Зла читачка

Знаю, що перший місяць літа вже пройшов, але попереду ще два! Тому вирішила зробити невелику добірку цілком літніх, проте не найбільш очевидних книг, які я особисто читала і можу сміливо рекомендувати. Отже, список для літнього читання, версія Злої читачки 😈 🌟Маг Джона Фаулза — англійський постмодернізм у неймовірній атмосфері літньої Греції. Головний персонаж, як і здебільшого у Фаулза, дуже неприємний, проте книга прекрасна. 🌟Пісня Ахілла Медлін Міллер — знов трохи грецької тематики, але на цей раз у вигляді квір-ретелінгу Іліади. Написана дуже поетично. Люблю ніжною любовʼю. 🌟Довіра Ернана Діаса — hear me out 😁 Я досі продовжую вважати, що це ідеальна літня книжка «від експертів Forbes». Довіра грає з формою та очікуваннями читача, проте це все одно достатньо розважальний роман, як на мене. Ну добре, розважальний він, якщо вам не надто нудно читати про фінансові оборудки на фондовому ринку 😁 🌟Талановитий містер Ріплі Патриції Гайсміт — цілком літній трилер у прекрасній спекотній Італії. В ідеалі читати у льняному одязі, попиваючи холодне італійське вино. 🌟Кімната Джованні Джеймса Болдвіна — а тут ми переносимось вже у літній Париж. Книга про американського експата, який закохується в іншого чоловіка і не може прийняти цього до кінця. Неймовірної краси та влучності проза Болдвіна, класика квір-літератури, треба читати обов’язково. 🌟A Midsummer Night’s Dream Шекспіра — hear me out again 😁 Це одна з найбільш фантасмагоричних та смішних пʼєс Шекспіра. Маленька і читається дуже швидко (ну, якщо не в оригіналі). Прочитайте цього літа, якщо ви ще раптом ні.

Lord, what fools these mortals be!

Бонусом розказую, що я сама планую читати цього спекотного літа: 🌟Три літа Маргарити Ліберакі — класика грецької літератури. Роман дорослішання (які я обожнюю!) про трьох сестер, обіцяють багато про жіночі досвіди, творчість та, звичайно, саму Грецію. 🌟A Room with a View Форстера — у нас тепер є гарнезне видання від Основ, проте я хочу таки прочитати англійською. Минулого літу починала, але була трохи в не тому настрої. Цього разу налаштована рішуче! 🌟Серце — самотній мисливець Карсон Маккалерс — бо літо ідеальний час для південної готики, яку в нас нарешті почали видавати активніше!

