Насправді

ЄС ОШТРАФУВАВ GOOGLE МАЙЖЕ НА МЛРД ЄВРО. І ЦЕ ВЖЕ БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОСТО СУПЕРЕЧКА З IT-ГІГАНТОМ Єврокомісія завдала одного з найсерйозніших ударів по американському Big Tech за останній час. Google отримав штраф у €890 млн за порушення вимог європейського Закону про цифрові ринки — Digital Markets Act (DMA). Мова одразу про два порушення. 🔹 €460 млн — за пошукову видачу. Єврокомісія вважає, що Google створював привілейовані умови для власних сервісів у пошуку, ставлячи конкурентів у менш вигідне становище. 🔹 €430 млн — за Google Play. Претензії стосуються обмежень, які заважали розробникам вільно спрямовувати користувачів на альтернативні пропозиції та способи придбання контенту за межами екосистеми Google. Компанія отримала 60 днів на усунення порушень. Якщо цього не станеться, Брюссель може перейти до нових фінансових санкцій. 🇺🇸 У Вашингтоні дії ЄС сприйняли вже не просто як регулювання ринку, а як удар по американському бізнесу Дональд Трамп звинуватив Європу в несправедливому ставленні до технологічних компаній США. Та пригрозив відповідними торгівельними заходами. Таким чином, історія зі штрафом Google переростає у масштабну суперечку між двома економічними центрами. Брюссель дає зрозуміти: якою б великою не була корпорація, проте якщо вона працює на європейському ринку — вона грає за європейськими правилами. Вашингтон відповідає: якщо ці правила системно б'ють по американських компаніях, це вже питання не лише конкуренції, а і торговельної політики. 🇺🇦 Для України тут окремий урок Ми багато говоримо про цифровізацію, розвиток IT та інтеграцію до європейського ринку. Але європейська інтеграція — це не лише доступ до ринку ЄС, інвестицій та програм фінансування. Це ще й інституційна спроможність держави встановлювати правила навіть для корпорацій, капіталізація яких перевищує економіку окремих країн. Історія зі штрафуванням Google показує принцип, на якому сьогодні будується європейська цифрова політика. Великий бізнес може бути сильнішим за конкурентів — але не сильнішим за правила ринку. І саме цю частину європейської моделі Україні ще доведеться навчитися застосовувати на практиці. #ЄС #США #технології #Google @naspravdi

🥶 ХТО ЗРАДИВ КИЯН: ЩО ВЛАДА НЕ ДОГОВОРЮЄ ПЕРЕД НОВОЮ ЗИМОЮ Минулої зими Київ пережив темні квартири, холодні батареї та багатогодинні відключення. Чиновники запевняють, що ситуація під контролем, однак чи справді столиця готова до нових ударів по енергетичній інфраструктурі? У випуску розбираємо, що вдалося зробити за рік, куди спрямували 13 млрд гривень із міського бюджету, хто загальмував реалізацію плану енергетичної стійкості та яку допомогу Київ отримав від європейських партнерів. Чи вистачить цих заходів, щоб місто пройшло наступну зиму без критичних наслідків? https://youtu.be/qoPpgRqOtmw?si=YAUlMeG0jJ1QR35m #Київ #енергетика #розслідування @naspravdi

🪖 7 ПАЛЬЦІВ ІЗ 10: ІСТОРІЯ САПЕРА, ЯКИЙ ПОВЕРНУВСЯ НА ФРОНТ ПІСЛЯ ВАЖКОГО ПОРАНЕННЯ Боєць із позивним «Порох» — заступник командира роти 3-го батальйону оперативного призначення 13-ї бригади НГУ «Хартія». Нині він воює на Липецькому напрямку, де російські війська намагаються просунутися ближче до Харкова. Раніше «Порох» служив сапером. Під час одного з розмінувань він дістав важке поранення та втратив три пальці. Після реабілітації військовий добровільно повернувся на фронт. У розмові він розповідає про ситуацію на Липецькому напрямку, загрозу для Харкова, роботу саперів та операцію зі знешкодження російського ФАБа. https://youtu.be/vO1yEFBkGHY?si=wTCpjcWrQViy8QM4 #фронт #хартія #військові @naspravdi

