Neformat.com.ua

​​#ґаваnews тестові Раз на тиждень у форматі дайджесту ми можемо публікувати новини різного характеру: анонси, сингли, перевидання, новий мерч, словом, все те, що загалом цікаво, але з тих чи інших причин не буде на сайті у форматі великих новин. Зацініть нашу тестову підбірку та поділіться, будь ласка, у коментарях своїми враженнями щодо такого формату, або ж відгуками щодо того, як його зробити цікавішим та кориснішим для вас. ⚫️ #deathcore Україно-американський деткор гурт Vinnytsia Fatalities випустив новий мініальбом "Death Beats Through My Heart". Музиканти роблять акцент на своїй любові до ери Myspace та олдскульного звучання. Bandcamp ⚫️ #mathcore Маткору багато не буває. Новий сингл та відео на трек "15:51" від дніпровського afterphase project. Трохи більше 14 тисяч переглядів, до речі. Youtube ⚫️ #blackmetal Нойзовий та сирий блек-метал проєкт Vampyr (Вампырь) анонсував альбом "Hypnagogia" та задля промо випустив однойменний сингл. Bandcamp ⚫️ #hardcore Молоді тернопільські хардкор-панки UVAGA випустили однохвилинний сингл "Чмо". За духом і тематикою нагадує класику “Friend Or Foe” від Negative Approach. Bandcamp ⚫️ #hiphop Інструментальний хіп-хоп — не зовсім наша ніша, але це не означає, що за виконавцями у ній ми не слідкуємо. Отож, радимо зацінити фанковий інструментальний хіп-хоп від продюсера Jad Abstrock. Bandcamp ⚫️ #experimental Вийшла ціла купа релізів від експериментального лейбла ERYTHROLEUKOPLAKIA RECORDS, про який ми готуємо докладніший матеріал. А поки можна послухати свіжі релізи від Emotional Anhedonia, R4zyob чи припанкований сингл VCE1DA. ⚫️ #powermetal Majesty Of Revival перевидали дебютний альбом "Through Reality". Він вийшов ще у 2012 році на лейблі Metal Scrap Records, а зараз на честь 10-тиріччя пройшов повне перезведення та ремастеринг. Bandcamp ⚫️ #melodicmetalcore MONO THY презентували новий сингл "Vessel". Лірик відео зібрало на цей момент понад 37 тисяч переглядів. Youtube ⚫️ #ambient Больше Леса презентували мікстейп з ембієнтом, білим шумом та калімбою. Bandcamp Діліться відгуками у коментарях та пишіть, чи хочете бачити більше подібних підбірок, а, можливо, нам варто робити щось тематичне, словом, будемо ряді всякому фідбеку.

​​Цього тижня реально багато цікавих релізів! Нові пісні від AFI, британське звучання від Sleaford Mods та shame, несподіваний подарунок від Gatecreeper, хардкор-панковий супергурт Terminal Bliss, цікаві поєднання важких жанрів від Gravehuffer та Molten, а також думовий хоррор-панк, скандинавський блек та ірландський дум старої школи у Weekly Digest від Шпината. 🎧 Dread Sovereign - Alchemical Warfare Dread Sovereign заснував у Дубліні, Ірландія, у 2013 році вокаліст гурту Primordial - Nemtheanga, щоб віддати шану брудному культу старого думу, блеку та важкого металу. Цього разу гурт вирішив додати в цю суміш трохи Venom та Motorhead, які ніколи не будуть зайвими. 🎧 Gatecreeper - An Unexpected Reality Аризонські флагмани old school death metal revival випустили несподіваний EP на хардкор лейблі Closed Cascet Activities. Це сильно крастовий, місцями навіть powerviolence EP, з треками до 1:30, який закриває досить епічний 11-хвилинний думовий трек.Красені, шо тут сказати. 🎧 Gravehuffer - NecroEclosion Дивний, цікавий і важкий альбом. Гурт надихався Aus-Rotten, Napalm Death, Nausea, Morbid Angel, раннім Mastodon та Voivod. Вийшла дуже незвична суміш треш металу з крастом, грайндом та дез металом. 🎧 Sleaford Mods - Spare Ribs Британський електропанк/хіп-хоп дует з Ноттінгему презентує свій шостий повноформатний альбом "Spare Ribs". "Подібно до того, як людське тіло все ще може вижити без повного набору ребер, ми всі є "запасними ребрами", збереженими для забезпечення капіталістичної системи, доступні запчастини", - пояснює назву альбому Джейсон Вілліамсон. Всі очікування Sleaford Mods виправдовують. 🎧 shame - Drunk Tank Pink Відроджувачі постпанку з Південного Лондону, чий альбом 2018 року "Songs Of Praise" отримав дуже схвальні відгуки від публіки та музичних критиків і зробив shame гуртом, за яким варто слідкувати. Музиканти випустили другий студійний альбом, на якому відчувається любов до Talking Heads з дуже британським шармом. Більше релізів на сайті. #neformatcomua #neformatweekly

