Сучукрлітр 🦄

Книжкова країна оголосила дати і тему осіннього фесту. 17-20 вересня, тема "Загадкова". ...присвячена літературі, яка пробуджує уяву, відкриває простір для мрій і дозволяє бодай на мить відволіктися від реальності. У центрі уваги будуть історії про магію, неймовірні збіги, кохання та внутрішню силу людини. "Література як про простір, у якому можливо все". 💥 Ну що ж, схоже на ідеальний простір для мого роману "Орден Лева та Ключа: путівник Львовом для тих, хто не боїться темряви". Саме вийде у вересні в видавництві Віхола 🤟

Київ, привіт! Перевірив Книголенд на Жилянській. Книгарня готова до епічної зустрічі: тут сьогодні о 19:00 культового Поліщука, автора легендарної книжки Фантастична історія української кухні, прилюдно допитуватиме космічна, астрономічна, міжгалактична Євгенія Кузнецова. Зважаючи на те, що Євгенія читає книжку зараз, а я востаннє перечитував пів року тому, боюся, що така досвідчена письменниця порве мене, як Тузік грєлку. Тож усіх, хто мене недолюблює, запрошую особливо 😁 То вам не буде "спитайте Мієчку", вівці не лишаться цілі 😁

Зазирнув я через допис у Книжковому токсику на збірку "Брунатні історії", і побачив, що там серед авторів — мої улюбленці: Лілія Кухарець (постапок Звичайна), Олег Краюхін (велотрилер Вітер в голові), Антон Ейне (одне з двох найкращих оповідань у збірці Безмежний космос), Галіція Мідвест (філософське фентезі Несподівані перетворення). О, думаю, має бути файне, треба брати і вам розповісти. "Брунатні історії" — збірник оповідань про осінь, затишних і магічних. Бвльше інфо: На сайті збірки На сторінці видавництва Пан Коцький

Хотів до Дня батька учора зробити список українських книжок про батьківство і роль тата, але довелося синові через зум, що від нього хочуть в завданнях українських підсумкових робіт за 7 клас. Цікаво, що з контрольними в британській школі у Ярка жодних проблем, наскільки там все логічно... Добре, то окрема розмова. Але така от вийшла сумна іронія. Сумна, але не іронія — це те, що коли я таки взявся шукати, то виявив, що книжок українських авторів та авторок, побудованих довкола відсутності батька чи його неучасті у житті дитини знайшлося більше, ніж власне про активне батьківство. Згадав Артема Чапая "Тато в декреті", дуже мила, якщо так можна сказати про книжку, річ. Згадав "Листи до сина" Стуса та "Книгу про батька" Софії Яблонської, протилежні за настроєм, але глибокі тексти. Із тих, які не читав, дізнався про "З любов'ю – тато", книжку Валерія Пузіка, та "Моїй донечці. Записки тата з війни" Гліба Бітюкова. Обидві книжки про батьків на фронті, тепер дуже хочу прочитати. Ще одна нечитана — "Книга Бубаяк. Книжка для батька" Сергія Цвєткова, який називає себе засновником Міжнародного центру батьківства. Але оце знайшов кілька коментарів автора для медіа, заперечення, що буває "токсична маскулінність" і натяки на нормалізацію побутового насильства, тому навряд чи шукатиму цю книжку. А ви які книжки про батьківство рекомендуєте? Додасте українських до списку?

Читаю паралельно кілька книжок. Думаю про те, наскільки недооцінена письменниця Ганна Городецька. Не подумайте, решта книжок теж варті уваги, і загалом я вважаю, що дуже багато українських письменників та письменниць недооцінені. Але Ганна, як на мене, особлива. Ще з "Господь не любить веганів" про це міркую. І в новій книжці "На захід від міста" вона теж вражає. От читаю поміж тим авторку, яка значно більш обговорювана і про книжку якої часто кажуть, що вона красиво написана. І направду, там дуже красиво складені слова в речення, речення в абзаци і так далі. Добре відміряні прийоми. Але мені треба щоразу спочатку вчитатися, 3-4 сторінки, поки текст сприйматиметься картинкою в голові. А до того це літери на сторінках, хоя як гарно складені А в Ганни — бцквально абзац, ти дочитуєш до важких монет, які покласти на очі і не відкриєш (потім, звісно, я собі пригадаю, що монети на очах то ще й символ, але тут не про це) , і все, ти буквально відчуваєш вагу монет, холодний дотик, ти бачиш як уживу зелені клапті полів між живоплотами, дивний набір речей ну вітрині Мкзею спогадів, риб'ячі очі мігрантів, які щойно приїхали і бачать усе одночасно таким і взагалі не таким,як собі уявляли. Це якесь диво: бачити картинки не в жанровому тексті, а в потоковому, де зрештою важать рефлексії, а не сцени. Зміна в динаміці внутрішніх сумнівів, а не сюжет. Я не знаю, яке враження в мене буде в кінці, але поки що це мені відбивається Вірджинією Вульф, але з абсолютно українським голосом і контекстом, навіть десь на далекому острові.