УКРАЇНЦІВ ЗНОВУ ГОТУЮТЬ ДО ВАЖКОЇ ЗИМИ. ХТО ВІДПОВІСТЬ ЗА ТЕ, ЧОМУ НА 5-МУ РОЦІ ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ ЕНЕРГЕТИКА ЗАЛИШАЄТЬСЯ НАСТІЛЬКИ ВРАЗЛИВОЮ? Українців попереджають: наступної зими ситуація зі світлом може бути надзвичайно складною. А в окремих сценаріях кількість черг відключень може сягати 6–8. Російські удари по енергетиці — очевидна й головна зовнішня причина дефіциту. Росія системно намагається знищити українську генерацію та мережі. Але війною не можна пояснювати абсолютно все. За роки повномасштабного вторгнення через енергетику пройшли величезні державні кошти, міжнародна допомога, обладнання партнерів і гроші донорів. Україна закуповувала трансформатори, генератори, будувала захисні споруди, ремонтувала блоки та оголошувала масштабні програми децентралізованої генерації. Тому суспільство має право поставити просте запитання: що конкретно було зроблено за ці роки — і за що заплачено? Скільки об'єктів фізичного захисту завершено і реально здатні витримувати удари? Скільки нової генерації фактично введено в експлуатацію, а не залишилося в презентаціях та планах? Скільки коштували аварійні ремонти й закупівлі обладнання? Чому частина енергетичних проєктів регулярно опиняється в центрі кримінальних проваджень, підозр у завищенні цін та корупційних скандалів? І головне — хто персонально відповідає за результат? Бо «готуйтеся до важкої зими» — це не звіт про виконану роботу. Якщо держава знала, що росія продовжить бити по енергетиці, то стійкість системи мала бути одним із ключових пріоритетів: фізичний захист, резервна генерація, розподілені потужності, накопичувачі, ремонтні резерви та швидке відновлення. Так, неможливо створити енергосистему, абсолютно невразливу для сотень ракет і дронів. Але між «неможливо захистити все» і «знову готуйтеся сидіти без світла» є величезний простір для професійного управління. І саме тут потрібен публічний аудит. Не чергова пресконференція про складну ситуацію, а цифри: скільки грошей отримали → куди витратили → що побудували → що захистили → що не зробили → хто за це відповідає. Тому що коли помилки чиновника закінчуються черговою посадою, невдалий контракт — новим тендером, а підозри у корупції роками ходять між судами та слідчими, рахунок зрештою отримує звичайний українець. І платить він не лише гривнями. Він платить годинами без світла, холодною квартирою, зупиненим бізнесом, генератором біля магазину та невпевненістю, чи буде тепло завтра. Росія руйнує українську енергетику. Але це не повинно ставати універсальним виправданням для корупції, управлінських провалів і непрофесіоналізму всередині країни. За російські ракети відповідає росія. За те, наскільки Україна була до них готова, — вже українська влада та менеджмент енергетики. #війна #економіка #енергетика #корупція @naspravdi

🇬🇧 ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРИБУВ ДО ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ: ЗАВТРА — ЗУСТРІЧ ІЗ ТРАМПОМ Президент України Володимир Зеленський прибув із візитом до Великої Британії, де проведе низку важливих переговорів. За словами глави держави, уже завтра запланована його зустріч із президентом США Дональдом Трампом. #геополітика #політика #відео @naspravdi