​​Чим зайнятися до кінця локдауну? Можна спробувати нове хобі та власноруч створити незвичний інструмент для живих виступів. Розповідаємо про музикантів, які вже успішно цим займаються і, можливо, саме їхні історії надихнуть вас на щось незвичне! До підбірки потрапили: 🟢 Бандурист Іван Ткаленко зміг поєднати народну та електронну музику в технічному та композиторському напрямах. Його електробандура стала повноцінним MIDI-контролером. Граючи на ній, він має змогу керувати різноманітними ефектами, видозмінюючи структуру звуку та додатково забарвлюючи її. 🟢 Sentimental Bob (Володимир Закерничний) спроєктував та створив власний ефект під назвою Beat Dictator. Його першою примочкою став дісторшен Rat, а першим девайсом на продаж — ділей. Друзі-музиканти купили педаль, розповіли про неї друзям, а ті своїм друзям, і так хобі поступово стало бізнесом. 🟢 Продюсер Микита Грязнов (Friedensreich) грає техно та є засновником спільноти Modular.ua. Для написання музики та виступів він використовує модульні синтезатори, які створює власноруч. 🟢 Остап Костюк, учасник проєкту ДУбы-колДУны, переконує, що зараз, аби почати будувати синтезатор, не обов’язково потрібно вміти читати схеми чи, навіть, розбиратися у фізиці процесу. "Знаходиш в інтернеті зображення розміщення деталей на макетній платі (layout) та повторюєш його в реальності." 🟢 Остап працює в одному приміщенні ще з одним яскравим представником української DIY-культури — Ромою "Бананом", який наразі працює над створенням своїх моделей синтезаторів і проєктом імпровізаційних синтів "Excremental Audio Project", що є частиною Coschey lab. 🟢 І врешті досвід самого автора підбірки Шермана Дрозда: "Я почав створювати синтезатори завдяки англійцю Look mum no computer. Цей веселий панк показав, як дуже легко створити генератор звукової хвилі, який коштує буквально 10 гривень. А ось 10 таких осциляторів перетворюються на повноцінну дроун-машину, бавлячись якою можна записувати годинні саундтреки до "Космічної Одіссеї 2001". Побачити все описане на відео можна на сайті. #neformatcomua

​​Рецензія на Волок — Душенька (2020) від Шермана Дрозда "Душенька" став третьою роботою Волока у 2020 році. Можна сказати, що взагалі минулий рік став продуктивним для різноманітних моторошних музикантів. Але автор проєкту Артур Могилевський уже не вперше випускає три альбоми протягом року. Зведенням, мастерингом та оформленням він займається власноруч. А потім представляє реліз на власному лейблі VOLOKRecords. Особливості київського дроун/дарк-фолк проєкту Волок у тому, що майже всі роботи Артура є досить однотипними. Абсолютно чудовий баритонський, басовий вокал лягає на низькі, жирнючі та в'язкі дроунові мелодії. Усе це нагадує співання півчими християнських гімнів у церквах. Тільки тексти присвячені більш паганським та хтонічним речам. Від них тхне сирою землею. Особливість цього матеріалу, за словами музиканта, в ембієнтному звучанні та м’якшому саунді. У цьому випадку можна сказати, що спроба була невдалою, оскільки музика Волока ніколи й не була агресивною та "важкою" у своєму звучанні. Усе нойзові та індастріал-фрагменти не виходили за межі оточення слухача. Вони були на периферії слуху, а увага концентрувалася саме на вокалі. ... . Хоча композиція "Душенька" виявилася дуже цікавою поряд з іншими. Жіночий високий вокал просто чудово поєднується з голосом Артура. Виникає відчуття музичної наповненості твору: низькі, середні та високі тональності на своїх місцях. ... Також відзначити варто й композицію "По белому полю", яка має таку собі звукову обманку. Ти чуєш звук чи то варгана, чи то діджеріду, який перетворюється на щось схоже на звук сирени. Ніби "жива" етніка переходить в агрегатний стан "мертвої" електроніки. ... Словом, для мене Волок досі залишається одним із найцікавіших київських проєктів. Але досить частий вихід релізів трохи знецінює творчість Артура, оскільки серед більшості однотипних треків знаходиться один чи два самородки. Якби за рік це золото зібрати й переплавити в один ювелірний виріб, ми б отримали бомбу столичного андеграунду. Водночас, якщо автор має натхнення творити якомога більше, то чому ми йому будемо заважати? #neformatcomua #drone