На Євгенію Кузнєцову я наштовхнувся просто серед Подолу. Виходжу я з відеостудії, куди приїжджав (лише на день у Києві) записувати серію лекцій про ресторанний бізнес на Prometheus, нікого не чіпаю, і просто з виходу на вулицю влітаю в компанію з кількох людей. Дивлюся, одна дівчинка ну просто капець схожа на Євгенію. А тут треба сказати, що я фанат, читаю Женю років з дев'ять чи десять, ще відколи вона писала свої чудові етюди в ФБ, які далі склалися в "Готуємо в журбі". І далі читав усе, крім Мови-меч, яку просто бачив раніше всю у блозі. І на бестселер-фест ходив із плакатом "Кузнєцова — зе бест". І оце значить я дивлюся на цю дівчинку, схожу на Кузнєцову, на Іллінській у Києві, а вона мені голосом Кузнєцової: "Привіт, Всеволоде". Ну і далі як справи, туди-сюди, якраз перший день Книжкового Арсеналу, ну і тут вона каже: "То що, робимо цього літа спільну подію?" Ну і я такий: ну ясно, що робимо, про фантастичну українську кухню, про журбу, про мальопис із борщем. Сміюся, бо ж думаю, що приколюється з мене. Ну одне слово, пройшлися до Поштової, сів у метро, відкриваю сповіщення на телефоні, а там лист від Валерії з маркетингу Віхоли: — Ми тут домовляємося з Євгенією Кузнецовою про спільну подію, ви не проти, які дати вільні. Євгенія може після 23. Ну і я такий, капслоком і з червоними знаками оклику: з 24 червня я вільний!!!!!! 😎 Отож, велкам 24 червня, о 19.00 у Книголенд на Жилянській.

Сьогодні не про книжки, а про класику української пісні 🤣

День народження — той момент, коли можна й повимахуватися. Наприклад, ось Фантастичною історією української кухні в букпейрингу від моїх улюблених шоколатьєрок Sisters A, поруч із Іларіоном Павлюком, Танею Малярчук та іншими. Більше про букпейринг тут: https://www.instagram.com/p/DZk6lX_DciO/?igsh=MWN4Ynlia2F3czN1ZQ== А якщо часом ви читали мою книжку і хотіли б зробити подарунок, то можна залишити відгук на Goodreads: https://www.goodreads.com/book/show/243524886 А якщо ви не читали мою книжку і хочете зробити подарунок собі, то... Книжка є на сайті Віхоли та в більшості друкарень 🤣

Як "Сучукрлітр", я не писатиму про екранізацію "Зайчика" Мони Авад чи Айсбрейкера (І зійде крига) Ганни Ґрейс, зате розкажу, що українська письменниця Олена Скуловатова закриває свій сайт, а на сайті вона виклала частину своїх книжок та оповідань. Здебільшого дитяче та підліткове, але є й кілька поза віком. Олена пише казки, а також душевні життєві історії (з того, що я читав). Можливо комусь щось зайде: Олена Скуловатова - письменниця

Терористи болотяні поцілили у книгозбірню Мистецького Арсеналу — читаю в На запах книги. Українці цілять на території орків у те, що допомагає вести війну і вбивати. Орки цілять у те, що допомагає жити і розвиватися. Чисте хтонічне зло. Знищувати зло допомагають донати. Наприклад, на допоміжну банку Олени Кузьміної для Любарта : https://send.monobank.ua/jar/3ULWSUvUnS