ПОКИ В США БОРЮТЬСЯ ЗА РЕГУЛЮВАННЯ ШІ, УКРАЇНІ БАЖАНО НЕ ОПИНИТИСЯ СЕРЕД ТИХ, ХТО ГРАТИМЕ ЗА ЧУЖИМИ ПРАВИЛАМИ У США боротьба за штучний інтелект давно вийшла за межі технологій і перейшла в політику. Компанія Anthropic збільшила фінансування організації Public First Action ще на 20 млн доларів, довівши загальний внесок до 40 млн доларів. Мета — підтримка жорсткішого державного регулювання штучного інтелекту. Їхні опоненти, яких підтримують представники OpenAI та венчурний фонд Andreessen Horowitz, навпаки виступають за мінімальне втручання держави. На перший погляд, це внутрішня американська політика. Насправді — ні. Саме у США сьогодні формуються правила, за якими працюватиме глобальний ринок штучного інтелекту: стандарти безпеки, експортні обмеження, доступ до обчислювальних потужностей і передових моделей. Для України це питання не менш важливе, ніж для американських компаній. Українська держава активно цифровізує послуги, впроваджує ШІ в оборонній сфері, медицині, освіті та державному управлінні. Але власних великих моделей, потужної обчислювальної інфраструктури чи національної стратегії розвитку ШІ Україна поки не має... Отже, існує ризик, що ми станемо не розробником правил, а їхнім споживачем. Тож — якщо Україна хоче бути повноцінним учасником глобальної технологічної економіки після війни — вже сьогодні їй необхідно інвестувати у власні ШІ-компетенції, центри обробки даних, підготовку фахівців та законодавство. Інакше правила, які зараз пишуть у Вашингтоні, завтра просто стануть обов'язковими для Києва. Без права голосу з українського боку. #ШІ #США #Anthropic #OpenAI @naspravdi

НОРВЕГІЯ ФАКТИЧНО ВИЗНАЛА: ТОТАЛЬНА ЦИФРОВІЗАЦІЯ ШКОЛИ НЕ ВИПРАВДАЛА ОЧІКУВАНЬ. ЧИ ЗРОБИТЬ ВИСНОВКИ УКРАЇНА? Норвегія, яка ще кілька років тому вважалася одним із європейських лідерів цифрової освіти, кардинально змінює підхід до цифровізації освіти. Причина проста: погіршення результатів із читання, письма та математики. Уряд дійшов висновку, що молодші школярі мають насамперед навчитися читати, писати від руки та мислити, а вже потім — працювати з цифровими технологіями. Саме тому з нового навчального року використання екранів і генеративного ШІ в початковій школі буде суттєво обмежене. Поки в Європі переглядають наслідки надмірної цифровізації, в Україні дедалі частіше звучать заклики ще активніше впроваджувати планшети, онлайн-платформи та штучний інтелект у навчальний процес. Але технології не можуть замінити базову освіту. Якщо дитина не навчилася уважно читати текст, логічно мислити, аналізувати інформацію й писати самостійно, жоден планшет чи ChatGPT не зробить її освіченішою. Штучний інтелект має бути інструментом навчання, а не заміною навчального процесу. Досвід Норвегії показує просту істину: цифровізація — це засіб, а не мета освіти. І Україні варто врахувати цей урок зараз, поки ми ще формуємо модель школи майбутнього. А не виправляємо помилки через десять років. #цифровізація #освіта #діти #ШІ #ChatGPT #геополітика #Норвегія @naspravdi

🦾 BRAINCO ПРЕЗЕНТУВАЛА НОВЕ ПОКОЛІННЯ БІОНІЧНОЇ РУКИ Компанія BrainCo показала нове покоління інтелектуального біонічного протеза руки. Високоточні датчики зчитують сигнали м’язів і нервів безпосередньо з поверхні шкіри, без хірургічних операцій, імплантів чи чипів у мозку. Це дає змогу керувати протезом природними рухами та значно швидше адаптуватися до його використання. #технології #протези #інновації @naspravdi

🚨 рф ГОТУЄ НОВУ ХВИЛЮ МОБІЛІЗАЦІЇ ПІСЛЯ ВИБОРІВ ДО ДЕРЖДУМИ, — ЗЕЛЕНСЬКИЙ Президент України Володимир Зеленський заявив, що росія готує нову масштабну хвилю мобілізації — від 300 до 500 тисяч осіб. За його словами, вона може розпочатися одразу після виборів до Держдуми, які заплановані на 21 вересня. Водночас у Центрі протидії дезінформації повідомили, що кремль готує росгвардію до можливого придушення протестів, які можуть виникнути через нову мобілізацію. Також у правила цивільної оборони рф вперше внесли положення про дії в умовах мобілізації, воєнного стану та війни. #мобілізація #війна @naspravdi