​​Сьогодні згадуємо харків'ян Burrow, їхні релізи, виступи і творчість загалом з моменту створення й до припинення діяльності гурту у рамках рубрики Neformat Family Історія гурту бере свій початок з 2007 року, коли Максим Дюкарєв (гітара), Антон Ананьїн (бас) й Андрій Касьяненко (барабани) узяли до рук інструменти й вирішили грати разом. Хлопці були знайомими ще зі шкільних років, слухали дезкор і ґорґрайнд — так у них з’явився перший серйозний гурт Mutilated Immunity. 2011 рік. Змінивши кілька вокалістів, хлопці зустріли Антона Калашника, свого старого знайомого, який уже мав досвід участі в треш-метал гурті Nu Fuel, тож погодився на пропозицію стати вокалістом Mutilated Immunity. Ця зустріч стала переломною для гурту: дезкор хлопці грати більше не хотіли і так виник гурт Burrow. Надихаючись звучанням Baroness, Mastodon і Norma Jean, випустили у 2012 році перший сингл "Stellar", а згодом і дебютний мініальбом "From Roots to Crown", що зібрав чимало схвальних відгуків. Повноформатний альбом "Mother" побачив світ 2014 року із допомогою лейблів ІншаМузика та Moon Records — Влад Ляшенко зв'язався із хлопцями та запропонував співпрацю. Гурт підписав контракт на часткову передачу прав, домовився про певний наклад дисків і відіграв кілька концертів на підтримку альбому. Зокрема, на NeformatFest 2014. За певний час після випуску "Mother" гурт покинув гітарист Олександр Тимочко, на заміну взяли Олексія Радченка, з яким повністю розібрали усю концертну програму, записали сингл "Only The Fittest Survive" (2015) і відзняли кліп на нього. Згодом він також покинув гурт. Burrow дали кілька концертів у новому складі, проте постійні зміни складу виснажили гурт. Крім того, хлопці не завжди могли приділяти групі достатньо часу: усі грали в сайд-проектах, а ще й потрібно було чимось заробляти на життя. Як результат, спочатку із гурту пішов Максим, гітарист, а потім і Антон, басист. Колектив залишився в стані хіатусу… І хоч сьогодні ми згадуємо Burrow як гурт, що припинив діяльність, надія на реюніон усе ж є. Повна версія тексту отут. #neformatcomua #NeformatFamily #sludge

​​Рецензія на Хамерман Знищує Віруси і Олександра Морозова — Ctrl+Alt+Del (2020) від Тихона Лютого ... З огляду на загальну театральність, характерну для їхніх виступів, і сюжети їхніх пісень, повні драматизму, можна було б навіть сказати, що Хамерман Знищує Віруси — у певному роді, неокабаре. Цей тезис дует вирішив підтвердити новим альбомом, записаним спільно з Олександрою Морозовою, який вийшов 2 серпня й називається "Ctrl+Alt+Del". Це перший альбом гурту, де електронні біти замінені єдиним інструментом — фортепіано. ... Якщо казати про саму гру Морозової, то вона насправді зовсім не нагадує типове хвацьке і крикливе кабаре — навпаки, дуже класичний, м’який, дещо суворий стиль, який скоріше очікуєш почути у виконанні Genesis, Van Der Graaf Generator чи Девіда Бові на їхніх альбомах 70-их. Це досить вдале рішення, тому що загальну іронічність і гротеск текстів і співу Альберта і Вови таке м’яке оздоблення лише додатково відтіняє й підкреслює. ... Пісні, які альбом нам пропонує — це вже давно відомі хіти "Элитарное искусство", "Фрейд", "Ебацца хочется як волку" та інші, практично всі можна було почути на попередніх альбомах чи синглах ХЗВ. Через специфіку і відсутність біту, тут немає звичних танцювальних бенгерів, зате ми отримали більше драматизму та ліричності, ніж це було можливо раніше. ... В альбомі "Ctrl+Alt+Del" дует Хамерман Знищує Віруси співають нам своїх старих відомих пісень і, як справжні Ерос і Танатос, оповідають у них про ще старші та відоміші речі: секс, смерть, шоу-бізнес, секс, мистецтво й секс. Але нам усім це сподобається, адже це — ХЗВ. Ба більше, це ХЗВ у мінімалістичному форматі! Тому спішіть їх послухати, поки мер Марцинків не встиг освятити всю Україну, а Вова й Альберт усе ще готові вдягти мереживні труси супергероїв і показати нам життя тою стороною, про яку знають лише вони. Повний текст на сайті. #neformatcomua

Наш експерт Микола Мага завів власний ТГ-канал! Коля слухає тонни музики, а тепер ще буде про неї докладніше писати. Ось його плани: "Канал з музикою, з акцентом на нові релізи. Життя одне, а хорошої музики дуже багато, тому ніяких обмежень. Тут можна буде знайти все — від екстремального металу до попмузики". Радимо підписатися 👉🏻 https://t.me/magazine85

