AUPinfo
رفتن به کانال در Telegram
Медіаграмотність. Журналістика. Освіта. Цей канал створено Академією української преси для тих, хто цікавиться медіаграмотністю, журналістикою, розвитком медіа, вивчає, викладає та хоче бути сучасним у світі інформації. Наш сайт: https://www.aup.com.ua
نمایش بیشتر940
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
-27 روز
+4730 روز
در حال بارگذاری دادهها
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
اکتبر '26اکتبر '26
اکتبر '26
+16
در 2 کانالها
سپتامبر '26
+67
در 2 کانالها
Get PRO
اوت '26
+5
در 1 کانالها
Get PRO
ژوئیه '26
+2
در 1 کانالها
Get PRO
ژوئن '26
+2
در 1 کانالها
Get PRO
مه '26
+18
در 1 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+3
در 1 کانالها
Get PRO
مارس '26
+19
در 1 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+10
در 2 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+6
در 1 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+8
در 1 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+2
در 1 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+36
در 3 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+19
در 2 کانالها
Get PRO
اوت '25
+9
در 2 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+1
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+5
در 1 کانالها
Get PRO
مه '25
+23
در 1 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+58
در 1 کانالها
Get PRO
مارس '25
+31
در 1 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+19
در 1 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+225
در 2 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+27
در 1 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+65
در 4 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+70
در 2 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+35
در 1 کانالها
Get PRO
اوت '24
+710
در 2 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 22 اکتبر | 0 | |||
| 21 اکتبر | +1 | |||
| 20 اکتبر | 0 | |||
| 19 اکتبر | 0 | |||
| 18 اکتبر | 0 | |||
| 17 اکتبر | 0 | |||
| 16 اکتبر | 0 | |||
| 15 اکتبر | +2 | |||
| 14 اکتبر | +2 | |||
| 13 اکتبر | +1 | |||
| 12 اکتبر | 0 | |||
| 11 اکتبر | 0 | |||
| 10 اکتبر | 0 | |||
| 09 اکتبر | 0 | |||
| 08 اکتبر | +6 | |||
| 07 اکتبر | +1 | |||
| 06 اکتبر | 0 | |||
| 05 اکتبر | 0 | |||
| 04 اکتبر | +1 | |||
| 03 اکتبر | +1 | |||
| 02 اکتبر | 0 | |||
| 01 اکتبر | +1 |
پستهای کانال
+3
🧠📱 FreeMind Ukraine у Рівному: медіаграмотність, ШІ та студентські ініціативи
📍 13–14 жовтня 2026 року в Рівному відбувся тренінг FreeMind Ukraine «Невидимий редактор: хто формує твою інформаційну реальність?». Студенти Національного університету водного господарства та природокористування вчилися розпізнавати маніпуляції, перевіряти інформацію й відповіді штучного інтелекту та розробляли власні ініціативи для університетської спільноти.
Навчання провели координаторка проєктів Академії української преси (АУП) Юлія Кулик та медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.
❓ Чому знайоме твердження з часом здається правдивішим? Чому емоційний допис хочеться поширити ще до перевірки? Як персоналізована стрічка формує картину світу? З цих запитань почалася робота з психологією інформаційного впливу.
Упродовж двох днів учасники досліджували, як на щоденні рішення впливають емоції, алгоритми, когнітивні упередження, авторитет джерела та спосіб подачі повідомлення. Студенти практикували фактчекінг: перевіряли факти й першоджерела, аналізували відкриті дані та розбирали ситуації, у яких цифри створюють ілюзію переконливості без достатніх доказів.
🤖 Окремий блок присвятили генеративному штучному інтелекту. Учасники з’ясовували, чому впевнена відповідь ШІ не гарантує достовірності, та вчилися перевіряти згенеровані посилання, дослідження й числові дані.