Flesh by David Szalay Роман Flesh Девіда Солоя — певною мірою феномен минулого року, бо примудрився зібрати купу регалій, у тому числі Букерівську премію 2025, будучи при цьому дуже, мʼяко кажучи, лаконічним текстом. І давайте не будемо плутати лаконічність Солоя з лаконічністю, наприклад, Кіґан чи Болдвіна, де мова кришталево чиста та влучна. У Солоя вона проста, місцями навіть примітивна, з однослівними діалогами у дусі “-okay? -okay” та численними прогалинами. І примусити такий текст спрацювати, знаєте, треба вміти. 🌟Книга починається з того, що пʼятнадцятирічний Іштван зі своєю матірʼю переїжджає у неназване угорське провінційне містечко. Він замкнений та небагатослівний, спілкування з однолітками складається не надто вдало. І тут він знайомиться із значно старшою сусідкою, яка згодом втягує його у відверто жахливі, збочені стосунки, які Іштван визначає для себе як «кохання» (як ми розуміємо, його там не могло бути і близько). Ця історія розгортається буквально протягом першого розділу, описи тут відверті і методичні, ніби відсторонені, проте менш страшною ситуація від цього не стає. Ця травма, на жаль, багато в чому визначить курс його подальшого життя, за яким ми, власне, і спостерігатимемо. 🌟Роман написаний фрагментарно. Кожний розділ відкидає нас в інші часові рамки, місця та обставини. Прогалин дуже багато, тому читачеві часто доведеться самому додумувати, а що ж саме сталося між рядків чи на порожніх сторінках. Так само Солой, до речі, оминає деякі з найбільш трагічних подій у житті Іштвана, показуючи радше їх наслідки. 🌟Іштван персонаж дуже своєрідний. Він мало промовляє вголос, але і цікавого внутрішнього монологу і рефлексій тут також не буде. Іштван погано розуміє себе, має емоційний спектр чайної ложки (дякую Герміоні за визначення) та відповідно сам не дуже емпатична людина. У нього немає цілей та амбіцій, він достатньо пасивний і більшу частину свого життя просто пливе за течією. Девід Солой у книзі дуже часто зводить свого персонажа власне до тіла. Тілом Іштвана постійно користаються, причому не тільки в сексуальному плані. Протягом життя Іштвана використовують: як бойову одиницю в армії, як потенційний щит для іншого тіла — у роботі приватним охоронцем. У романі багато уваги приділяється тілесності, проте своєрідній, рутинній, функціональній. Тут багато сексу, проте ще більше описів пробіжок, куріння, прийомів їжі, плавання, прогулянок тощо. 🌟Солоя часто хвалять за дослідження маскулінності у сучасному світі. Навряд я експерт у цьому питанні, проте що я таки побачила: дослідження того, як нереалістичні стандарти патріархату обертаються дуже часто проти самих же чоловіків. Стримування емоцій, невміння просити про допомогу, невміння побудувати емоційну близькість бʼють боляче у першу чергу по самому Іштвану. Так само вони отруюють і стосунки з важливими для нього людьми. 🌟Деякі повороти книги були аж надто мелодраматичними та зручними, як на мене. І до скупої мови треба звикнути, бо на початку наче і не зовсім розумієш, нащо це взагалі читати. Проте насправді Flesh достатньо сумний і меланхолійний роман, у тому числі про плинність і крихкість життя та про те, наскільки ж легко звести людину усього лише до її плоті. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ Надзвичайно легко та швидко читається англійською. Можете сміливо брати і потім хвалитись, що цілого Букера прочитали в оригіналі 💅 #відгук@evil_readers

У пʼятницю відповідально провела клуб по Flesh Девіда Солоя, а потім одразу пішла в делірій теплового удару 🥲 Відгуку бути, бо там є про що поговорити (ми от 2 години розмовляли). А сьогодні з компанією прекрасних жінок побували у не менш прекрасної Ластівки. Трохи поговорили про Джоан Дідіон, а більше про… Проте залишимо це між нами 🤭 На фото можна побачити одразу 2 рідкісних події: я не в чорному, а Асічка прийшла до мене сидіти на колінках 🥰

Люди, які вже отримали Краплю скверни, так і знайте, що я бачу вас десь отак!!! І завідую дуже сильно, да

Всім бігом дивитись новий ютуб-канал моєї любої Ластівки, бо там ще є я, собаки і Карпати! А у наступному влозі вона можливо (можливо!) покаже, заради чого ми насправді ходили у Малий театр 😁 Хоча вистава теж була дуже хороша, потім десь у підсумках розкажу про неї.

