Насправді

🇧🇾🇺🇦 Лукашенко заявив про таємні контакти з представниками Зеленського: що це може означати? Олександр Лукашенко заявив, що свого часу в Мінську зустрічався з представниками президента України Володимира Зеленського. За його словами, під час цих контактів сторони нібито дійшли спільної позиції: «Білорусь не можна втягувати у війну проти України». Чому ця заява пролунала саме зараз? Із початку повномасштабного вторгнення Білорусь надала росії свою територію для розміщення військ, авіації та ракетних комплексів. Водночас Мінськ офіційно не вводив свої регулярні війська у бойові дії. Протягом останніх років Лукашенко неодноразово наголошував, що прагне уникнути прямої участі білоруської армії у війні. Нинішня заява вкладається саме в цю лінію. Що це означає для України? Якщо такі контакти справді відбувалися, це може свідчити, що навіть у найскладніші періоди війни між Києвом і Мінськом зберігалися окремі канали комунікації. Для України це мало важливе стратегічне значення, адже відкриття другого фронту з боку Білорусі суттєво ускладнило б ситуацію на півночі країни. Водночас важливо враховувати, що наразі це лише версія білоруської сторони. Україна офіційно не підтверджувала ані факт таких переговорів, ані озвучені Лукашенком домовленості. У ширшому контексті ця заява може бути спробою Мінська наголосити, що, попри союз із росією, Білорусь не стала безпосереднім учасником бойових дій та прагне залишити простір для можливого політичного діалогу в майбутньому. #політика @naspravdi

💬 Чому військовим не підвищують зарплати, якщо країна живе в умовах війни? Куди зникли 40 мільярдів гривень, які мали піти на потреби армії? Чому Україні не вистачає власних податкових надходжень на оборону та скільки грошей досі перебуває в тіні? Гість нового випуску проєкту «Чистилище» — народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. У відвертій розмові говоримо про найгостріші економічні питання, які сьогодні хвилюють українців: 🔹 чому військовим не підвищують зарплати та чи вистачає державі коштів на оборону; 🔹 що сталося з 40 мільярдами гривень, які мали спрямувати на потреби війська; 🔹 з яких джерел формується військовий бюджет; 🔹 чому, на думку Гетманцева, державі не потрібна програма кешбеків; 🔹 скільки коштів перебуває в тіньовій економіці та як це впливає на фінансування країни; 🔹 чи можливе підвищення пенсій і зарплат найближчим часом; 🔹 як держава бореться з контрабандою, ухиленням від сплати податків і корупцією. Дивіться повне інтерв’ю та дізнайтеся відповіді на запитання, які сьогодні безпосередньо впливають на економіку країни, обороноздатність і життя кожного українця. https://youtu.be/s3h6D4rb28s?si=624OeZVMuUjYdCPM #економіка #податки #оборона @naspravdi

🇱🇹 Литва збільшує підтримку України та пропонує конкретний термін вступу до ЄС Президент Литви Гітанас Науседа під час відкриття Конференції з відновлення України в Гданську оголосив про виділення майже €10 млн додаткової допомоги Україні. Утім, головним політичним сигналом стала не сума фінансування, а заява щодо європейської інтеграції. Науседа закликав відкрити всі переговорні кластери про вступ України до ЄС вже до липня та запропонував амбітну, але цілком реалістичну дату повноправного членства — 1 січня 2030 року. Литва залишається одним із найпослідовніших союзників України в Європі. На тлі дискусій усередині ЄС та блокувань окремих рішень з боку деяких держав позиція Вільнюса демонструє прагнення перевести підтримку України з політичних декларацій у конкретний графік інтеграції. Якщо ініціатива отримає підтримку більшості держав-членів, це може стати першим випадком, коли Європейський Союз офіційно орієнтуватиметься на визначену дату вступу України, а не лише на виконання необхідних критеріїв. #Литва #ЄС @naspravdi