Ну якщо вже цей мій допис із Тредсу залетів навіть у Книжкове життя, то гріх його й тут не подати. Направду, мене шокував уривок інтерв'ю з Мартиновською. Як людина з двох світів (гастрономії та літератури) я стежу давно за нею, і не чекав такого неадеквату. І пояснення постфактум мені здалося дуже нещирим, як відмазка, а не реальне розуміння проблеми. З іншого боку, як бути з "Мій прапор запісяв котик"? У мене це одна лише з двох книжок українських авторів, які я вирішив не купувати, прочитавши демонстраційний уривок та відгуки. Бо в демонстраційному уривку були жарти на кшталт "це ж тепер нада циган ромами називати", а в відгуках цитати з тексту, де героїня топить за те, щоб топити котів. Чесно кажучи, я так і не зрозумів, чи то судді премії ВВС не читали книжку, чи то не читали перед тим купу цитат, де авторка каже, що книжка на її власному досвіді. І відповідно пояснення представника видавництва, мовляв, це не позиція авторки, а лише героїні, якось важко прийняти. Тим більше, коли бачиш, як кенселять за МУР Андрія Любку (наприклід, ось знову в коментарях у каналі На запах книги), хоча якраз він ніколи не казав, що це його власний досвід, а якраз навпаки, наголошував, що персонажі вигадані.

Друзі, будинку «Смолоскипа» потрібна допомога. Нас затопило П'ять годин нас заливало окропом, поки нарешті Київтеплоенерго перекрило теплотрасу і ми змогли бодай почати відкачувати воду. Біда в тому, що в підвалі ми зберігаємо всі наші книги. Велика частина з них просто знищена. Інші ми спробуємо врятувати і просимо допомогти нам в цьому - книги треба підняти на вищі поверхи. Завтра, в середу 10 червня, на 13:00 ми просимо прийти на Межигірську, 21 на толоку. Візьміть рукавиці, взуття, яке не промокне, і налобний ліхтарик. Фінансово підтримати можна коштами на банку: https://send.monobank.ua/jar/2CMkYtnAcz Номер картки банки: 4874100039325983 … або переказом за реквізитами Міжнародний Благодійний фонд «Смолоскип» IBAN UA403003350000000026008105121 UAH в АТ «Райффайзен банк », Призначення: БЛАГОДІЙНИЙ ВНЕСОК НА ДІЯЛЬНІСТЬ ФОНДУ

Гра за Літописом сірого ордену Павла Дерев'янка. Щойно Старий Лев підтвердив офіційно, що вона буде. Ось що пишуть розробники гри:

Сюжет гри заповнить часові проміжки між частинами трилогії, які залишилися невідомими для читачів. Нові епізоди життя героїв... ...таємниці, які лишилися між рядками книг.

 Цікаво, як реалізують. А ще круто було б побачити настільні ігри Лазарус чи Фаренго, про полювання на Інакших чи про сім'ю українців в Іспанії під кодовою назвою Драбина.

Я фанат слова "дупа". І це вперше знайшов авторку, яка любить слово "дупа" навіть більше, ніж я. Читаю "Інакшу" — продовження постапокаліптичної дилогії Лілії Кухарець Загалом мені дуже подобається і сама історія, і побудова світу, і настрій, і ще багато в цих книжках. Оце дочитаю — й обов'язково розпишу в новому огляді українських самвидавів (знову набралося трохи). Але йой, тут майже не буває, щоб когось побили, перемогли, здолали, надавали людів, насипали повну торбу, дали на горіхи. Тут усі всім "надирають дупи". І до того ж часом почуваються, наче в дупі. Ніколи не думав, що мене почне бентежити це слово 🤯 Будемо сподіватися, що в кінці в цьому виявиться якийсь прихований сенс. Поки читаємо далі: цікаво ж, кому і як надиратиме дупи мисливиця Лета.

Русоріз буде у Львові! Що це таке? Русоріз — прекрасний чай (взимку) або лимонад (влітку), на який я заходив щоразу в Києві в Сенс. Гроші з нього йдуть на збір Сергія Стерненка з такою ж назвою. А буде він у Львові, бо у Львові буде книгарня Сенс. І це бомбічна новина. Мені особисто дуже сподобалося презентувати Фантастичну історію української кухні в Сенсі на Хрещатику, і тепер я хочу ще презентацію у львівському Сенсі для Ордену Лева та Ключа. А можна і ще одну презентацію першої книжки , бо ж узимку не всі дійшли 🤗 Одне слово, не дарма я рік довбав у Тредсі Олексія Ерінчака питанням "коли нарешті Сенс у Львові". Ось він мене і послухав. А більше деталей є в матеріалі моїх друзів Реве та стогне ресторатор