#війна @naspravdi

‼️УВАГА! У Києві оголошено повітряну тривогу! Негайно прямуйте до найближчого укриття цивільного захисту. Мапа укриттів — https://kyivcity.gov.ua/news/shelters_map/ ⚡️⚡️⚡️ ‼️ ATTENTION! Air raid sirens in Kyiv! Please proceed to the shelters! Shelter’s map - https://kyivcity.gov.ua/news/shelters_map/ #війна @naspravdi

🕘 ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...💔 ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 🌐 Наш сайт 📱YouTube 🔻 Насправді MAX 🔻 Насправді SHOW 🔻 Насправді NEWS 🔻 Насправді PLUS 📱TikTok ✔️ Насправді NEWS ✔️ Насправді MAX ✔️ Насправді SHOW ✔️ Насправді PLUS 📱Facebook 🔹 Насправді 📱Instagram 🔸 Насправді SHOW 🔸 Насправді NEWS 🔸 Насправді Медіа 🤩Threads ✔️ Насправді Медіа ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

ЕВАКУАЦІЯ ЧИ ВТРАТА? ХТО ВІДПОВІСТЬ, ЯКЩО УКРАЇНСЬКІ МУЗЕЙНІ СКАРБИ НЕ ПОВЕРНУТЬСЯ ДОДОМУ? Поки Україна щодня втрачає людей, міста й пам'ятки культури під російськими ударами, розгортається ще одна історія втрат — уже без вибухів і ракет. Йдеться про музейні колекції, які під приводом їхнього порятунку були вивезені за кордон. Історія з експонатами Львівського історичного музею, що нині перебувають на виставці в Польщі, оголила проблему, про яку українська влада воліла не говорити. Виявляється, частина предметів уже стала об'єктом юридичних претензій. І тепер існує ризик, що окремі експонати можуть не повернутися до України. Спадкоємці князівського роду Любомирських звернулися до суду з вимогою заборонити повернення до України двох картин зі Львівського історичного музею — «Портрета Роксолани» XVI століття та «Портрета юнака» Алоїза Рейхана. До завершення розгляду справи вони вимагають залишити полотна на території Польщі. Найтривожнішим є не сам факт претензій. А те, що вони були абсолютно прогнозованими. Представники спадкоємців вже багато років працюють над поверненням спадщини Любомирських і вважають, що ці твори мають залишитися в Польщі як частина польської культурної спадщини. 🤷‍♂️ Про ці ризики знали десятиліттями Претензії польських спадкоємців щодо окремих музейних предметів зі Львова виникли не після початку повномасштабної війни. Вони існують багато років. Про них знали історики. Про них знали музейники. Про них знали юристи, які займаються реституцією культурних цінностей. Тож якщо про проблему знали всі фахівці, виникає закономірне питання. Хто ухвалив рішення передати саме ці експонати саме до Польщі? Саме до тієї країни, де потенційні позивачі мають найбільше можливостей для юридичних дій. Це вже не випадковість. Це питання якості державного управління. ⁉️ Хто аналізував юридичні ризики? Перед вивезенням музейних цінностей повинні оцінюватися не лише ризики ракетних ударів. Повинен проводитися і повний правовий аудит. Чи був він? Якщо відповідь негативна — це може свідчити про серйозний прорахунок. Якщо відповідь позитивна — суспільство має право побачити ці документи. Поки що їх ніхто не показав. ⁉️ Чому саме Польща? Європа велика. Чому обрали юрисдикцію, де історичні суперечки навколо львівських колекцій тривають десятиліттями? Поки відповідей немає. А там, де влада мовчить, неминуче виникають підозри. Водночас станом на сьогодні немає публічних доказів того, що рішення ухвалювалися в чиїхось приватних інтересах або що існувала змова. Такі твердження потребують доказів, а не припущень. Але відсутність доказів змови не означає відсутність відповідальності за можливі управлінські помилки. ‼️ Евакуація не звільняє від відповідальності Безумовно, українські музеї опинилися перед безпрецедентною загрозою. Росія свідомо знищує українську культурну спадщину. Тому рішення про тимчасове вивезення частини колекцій саме по собі не можна назвати помилковим. Помилкою може бути інше. Якщо, рятуючи експонати від російських ракет, держава не врахувала юридичних наслідків їхнього перебування за кордоном. У такому разі країна ризикує втратити свою спадщину вже не через війну, а через власну недбалість. ‼️ Держава повинна відповісти Сьогодні суспільство має отримати чіткі відповіді. 📌Хто ухвалював рішення про передачу саме цих експонатів? 📌Які міжнародні юридичні гарантії були отримані? 📌Чи проводилася незалежна правова експертиза? 📌Хто нестиме відповідальність, якщо хоча б один експонат не повернеться до України? Це не музейна суперечка. Це питання національної безпеки. Бо культурна спадщина — це така сама частина державного суверенітету, як територія, архіви чи державні символи. І якщо сьогодні держава не здатна прозоро пояснити свої рішення, завтра українці матимуть повне право запитати. Чи справді музейні скарби вивозили, щоб урятувати їх від російських бомб? Чи мала місце корупційна змова — або навіть зрада національних інтересів? #геополітика #мистецтво #реституція #музеї #Польща @naspravdi