Обговорювали й межі використання цифрового помічника: коли він допомагає працювати з інформацією, а коли може стати джерелом нової помилки. Перевірка першоджерел залишається потрібною і тоді, коли відповідь виглядає докладною та переконливою.
💡 Практична частина FreeMind Ukraine у Рівному була присвячена власним проєктам. Під час проєктних спринтів команди шукали проблеми в університетському середовищі, визначали аудиторію та формулювали зміну, якої хотіли досягти.
Кожен задум проходив перевірку в обговоренні: учасники ставили одне одному запитання, шукали слабкі місця й оцінювали, чи можна реалізувати запропоноване рішення. Другого дня команди уточнювали механіку проєктів, розподіляли ролі, оцінювали ресурси й ризики та визначали очікуваний результат.
Замість загального «хочемо підвищити медіаграмотність» потрібно було відповісти на конкретні запитання: для кого створюють проєкт, яку проблему він розв’язує і що має змінитися після його реалізації.
🚀 Після тренінгу студенти доопрацьовуватимуть ініціативи, за потреби отримуватимуть онлайн-консультації та втілюватимуть проєкти у своєму університетському середовищі.
На наступному етапі команди представлять результати: що вдалося зробити, кого залучили, який формат спрацював і що отримала аудиторія.
📍 Рівне стало п’ятим містом студентського напряму FreeMind Ukraine разом із Полтавою, Луцьком, Житомиром та Черкасами. Національний університет водного господарства та природокористування — один із п’яти українських університетів, які беруть участь у цьому напрямі. Після завершення серії тренінгів усі студентські команди переходять до реалізації власних ініціатив проти інформаційних маніпуляцій.
🤝 Організатори дякують Національному університету водного господарства та природокористування за гостинність і підтримку в проведенні тренінгу.
Окрема подяка докторці наук із соціальних комунікацій, професорці Ользі Мітчук за сприяння в організації, залученість і допомогу в роботі зі студентами. Ольга Мітчук
Партнером Академії української преси у реалізації FreeMind Ukraine є Центр медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
| 2 | 🔎 У заголовку пишуть: мешканці міста «категорично відмовилися» підтримувати евакуаційні заходи. Відкриваєте матеріал — і з’ясовується, що проти висловилися 12 зі 100 опитаних. Яку відповідь оберете: «Вірю», «Не вірю» чи «Перевіряю»? А головне — як поясните свій вибір?
🎯 Так працює «Вірю — не вірю — перевіряю» — авторська вправа з медіаграмотності Tatyana Ivanova Тетяни Іванової та Natalia Ponomarenko Наталії Пономаренко. Вона допомагає розбиратися, які докази ми маємо, чого ще не знаємо і коли варто відкласти висновок, щоб перевірити інформацію.
📱 Учасники працюють із різними повідомленнями: дописами Telegram-каналів, новинами, відео невідомого походження, даними офіційних установ і повідомленнями нібито від банку. У кожному випадку потрібно обрати відповідь та обґрунтувати її.
✏️ Для спільної роботи авторки використали інструмент малювання в Canva. Учасники ставлять позначки безпосередньо на слайді, і тренерка відразу бачить, де думки збігаються, а де група розділилася. Саме розбіжності дають матеріал для обговорення: що викликало довіру, які ознаки насторожили, де шукати підтвердження?
📰 Ось ще один кейс. Журналіст помилився в даті події. Після звернення читачів редакція виправила матеріал і пояснила зміну. Чи достатньо цього, щоб більше не довіряти виданню? Як відрізнити випадкову неточність від свідомої маніпуляції? Вправа залишає місце для таких запитань і вимагає уважно розглядати обставини кожної ситуації.
💬 Після вибору відповіді починається дебрифінг — обговорення того, як учасники міркували. Правильну позначку можна поставити навмання або повторити за більшістю. Пояснення показує значно більше: чи спирається людина на докази, чи довіряє знайомому оформленню, емоційному заголовку або авторитету джерела.
