Лабораторна миша

Доброго ранку. Дві новини. Одна хороша - для науковців, що готуються до захисту. Одна погана - для суспільства та для всіх притомних вчених. Отже, хороша: з'явився оновлений перелік наукових фахових видань України станом на 31.01.2018. Важливо, що там є перелік журналів, які більше не є фаховими. Наприклад, фаховими були у нас такі: "Актуальні проблеми духовності." - звісно, проблеми духовності щодня стають все більш актуальними у цьому світі. Є ще "Духовність особистості: методологія, теорія і практика". Мабуть, я собі один примірник дістану. Відчуваю, що треба. "Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології". - я б додав ще психіатрію. "Вісник Академії митної служби України. Серія: Технічні науки" - це там вони вигадують обгрунтування нових митних платежів? Чи як відрізнити справжній інвойс від несправжнього? "Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України" - ого, у нас, виявляється, і така академія навіть є? "Вісник Академії управління МВС", "Вісник Вищого адміністративного суду України", "Вісник Прокуратури" - серйозно? "Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв" - о, це та академія, де розробили квантово-орбітальну культурологію. І це я тільки до літери В дійшов. Взагалі, в очах темніє від слів Вісник, Проблеми, Наукові праці. Є навіть журнал "Цукор України" і щось там із назвою вина "Магарач". І в такий нетривіальний спосіб ми підійшли до поганої новини. Тисяча шістсот тридцять вісім журналів. Це, як тридцять вісім журналів, тільки на 1600 більше. Минулого року було усього 1508. Я не розумію, фінансування науки щороку зменшувалося, але кількість фахових видань зростає. Це як? Просто дива. Якщо проаналізувати ситуацію, виходить, якщо зменшити фінансування науки до 5 гривень на рік (мені на проїзд), кількість фахових видань буде така, що доведеться під ніж пустити усі карпатські ліси, аби забезпечити їх папером. Зомлів. Але... вдалих захистів! Переможемо. P.S. Зауважу, що всі рядки між ""Актуальні проблеми духовності"... вина "Магарач"" - є глибоко оціночним судженням, заснованим на некомпетентності в цих, безумовно, важливих питаннях. http://aphd.ua/onovlenyi-perelik-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrany-stanom-na-31012018/

Леонід Каденюк

От бачите, а я й гадки не мав, що Леонід Каденюк працював у нашому Інституті ботаніки, а потім в Інституті космічних досліджень. Те, що на борту космічного човника він займався науковою роботою - я був в курсі. А от те, що хтось мав Леоніда навантажити ідеями та допомогти з обробкою результатів, - клепки мені не вистачило. Звісно, я і раніше дивився на його постать із захопленням, а тепер виявляється, що ми ще й одними коридорами ходили. Цікаво, що саме в Україні назвуть його іменем? Допис зі спільноти НАН України у фейсбуці: "Національна академія наук України з глибоким сумом і скорботою сприйняла звістку про передчасну смерть Леоніда Костянтиновича Каденюка – першого космонавта незалежної Української держави, нашу гордість, справжнього фахівця, людину честі й патріота, який уперше доправив на навколоземну орбіту томик Шевченкового «Кобзаря». «Космічний політ справляє надзвичайно багато вражень. Але основне – це те, що все побачене, відчуте й пережите в Космосі змушує по-особливому сприймати життя на Землі. Адже там, у Космосі, коли космічний корабель облітає Землю всього за 90 хвилин, вона здається дуже маленькою і незахищеною, а атмосфера, фізичні властивості якої уможливлюють людське існування на Землі, – то надто тоненький прошарок навколо неї. Коли дивишся на Землю з Космосу, – постає бажання дбати про неї, берегти її природу», – розповідав Леонід Каденюк про свій політ… Ще 5 грудня 2017 року ми радо вітали Леоніда Костянтиновича на спільному засіданні Ради з космічних досліджень Національної академії наук України і Науково-технічної ради Державного космічного агентства України, де він і наші колеги згадували українсько-американський науковий експеримент із космічної біології з вирощування рослин, який 20 років Леонід Костянтинович успішно провів на борту космічного корабля багаторазового використання «Колумбія». Готуючись до цього експерименту, наш видатний космонавт із квітня по жовтень 1996 року працював науковим співробітником відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України. А під час польоту й пізніше, а саме – від жовтня 1997 по червень 2000 року та в грудні 2010 року – Леонід Каденюк був старшим науковим співробітником Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України. Завдяки його відповідальний роботі на орбіті вчені отримали принципово нову наукову інформацію, розробили на її основі оригінальні концепції, які стали вагомим внеском у світову космічну біологію та є свідченням непересічності особистості нашого космонавта. Леонід Костянтинович приділяв багато часу роботі з молоддю, сприяв створенню Музею космонавтики в Чернівцях, на своїй малій Батьківщині… Україна зазнала непоправної втрати. Висловлюємо щире співчуття родині Леоніда Костянтиновича, його колегам і друзям."

