Literary Translation&Procrastination
Открыть в Telegram
Перекладачка, читачка, тривожниця ✨️✨️✨️ Щодо співпраці – @tasiaerevo
БольшеСтрана не указанаКатегория не указана
278
Подписчики
+124 часа
+27 дней
+4030 дней
Архив постов
Хто каже, що книжки - це дорого...люди, я в аптеці щойно 1к витратила 🥲 за один препарат, якщо що...
Оскільки я дуже тривожна людина, то складаю портфоліо зі своїх тестових... на щастя, їх накопилось... до речі бачу помилки в деяких тестових, котрі робила ще, наприклад, півроку тому. Так цікаво, але насправді у такі моменти відчуваєш свій розвиток 😅
Обкладинка першої книги нової серії від Мерседес Рон!
Маю щирі сподівання, що колись таки повернусь до вивчення іспанської і зможу читати всі новинки 😓
#BookNewsSpain
Вибачте, але як я дивлюсь на свій переклад, коли перечитую його вп'яте
Фух. Ну. Це все. Переклад і всі побічні до нього справи закінчено...
Я ще не надсилаю його, бо хочу дати собі трохи часу відійти, може ще кинути оком і щось виправити ввечері чи завтра зранку... Але завтра до обіду вже надішлю чітко по дедлайну.
Чотири з половиною години я додавала примітки по всьому тексту, але I did it! І ще зробила невеличкий глосарій імен для редакторів, хоч мене про це ніхто й не просив.
Лишилося лише перекласти маленьку примітку авторок і автора 😮💨
Перекладацька стадія три: коли відкриваєш текст втретє і тебе вже від нього нудить
Продемонструю вам, як працює мозок тривожника:
Мені вже другий день здається, що у мене болить зуб. Він не болить. Але мені здається, що, коли я їм, то наче болить. Вже підсвідомо я підрахувала, що лікування його каналів мені обійдеться тисяч у десять, а значить я маю відміняти поїздку на відпустку, яку ще навіть не розпланувала 🙃
Я до речі була у стоматолога місяць тому, мені сказали, що у мене все чудово. Взагалі я після брекетів ходжу туди як найсвідоміша громадянка у світі...
Я зрозуміла, що не вмію відпочивати 🙃
Наразі я змушую себе унормовувати графік і таки давати собі певний відпочинок, бо робота ніколи не закінчується, як би сильно ми не намагались.
Але виявилось, я не вмію відпочивати. Сьогодні у мене відмінився вечірній урок, то я закінчила обидві роботи о шостій вечора. І раптом зрозуміла, що мене не радує ні скролінг тіктоку, ні якісь обзори на ютуб... я все ще думаю, скільки роботи могла б зробити в цей час (хоча розум знає, що зробила б собі хіба головний біль на ніч) 🤷♀️
У РМ наступного вівторка будуть нові передзамовлення... тримайте мене 🥲
Як вже можна було зрозуміти, я закінчила вичитку тексту... ця книга розбила мені серце вдруге 💔 і я безмежно хочу рекомендувати її кожному, і не тому що це мій переклад, а тому що ця історія така кумедна, але водночас щемка...
Завтра лишилося додати примітки, ще раз проглянути кілька сумнівних для мене моментів... і все. Після закінчення завжди чомусь трохи сумно.
Життя перекладачки – це коли ти така "хіхі-хаха", а потім фінал чергового тексту змушує тебе несамовито ридати і замкнутися у кімнаті ще на два дні