👩🏫 Під час апробації Наталія Пономаренко працювала з аргументами й сумнівами групи: уточнювала відповіді, повертала учасників до фактів, допомагала помітити прогалини в інформації. Вона має понад тринадцятирічний досвід викладання журналістики та медіатренерської роботи й багаторічну історію співпраці з АУП.
🤝 Співавторка вправи Тетяна Іванова долучилася до розроблення її методики. Поєднання спільного слайда, різних інформаційних кейсів та обговорення після кожного рішення дає тренерам матеріал для роботи з критичним мисленням і перевіркою інформації.
🧭 Особливої уваги заслуговує відповідь «Перевіряю». Вона дозволяє визнати: зараз доказів недостатньо. Далі потрібно назвати, чого саме бракує для рішення — першоджерела, дати, контексту, підтвердження з іншого надійного джерела.
📝 Наприкінці учасники завершують речення: «Надійне джерело — це…», «Помилка відрізняється від маніпуляції тим, що…», «Перед поширенням повідомлення перевірю…». Ці відповіді допомагають сформулювати власні правила роботи з інформацією.
🌍 Вправу представили під час тренерської лабораторії АУП «Фільтруй інформацію — створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик» у межах FreeMind Ukraine. Цикл із п’яти дводенних онлайн-тренінгів об’єднав 109 тренерів із медіаграмотності.
📖 Докладніше про вправу, приклади кейсів і роботу тренерки — у статті АУП.
📚 Інші вправи, посібники та новини зібрані на сторінці FreeMind Ukraine.
🤝 У реалізації проєкту FreeMind Ukraine партнером Академії української преси є Центр медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина). | 307 |
| 3 | 🇪🇺 8–9 жовтня 2026 року журналісти зустрілися на дводенному тренінгу для журналістів регіональних медіа «CONNECT-EU MEDIA LAB: Євроінтеграція без міфів» від Академії української преси. Учасники працювали з темами вступу України до ЄС, пов’язаних із ним реформ та їхнього впливу на життя громад. Тренінг відбувся у межах проєкту CONNECT-EU (Communities, News, Networks for European Union) за підтримки програми Ukraine2EU.
🤝 Тренери Олексій ПОГОРЄЛОВ та Анатолій ШАЛАЄВ працювали в парі: допомагали журналістам розбиратися в реформах, перевіряти джерела й пояснювати, як євроінтеграція стосується життя конкретної громади.
📝 Три матеріали учасники майже завершили ще під час навчання. Одна з журналісток окремо взяла в Анатолія Шалаєва інтерв’ю про міфи та побоювання щодо децентралізації — підготувала й поставила майже 20 запитань для своєї публікації.
📰 Після попереднього тренінгу журналісти вже опублікували понад сім матеріалів на тему ЄС. Учасники другого тренінгу також розглядали ці тексти й обговорювали їх у медіаспільноті «CONNECT-EU | Люди. Медіа. Громади».
💬 АУП створила спільноту, щоб журналісти могли обмінюватися ідеями з колегами й експертами, отримувати консультації та менторську підтримку під час підготовки матеріалів про європейську інтеграцію України.
📌 #CONNECT_EU #Ukraine2EU #АУП #Євроінтеграція #РегіональніМедіа #АУП #АкадеміяУкраїнськоїПреси
ℹ️ Про організаторів
🏛️ АУП – одна з провідних українських громадських організацій, що понад два десятиліття працює у сферах журналістики, медіаграмотності та громадянської освіти, реалізуючи масштабні проєкти по всій країні.
🇪🇺 Ukraine2EU – флагманська ініціатива Європейського Союзу створена на підтримку України у підготовці до вступу та майбутнього членства в ЄС.