Прямо зараз. П'ю чай з тортом. Дивлюся запуск Falcon 9. Ви ще встигаєте підключитися. Ми живемо в неймовірні часи. :) До речі, цього разу перший ступінь саджати не будуть. Вірогідно тому, що баржу, на яку мали б саджати, зараз готують до запуску Falcon Heavy, що відбудеться 6 лютого. https://www.youtube.com/watch?v=BbHBNwdf3J4

Я пригадую, як я навчався в школі. З наочного обладнання у мене були лише паперові підручники з малюнками та, в кращому випадку, пластикові макети. Жодного інтерактиву. (в музичній школі ми ще опери слухали з грамофонних платівок. Це кінець 90-х). Скільки можливостей дарують сучасні технології донесення інформації! P.S. Але люди несамовито продовжують шукати "Гороскоп на завтра" Дякую Івану Примаченку за те, що наштовхнув на цю чудову анімацію https://www.youtube.com/watch?time_continue=10&v=kBkNhMfrxuk

Дуже цікава новина, що стосується перезапуску НАЗЯВО - Нацагенства із забезпечення якості вищої освіти. Ця структура і має контролювати ту всю академічну доброчесність. Ця новина дуже тішить, бо крига скресла і процес, схоже, пішов. https://mon.gov.ua/ua/news/uryad-zatverdiv-personalnij-sklad-komisiyi-yaka-vidbiratime-chleniv-nacagentstva-iz-zabezpechennya-yakosti-vishoyi-osviti

Світлана Вовк повідомила неймовірно хороші новини Прозорості в захистах дисертацій стало більше Тепер усі охочі можуть легко заздалегідь дізнатися, хто і коли захищатиметься, погортати його роботу, перевірити на плагіат і псевдонауку. А, можливо, просто угледіти реально генія, відвідати дійсно цікавий захист, познайомитися з науковцем тощо. P.S. Я сподіваюсь, ще дійдемо до того, що для дисертанта оголошення про захисти стануть безкоштовними. Нагадаю, що раніше це була взагалі корупційна схема. Для того, щоб повідомити світ про свій захист, ти мав сплатити від, здається, 300 до 1500 гривень абсолютно лівій конторі, яка до держави не мала жодного стосунку. Але без цієї контори та цього оголошення на 3 рядки держава не приймала тебе до захисту. Переможемо. "#Дисергейт #перемога З поверненням, електронна версія спеціалізованого випуску "Освіта України"!!! Саме в ній публікуються оголошення про захисти. Нагадаю, що з жовтня 2016 року файли видання припинили публічно розміщуватися, як це належить інформації, яка має суспільне значення. Проте, на початку червня 2017 року ми почали переговори з паном Yuriy Rashkevych щодо повернення до відкритого розміщення цього видання. І ось позитивний результат - він перед нами. Тепер можна ефективніше відслідковувати актуальні захисти та відтворення наукової мережі в Україні. Сподіваюся, що це ознака зміни політики в сфері освіти і науки, яка, нарешті стане конструктивною щодо представників громадського контролю, а також запустить механізм відповідальності до академічно недоброчесних. " https://mon.gov.ua/storage/app/media/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2018/01/30/sichen.pdf Оригінал допису тут https://www.facebook.com/svitlana.vovk.7/posts/10215254127089280