несу кілька допоміжних банок від українських авторок, залишається тільки задонатити: банка Олени Кузьміної: https://send.monobank.ua/jar/3srrWF91r4 банка Ясі Білак: https://send.monobank.ua/jar/8ENATwEoNE банка Ріни Есмерай: https://send.monobank.ua/jar/78GyhwbNtC банка Юлії Нагорнюк: https://send.monobank.ua/jar/A4B8uRo3et

Сьогодні мені нагадали про те, що почався Місяць прайду, а я згадав, що читав лише три українські книжки з виразною присутністю теми ЛГБТІК. Одна — це скандально відома (точніше, тут радше скандально відома зірвана презентація) "Майя та її мами" Лариси Денисенко, "Межова осінь" Дивної Пташки, а також "Хто любов та мужність поєднав. ЛҐБТІК+ ветерани в російсько-українській війні" (Аліна Сарнацька). Про "Майю", думаю, вже всі все знають, про "Межову осінь" згадував в огляді самвидавів отут Чи напишу про книжку Сарнацької, не знаю, книжки про війну розвалюють дуже сильно, я реально зміг написати про Дроневого "Гемінгвея" лише, тому що він терапевтичний, і навпаки, збирає тебе зі шматків. Але раніше чи пізніше варто такі книжки читати. Ще не читав, але оце понаривав у різних переліках і частину планую читати: — Підлітковий роман "Закоханий" Наді Білої, — янгедалт-проза "Майже хороші хлопці" Дар’ї Чайки, — квірна наукова фантастика "Однією ногою під Києвом" Сергія Скришевського, — епічне фентезі "Зірки й кістки" Ірини Грабовської, — гумористичне фентезі "Діва, матір і третя" Юлії Нагорнюк. (П. с., як мені підказують у коментах: — У книзі "Мавка і Ко" Вікторії Дорофеєвої є романтична лінія між Мавкою і відьмою. — Також тему розкривають Батьковбивця Олени Кузьміної, Чаклунка і Культ Валерії Савотіної, оповідання Іржава Осінь Олега Краюхіна). Щонайменше Грабовську і Нагорнюк, точно читатиму найближчим часом і в не дуже далеких планах є Батьковбивця, Мавка і Ко та Чаклунка і культ. Ну і звісно, як би то я не згадав про себе. У моїй збірці "Коньяку для містера Черчилля", яка оце скоро вийде в ВСЛ, тема ЛГБТ згадується в кількох оповіданнях, а в найбільшому з них геєм є власне головний герой, при чому український націоналіст. І це важливо для історії. В "Ордені Лева і ключа" від Віхоли вона буде, але дуже-дуже побіжною. Ну а от саме зараз (відкволікся, щоб відпочити від інтенсивного писання) добиваю передостанній розділ книжки, де головні героїні — лесбійки, і це максимально важливо з точки зору історії, розвитку персонажа і кута зору на тему сексуального та побутового насильства. Сподіваюся, ось-ось завершу і скоро розповім більше. А ви пишіть у коментах, якщо знаєте ще книжки українських авторів ЛГБТК-тематики.

🔥 ДАРУЄМО ЗБІРКУ "КІБЕРПАНК. КОД МАЙБУТНЬОГО" В ДВОХ ТОМАХ ☀️Умови участі доволі прості: 1. ​Бути підписаним на канали: •книжкова коза •Книжковий токсік 2. ​Залишити порядковий номер в коментарях під оригінальним дописом (1, 2, 3 тощо). Будьте уважними! 3. Написати, чи читали ви вже щось з цього жанру. Якщо ні - чому хочете ці книги 4.​ Поширити цей допис друзям або на канал 📍Всі умови перевіримо. ☀️Дата завершення розіграшу: 07.06

Не зміг стриматися, як фанат короткої форми та амбасадор українського самвидаву

До Дня Києва, на сайті у Євгенії Кужавської зʼявилась безкоштовна екскурся для інтровертів за мотивами роману «Боги мого краю дуже люблять кров»🔥 ☘️ 16 зупинок на маршруті, який ви можете пройти самостійно у комфортному темпі ☘️ аудіо-гід, що розповідає цікавинки про визначні локації з роману і події з життя Рони Черняхівської ☘️ повне занурення в історичну атмосферу роману і знайомство з тими з персонажів, хто існував реально Все отут за посиланням у відкритому доступі. Пару років тому я гуляла із Женею по Чернівцях по локаціях з її іншої книги, і це був незабутній досвід, тож я точно планую пройтись і цим маршрутом у найближчі дні.