​​Ловіть перший Weekly Digest у 2021! Рік починається з двох потужних альбомів від скандинавських панк-гуртів Viagra Boys та The Dogs. Також на вас чекає холодний смерть метал від Frozen Soul, експериментальний панк від британців LICE, крутий австрійський треш/блек, грайндкор, сладж, мелодійний дез/дум, французький блек та, звичайно ж, не обійшлось без хеві металу! 🎧 The Dogs - Post Mortem Portraits of Loneliness Гуртів із назвою The Dogs трохи більше ніж 9000, тому варто зазначити, що саме ці собаки родом з Норвегії та грають особливу суміш скандинавського року та гаражного панку, середньотемповий, насичений синтами, relatable лірикою та глибоким низьким вокалом скандірок. Радимо шанувальникам Turbonegro, Hellacopter etc. 🎧 Frozen Soul – Crypt Of Ice Зима цього року, звичайно, не те щоб люта, але Frozen Soul з альбомом "Crypt Of Ice" люті точно додадуть. Хтось супервдало пожартував, назвавши цей гурт Cold Thrower, за аналогією з британською легендою смертельного металу, і це дуже чіткий опис того, що ви почуєте на релізі. 🎧 LICE – Wasteland: What Ails Our People Is Clear Складний та незвичний експериментальний панк з індустріальними, мінімалістичними та проговими інфлуенсами від б​рістольських авангардистів. 🎧 Transilvania – Of Sleep And Death Австрійський квартет Transilvania потужною сумішшю тевтонського трешу 80-х та другої хвилі чорного металу вилікував від похмілля, переїдання та інших наслідків святкування. Злий, проте мелодійний, та сповнений яскравих гітарних соло альбом саме те для всіх, хто сумував без свіжих важких релізів. 🎧 Viagra Boys – Welfare Jazz Довгоочікуваний послідовник альбому "Street Worms", нарешті! Стокгольмські красені Viagra Boys продовжують тримати планку і закохувати в себе аудиторію своїм специфічним артпанком. Цього разу фронтмен гурту Себастіан Мерфі взагалі дуже Джим Моррісон. Саксофон, поезія та чудова візуальна складова — митці, шо маскуються під панків або навпаки. Більше релізів на сайті. #neformatcomua #neformatweekly

​​Останні підсумки року від редакції! Спершу від нашого новинного редактора та івент-менеджера (у минулому докарантинному житті) Єгора Фелюста: ⭐️ 1. Локдаун вдарив фінансово по людях, та вже ж для творчості це сприятливий час. ⭐️ 2. У Києві зачиняють або на грані закриття чимало клубів і це велика втрата для музичного життя міста. ⭐️ 3. Українська сцена видала за рік чимало топових релізів. ⭐️ 4. Єгор ділиться позитивними враженнями від ведення стрічки новин ;) ⭐️ 5. Приєднання до місцевої творчої команди DRUZHBA дозволило розвивати культурне життя рідного Чернігова, і це цікавий досвід. Також маємо підсумки від Єлизавети Джулай, рецензентки, яка також зайнялася англійською версією сайту. Вона підійшла до своїх висновків трохи по-іншому. ⭐️ Перевага: Технічна спроможність виконавців В еру нових технологій, які стрімко розвиваються локдаун не став великою перешкодою для музикантів — альбоми можна писати вдома на портастудії, а презентувати їх на онлайн-концертах, ⭐️ Недолік: Купівельна спроможність слухача У пересічного слухача стало менше грошей, а витрати на культуру для нього не на першому місці. Водночас для підтримки музикантів стало більше грантів, але вони й без того часто мали якусь основну роботу, окрім музики, тому творчість виживе, хоча й буде важко. Словом, рік був не з легких — хтось побачив у ньому втрати, хтось можливості, але найкраще те, що 2020 уже майже минув. Ми з обережним оптимізмом підходимо до наступного 2021 року та сподіваємося на зміни на краще! #neformatcomua #клятий2020

​​Маємо ще кілька підсумків року від редакції. Сьогодні у фокусі CEO видання Олександр Масовець 1. Не варто боятися "похоронів" того чи іншого музичного жанру, бо у кожного з них лишаються віддані прихильники, а минає тільки мода на них. 2. Частина музикантів досі не на стримінгах, а дарма. Краще бути в кожному смартфоні, ніж ні :) 3. То що ж неформат для Неформату? Саша пояснює різницю між форумом, редакцією та, власне, поняття "неформату". Двома словами не опишеш ;) 4. Якісна музична журналістика в Україні можлива і, попри все, саме 020-ий може бути каталізатором змін, генерації нових ідей і сенсів у цій сфері. 5. Концертний сезон 2021-го почнеться з великим запізнення і все ще не так стрімко й масштабно, як би цього хотілося організаторам і публіці, але вже треба боротися за ті клуби, які ще не припинили діяльність. Докладніше усі ці питання розкриті на сайті. #neformatcomua #клятий2020