Друзі, не пропустіть. 2 лютого в Кременчуці (!) відбудеться лекція відомого номінанта на Нобелівську премію, лікаря-гомеопата Смірнова Вадима Миколайовича. Усього за 150 гривень його можна послухати, а за 200 гривень він вилікує Вас від усіх хвороб, ще й зможете за нього потриматися. В Кременчуці. Номінант. На Нобелівку. За 150 гривень. В жодному разі не гугліть, хто він. Я це зробив, потрапив на гомеопатичний форум. Не робіть, як я. Бережіть нерви. P.S. Пост сповнений сарказмом. Не ведіться на вкиди, перевіряйте інформацію і не лікуйтеся у шарлатанів. Бо гомеопатія - це шарлатанство. (тікає).

Обережно, шарлатани. Але це прекрасно - нобелівський номінант!

На перший погляд може здатися, що це черговий накид на гомеопатів. Так :) Але головне тут інше - це накид і на легендарну "фарммафію", зусиллями якої українці масово споживають незрозумілу хімію, яка не лікує. Сюрприз? В матеріалі пояснюється: 1. Які рівні доведеності ефективності препаратів бувають? 2. Чому певні препарати мають доведену ефективність, а у інших її доводити ніхто не збирається? 3. Які препарати призначають у світі, а які у нас? 4. Чому вартість лікування у нас завищується в рази? 5. Що передбачає реформа МОЗ в цьому напрямку? Насолоджуйтесь. P.S. Насправді, гомеопати - це просто підрозділ фармакологічної мафії, що заробляє шалені гроші на цукрі і воді (тікає). https://site.ua/yesint/11575-osobyy-put-protiv-dokazatelnoy-meditsiny/

Що тиждень прийдешній нам готує? Цього разу на Вас чекають​ лекції із зоології, некодуючих РНК, авторських ідентифікаторів для науковців, реформ української економіки, розповіді про програми Фулбрайта в Україні, пояснення, як лишатися молодим вічно, враження від учасників найбільшої в світі виставки електроніки в Лас-Вегасі. Ви зможете написати статтю у Вікіпедію, побувати на презентації книги Ніла Фергюсона та побачити хижі рослини. https://site.ua/anton.senenko/11563-tipu-anons-naukovih-ta-naukovo-populyarnih-podiy-na-2901-0402/

Ну, все. Тепер я знаю, як швидко і просто визначати вік сосен. Elena Struk захопливо написала про найбільший регіональний ландшафтний парк "Міжрічинський". Той, де поруч військовий полігон "Десна". Це історія однієї людини, яка доступною мовою пояснює, чому не існувало ніякого "першого лісничого" і чому не можна з лісів прибирати мертві дерева. Про товаришування сосен з грибницями та кабанами. Про різницю між "діловим" та справжнім лісом. Про мисливців та "примирення лося з лісом". Про те, як можна змінити Київ на ліс і бути щасливим. Насолоджуйтесь. https://focus.ua/long/388929/?utm_campaign=banner728

