магического мышления (ритуалы, вера в сверх естественное, поиск смыслов, символизм, кто-то всем управляет и/ или все предрешено и тд). Да, религии — механизм чуть сложнее, там присутствуют и историческая, и культурная, и философская, и духовная, и социальная составляющие. Но по сути это то же самое магическое мировоззрение, только вид сбоку. Поэтому когда вы насмехаетесь над чьими-то гадалками, но при этом бьёте поклоны в церкви, зажигаете ханукальные свечи или ходите на намаз — вы лицемерите. Такие вот дела :)

🧠Путін вперше так жорстко обісрався на весь світ зі своїм гівнопарадом, що аж колотився від злості на трибуні, плямкаючи старечими губами — завжди самовпевнений та зверхній, виглядав слабо та емоційно нестабільно. Найбільші світові ЗМІ пишуть про розкол в оточенні упирька та про те, що він втрачає вплив. На фронті для росіян ситуація не з кращих. Все більше високопоставлених генералів різних країн констатують той факт, що Росія більше не в змозі виграти цю війну. В російській глибинці також багато невдоволення: справа по забою фермерського скота, потоп в Дагестані, екологічна катастрофа в Туапсе, закручування гайок в інтернеті, регулярні прильоти дронів, колапси в аеропортах, тощо. Левада вперше за великий час показує, що рейтинг Путіна стрімко падає. Навіть поціновувачі його тємнєйшества вже відверто відкривають рота та вискакують невдоволення. Боня, інші. Тобто, напруження починає зростати. На іншому кінці світу в не менш придиркуватого діда справи йдуть чи не ще гірше. Через чергового їбанутого ізраїльського діда той вліз з головою у війну в Ірані, яку не підтримують американці, та вихід з якої хоч за скільки-небудь прийнятних умов в найближчий перспективі не виглядає можливим. Отже, потрібна якась інша «перемога», бо відведення очей від епштейнівських файлів вже майже не працює, скільки б не розсекречували НЛО. Та й питання України давно муляє, стільки воєн закінчив, а ця все не йде, ще й друг Володя жаліється… І тут внєзапна з підконтрольних їм ресурсів починається череда «співпадіннь»: 1) розігрується абсолютно фейкова мігрантська істерія за класичними російськими антимігрантськими лекалами, що вони випробували ще на Європі напередодні виборів для профіту своїх ручних правих там; 2) виходить інтервʼю Мендель токсичному українофобу Такеру Карлсону, повністю позбавлене будь-якого сенсу та цінної інформації, окрім повторення кремлівських пропагандистських штампів для виведення на емоційні качелі маргінальної аудиторії; 3) підконтрольними НАБУ та САП роздмухується історія довкола Єрмака з якоюсь захмарною кількістю процесуальних правопорушень зі сторони силовиків (дурилки картонні, агов, як щодо звільнення з посад за це?), починаючи від маніпуляцій в формулюваннях та введення в оману суспільства щодо «збагачення на війні» (насправді його взагалі не звинувачують в крадіжці грошей, а тільки в обхідних шляхах заведення своїх, та ще й у 2019 році), й до класичної мусорської схеми, розрахованої все на тих же маргіналів з вкидом від прокурора (!!!) про поради від астрологів (підозрюваний їбе свиню, тож не зупиняйте себе, коли будете просити його роздерти на шмаття!). Не люблю Єрмака, писала про нього від самого початку критично, проте тут і не про відношення до нього, а про те, що він тут — просто ще одна ланка в ланцюзі. І якщо хтось радий, що ланцюг цей завертається навколо шиї Зеленського через особисту ненависть до нього, то я його розчарую: через нього давлять на Україну, примушуючи до капітуляції. Саме вона ціль. Тобто всі ми. І ще одне. Впевнена, що найближчим часом кількість ланок в цьому ланцюзі зросте. Навіть цікаво, що/ кого вони висунуть з рукава наступним. Але треба протриматись, хоч як важко б зараз це не здавалося.