​​Рецензія на дуже цікавий реліз Funeral Candies — Месу Розпочато (2020) від Шпината ... Почнемо з тегів. Коли я бачу black’n’roll, то, найперше, думаю про Midnight з Огайо та Hellripper із Шотландії. Але спільного в них з Funeral Candies лише те, що кожен із цих гуртів — це проєкт однієї людини. І Midnight, і Hellripper звертаються передовсім до першої хвилі black metal, гуртів на кшталт Venom, Sarcofago, Hellhammer, та додають більше рок-н-рольної подачі. ... Альбом "Месу розпочато" — містична історія про те, як давно забутий культ повстав із попелу, щоби повернути контроль над містечком, яке нічого не підозрює. Його відкриває трек "Меса коло дуба", що одразу налаштовує на майже геловінський, моторошний, але з дулею в кишені, лад. Моторошність у сьорф-році — теж не новинка, psycho-культура та сьорф завжди йшли нога в ногу, однак у Funeral Candies скелети танцюють саме під суміш сьорфу та блек металу, відбираючи тим самим в одного з найбільш токсичних жанрів (через свою "трушність") всю серйозність. ... Загалом кожен трек альбому сповнений хітових хуків та атмосфери в стилі серіалів "Чи боїшся ти темряви" та "Байок зі склепу", але без надмірної "категорії Б" та кітчу .... Окремо хочеться порадіти через використання саме української мови. Полтавщина завжди славилася містичністю, і чути крізь лоу-файний звук відголоски українськомовної лірики — це саме те, що треба. Як і Merzotna Potvora, Funeral Candies чіпляють поєднанням страшних казок українською та чорного металу, і це той тренд, який хотілося б, щоби не пропав! Наостанок хочеться традиційно побажати натхнення музикантам, сподіваюсь, Льон на лейблі Sound Fortress продовжить радувати релізами й наступного року, бо старт вийшов феєричним. Ну й було б круто, якби вийшло зібрати музикантів для живих виступів, коли їх знову дозволять, щоби крім Amphibian Man був, як мінімум, ще один гурт із приставкою surf, який максимально доцільно виглядає на панк- та метал-івентах. Повний текст рецензії тут. #neformatcomua #blacknroll

​​Презентуємо ТОП українських релізів 2020 року, які редакція обрала спільно з дописувачами видання! У результаті маємо 27 повноформатних альбомів та 9 EP, які щонайкраще демонструють жанрове різноманіття, якість та багатовимірність української музики. ⭐️ АОРТА — Аритмія (experimental) ⭐️ аппекс — Юннат (rap, experimental, самвидав) ⭐️ Злидень — Сам собі ворог (blackened crust) ⭐️ Льон — З Живого Джерела (atmospheric black metal) ⭐️ Люсі — Енігма (synthpop) ⭐️ эфир и фирн — Горизонталь EP (spoken word) ⭐️ 48 часов — океан (pop-punk) ⭐️ Artem Bemba — The Traveler (prog rock, psychedelic rock) ⭐️ batacat — Nylon and Bleach EP (EBM) ⭐️ Bokasso — Bokasso (d-beat/post-metal) ⭐️ BRAT — Культурний шок (rap, spoken word) ⭐️ Casa Ukrania & Wiseword.Nidaros — Забуті клейноди Півдня (dark folk) ⭐️ Complete! — Disappointment & Hope (melodic punk) ⭐️ Dahau Holidays — Шудра (darkwave) ⭐️ Degradatus — Degradatus EP (grindcore) ⭐️ Heinali — Madrigals (ambient, avantgarde) ⭐️ Ignea — The Realms of Fire and Death (metal) ⭐️ Katarina Gryvul — inside the creatures (electronic, idm) ⭐️ La Horsa Bianca — Diluvian Beat (psychedelic rock) ⭐️ Mauser — Mauser (hardcore) ⭐️ Mortebound — It is a future, it is pointless EP (mathcore) ⭐️ nug — Alter Ego (post metal) ⭐️ Octopus Kraft — Null (post metal) ⭐️ Ooze — Shivers EP (post-rock) ⭐️ Pree Tone — Brekka EP (noise rock, shoegaze) ⭐️ Ragapop — Сяся EP (electronic) ⭐️ Raventale — Planetarium II (atmospheric black metal, doom metal) ⭐️ René Maheu — Mor (screamo, emocrust) ⭐️ Revomit — In Shit We Rot (grindcore) ⭐️ Sasha Boole — Too Old to Sell My Soul (dark country) ⭐️ Schizogen — Spawn Of Almighty Essence (brutal death metal) ⭐️ Severoth — Vsesvit (atmospheric black metal) ⭐️ Smile, Chaos! — Something We Both Knew EP (noise rock) ⭐️ Starless — Lezo (noise, industrial, experimental) ⭐️ The COW — Chy Dosyt EP (psychedelic, stoner) ⭐️ They Came From Visions — They Came From Visions (atmospheric black metal) Детальніше про кожен реліз читайте на сайті. #neformatcomua

