fa
Feedback

فریب کلاهبرداران را نخورید! تل‌متریو این کانال‌ها را شناسایی و برچسب‌گذاری می‌کند 👉 برای مشاهده برچسب، اشتراک تهیه کنید

віталій питомець орає городи 2

віталій питомець орає городи 2

رفتن به کانال در Telegram

організатор концертів @twins_concerts

نمایش بیشتر
Buy Ad
392
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
+47 روز
+130 روز
آرشیو پست ها
я б хотів шоб юлю юріну добавили як героя в доту мені кажеться вона підішла б

чотири роки людину не випускали з європейського вольєра на рідну україну…. мабуть лякала перспектива не повернутися назад у вольєр….

ЖИТИ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ВОЛЬЄРАХ СУКААААА
ЖИТИ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ВОЛЬЄРАХ СУКААААА

кожного разу коли влаштовуюся на нову роботу виникає бажання переписати їм всю базу знань і ахуй від того шо настільки безграмотних людей допускають до написання робочих матеріалів

скоро їду у незнайоме місто підкажіть будь ласка а де у вас тут прийнято СПОЖИВАТИ

коли ти простий пацан під час революції важливо не упустити момент і винести собі з розбитого магазу якийсь плейстейшн. з великою вірогідністю це може стати єдиним покращенням яке революція привнесе у твоє життя

в індустрії шок фургон набит коробками с мерчом

Repost from N/a
мій друг президент.mp37.03 MB

в україні дві проблеми
в україні дві проблеми

планую заповнити прогалину у своєму культурному розвитку і все-таки подивитися реп-батл ярмак проти лоіка

це кстаті допомагає спілкуватися з новими людьми бо ти підсвідомо вважаєш їх уже знайомими

чуваки я вам отвічаю у світі є штук піїсят різних людей потім вони починають повторюватись мені майже кожна нова людина завжди нагадує когось кого я вже знаю: рисами, мімікою, мовленням, поведінкою

нам розпіздошило хату кабами, шукаємо будинок в запоріжжі, може в кого є варіки

треба буде сьогодні музику послухати

одного дня кожному артисту доведеться побачити як його групіз виходять заміж….

десь у проміжку між карантином і війною я постійно катався до своїх двоюрідних братів. моя тітка тоді розводилася з чоловіком і шукала собі нового, а мене просила посидіти з малими, поки ходить на побачення і на роботу. я ліпив з ними сніговиків і вставляв петарди в сугроби. мені не подобалося їхнє захоплення петардами, але в молодшій школі всі мали пройти цей етап, тож я змирився і просто слідкував, щоб їм пальці не повідривало. дитину не може не цікавити зброя і вибухонебезпечні предмети - вона має перевірити цей світ на міцність. мені подобалася роль крутого дорослого, а їм теж зі мною подобалося. інколи вони просилися вийти разом на балкон і намагалися втягувати ротом дим з моїх сигарет. - а наш папа курит казацкий табак! - повідомляв молодший. - тьі знаешь, как курить казацкий табак? тоді він видав мені неймовірно точну інструкцію з виготовлення водного: береш бутилку, обрізаєш, і там еще вверху такая кришечка, туда табак засьіпают. я робив вигляд, що сам ще не опанував таке ремесло і щиро здивований. але про казацкій табак я і так знав, бо їхній батько інколи зʼявлявся на квартирі по вечорам, кликав мене у ванну і діставав з-за бачка верх від водного. верх у нього був коричневий, як пляшка з-під пива. тільки вона була не з-під пива. колись це було звичайною прозорою пляшкою. - вона ж, дурна, думає шо щас когось собі найде і воно лучше буде. ну може і буде, год, два. а дальше шо? - жалівся він, поки випалював мені банку. потім по телевізору показували топ-десять природних катаклізмів: цунамі, повені, лавіни, пожежі. малі вже спали, їхній батько засів на кухні, а я параноїв і не розумів, як розкласти диван. колись старший знайшов у комоді батьковий перцовий балон і запшикав його собі в обличчя. стояв, роздивлявся, акуратно натиснув на кнопочку. на цьому моменті я якраз зайшов у кімнату і побіг вмивати його молоком. потім промакував очі ватою, а він сміявся з себе. я теж трохи сміявся. тоді почалася війна, я приїздив вже рідше. одного разу хвастався їм, скільки грошей вийшло зібрати на бронежилети. сказали: от би нам стільки грошей хтось вислав! через місяць їм вислали втричі більше - на лікування. прилетіло на дитмайданчик, старшого зачепило не сильно, а молодший потрапив в реанімацію. потім їх забрали у данію, треба було оперувати. зараз там і живуть. ми з тих пір не бачилися, а я тепер чомусь боюся дзвонити. вони ж уже дорослі, вже мабуть самі казацкій табак десь за гаражами у копенгагені курять. а раніше петарди разом взривали. молодшому, до речі, це заняття все-таки менше подобалося.

шось у мене хейтерів останнім часом в інтернеті немає. нецікаво якось без хейтерів

є деякі плюси в тих моментах коли я не можу їсти наприклад такі дні можуть вважатися веганськими

можливо якби замість проблем з головою у мене була якась інвалідність я б міг розраховувати на трохи більше емпатії і розуміння....

якби ви знали чуваки як я ненавіжу 15 число