📄 Цей допис підготовлено за фінансової підтримки Програми Ukraine2EU. Погляди та висловлені думки є виключною відповідальністю Академії української преси і не обов’язково відображають позицію Програми Ukraine2EU або Європейського Союзу. | 332 |
| 4 | 😍 Готуєтесь відзначати Глобальний тиждень медіа та інформаційної грамотності #GlobalMILWeek? АУП вам у цьому допоможе! 🤗
⏰ 24–31 жовтня 2026 року у світі відзначається Глобальний тиждень медіа та інформаційної грамотності (Global MIL Week), що започаткований у 2012 році. Захід проводиться щороку Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) спільно з Альянсом із питань медіа та інформаційної грамотності, Мережею університетів із медіа та інформаційної грамотності ЮНЕСКО й міжкультурного діалогу (UNESCO-UNAOC; MILID), іншими партнерами.
🧠 Академія української преси є одним із лідерів з упровадження медіаосвітніх ініціатив в Україні та має значну кількість напрацювань із медіаінформаційної грамотності.
Пропонуємо для використання узагальнену добірку ресурсів АУП, яка стане у нагоді під час підготовки та проведення заходів до відзначення Тижня медіа та інформаційної грамотності.
Для вашої зручності, розподілили ресурси за такими категоріями:
🖍 дошкільна освіта;
🖍 початкова школа;
🖍 основна школа;
🖍 бібліотекарі;
🖍 освіта дорослих;
🖍 медіаосвітні ігри;
🖍 онлайн-платформи.
Переглянути добірку можна за посиланням та за QR-кодом в анонсі.
Бажаємо продуктивного #GlobalMILWeek2026! | 1 409 |
| 5 | 🎓 АУП представила новий посібник та онлайн-курс із політичного фактчекінгу
🌐7 жовтня 2026 року до Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності Академія української преси за підтримки Friedrich Naumann Foundation for Freedom Ukraine презентувала два нові освітні продукти — практичний посібник та онлайн-курс «PolitChecker: твій помічник у політичному світі».
Матеріали створені для тих, хто хоче краще орієнтуватися в політичній інформації, розпізнавати маніпуляції та перевіряти факти, а не довіряти гучності заяв.
📕Посібник пояснює, як перевіряти публічні заяви політиків, розпізнавати маніпулятивні наративи та популізм, оцінювати надійність джерел і працювати з відкритими даними. Окрему увагу приділено аналізу соціальних мереж і ботів, візуальній криміналістиці, виявленню дипфейків та іншого синтетичного контенту. Теорія доповнена алгоритмами, прикладами та практичними кейсами.
💻 Онлайн-курс PolitChecker переносить цю логіку в цифровий формат. Це можливість послідовно опанувати інструменти критичного аналізу політичної інформації та політичного фактчекінгу й одразу працювати з ними на практиці.
Під час презентації Андрій Юричко, журналіст і медіаексперт, та Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм Академії української преси, представили обидва продукти та розповіли, як ними користуватися у самонавчанні, журналістській та освітній роботі.
Посібник адресований широкій аудиторії — журналістам, студентам, викладачам, медіатренерам, громадським активістам і всім, хто прагне свідомо працювати з політичною інформацією та протидіяти дезінформації.
🎞Запрошуємо до перегляду перезентації.
📚Завантажити посібник можна за посиланням.
🖥Пройти онлайн-курс можна за на платформі AUP+.
🇩🇪 Gefördert durch die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина | 559 |
| 6 | ▶️ Запрошуємо до перегляду!
https://www.youtube.com/watch?v=S3AWSJF1DUI | 473 |
| 7 | 🧠 🗳️ Проєкт завершився. Відповідальне критичне мислення — ні.
Як не піддаватися політичним маніпуляціям, розпізнавати дезінформацію й ухвалювати рішення усвідомлено? Ці питання залишаються з нами й після завершення програми вебсемінарів АУП «Критичне мислення під час виборів».
Тетяна Іванова ділиться авторськими роздумами про підсумки проєкту та відповідальність, яка не закінчується разом із ним.