​​Микола Мага у редакції через його багаторічний досвід безпосередньої практичної участі в житті та творенні українського андеграунду, а також здатність переслухати за рік бозна-скільки альбомів різних жанрів з усього світу, що нам постійно стає у пригоді! Отож, сьогодні маємо ще його враження від цього клятого року ⚡️ 1. Онлайн-фестивалі та онлайн-концерти так і не замінили атмосфери живих виступів. ⚡️ 2.Проведення живих концертів в умовах карантину — спірне питання, але для сцени це необхідність. ⚡️ 3. Український андерграунд так і не навчився доносити свою музику до вітчизняного слухача, тому досі часто творчі особистості пишуть релізи самі для себе. Дивно й сумно. ⚡️ 4. Українським реперам варто трохи тверезіше оцінити економічну та культурну ситуацію в країні, тоді, можливо, і слухачів у них стане більше. ⚡️ 5. Карантин перервав зародження нішевого букінгу в Україні, але ті анонси, що є, дають надію на його відродження, як тільки буде змога. #neformatcomua #клятий2020

​​Топ українських альбомів та EP буде завтра, а сьогодні ділимося підбіркою закордонних релізів. Це не класичний топ, а просто ті альбоми, які наша редакція прослухала десятки разів, якщо не більше, і які допомогли нам пережити цей рік. ⠀ 💿 Coriky — Coriky 💿 Laura Jane Grace — Stay Alive 💿 The Lawrence Arms — Skeleton Coast 💿 Nothing — The Great Dismal 💿 Worriers — You or Someone You Know 💿 Alpha Wolf — A Quiet Place to Die 💿 Code Orange — Underneath 💿 GHOSTEMANE — ANTI–ICON 💿 Hum — Inlet 💿 WLVS — Дорога до вечности 💿 Caleb Landry Jones — The Mother Stone 💿 Kansas — The Absence of Presence 💿 Neil Young — Homegrown 💿 We Were Promised Jetpacks — out of interest EP 💿 10 years — Violent Allies 💿 Black Curse — Endless Wound 💿 Choir Boy — Gathering Swans 💿 Kruelty — A Dying Truth 💿 Night — High Tides — Distant Skies 💿 SpiritWorld — Pagan Rhythms 💿 Esoctrilihum — Eternity of Shaog 💿 Eternal Champion — Ravening Iron 💿 High Spirits — Hard To Stop 💿 Napalm Death — Throes Of Joy In The Jaws Of Defeatism 💿 Raspberry Bulbs — Before The Age Of Mirrors 💿 Gulch — Impenetrable Cerebral Fortress 💿 House Of Harm — Vicious Pastimes 💿 Katarzia — Celibát 💿 PRO8L3M — Art Brut 2 💿 Violet Cold — Noir Kid ⠀ Уклав підбірку Шпинат, який щотижня відбирає для вас найцікавіше із закордонної музики! ⠀ До речі, які альбоми допомогли вам протриматися у 2020-му? ⠀ #neformatcomua #neformatweekly

​​Певний час думали, як підійти до теми музичних сцен європейських країн, аж тут нам написали чехи Severals і пазли склалися. Отож, розповідаємо про новий сингл команди, а заразом ділимося підбіркою чеських гуртів, які вони радять послухати! "У листопаді/грудні 2018 року ми розпочали східноєвропейське турне, що складалося з 8 шоу — 1 у Польщі, 3 в Україні та 4 у Румунії. Українська частина нашого туру розпочалася з поганої пригоди. Спочатку ми зіткнулися з проблемами перетину польсько-українського кордону і затрималися там на 4 години. Тому були трохи знервовані, оскільки у нас було заплановано шоу тієї ночі у Львові з американським гуртом Bad Omens. Нам вдалося вчасно дістатися до місця подій, але нещастя не зупинилися, бо ми вдарились машиною в бетонний стовп, коли паркувалися біля клубу, розбивши заднє вікно нашого фургона. ... Шоу розпочинали Space of Variations, які буквально вибили з нас дух своїм виступом, і вони надихнули натовп на вечір. Ми були наступними й почувалися чудово, граючи в чужій країні для 500-700 людей. Натовп був дивовижний, ми зарядилися з першої ноти, насолоджуючись усіма ними. Ми ніколи раніше не відчували такого фідбеку від аудиторії. ... Наступною нашою зупинкою був Київ, і на дорогу туди пішов майже цілий день. Ми вели наш вен, заповнений вщерть концертним обладнанням та мерчем, протягом 12 годин, а заднє скло було залатане просто шматочком картону. Доїхали до місця проведення вчасно і були приємно здивовані численною юрбою, яка чекала надворі, деякі люди навіть впізнали та привітали нас — рідкість для нас навіть на батьківщині, не кажучи вже про Україну. ... Нашою останньою зупинкою в Україні була Вінниця — тут ми виступали в американському тематичному ресторані, люди навколо нас їли, поки ми налаштовувались. Хоча того вечора відвідуваність була невеликою, це було справді круте враження — скільки метал-гуртів зіграло свої шоу в ресторані?" Отакі пригоди! На сайті ви знайдете розповідь команди про їхній новий сингл, вплив Ковіду на чеську сцену та, звичайно, підбірку чеських команд, які цікаво послухати. Напишіть, як вам такий формат і чи цікаво буде бачити продовження у 2021?) #neformatcomua #NeformatEurope

