віталій питомець орає городи 2
رفتن به کانال در Telegram
392
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
+47 روز
+130 روز
آرشیو پست ها
я б хотів шоб юлю юріну добавили як героя в доту мені кажеться вона підішла б
чотири роки людину не випускали з європейського вольєра на рідну україну…. мабуть лякала перспектива не повернутися назад у вольєр….
кожного разу коли влаштовуюся на нову роботу виникає бажання переписати їм всю базу знань і ахуй від того шо настільки безграмотних людей допускають до написання робочих матеріалів
скоро їду у незнайоме місто підкажіть будь ласка а де у вас тут прийнято СПОЖИВАТИ
коли ти простий пацан під час революції важливо не упустити момент і винести собі з розбитого магазу якийсь плейстейшн. з великою вірогідністю це може стати єдиним покращенням яке революція привнесе у твоє життя
планую заповнити прогалину у своєму культурному розвитку і все-таки подивитися реп-батл ярмак проти лоіка
це кстаті допомагає спілкуватися з новими людьми бо ти підсвідомо вважаєш їх уже знайомими
чуваки я вам отвічаю у світі є штук піїсят різних людей потім вони починають повторюватись
мені майже кожна нова людина завжди нагадує когось кого я вже знаю: рисами, мімікою, мовленням, поведінкою
Repost from соббер дебелий 🌱
нам розпіздошило хату кабами, шукаємо будинок в запоріжжі, може в кого є варіки
одного дня кожному артисту доведеться побачити як його групіз виходять заміж….
десь у проміжку між карантином і війною я постійно катався до своїх двоюрідних братів. моя тітка тоді розводилася з чоловіком і шукала собі нового, а мене просила посидіти з малими, поки ходить на побачення і на роботу.
я ліпив з ними сніговиків і вставляв петарди в сугроби. мені не подобалося їхнє захоплення петардами, але в молодшій школі всі мали пройти цей етап, тож я змирився і просто слідкував, щоб їм пальці не повідривало. дитину не може не цікавити зброя і вибухонебезпечні предмети - вона має перевірити цей світ на міцність.
мені подобалася роль крутого дорослого, а їм теж зі мною подобалося. інколи вони просилися вийти разом на балкон і намагалися втягувати ротом дим з моїх сигарет.
- а наш папа курит казацкий табак! - повідомляв молодший. - тьі знаешь, как курить казацкий табак?
тоді він видав мені неймовірно точну інструкцію з виготовлення водного: береш бутилку, обрізаєш, і там еще вверху такая кришечка, туда табак засьіпают. я робив вигляд, що сам ще не опанував таке ремесло і щиро здивований.
але про казацкій табак я і так знав, бо їхній батько інколи зʼявлявся на квартирі по вечорам, кликав мене у ванну і діставав з-за бачка верх від водного. верх у нього був коричневий, як пляшка з-під пива. тільки вона була не з-під пива. колись це було звичайною прозорою пляшкою.
- вона ж, дурна, думає шо щас когось собі найде і воно лучше буде. ну може і буде, год, два. а дальше шо? - жалівся він, поки випалював мені банку.
потім по телевізору показували топ-десять природних катаклізмів: цунамі, повені, лавіни, пожежі. малі вже спали, їхній батько засів на кухні, а я параноїв і не розумів, як розкласти диван.
колись старший знайшов у комоді батьковий перцовий балон і запшикав його собі в обличчя. стояв, роздивлявся, акуратно натиснув на кнопочку. на цьому моменті я якраз зайшов у кімнату і побіг вмивати його молоком. потім промакував очі ватою, а він сміявся з себе. я теж трохи сміявся.
тоді почалася війна, я приїздив вже рідше. одного разу хвастався їм, скільки грошей вийшло зібрати на бронежилети. сказали: от би нам стільки грошей хтось вислав! через місяць їм вислали втричі більше - на лікування. прилетіло на дитмайданчик, старшого зачепило не сильно, а молодший потрапив в реанімацію.
потім їх забрали у данію, треба було оперувати. зараз там і живуть. ми з тих пір не бачилися, а я тепер чомусь боюся дзвонити. вони ж уже дорослі, вже мабуть самі казацкій табак десь за гаражами у копенгагені курять. а раніше петарди разом взривали. молодшому, до речі, це заняття все-таки менше подобалося.
шось у мене хейтерів останнім часом в інтернеті немає. нецікаво якось без хейтерів
є деякі плюси в тих моментах коли я не можу їсти наприклад такі дні можуть вважатися веганськими
можливо якби замість проблем з головою у мене була якась інвалідність я б міг розраховувати на трохи більше емпатії і розуміння....