Перевіряти джерела. Давати собі час на роздуми. Ставити запитання — навіть тоді, коли відповідь здається очевидною.
Бо критичне мислення потрібне нам щодня.
🔗Детальніше на сайті АУП. | 391 |
| 8 | 🗳️ Ви точно знаєте, чому обираєте саме так?
Іноді достатньо одного заголовка. Однієї фрази. Одного відео, після якого залишається сильне відчуття – навіть якщо за кілька годин ви вже не пам’ятаєте, про що саме там йшлося.
А ще є цифри, рейтинги, образи, повторювані меседжі й дивне відчуття, що «всі навколо вже визначилися».
Саме десь тут і може починатися наш вибір. 🤔
📣 Академія української преси запрошує на серію дводенних офлайн-тренінгів «Країни виборів».
Тренінги проводяться за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
📅 Тренінги відбудуться:
📍 Луцьк – 20-21 жовтня 2026
📍 Житомир – 22-23 жовтня 2026
📍 Львів – 26-27 жовтня 2026
📍 Ужгород – 28-29 жовтня 2026
🎓 Для кого: тільки студенти!
Ці два дні будуть про те, що зазвичай залишається за політичною комунікацією: як формується враження, чому одні слова працюють сильніше за інші, де переконування переходить у маніпуляцію і чому різні люди можуть бачити зовсім різну картину однієї й тієї самої реальності.
🔎 Буде багато практики.
Учасники аналізуватимуть чужі рішення, й самі опиняться в ситуації вибору, відповідальності, публічної комунікації та конкуренції ідей.
У певний момент аудиторія перетвориться на простір, де з’являться власні політичні моделі, публічні виступи, гострі запитання, аргументи, контраргументи й голосування. 🗣️
А після нього ми поставимо запитання, яке часто виявляється значно складнішим, ніж здається:
❓ Що саме вплинуло на ваш вибір?
Програма тренінгу дає можливість подивитися на політичну комунікацію одночасно очима виборця, журналіста і того, хто створює публічний меседж.
📝 Реєстрація
👥 Тренери:
Валерій Іванов – президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор.
Юлія Кулик – координаторка проєктів Академії української преси.
🎟️ Участь безкоштовна!
Організатори забезпечують харчування, але не відшкодовують витрати на проїзд та проживання.
📞 У разі виникнення запитань звертайтеся:
Юлія Рицик, асистентка проєктів АУП
067-372-27-33
info@aup.com.ua
Gefördert durch die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина | 457 |
| 9 | 📚 29-30 вересня 2026 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела вебсемінар «Критичне мислення під час виборів».
Два дні учасники навчалися розпізнавати інформаційні маніпуляції, аналізувати політичні повідомлення та не дозволяти емоціям визначати власну реакцію на інформацію. У фокусі були практичні ситуації, з якими аудиторія може стикатися під час виборчих кампаній: політична реклама, публічні заяви, сумнівні «інсайди», маніпулятивні опитування, фейки, чорний PR та інформаційні атаки.
🔎 Окрему увагу приділили тому, як працюють емоційні тригери в політичній комунікації. Учасники аналізували повідомлення, визначали, які емоції вони намагаються викликати, шукали ознаки маніпуляції та вчилися перевіряти джерела, докази й контекст.
💬 Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, наголосив на важливості збереження самостійності у сприйнятті інформації під час виборів:
«Під час виборів інформація стає одним із ключових чинників, що впливають на сприйняття політичних процесів. Водночас саме в цей період особливо важливо зберігати здатність самостійно аналізувати повідомлення, перевіряти факти та відрізняти аргументацію від маніпуляції. Критичне мислення не означає недовіру до всього, що ми чуємо чи читаємо. Йдеться про готовність поставити запитання, перевірити джерело, звернути увагу на контекст і лише після цього формувати власне ставлення. Для виборця це не просто інформаційна навичка – це частина відповідального ставлення до власного рішення».