Locus Awards 2026 Подивимось тепер, кому нагороди роздав Locus цього року. Нагадую, що у Локуса категорій побільше, тому я зосереджусь на основних. 🌟Science Fiction Novel — Death of the Author by Nnedi Okorafor. Це афрофутуристичний роман про нігерійсько-американську авторку, яка стає відомою завдяки своїй книзі під назвою Rusted Robots. Головна героїня книги має інвалідність, проблеми з роботою, складні стосунки з родиною. Але завдяки своєму роману про андроїдів та ШІ вона отримує все — успіх, визнання, славу. І поступово межі між вигадкою та реальністю починають розмиватися. Бо іноді історія справді має силу змінити світ. У відгуках кажуть, що історія більше тягнеться у бік літфіку, ніж власне наукової фантастики, проте коли ми вважали це мінусом? 🌟Fantasy Novel — The Everlasting by Alix E. Harrow. Уна Еверластинг була найвідомішою героїнею Домініону: дівчинка-сирота, яка стала лицарем, а потім героїчно загинула за королеву та свою країну. Її легенда живе у піснях, у дитячих книжках, у пропаганді, але її справжнє життя було забуте. Століттями пізніше Оуен Меллорі — солдат-невдаха, та і учений не надто успішний — закохується в історію про Уну. Її історія веде його на війну, а потім і у саме минуле. Уна та Оуен переплітаються в часі, переповідаючи одну й ту саму історію знову і знову. І якщо вони хочуть переписати легенду Уни, їм доведеться переписати саму історію. Я дуже НЕ люблю троп із подорожами у часі і часовими петлями, якщо чесно. Але легенда про жінку-лицаря… Ну, ви самі розумієте. 🌟Horror Novel — The Buffalo Hunter Hunter by Stephen Graham Jones. Так, знов. Беремо і читаємо цей непростий вампірський горор 😈 🌟Young Adult Novel — Starstrike by Yoon Ha Lee. Друга частина серії про підлітку-мехапілотку. Перша книга, до речі, забрала минулорічний Локус у цій же номінації. 🌟Debut Novel — неочікувано вже є українською, це Кисла вишня Наталії Теодоріду. Младуся вже навіть прочитала на написала для нас відгук на цю інтерпретацію казки про Синю бороду. 🌟Translated Novel — неочікувано високополичний On the Calculation of Volume III by Solvej Balle. Це третій том із запланованої септології данської письменниці про героїню Тару Селтер, яка знову і знову переживає день 18 листопада. 🌟Novelle — знов The River Has Roots by Amal El-Mohtar. Чи читатимете ви щось із цього списку? Бо я точно збираюсь 😈 #літературні_премії

Шанс того, що Босх у своєму Саду земних насолод намалював Сефірота малий, але ніколи не дорівнює нулю 😁 (На зображенні - фрагмент з триптиху)

Таки час у завʼязку, мабуть 🌚 The Artist не просто так у такій кількості, бо у липні на наш інґліш-куточок ми читатимемо саме цей роман з довгого списку Women’s Prize минулого року та лауреата Waterstones book of the year. А у моїх дівчат є бонус у вигляді елітного байєра 🤭 Ну і куди ж без ознаки ✨справжнього інтелектуала✨— того самого Нескінченого жарту. Чи читатиму колись? Час покаже 😅 Ну і взагалі на знижках у Жупанського дещо прикупила. А Човен нарешті відправили мені нонфік з їхнього розпродажу двотижневої давнини.

«Жінко, кіки можна?»

Так сталося, що останнім часом я читаю менше і повільніше. А людей у блозі як раз побільшало 😅 Тому зберу тут частину своїх старих відгуків і постів, а також теги, бо писала я всякого чимало. Тут можна почитати про мою любов до Артуріани та всратої середньовічної літератури (а ще є мій улюблений тег #arthurianart, за яким я показувала багато мистецького на цю тему): 🌟Ланселот, або Лицар воза Кретьєна де Труа 🌟Crystal Cave Мері Стюарт 🌟Меч у камені Теренса Вайта Є відгуки на книги, які у нас достатньо популярні, наприклад: 🌟Печера ідей 🌟Затруєна чаша 🌟Життя хлопця А є і на такі, що в Україні прочитало приблизно 2.5 людини: 🌟Cuddy by Benjamin Myers 🌟Till We Have Faces К.С.Льюїса 🌟Ice by Anna Kavan Взагалі під усіма відгуками є тег, за яким можна побачити, що я начитала за ці 1.5 року ведення бложику. Багато я пишу і про літературні премії, від фантастичних Hugo, Nebula і Locus до Букерів та моєї улюбленої Women’s Prize for Fiction. Детальніше за тегом #літературні_премії Ну і звичайно я палка фанатка та амбасадорка Баєтт, тому багато писала про її книги під окремими тегами #КнигаДляДітей та #одержимість_Баєтт А за тегом #театральне буде, звичайно, про київські (а іноді ще трохи гастрольні) вистави. У липні після закінчення сезону планую зробити новий tier ranking вистав, бо цього року встигла надивитись значно більше.