📌Сьогодні у Франції державне свято та офіційний вихідний — День Перемоги/ День закінчення Другої світової війни. З цього приводу по всіх містах країни (та тут в Ніцці зокрема — фото звідти) пройшли пам'ятні церемонії. В Україні за останні роки відбулося стільки змін щодо подій в ці травневі дні, що вже складно напевно сказати — як, коли й що саме ми в них святкуємо/ відмічаємо. «Дякую за Перемогу, вибачте за європейську русофобію», — так того року словацький премʼєр звертався до Путіна в Москві. Непогано так його опрацювали. Тут слід визнати, що потужна машина російської пропаганди спрацювала, і тепер спільна Перемога у Другій Світовій війні повністю приватизована Росією. На жаль, не без нашої допомоги. Українці внесли один з найбільших вкладів у цю перемогу, проте самі з власної волі подарували цей пропагандистський хід Росії. Результати не забарилися, всі печальні. По-перше, європейці вже самі почали вірити, що тільки Росія воювала у ДСВ. По-друге, багато хто з наших людей стали нівелювати подвиг власних дідів та навіть висміювати це. Просто неприпустима помилка, фундаментальна. Насправді, Росія не робить нічого екстра ординарного в контексті заходів. Що я бачила на власні очі зі сторони їх посольств та воєнних аташе по всьому світу: показ старих фільмів про війну, якісь обговорення, частування, тощо. Плюс, їх журналісти та блогери роблять по всій Європі оплачені серії публікацій про Перемогу саме напередодні дат. Якщо Україна не хоче остаточно втратити такий іміджевий козир, то нам також треба щось робити. І, можливо, перенесення дня на 8 травня — це наш шанс. Шанс робити в Європі та у всьому світі щось до Росії. Звісно, все це має йти зверху від влади. Потім на рівні дипломатичних установ, різних наших асоціацій (а їх тепер по світу вже дуже багато), а вже потім залучати небайдужих українців. Глас самотнього в пустелі, але раптом.

🖤Ровно год без алкоголя. Думала, будет сложно, а получилось как 14 лет назад с сигаретами: просто приняла решение и тот день стал последним. С тех пор ни одного повода пожалеть. Минусов нет, плюсов огромное количество. Однозначно одно из лучших решений в моей жизни. Рекомендую!

💰Щодо весілля, що днями відбулося тут на Лазурщині. Чомусь стільки шуму в соцмережах несеться, срачі, обговорення, типу, українці під час війни витратили цілих 5 лямів на весілля в Каннах, як вони могли! Хмммм… Тут буквально тими ж днями інший українець (а саме нєкто Рінат Ахмєтов) придбав апартаменти за пів ярда євро (хоча в нього тут вже є будинок за чверть ярда), і прибуває він сюди на яхті також за пів ярда. Це все дуже жваво обговорюють всі французькі ЗМІ (і аж ніяк не в компліментарному сенсі, як ви розумієте, а коментарі там взагалі атас, де «жодного центу більше для України!» найдружелюбнійший). Так от в самій Україні чомусь з цього приводу навпаки ані пари з вуст. Хоча мали б агресувати й більш помітно, й більш заслужено, чи не так? А то виходить, що олігархам на спижжені в Україні гроші підставляти Україну під удар можна запросто. Підривати наші міжнародні позиції, завдавати великих проблем українським біженцям і так далі. А просто якимсь людям (не дотичним до держави бюджетів) в сотню разів меншу за вартістю подію пробачити не можуть. Когнітивний дисонанс в мене.

📌Ещё 10 лет назад отлично сформулировала своё отношение к нынешнему новому закону об антисемитизме.