🧩 Практична частина вебсемінару допомогла учасникам не лише ознайомитися з теорією, а й відпрацювати алгоритми реагування на потенційно маніпулятивну інформацію. У програмі були вправи «Інформаційна вагонетка», «Передвиборчий шторм», завдання на розпізнавання емоційних гачків та фінальний «протокол паузи».
Про важливість такої паузи говорить Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка:
«Для мене головний результат цього тренінгу – це не тільки навчити людей розпізнавати фейки, а й сформувати звичку не реагувати одразу. Саме тому в програмі були “Інформаційна вагонетка”, “Передвиборчий шторм”, вправи на емоційні гачки й фінальний “протокол паузи”: зупинитися, перевірити джерело, докази й контекст і лише потім робити висновок. Цінними також стали авторські кейси моєї ко-тренерки Наталі Пономаренко про емоційні гачки маніпуляції. Вони допомагали учасникам буквально побачити, на які наші тригери тиснуть політичні маніпулятори: страх, гнів, сором, відчуття терміновості, поділ на “своїх” і “чужих”.»
🤝 Важливою складовою навчання стали авторські кейси та моделювання ситуацій. Учасники працювали в командах, аналізували конкретні інформаційні повідомлення та шукали способи перевірити їх до того, як робити висновки або поширювати далі.
Наталія Пономаренко, старша викладачка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, докторка філософії, медіатренерка, підкреслила значення паузи як одного з інструментів інформаційної стійкості:
«Політична дезінформація зазвичай розрахована на те, що ми просто не встигнемо зупинитися й зреагуємо на емоційному імпульсі. Протягом цих двох днів разом із третьою групою ми вчилися головному правилу інформаційної стійкості: не тиснути на “важіль”, доки не перевірені “рейки”. Надзвичайно цінно бачити, як учасники крок за кроком вибудовували свій власний “протокол свідомого виборця” – від розпізнавання прихованих тригерів до вміння вчасно взяти паузу. Де зникає пауза, там починається керована реакція, а де звучить влучне запитання – повертається свобода вибору».
✅ Таким чином, учасники вебсемінару працювали не лише з поняттями «фейк», «маніпуляція» чи «дезінформація», а й формували конкретні алгоритми поведінки в інформаційному середовищі. Вони вчилися зупиняти автоматичну реакцію, перевіряти джерела та докази, помічати емоційний вплив і враховувати контекст повідомлення.
🇩🇪 Gefördert durch die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина | 414 |
| 10 | 🎁 До Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності — новинки від АУП!
Як розпізнати політичну маніпуляцію? Чому популізм працює? Яким джерелам можна довіряти? Як відрізнити факт від політичної інтерпретації — і перевірити заяву крок за кроком?
🤝Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні підготувала одразу два нові освітні продукти — практичний посібник та онлайн-курс «PolitChecker: твій помічник у політичному світі», присвячені розвитку критичного мислення та навичок політичного фактчекінгу.
І ми хочемо представити їх саме напередодні Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності. Адже вміння критично працювати з політичною інформацією — це не лише професійна навичка журналіста. Це одна з базових компетентностей громадянина демократичного суспільства.
📅 7 жовтня 2026 року о 15:00 запрошуємо на онлайн-презентацію посібника та курсу на YouTube-каналі Академії української преси.
У центрі обох продуктів — PolitChecker: практичний навігатор у світі політичної інформації. Онлайн-курс проведе від вступу до політичного фактчекінгу через типові прийоми маніпуляції, оцінювання надійності джерел, мову політики й популізм — до покрокового алгоритму перевірки політичних заяв.
💬 Під час презентації поговоримо про те, як користуватися новими матеріалами, кому вони стануть у пригоді та як перетворити фактчекінг із набору правил на звичку мислення.