🇵🇱🇺🇦 Понад 100 польських громадських організацій виступили на підтримку України Понад 100 громадських організацій Польщі оприлюднили спільну заяву, у якій підтвердили незмінність польсько-українського партнерства, попри політичні суперечки та напруженість останніх місяців. Автори звернення наголошують, що співпраця між громадянськими суспільствами двох країн має значно глибше коріння, ніж поточні політичні дискусії. Вона ґрунтується на взаємній підтримці, демократичних цінностях і солідарності перед російською агресією. Особливу увагу в заяві надано тому, що загострення польсько-українських відносин насамперед відповідає інтересам росії, яка роками намагається використати історичні суперечності для послаблення партнерства між Києвом і Варшавою. «Наша дружба триває й лише міцнішає перед обличчям російської агресії та завдяки героїчній боротьбі українського народу “за вашу і нашу свободу”. Разом ми працювали, працюємо і надалі працюватимемо заради незалежних, безпечних, демократичних та дружніх України і Польщі». Підписанти наголошують, що історичні питання мають вирішуватися через відкритий діалог і взаємну повагу, а не ставати інструментом політичної боротьби. Ця заява стала важливим сигналом: попри політичні дискусії, фундамент польсько-українського партнерства залишається міцним, а підтримка України з боку значної частини польського суспільства зберігається. #Польща #політика @naspravdi

ІМПЕРІЯ НА ЕКРАНІ, РОЗРУХА — В РЕАЛЬНОСТІ У Сизрані обвалився житловий будинок — люди залишилися просто неба. У Бодайбо повінь змила єдиний міст, через що місто фактично опинилося відрізаним від зовнішнього світу, а квиток до обласного центру коштує приблизно 30 тисяч рублів. А в одному із сіл Ростовської області мешканці десять років добивалися будівництва асфальтованої дороги — і, коли її нарешті зробили, влаштували святкування просто на новому асфальті. Так сьогодні живе росія далеко від столичних вітрин. https://youtu.be/N7mfR3YGvek?si=yqL6wZQgxF5Wc743 #криза #інфраструктура #пропаганда @naspravdi

🇱🇹🇺🇦 Литва пропонує конкретну дату вступу України до ЄС Президент Литви Гітанас Науседа під час Конференції з відновлення України в Гданську оголосив про виділення майже €10 млн додаткової допомоги Україні. Втім, головним сигналом стала не сума фінансування, а позиція щодо європейської інтеграції. Науседа закликав відкрити всі переговорні кластери про вступ України до ЄС уже до липня та запропонував конкретну дату повноправного членства — 1 січня 2030 року. Литва залишається одним із найпослідовніших союзників України в Європі. На тлі дискусій усередині ЄС та блокування окремих рішень з боку деяких держав позиція Вільнюса демонструє прагнення перевести підтримку України з політичних заяв у практичну площину. Якщо ця ініціатива отримає підтримку більшості країн-членів, Європейський Союз уперше може отримати чіткий політичний орієнтир щодо можливих термінів вступу України, а не лише перелік необхідних реформ. Втім, остаточне рішення залежатиме від одностайної підтримки всіх держав ЄС та виконання Україною критеріїв членства. Саме тому заява Литви є не гарантією швидкого вступу, а важливим політичним сигналом про готовність частини Європи прискорити інтеграцію України. #Європа #політика @naspravdi

РОСІЙСЬКИЙ ФЛОТ ВЖЕ НЕ ТОЙ: ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В ЧОРНОМУ МОРІ? Російський Чорноморський флот уже не виглядає так, як на початку повномасштабної війни. Дефіцит палива, проблеми з логістикою, евакуація військових із Кінбурнської коси та навіть антидронові сітки на кораблях — усе це свідчить про нові виклики для окупантів. Що насправді відбувається з російською військово-морською присутністю в Чорному морі? Чи справді рф має серйозні логістичні проблеми та чи здатні антидронові сітки захистити кораблі? Про це — у новому випуску «Фронту», де ситуацію аналізує речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук. https://youtu.be/axW-GRzTNS0?si=u5AcKm3_MPsX-5he #війна @naspravdi