🔫Окремо винесу: я категорично проти легалайзу короткостволу. Одразу з кількох дуже вагомих причин. По-перше, колись я була за, бо велася на пропаганду хоплофілів, а після вивчила матчастину цього питання, метадослідження та досвід країн і зрозуміла, що я помилялася, бо там все погано. Long story short: чим більше зброї, тим більше смертей. По-друге, саме в Україні з нашою специфікою буде дике поле або дикий захід на вибір. В нас велика кількість психічних захворювань в людей, які через війну тільки примножаться, та ще й високий рівень корупції — а отже дозвільна система буде як завжди працювати через кума, що порішає, за гроші, які йому забашляють. Як ітог — будемо мати тисячі голосіївських стрілків. По-третє, це взагалі дуже маскулінна егоїстична позиція людей, яким насправді насрати на безпеку інших, їх непокоїть тільки власна. Бо звісно ані діти, ані притомні жінки не будуть ходити до супермаркету чи в школу озброєні. Та й власне навіщо жити в країні, де потрібно так робити? І хто захоче жити в такій? Я не хочу заходити в ресторан чи магазин і боятися кожного випивохи в ньому, бо можливо він зі зброєю. І не хочу, щоб поліція як в Штатах стріляла в приціл на друге зауваження чи тільки тому, що не побачила мої руки. В такій країні як наша та ще й за наших реальних умов право виправданої сили має належати виключно державі. Тому ще раз наголошу — це питання професійності поліції та інших органів безпеки. І на останок: раджу всім залегалайзникам таки вивчити це питання фундаментально (в коментарях покладу базу) і припинити емоційні пропагандистські маніпуляції, як це роблять купа блогерів та відомих людей, навіть читати бридко.

📌Дуже давно вже майже нічого не пишу «на злобу дня» — про політику, суспільство, тощо. Ну бо особисто мені включатися в процес обговорення стало зовсім нецікаво. А нецікаво стало, бо все завжди йде шаблонно , по абсолютно передбаченому та очевидному шляху — в тому числі подальші реакції суспільства та дії посадовців. Так це спрацювало і щодо вчорашнього випадку. Було одразу зрозуміло, що одразу після такої резонансної події як розстріл терористом посеред білого дня людей впритул включаться всі політичні сили та будуть юзати все це зі зручними для них наративами. Звісно, приправлять купою недолугих, але емоційних фейків, щоб зірвати швидкі лайки, без цього нікуди. Так українській військовий ветеран виявився колишнім російським військовим ветераном, навіть фейкові фотки іншого чувака в рос формі до нього притулили. Безмізка Безугла використала місце народження стрілка (СРСР, Москва) в своїй давній боротьбі проти Сирського (їбануті ультра праві так само). Професійні нітакуські, що вперше очікують приходу до влади й у всьому звично винуватять будь-яку реальну владу написали, що то людину довела система, бо він бачте судився з Пенсійним фондом колись (і виграв, до речі, тож несправедливості і як слідство в цьому мотиву не було, але нетакуськам то вже по цимбалах, як і те, що людина була проросійських поглядів + агресивна до оточуючих). Тривожні маскулинники знову розвели своє одвічне ниття про дозвіл короткостволу, аргументуючи все давнішньою казочкою (бо спростована дослідженнями), начебто це має якось підняти рівень безпеки в суспільстві (насправді все навпаки, чим більше зброї — тим більше смертей, та ще й з нашим менталітетом та загальним розвитком людей, буде взагалі дике поле). Все це просто раціоналізація страху, більше нічого. І єдина корисна дискусія, що має тут розгортатися — це навколо ганебних дій поліціянтів. І ні, не всі поліцейські однакові, хоч саме це зараз вплітають в свої тези коментатори з ухилесів та втікачів (а-ля, вся поліція зараз націлена тільки на людоловство та кришування). Відсторонення винних — замало. Вони мають бути суворо покарані за залишення в небезпеці цивільних через свої непрофесійні дії. А Клименку треба не ховатися за тупі обіцянки пропрацювати дозвіл короткостволу, а бути чоловіком, взяти на себе відповідальність та понести покарання у вигляді звільнення. Всім постраждалим та їх близьким мої співчуття, це жах.

Зі святом Великодня всіх, хто святкує сьогодні. В мене сьогодні на столі й паски, й панетоне, й коломба — італійська пасхальна випічка у формі голуба — пташки, що зазвичай є символом миру. І я, вже традиційно, дуже хочу побажати всім нам в цей день, щоб ця Пасха стала останньою у війні. Миру всім нам, добра й злагоди🕊️🤍🐰 ЗІ: знайдіть на фото реальну животинку😎

Ку!🥰 Посидела немного в цифровом детоксе, привела в порядок мысли и упорядочила эмоции. Буду понемногу выходить из тени. А вы шо тут, как?

На исходе века взял и ниспроверг Злого человека Добрый человек. Из гранатомёта Хлоп его, козла! Стало быть, добро-то Посильнее зла!©️