🎓 Посібник можна використовувати для самостійної роботи, навчання студентів, тренінгів і занять із медіаграмотності, а онлайн-курс дозволить пройти цей шлях у зручному цифровому форматі.
🗣Спікери презентації:
- Андрій Юричко — журналіст, медіаексперт, співавтор курсу та посібника;
- Максим Запорожченко — менеджер медіаосвітніх програм Академії української преси, співавтор курсу та посібника.
До зустрічі!
🇩🇪Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
_
#CivilSociety-Cooperation #AA_Kulture Auswärtiges Amt | 467 |
| 11 | 📰 «Медіакритика не повинна бути комфортною».
Президент Академії української преси Валерій Іванов розмірковує про 25-річний шлях «Телекритики» та «Детектора медіа» — видання, яке стало дзеркалом для української журналістики.
🔎 Завдяки медіакритиці професійна спільнота навчилася відкрито говорити про політичний тиск, інтереси медіавласників, приховану рекламу, маніпуляції та порушення стандартів. Така критика могла дратувати, але саме здатність ставити незручні запитання й свідчить про її справжність.
🗞️ Валерій Іванов згадує, як «Телекритика» допомагала українським журналістам протистояти цензурі й темникам, підтримувала демократичні медіареформи та послідовно захищала ідею незалежного Суспільного мовлення.
⚖️ Під час повномасштабної війни ця робота набула нового значення. Професійні стандарти не можна відкладати «до кращих часів»: без критичного аналізу медіа, моніторингу телемарафону та протидії дезінформації суспільство ризикує втратити довіру до журналістики.
🤖 Попереду — нові виклики. На сприйняття інформації дедалі сильніше впливають алгоритми, соціальні платформи, блогери та генеративний штучний інтелект. Тому медіакритика має аналізувати вже не лише редакції й журналістів, а всю інформаційну екосистему.
👀 Читайте матеріал за посиланням. | 385 |
| 12 | 🎬 24 вересня 2026 року Чілдрен Кінофест та ЮНІСЕФ у партнерстві з Академією української преси провели вебінар «Як зняти кіно: абетка кіновиробництва» для спільнот освітян та бібліотекарів.
👥 Експерти вебінару:
🎥 Ростилав Гаврилов, фахівець з комунікації ЮНІСЕФ Україна, розповів про ініціативу «У кадрі: Крізь дитячий обʼєктив», завдяки участі в якій діти та підлітки від 6 до 14 років можуть не лише навчитися знімати кіно, а й створити власний короткометражний фільм та подати його на участь у програмі.
🎞️ Денис Іванов, директор «Чілдрен Кінофесту» та Київського Тижня Критики, зазначив, що за допомогою цих матеріалів вчительство та учнівство матиме змогу пройти шляхом справжньої кінокоманди – від першого задуму до готового фільму або ж дослідити окремий напрямок кіноіндустрії – анімацію, сценарне чи операторське ремесло, режисуру і не тільки.
Створена справжня абетка кіновиробництва для юних авторів: від першої ідеї та сценарію – до режисури, акторської гри, зйомки, звуку, анімації й монтажу. Досвідом із дітьми діляться українські кіномитці, які працювали над відомими стрічками та проєктами «Пес Патрон», «Мавка. Лісова пісня», «Сторожова застава», «Довбуш», «Мої думки тихі», «Памфір», «Ти – Космос» та іншими.
💡 Оксана Волошенюк, старша викладачка кафедри кінознавства КДУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого, співавторка методичних рекомендацій, зазначила, що кіномистецтво розвиває критичне мислення, емпатію, уміння домовлятися, обстоювати власні ідеї, бачити спільну мету, адже створення фільмів переважно – спільна праця.
📝 Галина Дегтярьова, доктор педагогічних наук, завідувачка кафедри сучасних методик навчання КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», співавторка методичних рекомендацій, поділилася зразками практичних вправ, що перетворюють дитину на творця.