🇪🇺🇺🇦 Польща стає тилом України, а Італія — новим центром європейської дипломатії Поки росія намагається виснажити Україну затяжною війною, у Європі формується нова архітектура підтримки Києва. І хоча ці процеси менш помітні, ніж події на фронті, саме зараз ухвалюються рішення, які можуть визначити можливості України у 2027–2028 роках. У центрі уваги — дві важливі події. Перша — переговори України в Польщі щодо нових оборонних та енергетичних домовленостей. Друга — зустріч президента Франції Еммануеля Макрона та прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні, де українське питання стане одним із ключових. 🇵🇱 Польща стає стратегічним хабом Якщо на початку повномасштабної війни Польща була насамперед головним логістичним маршрутом допомоги Україні, то сьогодні її роль значно ширша. Йдеться про: ▪️ спільне виробництво озброєння; ▪️ розвиток оборонної промисловості; ▪️ інтеграцію енергетичних систем; ▪️ довгострокову військово-промислову співпрацю. Фактично формується спільний оборонний простір України та східного флангу НАТО. ⚡ Енергетика стає другою лінією оборони Після російських атак на українську енергосистему Європа дедалі більше розглядає енергетичну безпеку як складову колективної оборони. У центрі переговорів — розвиток міждержавних мереж, захист критичної інфраструктури та глибша інтеграція України до європейського енергетичного ринку. 🇫🇷🇮🇹 Франція та Італія шукають спільний курс Париж і Рим представляють різні підходи до європейської політики, але їхня узгоджена позиція щодо України може зміцнити єдність ЄС саме тоді, коли США дедалі більше зосереджуються на внутрішніх питаннях. Для України це означає поступовий перехід до нової моделі співпраці. Якщо у 2022–2024 роках головним завданням були термінові поставки зброї, то тепер дедалі більше уваги приділяють довгостроковому партнерству, розвитку оборонної промисловості та інтеграції України до європейської системи безпеки. Саме тому переговори про енергетику, виробництво озброєння та політичну координацію можуть мати не менше значення, ніж нові пакети військової допомоги. #Європа #політика #оборона @naspravdi

ЧОМУ УДАРИ ПО ВОРОНЕЖУ, «ДУБНІ» ТА ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ У БРИТАНІЇ НАСПРАВДІ ПОВ’ЯЗАНІ Останні події демонструють, що сучасна війна давно перестала бути лише боротьбою на полі бою. Сьогодні вирішальне значення мають не лише танки чи ракети, а виробництво зброї, системи управління військами та стійкість міжнародної коаліції, яка підтримує Україну. Саме тому три новини, що з’явилися майже одночасно, насправді розповідають одну історію. 🇺🇦 Перша — удар по заводу мікроелектроніки у Воронежі. Мікроелектроніка є основою сучасної високоточної зброї. Без мікрочипів неможливо виробляти ракети, безпілотники, системи зв’язку, радари та засоби радіоелектронної боротьби. Тому навіть один успішний удар по такому підприємству може завдати противнику значно більшої шкоди, ніж десятки атак по менш важливих об’єктах. Втрачені виробничі потужності неможливо швидко відновити, а дефіцит компонентів починає впливати на всю оборонну промисловість. 🇺🇦 Друга — атака на центр космічного зв’язку «Дубна». Будь-яка сучасна армія тримається не лише на зброї, а й на інформації. Саме такі центри забезпечують передачу даних, координацію, управління військами та роботу окремих систем зв’язку. Тому навіть якщо офіційні заяви запевняють, що «зв’язок не порушено», це не означає, що удар не був ефективним. У таких випадках влада майже ніколи не визнає реальні масштаби пошкоджень одразу. Часто головне завдання таких повідомлень — зберегти спокій усередині країни та не демонструвати слабкість. 🇬🇧 Третя — політичні зміни у Великій Британії. На перший погляд може здатися, що внутрішня британська політика не має стосунку до війни в Україні. Але саме підтримка союзників визначає, наскільки довго Україна зможе отримувати зброю, фінансування та політичну допомогу. Тому будь-які кадрові зміни чи політичні кризи в країнах-партнерах уважно аналізують у всьому світі. Водночас наразі немає підстав говорити про різкий перегляд британської підтримки України — хоча й надмірного оптимізму також не варто мати. Союзники залишаються ключовим фактором довготривалої стійкості. 📌 https://youtu.be/x3Youc-6yak?si=DqecyO1OgnqqO27D #війна #Британія #аналітика @naspravdi