#Сьогодні 27 липня 2026 року, 1615-й день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

🔥 ЄВРОПА У ВОГНІ: ПОНАД 250 ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ ЕВАКУЙОВАНО У ФРАНЦІЇ ТА ІСПАНІЇ Масштабні лісові пожежі у Франції та Іспанії перетворюються на одну з найбільших надзвичайних ситуацій цього літа. За останніми даними, з небезпечних районів евакуйовано понад 250 тисяч людей. 🇫🇷 Найскладніша ситуація у Франції — на південному заході країни. Вогонь наблизився до агломерації Бордо, влада проводить масштабну евакуацію. До боротьби з пожежами додатково залучають військових, які допомагають пожежним та рятувальникам. 🇪🇸 В Іспанії пожежі охопили центральну частину країни та підійшли до району Мадрида. Один із найнебезпечніших епізодів стався біля Madrid Deep Space Communications Complex у Робледо-де-Чавела. Через загрозу пожежі персонал об'єкта евакуювали. 🇺🇦 Для України ця історія має ще один вимір. Ми вже добре знаємо, що таке масштабні пожежі після ракетних ударів, атаки на енергетичні та промислові об'єкти, знищені ліси й необхідність евакуації населення. Але європейські пожежі нагадують: після завершення війни потреба у сильній системі цивільного захисту нікуди не зникне. Україні знадобляться не лише відновлені пожежні частини, а й сучасна авіація для гасіння пожеж, супутниковий моніторинг, системи раннього виявлення, резервний зв'язок та відпрацьовані механізми евакуації великих міст і районів. Бо цивільна безпека — важлива складова національної безпеки. І досвід Франції та Іспанії показує: навіть найбагатші країни ЄС можуть зіткнутися зі стихією, яка змушує евакуювати сотні тисяч людей та мобілізувати величезні ресурси держави. #ЄС #Європа #Іспанія #Франція #стихія @naspravdi

