#SixArticles

Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Ділюся нашими матеріалами, які виходили протягом весни. 1️⃣ Хочете більше статистики про те, як в Україні та світі користуються соцмережами та іншими сервісами (банкінг, мобільний зв’язок, платформи для купівель і навіть блокувальники реклами)? Автори звіту Digital 2024 Global Overview Report, який публікується раз на рік, на понад 500 сторінках пропонують глобальне дослідження особливостей і способів використання технологій у світі. Ми зробили вижимку найцікавішого про медіа, контент і соцмережі. 2️⃣ Утім, і без звіту ми розуміємо, що українці проводять чи не найбільше часу в соцмережах: читають новини, спілкуються із друзями, відволікають себе від рутини. Та часто алгоритми платформ пропонують користувачам зовсім не те, чим вони цікавляться насправді. Чому так відбувається та як цьому протистояти? Розповідаємо в деталях, на які налаштування ви можете вплинути у ваших акаунтах Facebook, Instagram, Х, TikTok та YouTube. 3️⃣ Про месенджери ми теж маємо текст — разом з експертами з кібербезпеки розібрали поширені міфи про популярні платформи для спілкування. Головна теза, яку варто пам’ятати під час обговорення всіх популярних в Україні месенджерів: жоден застосунок не є безпечним із «коробки». Налаштовувати необхідно будь-який месенджер, навіть Viber, якщо станом на зараз у вас немає привілею відмовитися від нього. 4️⃣ Якщо ж вирішили відкласти налаштування на «колись потім» і зайнятися роботою, то маємо для вас добірку застосунків для планування й менеджменту завдань команди — щоб управляти проєктами, синхронізувати команду, вимірювати витрачений час і продуктивність, вести списки справ. Орієнтувалися насамперед на те, що підійде редакціям із їхнім потоком контенту й різноманітних проєктів, але ці програми переважно мають дуже різні сценарії використання. 5️⃣ Для чого великі технологічні компанії використовують наші дані? Тепер до цього дооовгого списку додалося й навчання штучного інтелекту. У цьому тексті докладно розібрали, чи законно розшифрувати і «згодувати» ШІ весь YouTube, як і чому медіа опираються такому використанню їхніх даних, чи платитимуть корпорації за інформацію та що робитимуть, коли якісні дані закінчаться. 6️⃣ І насамкінець: коли даєте журналістам коментар чи інтерв’ю, пам’ятайте — за оновленим законодавством про медіа та авторське право журналісти можуть не погоджувати інтерв’ю перед публікацією. Що мали на увазі законодавці та як це працює на практиці — читайте в розповідях медійників і юриста. Більше трендів і досліджень, кейсів та історій з усього медіасвіту знайдете в нашому Telegram-каналі @mediamakerme. Підтримуйте якісні медіа та споживайте інформацію відповідально 🙏🏻

Доброго здоров'я, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за квітень. Цього місяця у нас вийшло три дослідження, а також інші цікаві статті. 📃 Хто ініціював найбільше реформ у 2023 році - Кабмін, Верховна Рада чи Президент? Хто із народних депутатів брав найактивнішу участь в ініціації реформаторських законопроєктів? Депутати яких фракцій найбільш активні? Про це та інше читайте у нашому дослідженні (спойлер - прізвища лідерів рейтингу ініціаторів реформ навряд чи відомі широкому загалу) ⚖️ Який президент має найбільше повноважень? Наскільки фактичні повноваження президентів відрізняються від конституційних? Наскільки повноваження українського президента значні порівняно з країнами Східної Європи та Центральної Азії? А також як співвідносяться повноваження президентів та рівень демократії у державах? Про все це можна дізнатися із нашого дослідження 💻 Цифрові технології зробили наше життя набагато зручнішим - можливість дізнатися будь-яку інформацію “у два кліки”, працювати з будь-якої точки світу та ін. Проте, звісно темна частина людства також перемістилася в онлайн. Як розпізнати цифрове насильство, як воно пов'язане з фізичним насильством та як йому протидіяти - у нашому дослідженні. 🏦 Для майбутньої відбудови України потрібна відповідна фінансова архітектура - тобто банківська та фінансова система, яка відповідає європейським стандартам та якій довіряють. Як побудувати таку систему - читайте у новому звіті CEPR. Короткий огляд цього звіту й посилання на нього - у нашій статті. 💸 Чому розвинені країни бояться конфіскувати російські активи та чи мають ці страхи реальне підгрунтя - детальне пояснення від Віктора Козюка 📈 Наскільки змінилася монетарна трансмісія в Україні під час війни? Які ставки змінюються швидше у відповідь на зміну облікової ставки - кредитні чи депозитні? Які фактори впливають на зміну монетарної трансмісії та чому банки охочіше знижують кредитні ставки, аніж підвищують їх? Про це та інше читайте у новому дослідженні НБУ Підписуйтеся на телеграм-канал "Вокс Україна". До зустрічі у червні!