🇺🇦🛡️ Війни в Україні та на Близькому Сході змінюють світовий ВПК. І Україна вже не просто споживач зброї Поки політики сперечаються про санкції та кордони, військові роблять інший висновок: сучасні війни фактично переписують правила оборонної промисловості. Головний урок останніх років виявився несподіваним. Зброя вартістю десятки мільйонів доларів дедалі частіше змушена боротися із системами, які коштують у сотні або тисячі разів дешевше. Війна в Україні продемонструвала ефективність FPV-дронів, ударних БПЛА, роботизованих платформ, засобів РЕБ та цифрових систем управління. Конфлікти на Близькому Сході лише підтвердили цю тенденцію: дорогі ракети-перехоплювачі нерідко використовуються проти безпілотників, вартість яких у рази нижча. Саме тому світові інвестори дедалі активніше вкладають кошти в нове покоління військових технологій: ▪️ безпілотники; ▪️ автономні системи; ▪️ штучний інтелект; ▪️ роботизовані комплекси; ▪️ цифрові системи управління боєм. Для України це відкриває унікальні можливості. Ще кілька років тому український ВПК сприймали переважно як отримувача міжнародної допомоги. Сьогодні Україна стала одним із головних центрів розвитку сучасних військових технологій. Українські компанії виробляють тисячі дронів, систем радіоелектронної боротьби та роботизованих платформ, які щодня проходять випробування в реальних бойових умовах. У результаті формується новий експортний потенціал: ▪️ ударні та перехоплюючі дрони; ▪️ системи РЕБ; ▪️ автономні наземні платформи; ▪️ програмне забезпечення для військових систем; ▪️ технології протидії масованим атакам безпілотників. Фактично Україна поступово переходить від статусу імпортера безпеки до статусу експортера військових технологій і бойового досвіду. Світ входить у нову епоху озброєнь. І якщо у ХХ столітті символами військової могутності були авіаносці та стратегічні бомбардувальники, то у XXI столітті ними дедалі частіше стають дрони, автономні системи та штучний інтелект. І саме тут Україна вже не наздоганяє світові тенденції. Вона допомагає їх формувати. #оборона #технології @naspravdi

🇺🇦🌍 Нова система безпеки на Близькому Сході: які наслідки це може мати для України Заява прем’єр-міністра Катару про можливе створення нової регіональної системи безпеки за участю Ірану виходить далеко за межі Близького Сходу. Для України це також важливий сигнал. Світ поступово переходить до моделі, в якій регіональні держави дедалі частіше намагаються вирішувати питання безпеки самостійно, без прямого домінування великих світових гравців. Якщо країни Перської затоки почнуть вибудовувати нові механізми співіснування з Іраном, це може вплинути і на глобальний баланс сил. Для України тут є як ризики, так і можливості. 🔹 Легітимізація Ірану Тегеран залишається одним із ключових партнерів росії у військово-технічній сфері. Посилення його міжнародних позицій може поступово зменшувати рівень політичної ізоляції країни. 🔹 Перерозподіл уваги великих держав Стабільніший Близький Схід може дозволити США більше зосереджуватися на конкуренції з Китаєм та ситуації в Індо-Тихоокеанському регіоні. 🔹 Стабілізація енергетичних ринків Зниження напруженості навколо Ірану та Ормузької протоки потенційно сприятиме стабільності нафтових ринків і зменшенню впливу геополітичних криз на ціни енергоносіїв. 🔹 Зміна глобальної дипломатії Якщо країни регіону почнуть шукати компроміси між собою, простір для політики жорстких блокових протистоянь поступово звужуватиметься. Головний висновок для України полягає в іншому. У сучасному світі дедалі більшу роль відіграють не окремі наддержави, а мережа партнерств між різними центрами сили. Саме тому Києву важливо не лише зміцнювати відносини зі США та ЄС, а й активніше працювати з країнами Близького Сходу, Азії, Африки та Глобального Півдня. У новій геополітичній реальності перевагу отримують ті держави, які мають широку систему міжнародних партнерств і здатні працювати одразу в кількох регіонах світу. #політика #безпека @naspravdi

