27 SHADOW STRIKE

Історія бойового шляху військовослужбовця на позивний "Якут"

Доброго раночку💪

Замість футбольного м’яча - пульт БПЛА: історія 19-річного Кирила, який обрав фронт замість закордону. У тексті однієї з популярних пісень лунає фраза: «Війна - це справа молодих». Слова звучать красиво, майже романтично, але насправді в цій формулі прихована велика трагедія. Війна - це за своєю суттю явище, що суперечить природі людського буття, адже юність має асоціюватися з навчанням, коханням та мріями про майбутнє, а не з окопами та вибухами. Проте саме на плечах таких відчайдушних юнаків сьогодні тримається незалежність України. Один із них - Кирило, номер обслуги гармати у 27-й окремій артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського. Йому лише 19. 3 травня він відсвяткує свій двадцятий день народження. Але за плечима у цього хлопця досвід, який не кожен дорослий зможе осягнути. До великої війни Кирило жив звичайним життям юнака з Сумщини. На рідній Краснопільщині, він був душею компанії: вболівав за місцеву футбольну команду «Оріон», сам ганяв м’яча на сільському стадіоні. Вільний час проводив у шкільному спортзалі, де «тягав залізо», виховуючи в собі силу та витривалість. Після школи, яку теж знищили ворожі бомби, закінчив профтехучилище в Сумах. Він готував себе до мирної праці, але лютий 2022-го перекреслив усі плани. «Війна застала мене в рідному селі, - згадує Кирило. - Ніколи не забуду ті страшні дні, коли тягнулися колони ворожої техніки. Здавалося, їм не буде кінця: танки, БТРи, БМП, вантажівки, бензовози. Злість переповнювала, саме тоді я твердо вирішив: обов’язково стану військовим». Юнак приголомшує своєю скрупульозністю. Поки ворог сунув його вулицями, хлопець ретельно, день за днем, вів підрахунок. За тиждень через село пройшло 567 одиниць техніки. Кирило сподівався передати ці дані нашим військовим, але зв’язку не було - окупанти відрізали село від світу. Втім, сьогодні він не приховує стриманої посмішки: «З тієї величезної кількості техніки назад повернулося лише 62 одиниці». Коли навесні минулого року його рідне село почали нещадно закидати КАБами та касетними бомбами, сім’я Кирила евакуювалася до більш безпечного міста на Сумщині. Сам хлопець тримався до останнього. Навіть під обстрілами намагався влаштуватися на роботу у місцеве товариство, але черговий приліт за 500 метрів від дому, змусив поїхати до рідних. У Кирила була легальна можливість виїхати за кордон. Рідні пропонували цей варіант, але не тиснули - знали, що він не змінить свого рішення. Юнак навідріз відмовився: «Мені за кордоном робити нічого!». Замість квитка до Європи він обрав шлях до ТЦК. Це був свідомий вибір - військова служба за контрактом. Сьогодні Кирило - номер обслуги гармати у 27-й окремій артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського. Про свій вибір не шкодує ні на мить. «Тут надійні побратими та командири. А це, як на мене, найважливіше на фронті», - ділиться боєць. Нещодавно командування помітило здібного та дисциплінованого бійця. Кирилу запропонували пройти навчання на оператора БПЛА «Вампір» - грізної зброї, яка наводить жах на окупантів. На питання, чи важко було перекваліфікуватися, хлопець відповідає просто: «Ні, не складно. Головне - не просто «відбувати номер», а вникати в усі нюанси, які пояснюють інструктори. Треба знати матеріальну частину на зубок. Тут допомагає і молодий вік: моторика рук, зір та реакція - все це працює на результат». Попри військові будні, серце хлопця залишається вдома. Він сумує за рідним селом, яке колись було заможним і людним, а тепер спорожнілим, яке вже рік живе без світла, газу та зв’язку. «Злість і помста - можливо не найкращі порадники, - каже Кирило, - але і пробачити ворогу те горе, яке він приніс на нашу землю, я не збираюся». Він мріє про Перемогу і про те, щоб на стадіоні в рідному селі знову залунали крики вболівальників «Оріона». А поки що його «гра» - це точні удари по ворогу, що наближають цей день.

Арта-сила💪

Наші перехоплювачі-сила🫡

Поки хтось спить спокійно — вони тримають небо і землю під контролем. «Богдана» в руках воїнів 27 ОАБр — це гарантія того, що Сумщина вистоїть. Сила, витримка і холодний розрахунок — щоденна робота наших артилеристів. Дякуємо кожному, хто боронить 🇺🇦

Ворожий БпЛА «КУБ-БЛА» вартістю близько $160000 більше не становить загрози. Завдяки злагодженій та професійній роботі наших перехоплювачів ціль була виявлена, супроводжена та успішно знищена ще до виконання нею бойового завдання. Мінус один дорогий ресурс ворога - плюс безпека для усіх нас. Захистимо Сумщину 🇺🇦

Бажаємо усім тихого тижня, бережіть себе і рідних 🇺🇦

Ще кілька секунд тому - гуркіт, вогонь, сила, що розриває повітря. А потім - тиша. Глибока. Важка. Така, що говорить сама за себе. Ця тиша - не про спокій. Вона про результат. Про виконане завдання. Про ще один крок до нашої перемоги. Там, де відпрацювали наші «Урагани», ворог втрачає можливість наступати. Там народжується впевненість наших воїнів і спокій для тих, кого вони захищають.

Крізь дощ, холод і втому - вперед. Розрахунок 2С22 «Богдана» щодня доводить: сила - у витримці, а Перемога - у наполегливості. Працюємо, поки ворог не зникне з нашої землі. Ці хлопці захистять Сумщину🇺🇦

Наші екіпажі-перехоплювачів щодня доводять свою ефективність у боротьбі з ворожими БПЛА. Завдяки злагодженій роботі, швидкому реагуванню та точності вони регулярно «мінусують» цілі в небі, не даючи противнику вести розвідку чи коригувати удари. Кожне перехоплення - це результат підготовки, досвіду та постійної роботи в бойових умовах. Ворог втрачає техніку, а наші підрозділи тримають небо під контролем.

Вітаємо з Великоднем! Нехай це світле свято принесе у ваш дім мир, тепло, надію та злагоду. Бажаємо здоров’я, радості й Божого благословення кожному дню. А ми продовжуємо наближати Перемогу🇺🇦

Зі світлим святом Великодня!

Побратимство - це більше, ніж просто військова служба поруч. Це довіра, яка формується під час виконання бойових завдань, коли кожен знає: поруч - ті, хто підтримає, прикриє і не залишить у складну хвилину.