Як залучити наукову діаспору до наукового життя в Україні? Ось, пропозиції підвезли. Дуже докладна стаття, що пояснює ситуацію з відтоком мізків та ідеї щодо того, як на першому етапі створити взаємовигідне партнерство між науковцями в Україні та поза її межами. Все, ні слова більше, бо там і так багато тексту від Олександра Скорохода: "Шановні колеги, запрошуємо всіх хто навчається чи працює закордоном зареєструватися у Базі наукової діаспори: https://goo.gl/forms/PMYr0ZlDnE3QTZft2 У 2016 році Україна приєдналася до проекту "Міжнародна мережева співпраця з науки, технологій, інновацій (HTI) для країн Східного партнерства" (“STI International Cooperation Network for EaP Countries Plus (EaP PLUS”): https://www.eap-plus.eu/object/organisation/13 Проект EaP PLUS має на меті сприяти науково-дослідницькій та інноваційній співпраці між країнами Європейського Союзу (ЄС) і країнами Східного партнерства (EaP) та ефективно використовувати існуючі можливості такої співпраці. Серед завдань проекту: - підтримувати більш тісну взаємодію дослідників з країн ЄС та країн Східного партнерства; - підтримувати активізацію участі у Горизонт 2020, зокрема, використовувати наукову діаспору країн Східного партнерства з метою подачі спільних заяв; - заохочувати цілеспрямоване співробітництво між дослідницькими ком’юніті країн Східного партнерства та національними науковими діаспорами в ЄС, щоб стимулювати їх взаємодію. 15 травня 2017р. в рамках ЕаР PLUS проекту було проведено Воркшоп "Science Connects: strengthening the Interaction between Researchers in Ukraine and Scientific Diaspora" участь у якому взяло понад 100 науковців з України та представники наукової діаспори з Німеччини (The UKRAINE Academic Network), Великобританії, Нідерландів, США. З матеріалами Воркшопу можна ознайомитися на сайті заходу: https://sites.google.com/v…/scienceconnectsua/videomaterials Важливою складовою проекту EaP PLUS є створення Бази наукової діаспори України, яка розглядається як один із інструментів виконання поставлених завдань задля активізації співпраці українських науковців з їхніми колегами із “наукової діаспори”. Більш докладно про проект та про те, чи може наукова діаспора - стати активом, який допоможе розвитку науки, освіти, інновацій в Україні у статті в Дзеркалі тижня: https://dt.ua/SCIENCE/naukova-diaspora-vid-brain-drain-do-brain-gain-263561_.html"

Тут з'явилася повна версія інтерв'ю з Майкл Щур. Чесно кажучи, я намагався поводитися в кадрі невимушено, але тема була надзвичайно складною і важливою. Я взагалі здивувався, що команда Майкла змогла ці кадри ще весело обіграти у #@)₴ $0. Більше того, я не вважаю себе експертом по псевдонауковцям. Бо експертом можна стати лише з речей, які можна виміряти, осягнути, встановити якісь закономірності. Осягнути та виміряти безумство - неможливо в принципі. Я лише спостерігаю за людьми, які намагаються висмикнути нашу країну з жахливої спіралі, коли псевдонауковці та плагіатори завдяки фальшивим ступеням обіймають високі посади і множать маячню, навчаючи своїх послідовників. Тому я, скоріше, експерт з Дисергейту. Знімаю перед ними усіма - тими, кого я бачу, і тими, про кого з міркувань безпеки навіть не знаю - свого уявного капелюха. Ви надзвичайні люди. Дякую Вам. https://www.youtube.com/watch?v=BkK4Dwj5WwU

http://telegra.ph/%D0%86nzhener%D1%96ya-yak-mistectvo-Ekskurs%D1%96ya-na-ARTKB-01-26 Про цю неймовірну компанію я дізнався абсолютно випадково. Ми із Олександром були експертами і суддями конкурсу інженерних стартапів Vernadsky Challenge у Дніпрі. Із відкритим ротом я слухав його півторагодинну лекцію студентам інженерної школи про те, завдяки яким технологічним процесам ідея перетворюється у гаджет, вартий уваги десятків та сотень тисяч людей. Литво пластмас, обробка металів, штампування, прототипування, серійне виробництво, брак та проблеми з логістикою - він все про це знає. Нарешті, я потрапив у його невеличке королівство, де скіпетром є штангенциркуль, а державою - кулька шарикопідшипника. Переможемо. P.S. До речі, це мій дебют на Telegraph. Цей же допис на site.ua - https://site.ua/anton.senenko/11549-injeneriya-yak-mistetstvo-ekskursiya-na-artkb/

