Writer's blade ··· Валерії Вести

🌙 Валерія Веста «Дея та всі її прокляття» 📚 Видавництво: Nebo BookLab Publishing Все-таки ідея читати побільше книг українських авторів була вдалою 🙂. Перший роман серії «Мари Потойлісся» зацікавив і змушує чекати продовження. Головною героїнею є княжна Дея, чиє життя з самого народження отруєне прокляттям. Вона мала усе, про що можна мріяти, крім прийняття. Через трагічні обставини народження та незвичайну зовнішність її недолюблюють, остерігаються, зневажають і приписують надзвичайні здібності та причетність до відьомства. Зрештою, це призводить до ув'язнення княжни у віддаленому родинному маєтку. Зате тут холодність і байдужість батька не були такими болісними… Основна сюжетна лінія розвивається дуже повільно. Після 5 років самотності в маєтку, навколо якого панувала безгомінь, а на обрії починався Клятий ліс з потойбічними істотами, Дея має зайняти престол Тарії. Звістка про смерть батька заскочила її зненацька й змусила пришвидшити втілення відчайдушного плану, заснованого на чутках і примарних переповідках: перетнути межу між князівством і Клятим лісом, оминути його небезпеки, знайти відьму, позбутися прокляття. Неквапливий розвиток подій в теперішньому рясно помережаний спогадами княжни про минуле: обставини народження, дитячі й юні роки, особливості зовнішності, зневажливе й боязке ставлення до "кволого проклятого поріддя" усіх, крім маминої матері Іди, про невдалу закоханість, навчання, не надто успішні вправляння в магії й, зрештою, заслання. Дея наполеглива й смілива, але разом з тим відчайдушна, схильна до необдуманих вчинків та квапливих рішень. Їй все життя не вистачало таких звичайних для більшості речей, як розуміння, прийняття, турботи, любові. Мені насправді цікаво, чи була вона дійсно проклята, чи то все лиш провина її унікальної зовнішності й забобонності оточуючих і чи її прагнення позбутися прокляття не зробить усе ще гірше. Майже всю книгу розповідь ведеться від імені Деї, лиш наприкінці оповідачем стає Івер — юний і привабливий княжий дружинник: той, до якого у княжни були почуття; той, хто обіцяв її дочекатися, але, схоже, не дотримав обіцянки; той, хто стрімголов кинувся рятувати Дею після її втечі. З ним, підозрюю, не все так просто — його минуле і мотивація викликають питання. Як і те, чому фокус розповіді раптово зміщується на хлопця. Мені сподобалися неідеалізовані герої і те, як вони розкриті. Зацікавив світ, у якому поклоняються Сонцю, його міфологія, легенди й усе пов'язане з Потойліссям та потойбічниками. Неквапливість оповіді має свій шарм і чудово занурює в моторошну атмосферу книги. Є декілька питань, на котрі хотілось би отримати відповіді, а також спростування чи підтвердження своїм здогадкам. Тож чекаю на наступну книгу 🤍. #бууінго