📹 ТЦК ЗМУСЯТЬ ПРАЦЮВАТИ З БОДІКАМЕРАМИ. ЧОМУ ДЛЯ ЦЬОГО ЗНАДОБИЛИСЯ РОКИ СКАНДАЛІВ? Міноборони планує зобов'язати працівників ТЦК використовувати бодікамери під час мобілізаційних заходів. Камеру не можна буде вимикати під час відповідних дій у приміщеннях ТЦК та на прилеглій території, а записи мають зберігатися 90 календарних днів. Це правильний крок. Бодікамери потрібні не лише громадянам. Вони потрібні і самим працівникам ТЦК — щоб у випадку звинувачень можна було відкрити відео і побачити, хто порушував закон, хто провокував конфлікт і що відбувалося насправді. Але є проблема. Чому це запроваджується лише зараз? Після років відео із силовими затриманнями, конфліктів на вулицях, скарг на побиття, суперечок навколо документів і десятків історій, де суспільство чує дві абсолютно різні версії подій. Бодікамера могла давно прибрати значну частину цих суперечок. Хоча сама камера звісно нічого не вирішить, якщо правила дозволять її вимкнути у потрібний момент. Запис «випадково» не збережеться. А громадянин не матиме можливості використати відео для захисту своїх прав. Тому важливі не бодікамери. Важливі правила навколо них. Хто контролюватиме безперервність запису? Що буде, якщо працівник ТЦК вимкнув камеру під час конфлікту? Чи буде відсутність запису дисциплінарним порушенням? Чи матиме громадянин або його адвокат право отримати запис? Хто і за яких підстав зможе його видалити? Чи фіксуватиме система автоматично час увімкнення та вимкнення камери? І чому лише 90 днів, якщо кримінальне провадження, службова перевірка або судовий спір можуть початися значно пізніше? Бо якщо відповіді на ці питання не прописати, бодікамера ризикує перетворитися на ще один елемент форми. А якщо прописати — це може бути одним із найкорисніших рішень для мобілізаційної системи. Громадянин повинен знати, що дії представника держави зафіксовані. Працівник ТЦК — що його законні дії також захищені відеозаписом. І тоді замість чергового «слово проти слова» буде файл. Саме так і повинна працювати держава, яка вимагає від громадянина виконання закону. Спочатку вона сама має зробити свої дії максимально прозорими та контрольованими. #мобілізація #політика #соціум #війна #ЗСУ #ТЦК @naspravdi

👀 НОВІ ПРИГОДИ «ЛЕГІТИМНОГО» В СОЧІ: ЖУРНАЛІСТИ РОЗШУКАЛИ ЯНУКОВИЧА Журналісти «Телебачення Торонто» оприлюднили нове розслідування про життя експрезидента-втікача Віктора Януковича та його оточення в росії. За даними журналістів, Янукович, ймовірно, проживає в Сочі під ім’ям Олег Миколайович Леонов. На користь цієї версії свідчить, зокрема, збіг дати народження з датою народження експрезидента, а прізвище Леонов є дівочим прізвищем його матері. Повідомляється, що Янукович живе разом із цивільною дружиною Любов’ю Полежай у закритому елітному комплексі з кількома будинками, каплицею, штучною водоймою та цілодобовою охороною. Також журналісти стверджують, що: 🔹 члени родини Януковича використовують інші прізвища; 🔹 вони володіють сотнями гектарів землі, елітною нерухомістю та значними фінансовими активами в росії; 🔹 колишні співробітники УДО, які після втечі перейшли на службу до ФСО рф, імовірно, забезпечують охорону сім’ї; 🔹 у розслідуванні також згадуються нові деталі про майно, бізнеси та пересування родини Януковича, а також колишнього генпрокурора Віктора Пшонки. https://youtu.be/gouY9Oy_c0o?si=P9koHJ_b5WdZm0YZ #розслідування @naspravdi