https://www.obozrevatel.com/ukr/kiyany/crime/sud-postaviv-krapku-v-skandali-z-falshivim-diplomom-zastupnika-klichka.htm Я вірю в те, що наука і науковці можуть себе прогодувати. Для цього пропоную стартап. 1. На кольоровому принтері друкуємо дипломи юридичного факультету Львівського університету. Я не знаю, чи він там є, але досвід цього пана доводить, що це не має значення. Ніхто не буде те перевіряти. Ті всі працівниці відділу кадрів, мокрі печатки, бази даних у всіх наступних інстанціях - дурниці та імітація діяльності. 2. Влаштовуємося на роботу в український суд, придивляємося, притираємося, в курилках ведемо розмови про інновації та стартапи, переповідаємо новини з Довколаботаніки, запрошуємо колег на Дні науки чи Наукові пікніки та отримуємо прізвисько "інноватор". 3. Додатково вступаємо в заочну юридичну аспірантуру, цупимо з мережі російські реферати, в гугл-транслейті швиденько перекладаємо українською, пишемо на титулці "Дисертація", захищаємось. Так, на захист і на банкєт можуть знадобитися кошти, але тут скинемося науковою спільнотою (буде щось типу краудфандінга). 4. Отримуємо диплом кандидата юридичних наук. Стаємо суддею (фінансовий бік питання вирішуємо теж спільнотою+підключається діаспора). Я, правда, не в курсі, може там треба диплом доктора. Ну, тоді ще треба рефератів доцупити. Плюс ще одна акселерація у діаспори. 5. Працюємо в суді, вирішуємо різні питання, повертаємо кошти діаспорі та науковцям з відсотками, купуємо і даруємо обладнання для справжньої науки, засновуємо стипендію свого імені, отримуємо звання "перший інноваційний суддя в Україні". 6. Всі нас люблять і поважають. Позичаємо у науковців конструктори Лєго і всілякі дроти. Вимахуємо ними на судових засіданнях. З нами охоче фотографуються можновладці та дарують нам свої годинники. 7. Отримуємо фінансування з держбюджету на науково-дослідну роботу із нового напрямку "Судові інновації та сталий розвиток - як інтегративна складова суспільного дискурсу". Кошти спрямовуємо знову на справжню науку, а на звіт науковці нам допоможуть конструктором Лєго з діодними ліхтариками. Всі в захваті. 8. Побіжно знімаємося в сюжетах на провідних телеканалах, депутати пишуть подання на Нобелівську премію. Головне - протриматись 3 роки. І якщо хтось колись перевірить Ваш диплом - ніц Вам за це не буде. Ну, підробили. Ну, буває. Звісно, жодні кошти та вигоди - повертати не потрібно. То ж не Ви винні, а відділи кадрів університетів чи роботодавця, що не перевірили. Справедливо. Головне - українська наука буде врятована! Я щиро вдячний цьому мудрому пану, що він особисто проторував такий цікавий шлях. Пропоную його іменем назвати детектор на Українському Адронному Колайдері, який ми збудуємо на кошти від судової діяльності. P.S. Господі, жгі. Я в шоці. Тут нікого не врятувати. Апдт. А тут взагалі все детально розписали. Треш. http://www.dsnews.ua/politics/srok-davnosti-kak-sud-razreshil-ukraintsam-polzovatsya-26012018153000

Коли читаєш такі історії, то розумієш одну річ і дивуєшся одній речі. Розумієш, чому ж вимоги безпеки в ядерній енергетиці - настільки суворі, що буквально дві людини перевіряють, що зробила одна людина, а три людини стежать за тими двома, що перевіряють одну. А дивуєшся - тому факту, що ми всі досі живі :) Ну, і це чудовий матеріал для тих людей, які запитують, нащо в сучасному світі знати хімію, фізику, гідродинаміку, якщо є вікіпедія з гуглом і можна просто длубаючись в носі виконувати пункти інструкції, віддавши контроль автоматиці та комп'ютерам. Плюс почитайте про сучасних ефективних менеджерів і їх поведінку. Особливо сподобалося: "А причина цих помилок була просто смішна: єдиний (!) інженер Siemens, що спроектував бак на 7 збірок, звільнився, коли розроблялась документація для баку на 30 збірок, а на кресленнях паливних збірок, наданих АЕС, цих отворів не було. От що значать кадри, точніше, їх відсутність." Красіво. http://telegra.ph/SHkoda-gordin%D1%96-ta-vazhliv%D1%96st-kadr%D1%96v-%D1%96ncident-na-AES-Paksh-01-24