​​У минулі роки ми завершували грудень різноманітними персональними топами від українських виконавців, але 2020-ий особливий, тому вирішили натомість поділитися враженнями учасників редакції від нього. Вчора серію розпочала наша головна редакторка Ярина Денисюк, а сьогодні її продовжує наша грант-менеджерка, а ще рецензентка та музикантка Ксенія Янус ⠀ Висновки від Ксенії: ⭐️ 1. Низова організація та diy культура досі життєздатні та надзвичайно актуальні. ⭐️ 2. Карантин — це стимул шукати нові формати проведення концертів, і це чудово. ⭐️ 3. Записати альбом на відстані можливо, і значно легше, ніж здається на перший погляд. ⭐️ 4. Стримінги роблять музику товаром і це потрібно змінювати. ⭐️ 5. Участь у резиденціях — корисний досвід для андеграундного музиканта ⠀ Висновки від Ярини: ⠀ 🌟 1. Практичний досвід участі в музичному гурті потрібний кожному музичному журналістові. 🌟 2. Вітчизняний андеграунд, на жаль, часто закривається від загальноукраїнських економічних та культурних процесів, що особливо підкреслила пандемія. 🌟 3. Хвалить нашу редакцію 😍 🌟 4. Не всі нові формати, принесені карантином, виявилися однаково життєздатними, але деякі з них точно варто розвивати. 🌟 5. У музичних ЗМІ й у творчості гуртів стало більше політичної та соціальної тематики, і це прекрасно. ⠀ Докладніше про це все читайте на нашому сайті. ⠀ #neformatcomua #клятий2020

​​Рецензія на Dysphoria — Primal Entropy (2020) від Дмитра Акімова Довгі шість років очікування на новий матеріал. За цей час і без того ледь живий жанр deathcore (mathcore, ба більше) якщо не остаточно втратив аудиторію та цікавість публіки, то абсолютно точно відійшов на задній план у сучасній важкій музиці. Однак уже, можна сказати, столичні ветерани жанру Dysphoria та й, мабуть, одні з небагатьох активних у цьому напрямі, випустили свій альбом "Primal Entropy", який із нетерпінням очікували, якщо не в Україні, то принаймні за кордоном.... А все-таки під час першого прослуховування замислюєшся над питанням: а на що саме були витрачені всі ці шість років? ... Проте варто включити попередній реліз "The Apogee" і все стає на свої місця — над звучанням дійсно попрацювали і воно стало набагато більш насиченим, а матеріал відчутно цікавіший, ніж то було на іншій платівці шість років тому. Але все ще відчувається, що більшість інструментів пишеться вдома, а барабани, як завжди у Dysphoria, не писались на студії. ... Та і збільшення хронометражу не пішло на користь — наче на альбомі всього 7 треків, але сумарна довжина їх складає майже 35 хвилин. З одного боку, добре, що треків не багато, але, з іншого, композиції по 6 хвилин як для такого жанру, коли матеріал і без того перевантажений різноманітними напрямами і швидкими та хаотичними партіями, не допомагають запам’ятовувати й без того складні пісні.... У результаті, за десять років свого існування Dysphoria виросли з гурту-жарту в ледь не єдину надію у своєму жанрі на вітчизняному просторі, що чудово підтверджується платівкою "Primal Entropy". Нещодавно в столиці, навіть у такі скрутні часи, пройшла презентація альбому, і, судячи зі звітів, на неї завітало понад 100 осіб — досить приємно та показово, адже навіть під час пандемії гурт збирає нормальну кількість гостей у залі. Ну а з продажами допоможуть закордонні поціновувачі. Повна версія тексту тут. #neformatcomua #deathcore