🌐🇺🇦 Чому суперечки навколо Вікіпедії важливі для України? На перший погляд, дискусії про нейтральність найбільших інформаційних платформ можуть здаватися далекими від українських реалій. Насправді вони мають безпосереднє значення для України. Сьогодні інформаційний простір став одним із ключових фронтів сучасних конфліктів. Громадська думка, політичні рішення, санкції та міжнародна підтримка значною мірою залежать від того, як світ сприймає події та їхню інтерпретацію. Саме тому суперечки навколо нейтральності великих платформ виходять далеко за межі академічних дискусій. Історія із засновником Вікіпедії Ларрі Сенгером знову порушує важливі питання: ▪️ хто визначає межі допустимої точки зору; ▪️ які джерела вважаються авторитетними; ▪️ де проходить межа між боротьбою з дезінформацією та формуванням домінуючого наративу. Для України це особливо важливо. Протягом багатьох років українські дипломати, історики та громадські організації працювали над тим, щоб світ отримував достовірну інформацію про Голодомор, Крим, російську агресію, українську державність та сучасну війну. Іноді навіть одне формулювання або визначення може впливати на сприйняття країни мільйонами людей. Водночас український досвід показує, що абсолютної нейтральності в інформаційному просторі майже не існує. Великі платформи неминуче стають частиною глобального протистояння ідей, інтересів та політичних поглядів. Саме тому для України важливо не лише захищати свою територію, а й бути активною у світовому інформаційному просторі. У XXI столітті боротьба точиться не лише за землю чи ресурси. Вона точиться і за право пояснювати світові свою історію, свою позицію та свою правду. #інформація #політика @naspravdi

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 83 ВОРОЖИХ БПЛА У ніч на 25 червня (з 18:00 24 червня) противник атакував балістичною ракетою Іскандер-М із ТОТ АР Крим, а також 90 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Брянськ, Міллерово, Шаталово, Орел, Приморсько-Ахтарськ – рф, Гвардійське – ТОТ АР Крим, ТОТ Донецьк. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 83 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання балістичної ракети та 6 ударних БпЛА на 7 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 9 локаціях. #війна @naspravdi

🕘 Загальнонаціональна хвилина мовчання... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну... ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 📱 YouTube Насправді MAX • https://www.youtube.com/channel/UCPkemZgRrVE1ensStShwFdA Насправді SHOW • https://www.youtube.com/channel/UCXnXMbXeQEY9mszxW37WKAw Насправді NEWS • https://www.youtube.com/channel/UCi69Lig3qEuqtvZoN9i19KA Насправді PLUS • https://www.youtube.com/channel/UC7-NqrnM3tzN8DbNhIMR5Fg 📱 TikTok Насправді NEWS • https://www.tiktok.com/@naspravdi.news Насправді MAX • https://www.tiktok.com/@naspravdi_max Насправді SHOW • https://www.tiktok.com/@.show820 Насправді PLUS • https://www.tiktok.com/@.naspravdi.plus 📱 Facebook Насправді • https://www.facebook.com/naspravdi/ 📱 Instagram Насправді SHOW • https://www.instagram.com/naspravdi.show Насправді NEWS • https://www.instagram.com/naspravdi.news Насправді Медіа • https://www.instagram.com/naspravdi.media ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

#Сьогодні 25 червня 2026 року, 1583 день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

60 ТИСЯЧ ТОНН: ЧОМУ ЦЕ МОЖЕ БУТИ ОДНИМ ІЗ НАЙБІЛЬШИХ ЛОГІСТИЧНИХ УДАРІВ ПО рф ЗА ЧАС ВІЙНИ Президент України Володимир Зеленський заявив, що внаслідок українського удару по арсеналу Балтійського флоту рф поблизу Санкт-Петербурга було знищено понад 60 тисяч тонн боєприпасів. Якщо ця оцінка підтвердиться, йдеться не просто про черговий склад, а про втрату стратегічного масштабу. Для розуміння масштабу: ▪️ 60 тисяч тонн — це приблизно 850–1000 залізничних вагонів боєприпасів; ▪️ це може відповідати понад мільйону артилерійських снарядів калібру 152 мм, хоча на таких базах зберігаються також ракети, морські боєприпаси та вибухові матеріали; ▪️ для більшості європейських армій подібний запас є стратегічним резервом, а не складом окремої військової частини. Особливо важливо, що йдеться про арсенал Балтійського флоту — один із ключових об’єктів військово-морської інфраструктури росії. Після удару супутникові знімки та повідомлення з місця подій фіксували масштабні пожежі та детонацію боєприпасів. Головне питання полягає навіть не у вартості знищених запасів. Набагато складніше швидко відновити: ▪️ інфраструктуру зберігання; ▪️ логістичні маршрути; ▪️ систему розподілу резервів; ▪️ захищені арсенали поблизу стратегічних військових об’єктів. Війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за ресурси та логістику. Якщо раніше основними цілями ставали склади поблизу фронту, то тепер удари завдаються по стратегічній інфраструктурі далеко в тилу росії. Саме тому цифра «60 тисяч тонн» важлива не лише як статистика. Вона демонструє, що навіть глибокий тил рф більше не є недоторканним, а накопичення стратегічних резервів стає дедалі ризикованішим завданням для російського військового командування. #війна #оборона @naspravdi