УДАР У КАСПІЙСЬКОМУ МОРІ: УКРАЇНА ВІДКРИВАЄ ЩЕ ОДИН ФРОНТ ПРОТИ РОСІЙСЬКО-ІРАНСЬКОЇ ЛОГІСТИКИ Українські сили завдали удару по цілях у Каспійському морі. За словами Володимира Зеленського, були уражені російський військовий корабель та судна, пов’язані з перевезенням військових вантажів між росією та Іраном. Тегеран заявляє інше: під удар потрапило іранське комерційне судно, внаслідок вибуху загинув один моряк, ще один був поранений. Міністерство закордонних справ Ірану назвало атаку «актом агресії» та пообіцяло захищати національні інтереси країни. Ситуація справді небезпечна. Іран роками постачає росії БПЛА та інші компоненти для ведення війни проти України, а каспійський маршрут є важливою частиною цієї військової логістики. Тому Київ намагається вражати не лише зброю на полі бою, а й канали її доставки. Але тут виникають складні питання. Чи було судно військовою ціллю? Який саме вантаж воно перевозило? Чи мала Україна достатні докази його участі у військових постачаннях? І чи були прораховані дипломатичні наслідки загибелі громадянина Ірану? Твердження, що Зеленський нібито наказав здійснити удар, щоб «сподобатися Трампу» або втягнути США у війну, наразі не підтверджене жодними фактами. Це політична інтерпретація, а не встановлена причина операції. Проте ризик ескалації реальний. Україна намагається знищити логістику держави, яка допомагає росії її вбивати. Іран, своєю чергою, може використати загибель моряка як привід для нових погроз або розширення військової допомоги москві. Тому головне питання не в тому, чи «вступила Україна у війну з Іраном». Бо формально цього не сталося. А — чи перетвориться удар по російсько-іранському військовому маршруту на новий виток прямого протистояння між Києвом і Тегераном? #Іран #війна #БПЛА #США @naspravdi

🦌 ПОЛЮВАННЯ ЯК БІЗНЕС? ЗАКОНОПРОЄКТ №15431 МОЖЕ ДОКОРІННО ЗМІНИТИ ПРАВИЛА ГРИ Поки країна живе війною, у Верховній Раді просувають законопроєкт №15431, який його прихильники називають реформою мисливської галузі. Але якщо уважно прочитати документ, виникає зовсім інше питання: чи не закладає він основу для комерціалізації полювання під виглядом «туризму»? Законопроєкт прямо вводить поняття «мисливський туризм» як виду активного відпочинку. Тобто полювання офіційно розглядається вже не лише як інструмент регулювання чисельності тварин чи традиційне природокористування. А і як туристична послуга. Не менш дискусійною є норма про полювання у напіввільних умовах — на огороджених територіях, де тварини не можуть вільно залишити межі угідь. Критики вважають, що це створює передумови для розвитку фактично «вольєрного полювання», коли мисливський трофей стає елементом платної розваги. Документ також змінює правила використання окремих технічних засобів, переглядає низку заборон, дозволяє нічне полювання на окремі види тварин та пропонує створити новий центральний орган влади, який одночасно регулюватиме галузь, контролюватиме її та відповідатиме за її розвиток. Саме така концентрація повноважень уже викликає питання щодо можливого конфлікту інтересів. Ще одна суперечлива норма — суттєве спрощення передачі мисливських угідь у користування та зменшення мінімальної площі таких угідь. Опоненти законопроєкту попереджають, що це може зробити мисливський бізнес більш доступним для вузького кола користувачів. Без достатнього громадського контролю. Особливо гостру реакцію викликала ідеологія документа. У ньому полювання визначається як «активний відпочинок», а мисливські трофеї можуть використовуватися, зокрема, в естетичних цілях. Для прихильників це лише юридичні формулювання. Для противників — свідчення того, що держава фактично легітимізує вбивство диких тварин як форму дозвілля. ❗️Водночас варто зазначити: законопроєкт ще не ухвалений. Він перебуває на стадії розгляду, а його остаточний зміст може змінитися після роботи профільного комітету та голосувань у Верховній Раді. Питання полягає вже не лише у мисливстві. Воно значно ширше: якою Україна бачить свою екологічну політику після війни — політикою збереження дикої природи чи розвитком індустрії мисливських розваг? Саме навколо цього сьогодні й розгортається головна дискусія. #закон #соціум #природа @naspravdi

⛽️ В УКРАЇНІ ДОРОЖЧАЄ ПАЛЬНЕ За добу дизельне пальне на окремих АЗС подорожчало на 3 грн/л. #війна #економіка #пальне @naspravdi