​​Рецензія на Sealand Airlines — Sealand Airlines (2020) від Максима Чухліба ... Дебютний альбом Sealand Airlines не є типовим вінтажним прогом зі складними композиціями по двадцять хвилин і гротескно-бароковими темами. Від нього не пахне нафталіном. Надихаючись сімдесятими, гурт не має на меті відтворити їхнє звучання: Sealand Airlines радше адаптують його до сучасних трендів, пропонуючи слухачам легкий у сприйнятті ретро-тріп із нотками ностальгії — так, як це роблять King Gizzard & The Lizard Wizard чи The Black Keys. Альбом рясніє креативними композиційними ідеями й аранжуваннями, вдало балансуючи між добротними блюзовими рифами, які неначе підглянули з невиданого матеріалу Led Zeppelin, періодичними моторік-бітами, що цілком могли перекочувати із Sherpa The Tiger, і навіть ф’южн-замальовками в дусі Weather Report. ... Кожна пісня тут має свою особливу тему й вирізняється не лише лірично, а й композиційно. Треки, щоправда, не складаються у якусь повноцінну історію, однак це й не потрібно дебютному альбому Sealand Airlines — усі пісні мають власний оригінальний сюжет і часто надихаються епізодами із різних класичних фільмів. ... Англомовні тексти, контракт зі шведським лейблом — очевидним є те, що Sealand Airlines орієнтуються насамперед на західну аудиторію. Парадоксально, що в цьому контексті найбільшою бідою дебютника є сильний слов’янський акцент, який інколи дуже псує враження від платівки. ... Попри це, дебютник Sealand Airlines є яскравою й дуже сонячною роботою. Настільки, що ця музика могла б стати ідеальним супроводом для одноденної поїздки на пляж із друзями. Уявіть: поки інші хлюпатимуться у воді, ви сидітимете в автомобілі з відчиненими дверима, з магнітоли гратиме вінтажний прог від Sealand Airlines, а ви будете насолоджуватися прекрасною літньою атмосферою, що її вдалося створити львівському квартету. Чарівно. Повна версія тексту тут. #neformatcomua #progrock

​​Дмитро Акімов написав великий огляд листопадових іпішок Grandma'pick та Rabbit Leader — двох молодих рівненських колективів ... Чому цікаво говорити про гурти в рамках одного матеріалу? Якщо коротко переказати біографію обох колективів, то все почалося з Grandma’pick у 2019 році. Музиканти встигли записати в першому складі з першою вокалісткою Олександрою Кремінською два сингли. Згодом, однак, серед учасників виникли непорозуміння, й Олександра покинула гурт. ... Опісля Grandma’pick взяли на вокал Тетяну Батейко і вже з нею в лютому цього року презентували лайв-версію пісні "One by One". Оксана Кремінська ж, своєю чергою, стала вокалісткою іншого рівненського гурту Rabbit Leader, який дебютував із кліпом на "Drowning In Your Insincerity" трохи пізніше — у квітні 2020-го. Дебютні мініальбоми Rabbit Leader та Grandma’pick вийшли в листопаді з різницею в кілька днів.... У Rabbit Leader вийшов досить приємний реліз, який помітно будується навколо Олександри та її вокальних досягнень. Але, з іншого боку, не покидає відчуття, що музиканти грати вміють, і це відчувається, але писати хороші пісні ще не навчились. Інакше як пояснити такі довжелезні тексти, особливо з огляду на те, що для українського ринку вони здебільшого будуть незрозумілі. ... Простота та прямолінійність Grandma’pick вкупі працює як повноцінний продукт, у якому хочеться виправити хіба якісь мінімальні моменти, на відміну від Rabbit Leader, де відчутно більше проблем із матеріалом. У будь-якому випадку добре, що ми маємо наразі два нові повноцінні проєкти — як слухачі ми від цього тільки виграємо, а потенціал в обидвох гуртів є чималий, тому щиро сподіваюсь, що в майбутньому вони випускатимуть релізи, якщо не так синхронно, то хоча б порівняно часто. Ну і, звичайно, хотілося б побачити що тих, що інших на сцені, але хтозна-коли це буде можливо за наших із вами реалій. Повний текст тут. #neformatcomua

​​В останній цього року рубриці про лейбли говоримо про наш улюблений Robustfellow, який напевно, і не потребує додаткового представлення — міцна музика та чудові арти говорять самі за себе! "Наша мета — викорінити снобізм як явище, вивільняти чисту та відверту енергію маловідомих, недооцінених гуртів як на фізичних релізах, так і на сцені, стирати ментальні кордони, перевидавати давно забуті міцні релізи (Robust Relics Series) та розширяти асортимент у меню для музичних гурманів, де українська міцна сцена є основним секретним інгредієнтом.", - співзасновник лейблу Філ Добров. "Інколи гурти вже знають, чого хочуть, та приносять альбом із готовим візуальним оформленням. Інколи лейбл підбирає митця під конкретний реліз. Рідше буває, що береться вже готовий малюнок, що деякий час лежав в архівах, який може підійти до конкретного релізу." У дискографії лейблу Філ виділяє наступні релізи: ⭐️ Somali Yacht Club — "The Sun" (2014) ⭐️ Soom — "Ніч на Полонині" (2015) ⭐️ Был замечен… — "стало ещё только хуже" (2016) ⭐️ Electric Funeral Café — "Trilogy Box 2015–2017" (2017) ⭐️Contra — "Deny Everything" (2017) Пишіть у коментарі, про які лейбли вам було б цікаво почитати у наступному сезоні 👇🏻 #neformatcomua #neformatlabel