#добраніч @naspravdi

🇪🇺🇭🇺 Угорщина знову гальмує розширення ЄС Переговори щодо вступу України та Молдови до Європейського Союзу зіткнулися з новою перешкодою. Угорщина заблокувала погодження спільного листа країн ЄС, який мав визначити подальші кроки для прискорення переговорного процесу. Йдеться не про припинення переговорів і не про відмову Україні в європейській перспективі. Проте ця ситуація вкотре нагадує про головну особливість розширення Євросоюзу: для ухвалення ключових рішень потрібна підтримка всіх держав-членів. У Будапешті вважають, що одночасне відкриття всіх переговорних кластерів для України та Молдови може надіслати «неправильний сигнал» країнам Західних Балкан, які роками очікують на просування до членства. Ще кілька тижнів тому країни ЄС підтримали запуск першого етапу переговорів із Києвом та Кишиневом. Однак плани щодо швидкого відкриття наступних напрямків переговорів тепер можуть бути відкладені. Ця історія демонструє важливу реальність. Вступ до ЄС залежить не лише від реформ у країнах-кандидатах, а й від внутрішньої політики самого Європейського Союзу. Навіть одна держава може суттєво впливати на темпи всього переговорного процесу. Для України це не поразка, а чергове нагадування про те, що шлях до членства в ЄС буде не лише довгим, а й політично складним. #Європа #політика @naspravdi

Покровський напрямок залишається одним із найгарячіших відтинків фронту. Саме сюди російська армія кидає найбільші сили, не рахуючись із власними втратами. Гість цього випуску — Михайло «Данія» Бутко, офіцер штабу 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт». Він без прикрас розповідає, що сьогодні відбувається на передовій, чому ворог не припиняє штурмів і якою ціною українські захисники стримують наступ. Чому Покровський напрямок став головною ціллю росіян, як часто окупанти йдуть у штурми та чи зменшується їхній натиск, скільки днів українські військові можуть безперервно перебувати на позиціях, як під постійними ударами доставляють воду, їжу та боєприпаси, що найбільше виснажує бійців і чому логістика на фронті іноді не менш важлива за зброю. https://www.youtube.com/watch?v=boXjpPmI_-Y&t=4s #війна @naspravdi

🇺🇦💥 Україна завдала удару по стратегічних об'єктах у глибокому тилу росії Українські Сили оборони атакували стратегічні промислові об'єкти в Оренбурзькій області рф. Під удар потрапили Оренбурзький газопереробний завод та єдиний у росії гелієвий завод, який виробляє продукцію для ракетної, авіаційної та космічної галузей. Відстань до цілей перевищує 1200 кілометрів від лінії фронту. Оренбурзький газопереробний і гелієвий заводи працюють як єдиний виробничий комплекс. Тут здійснюється очищення природного газу, виробництво сірки, а також отримання гелію та етану, які використовуються в оборонній, авіаційній та космічній промисловості. Місцеві жителі повідомляли про пожежу, потужне полум'я та задимлення після атаки. Якщо інформація про ураження об'єктів підтвердиться, це стане ще одним прикладом того, що українські безпілотні системи здатні досягати цілей далеко за межами прикордонних регіонів росії. Останніми місяцями Україна дедалі активніше завдає ударів по підприємствах, які мають значення для російського військово-промислового комплексу та забезпечення армії. https://www.youtube.com/watch?v=NYKcZ0f5xrs #війна #оборона @naspravdi