І давайте ще Ганці трохи донатів насипемо, тим більше там дуже класні призи, навіть гаряча новинка Особливий голод 😈

В мене сьогодні День народження і я розігрую передзамовлення на Нескінченний жарт за донат 🎉 О так, це не жарт і цілком скінченний розіграш пройде 23.06. Що потрібно, щоб виграти: 1. Зробити донат на мою дружню банку, кратний 100 грн. Більша сума — більше шансів виграти. 2. Бути підписаним на цей канал. 3. Пообіцяти прочитати книжку — ну добре, це необов'язково 😄 Трохи про збір: Зараз підрозділу НРК 88 ОБМП необхідні 5 Starlink Mini X. Для наземних роботизованих комплексів Starlink — це можливість виконувати небезпечні завдання роботами замість людей та зберігати життя наших військових 🫂 🎯 Ціль: 5 Starlink Mini X 🎯 Сума збору: 100 000 грн, (моя банка 20 000 грн, щоб купити один Starlink) Також ви автоматично берете участь в розіграші з основної банки: 🎁 Серед усіх, хто задонатить від 100 грн, розігруються подарунки зі США: набір найпопулярніших американських солодощів та справжній номерний знак, знайдений на барахолці в Нью-Йорку. ⚓️ А автор найбільшого донату отримає пам’ятний коін Морської піхоти України. *Доставка подарунків тільки по території України.

Поки Комубук мені ще навіть не подзвонили, можна хоч здалеку подивитись на їх нові книги 🥲 Я вже і забула, який Золотий записник монументальний. І як його перечитувати-то тепер…

Тим часом Основи вирішили, що їхні книги недостатньо дорогі 🥲🥲🥲 У кого там є арсенальні купончики — саме час їх реалізувати.

Дочитую 2 книги, які неочікувано добре пішли у тандемі. Одна з них про чоловічий досвід, інша — про жіночій. І там, і там багато травми, багато фрагментарного і непоясненого між рядками. Дідіон пише на надриві, Солой — відсторонено і методично. Дідіон чіпляє з перших речень, у Flesh треба пережити кілька десятків сторінок, щоб увійти в ритм і зрозуміти логіку тексту. Обидві книги скоріше сподобались, проте кожна зі своїми нюансами. Обидві обговорюватиму наступного тижня, тому відгуки тут будуть трохи пізніше.

Я зрозуміла, що в кота ще замало засудження в погляді було… Це була не я, а шахраї якісь, чесне слово!!!

Всі побігли, і я побігла. Насправді книжок набагато більше шести, звичайно. Це ж я навіть Гаррі Поттера не вставила!

Nebula Awards Я дуже вчасно замовила з Амазону The Buffalo Hunter Hunter, бо цей історичний вампірський горор став найкращим романом 2025 року за версією журі Nebula Awards. Нагадую, що Nebula Awards — це літературна премія у галузі фантастичної літератури, яку присуджує Американське товариство письменників-фантастів. 🌟Найкращий роман — The Buffalo Hunter Hunter by Stephen Graham Jones. Нам обіцяють криваву та сміливу сагу про насильство колоніальної Америки, історію помсти та моторошне переосмислення вампірських легенд від уже визнаного у жанрі горору автора. 🌟Найкраща новела — The River Has Roots by Amal El-Mohtar. Свіжа новела від авторки Так програють війну часів, яка мені особисто не сильно сподобалась, тому і цю пропускатиму. 🌟З інших цікавинок — номінацію за Best Game Writing забрала Clair Obscur: Expedition 33 (я знаю, що тут є фанати 🌚). А ви збираєтесь читати The Buffalo Hunter Hunter? #літературні_премії

Неймовірний факт, але зрозуміла, що Чорний Леопард, Рудий Вовк для мене став найкращою книгою з прочитаних за весну. Не знаю навіть, що це про мене говорить, але точно нічого хорошого 😁 А тут у Жоржа вийшов неймовірний подкаст по цій книзі, де перекладачка, Ганна Яновська, поділилась просто купою цікавезних фактів про переклад цього циклу та африканський дискурс в цілому. Дуже раджу. І дуууууже чекаю на другу частину 😈

«Ти що, знов?» Або інспектор Сефірот знов невдоволений моїм марнотратством 🌚