Вітаю. З вами Ольга Мучник, Innovation Lead y [isdgroup], пропоную знову зануритись у море інформації про ШІ та нейромережі. ❇️ Speka Media – У грі від GlobalLogic ШІ створює неігрових персонажів Українська команда розробила демо гри, де поведінка та діалоги NPC, тобто неігрових персонажів генеруються ШІ. Від ідеї до повноцінного демо знадобився лише місяць. Розробники можуть просто задати характеристики, наприклад «мудрий друїд» чи «італійський бос мафії», і ШІ автоматично генерує для них унікальну поведінку, мотивацію та діалоги відповідно до описів. https://shorturl.at/ikBFV ❇️ Stanford University – AI Index Report 2024 Це не стаття, а великий звіт, який створюється Стенфордським університетом вже сьомий рік. Кожну його частину можна читати окремо та отримувати зріз змін за рік у відповідних категоріях. Наприклад, у розділі Освіта є цікава статистика. В липні 2023 63% вчителів у школаx США використовували ChatGPT для креативних ідей по темі урока та планування його структури. https://shorturl.at/hlntV ❇️ Dou.ua – МЗС розробило ШІ-аватар Вікторію Аватар розмовляє англійською та українською і може озвучувати офіційні коментарі міністерства про події, які стосуються українців за кордоном. Таке відео можна буде швидко віддавати телеканалам, крім того це стане помітним у консервативному дипломатичному світі. https://shorturl.at/GHT12 ❇️ CDO Magazine – Brands ask ad agencies not to use AI in campaigns Трохи негативу. Деякі великі бренди почали прямо забороняти рекламним агенціям використовувати ШІ для своїх кампаній. Це стосується будь-яких типів генеративного ШІ, як для візуальних, так і текстових завдань. Вони побоюються витоку інформації або проблем з інтелектуальною власністю, тому планують розробляти власні нейромережі. https://shorturl.at/uHK17 ❇️ The Guardian – From boom to burst, the AI bubble is only heading in one direction Одразу кілька глобальних медіа, в тому числі CNN та Washington Post, випустили матеріали про бульбашку ШІ, яка загрожує луснути. Зараз генеративний ШІ добре витрачає гроші, але мало заробляє. З 5 стадій розвитку технологічних бульбашок ми зараз знаходимось на третій (Ейфорія), а пʼята стадія (Паніка) ще попереду. https://shorturl.at/sNX57 ❇️ NV – Мій власний штучний інтелект Моя стаття про те як від занадто шанобливого або зневажливого або байдужого ставлення до ШІ перейти до його прикладного застосування. Зараз від хайпу ми рухаємось до розуміння, що ШІ вже треба налаштовувати під себе. Від технології з новин до щоденного використання, як вже було, наприклад, з сайтами чи соцмережами. https://shorturl.at/tRVW0 Буду рада познайомитися з однодумцями та ентузіастами у сфері ШІ https://www.facebook.com/olga.muchnyk/

Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за березень. Цього місяця у нас вийшло три дослідження та інші цікаві статті. 📃 Як законопроєкти проходять через парламент та де найчастіше “зависають”? Які депутати подали найбільше “законодавчого спаму” та як підвищити ефективність роботи парламенту? Про це і не лише можна дізнатися у дослідженні 💰Українці мають доволі високий рівень сприйняття корупції. Проте які фактори впливають на формування цього сприйняття? За допомогою репрезентативного опитування ми дослідили, як на рівень сприйняття корупції впливає особистий корупційний досвід людей, медіаспоживання та демографічні чинники. 🇪🇺 Приблизно за 10 хвилин ви можете дізнатися, які зі 168 реформ, ухвалених протягом 2023 року, були найважливішими та на що вони впливають 🌍 Російське втручання по всій земній кулі: як сусідня країна влаштовує держперевороти та накладає лапу на природні ресурси Африки, а також експлуатує Арктику та намагається витіснити інші країни з регіону (і чому тропічні країни мають бути перш за все зацікавлені в обмеженні такої російської активності). 📈“Завдяки” російській агресії значно виросли ціни на енергоносії, від чого виграли виробники нафти й газу. Деякі з них уже пожертвували частку своїх надприбутків Україні. Проте непрямо виграли також інвестори, які мають у своїх портфелях папери нафтогазових компаній, зокрема університети. Базуючись на принципах “Етичного інвестора”, вони також мали би допомогти Україні та українцям 😊 І бонус: гра про доброчесність, створена “Вокс Україна” у співпраці зі “Світом громад” за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС, доступна для скачування з нашого сайту. Гра не лише корисна, але й дуже цікава, судячи з відгуків дорослих і дітей, які в неї грали.

Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research. Попри безпекові ризики станом на 22 лютого 2024 року понад 4,5 млн українців уже повернулися додому. Що можемо говорити про міграційні настрої українців, що наразі перебувають в Україні, на третьому році повномасштабної війни? Ділюся шістьма найважливішими інсайтами з нещодавнього дослідження Gradus Research, презентованого у Женеві спільно з дослідженням “Voices In Europe”, проведеного European Union Agency for Asylum (EUAA) у співпраці з Organisation for Economic Cooperation and Development (ОЕСD). 🟠 Міграційна динаміка стабілізується. На кінець лютого 2024 року 69% респондентів живуть там, де й до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 23% опитаних переїхали, але вже повернулися на постійне місце проживання. 8%, натомість, покинули свої домівки та не повернулися. 🟠 Рівень працевлаштованості та стабільність доходу українців зростають. Більшість опитаних українців (65%) мають роботу і працюють повний або частковий робочий день. Окрім цього, 45% оцінюють фінансовий статус своєї сім’ї як вище середнього у порівнянні з 24% у травні 2022 року. 🟠 Двома важливими фактори, що спонукають людей залишатися в Україні, серед іншого, є відсутність досвіду перебування або життя в інших країнах та низький рівень знання англійської чи іншої іноземної мови. Близько третини (32%) українців ніколи не були за кордоном, відповідно, мають страх, що не зможуть там адаптуватись. А близько чверті опитаних (24%) знають англійську на середньому рівні, що може бути достатнім для комунікації, але не для виходу на ринок праці країн тимчасового перебування. 🟠 Українці схильні мігрувати ближче до місць свого постійного проживання. Більшість респондентів, які були змушені релокуватися, здійснили це в межах своєї області перебування (60%), що свідчить про сильне відчуття регіональної приналежності українців. 🟠 Власна безпека і безпека близьких — основна причина міграції українців. Це декларують 61% респондентів. Серед інших ключових драйверів — загроза можливої атаки на їхній регіон перебування (47%), прямі військові атаки (37%) та побоювання щодо фізичного, психічного або психологічного здоров’я (25%). 🟠 Більшість українців не розглядають можливості переїзду до іншої країни назавжди. Частка таких респондентів склала 62%. Проте 18% респондентів розглядають можливість виїзду за кордон в разі погіршення безпекової ситуації в Україні. У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі t.me/GradusResearch

Доєднуйтесь до мережі моїх контактів у Linkedin http://linkedin.com/in/ivanistomin

6. Як ви думаєте, що буде наступним великим проривом у роздрібних платіжах після безконтактної оплати? На думку David Birch це буде технологія прямої оплати з рахунку клієнта на рахунок торговця Account-2-Account (A2A). Основні драйвери: миттєві платежі, стимулювання регуляторів, нижчі видатки, миттєві повернення коштів за покупками. Буде гарячо: https://bit.ly/3wR11DT

5. Celent дослідив відносини та їх динаміку між банками, електронними грошовими установами (ЕМІ) та фінтехами в Європі. Головне: місце на ринку є для усіх. Конфігурацію партнерства визначають узгодження продукту та ризик-апетиту. Частка та значення EMI росте. На момент вони тримають €35 мільярдів клієнтських коштів. Це викликає посилену увагу регуляторів. EMІ не вороги, а потенційні партнери банкам, особливо у сфері розвитку embedded finance: https://bit.ly/3VauFhm

4. Як стати чудовим банком партнером по моделі banking as a service (BAAS) для Amazon або іншого маркетплейсу чи рітейлора? Ron Shevlin, Cornerstone Advisors аргументовано доводить, що ключі до успіху полягають у технологічних можливостях банка - легкість інтеграції, простота налаштування тощо. Масштабування, комплаенс та кібербезпека також мають значення: https://bit.ly/3uYNIk9

3. Підхід до вбудованого кредитування також трансформується. Днями Amazon оголосив, що переносить кредитування мерчантів з власного балансу до мережі довірених партнерів. Я бачу у цьому величезний новий тренд для розвитку banking as a service (BAAS). Amazon з 2011 року накопичив унікальні дані, моделі оцінки ризику тощо. І тепер здатен через мережу партнерів-кредиторів побудувати брокерську інтегровану модель фінансування клієнтів на найкращих умовах: https://bit.ly/3vbyYhR