ZALIZNYAK
Открыть в Telegram
Посилання https://t.me/+zZoYREmJ8ptjZTQy Допомога моєму екіпажу та підрозділу PayPal: Ivan.lohpidar@icloud.com 2281488777420
БольшеСтрана не указанаКатегория не указана
220
Подписчики
Нет данных24 часа
+37 дней
+330 дней
Архив постов
220
Російсько-грузинська війна тривала рівно 5 днів — з 7 по 12 серпня 2008 року.
За результатами війни в серпні 2008 року Грузія повністю втратила контроль над двома своїми регіонами — Абхазією та Південною Осетією. У 2008 році Росія незаконно визнала їхню «незалежність», де-факто перетворивши ці території на свої окуповані військові бази.
220
Чому, наприклад, на Казахстан не нападають, хоча рос імперці мріють віджати в них шматок території? На Грузію? Може тому, що треба вести адекватну дипломатію, зовнішню та внутрішню політику, а не кричати всюди "москалів на ножі" чи дойобувати людей за рос мову, яка є рідною для, як мінімум, половини населення України?
220
Мирна угода, де ми розброюємось під обіцянку, що на нас після цього не нападуть. Геніально
220
Весною 2022 року, коли були перемовини у Стамбулі, була готова мирна угода, і в травні вже збиралися ніби її підписати і все б закінчилось (при чому, на набагато кращих для України умовах, ніж пропонуються зараз). Але прилетів до Києва такий собі Борька Джонсонюк і сказав, що треба воювати і нічого не підписувати, офіційна пропаганда почала розповсюджувати цей шкідливий наратив, а вкраїнчики зхавали. Результат відомий. Обіцяли потужний контрнахрюк, каву в Ялті і т.д., а, за підсумками, маємо нескінченну війну.
І да, до фронту я не маю відношення, бо не доїхав туди. Після 2х тижнів в учебці пішов у СЗЧ і зараз знаходжуся, на щастя, за межами потужного ЗЕгулагу.
220
Був в мене один коментатор
Йому і кшатріі не ті
Біла раса не така,..
Жиди правлять ….
Мігранти …
Нас було 52….
Питаю
Ти сам де ?
Відвідає
Я в Німеччині чекаю поки війна закінчиться аби повернутись і «осемннять» самок
Поки він чекаю то «осеменяють» його
220
Хочу подякувати всім цим Березам, Берлінським, Чорногузкам та іншим лівакам.
Завдяки тим істеричним воплям, які ви підняли у відповідь на марш правих сил проти ЛГБТ, на Заході нарешті можуть побачити, що в Україні є здорове ядро.
Ваш жалюгідний писк про “нацистів” лише грає нам на руку. Європа невпинно правішає.
І весь цей ліберально-лівацький імідж України, нав’язаний через грантові структури — не є перевагою, а радше баластом.
Світ котиться у прірву.
І в цій прірві виживуть не ті, хто носить прапори з веселкою,
а ті, хто тримається за націю, віру й сильну державу.
(С) Льоха Свиналкер
220
Repost from ukrain1an ꑭ news
🏳️🌈У центрі Львова одружилася ЛГБТ-пара, — місцеві ЗМІ
Загалом у Львові зараз проходить мітинг ЛГБТ, активісти вимагають внести в Цивільний кодекс визнання одностатевих партнерств.
Також неподалік проходить мітинг прихильників традиційних цінностей. На місці багато поліції.
ukrain1an ꑭ news
220
Кшатрій.
Не тому що багатий.
Не тому що розумний.
І навіть не тому що сильний.
А тому що живе як воїн.
Свинопас цього не зрозуміє.
Свинопас завжди буде говорити про комфорт.
Про права.
Про психологію.
Про свої переживання.
Про те що його недооцінили.
Про те що суспільство йому винне.
Кшатрій мовчки приходить на концерт і робить свою справу.
220
На стадіоні під час ранкової пробіжки я вкотре ловив себе не на думках про спорт. Мій погляд раз у раз повертався до чоловіка років п’ятдесяти, який тренував хлопця з ДЦП.
Він був не надто високий, але з тією особливою чоловічою статурою, яку не купиш ні в залі, ні стероїдами. Широкі плечі, міцна шия, жилисті руки з набитими кістяками на кулаках. Сиве волосся лише підкреслювало силу, яка в ньому ще жила. Я дивився на нього й розумів — цей чоловік досі небезпечний.
І від цієї думки по тілу проходило дивне тепло.
Людина молода доти, доки може становити загрозу. Силою. Розумом. Поглядом. Присутністю.
Він рухався спокійно, без метушні, але в кожному русі читалася дисципліна, вироблена десятиліттями. Такі чоловіки не кричать про свою силу — її видно одразу.
Я уявляв, як у свої п’ятдесят він підтягнеться разів двадцять п’ять, ніби нічого не варте. Як пробіжить напівмарафон. Як легко вижме сотню від грудей. Як у темному провулку з ним ніхто не ризикне сперечатися.
І, мабуть, найбільше мене хвилювало те, що за всією цією суворістю була турбота. Він терпляче працював із хлопцем, підтримував його, щось спокійно пояснював. У ньому поєднувались сила й надійність — рідкісна чоловіча риса, від якої важко відвести очі.
Я зловив себе на думці, що саме такими чоловіками захоплююсь найбільше. Не молодими хлопцями з ідеальними фото в соцмережах, а такими ось сивими «пітбулями», які пронесли дисципліну й характер через усе життя.
Особливо багато таких серед військових. Вони говорять мало, але поруч із ними відчуваєш дивний спокій. І якщо пощастить — можна не лише почути цікаві історії, а й на мить відчути себе поруч із людиною, про яку потай хочеться думати значно більше, ніж варто.
Добре було б такого долучити до нашого "Прейду"
220
В цьому чаті ,хтось знає уйобків хто створив групу ТЦК УЛЬТРАС?
Які постійно копіюють пости з цього чату ?
Може якось блоканути цю єбануту групу ?