Додам у стрічку трохи позитиву. Я обіцяв написати власні враження від першого засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Це дійсно доленосна подія і я простими тезами спробував пояснити чому. Так, зрада не всюди. Але треба пильнувати. Переможемо. https://petrimazepa.com/naukove_prozorro_ukraini

Згідно соціологічних опитувань - понад 40% молодих науковців Національної академії наук мають бажання дременути за кордон. Кому ліньки читати всі ті викладки, просто процитую один абзац: "У групи, яка не має жодних міграційних намірів (група 1), дуже низькі показники фінансових потреб. У групи 4, яка об’єднує загальні трудові міграційні наміри, найвищі показники з фінансових потреб сім’ї. Респонденти, які планують виїзд назавжди за кордон та працю у будь-якій сфері, теж мають високі фінансові потреби." А потім вишенька на тортік: "Отже, з рис. 9 ми бачимо чіткий поділ на три категорії причин [міграції - моя прим.]: 1) низька заробітна плата та низький рівень фінансування науки (близько 90%); 2) несприятливі умови праці (близько 60%) у 3—5 та 9 (16,4%) стовпцях; 3) труднощі з професійною реалізацією (близько 20–30%), яка охоплює відповіді 6—8. Сімейні причини лише 15%." Всі три пункти впираються в бабло. От, знову ми підступно підвели Уряд до думки, що таки проблема у фінансовому забезпеченні. Що ж таке... євроаудитори про те торочать, науковці їм співають в унісон, а тепер ще й наукова молодь до них доєдналася. Цікавий матеріал для роздумів. В принципі, через свою обізнаність у ситуації, від тези "Категорія малозабезпечених склала 52,6%." в мене не стало волосся дибки. Я знаю, в яких умовах працює молодь. В матеріалі наведено ситуацію із житлом, підробітками, забезпеченням науковою літературою та обладнанням, оплатою відряджень (жахливі цифри, насправді). "Насолоджуйтесь". P.S. Зауваження до авторів. Я не впевнений, що можна в одному абзаці порівнювати показники Держборгу чи середньої зарплатні у 2012 та 2017 роках без окремої постійної згадки про війну. Так, Ви згадуєте це далі і зрозуміло, що цифри є такими, якими вони є і покликані лише підкреслити кризовість ситуації. Але мені здається, що таки варто у текстах розбивати періоди на "до 2014 року" та "після 2014 року", акцентуючи на цьому увагу. Може з точки зору соціології все і вірно, але з точки зору логіки викладення матеріалу виглядає трохи криво. Загалом, дякую за таку велику роботу. https://commons.com.ua/uk/migracijni-namiri-molodih-uchenih/

Вона створює планетарії зі сміттєвих пакетів. А 1 січня 2018 року про неї написало видання The New York Times. Інтригує? Справа, звісно, не в пакетах. А в тому, що Тетяна Ковальчук-Скороход - вчена, що працює над створенням справжнього українського супутника "Мікросат", запуск якого через брак фінансування перенесли на 2020 рік. У вільний час займається просвітництвом і намагається не втратити надію. Її історія надихає. Звісно, шкода, що наші можновладці не читають NYT і їм не стає соромно. Може хоч україномовне видання подужають. Переможемо. https://ukrop.depo.ua/ukr/molodoy_ukrop/doslidnicya-kosmosu-tetyana-kovalchuk-skorohod-pro-provisniki-zemletrusiv-sposib-dotorknutisya-do-zirok-i-prigodi-na-polskomu-kordoni-20180112707946