💬 Учасниця заходу Вікторія Піщанська, доктор культурології, професор кафедри філософії і педагогіки НТУ «Дніпровська політехніка», відгукнулася, що вебінар виявився надзвичайно цікавим, змістовним, корисним та структурованим.
«Дуже цінним було отримати з перших вуст практичний інструментарій та рекомендації для роботи з унікальним навчальним курсом. Будемо сприяти використанню розробок у роботі вчителів та залученню учнів до конкурсної програми».
📚 З матеріалами програми можна ознайомитися:
🎬 Плейлист
📖 Методичні рекомендації можна переглянути за посиланням.
⚠️ Увага!
Подати фільм можна до 20 жовтня 2026 року. Проходити курс перед поданням роботи не обов’язково.
🎥 Подати заявку можна за посиланням. | 403 |
| 13 | 📚 Проєкт «Вивчай та розрізняй», що впроваджується IREX за підтримки Посольства США в Україні та у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури України та Академією української преси, оголошує набір учителів, які бажають удосконалити навички критичного мислення та долучитися до мережі проєкту.
🎯 Метою проєкту є посилення стійкості до інформаційних впливів та маніпуляцій через зміцнення навичок критичного мислення та формування попиту на якісну інформацію серед освітян і учнівства через інтеграцію інфомедійної грамотності у програму загальної середньої освіти в Україні.
👩🏫 До участі у проєкті запрошуються вчителі всіх предметів, які викладають у 5–11 класах закладів загальної середньої освіти України, а також учителі, які перебувають за межами України та працюють у закладах освіти, підпорядкованих МОН України.
📝 Освітяни, які бажають приєднатися до проєкту, можуть заповнити електронну заявку на участь за посиланням до 4 жовтня 2026 року.
🌐 Сьогодні спільнота «Вивчай та розрізняй» об’єднує понад 7200 освітян та 3200 закладів загальної середньої освіти з усіх областей України.
💡 Вчителі проєкту мають доступ до навчально-методичних матеріалів, освітніх заходів і курсів підвищення кваліфікації, а також можливість брати участь у вебінарах, тренінгах, експертних зустрічах та заходах з обміну досвідом. Учасники проєкту є частиною професійної спільноти, яка об’єднує освітян для обміну досвідом і розвитку навичок критичного мислення серед учнівства.
🎓 Першим обов’язковим етапом участі у проєкті є проходження онлайн-курсу «Very Verified 2.0» від IREX та EdEra. Курс можна розпочати паралельно з поданням заявки. Завершити його необхідно до початку онлайн-тренінгів для нового набору, запланованих на другу половину жовтня 2026 року.
🔗 Курс доступний за посиланням
ℹ️ Дізнатися більше про проєкт можна за посиланням
📢 Запрошуємо освітян долучатися та поширювати інформацію про можливість участі, сприяючи розвитку культури критичного мислення в освіті.
Проєкт виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольства США в Україні та в партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури України та Академією української преси. | 419 |
| 14 | 🕵️♀️ Чотири медіаматеріали, чотири «речові докази» та одне завдання: з’ясувати, де фейк, маніпуляція, місінформація або клікбейт. Саме так починається авторська вправа «Медіадетективи: справа про “індійський слід”».
🔎 Учасники аналізують реальні матеріали, шукають першоджерела, перевіряють контекст і визначають, на яку емоцію розраховане повідомлення. Наступний крок — зрозуміти, як окремі публікації складаються в інформаційну операцію.
👩🏫 Вправу розробили тренерки-психологині Ірина Цеба Ірина Цеба та Світлана Воронцова Світлана Воронцова . Обидві працюють із медіаграмотністю з 2017 року, а протягом 2018–2026 років провели понад 50 тренінгів, воркшопів та інтелектуальних ігор для різних аудиторій.
🧭 Вправу редагувала медіаекспертка, докторка педагогічних наук, професорка Тетяна Іванова Tatyana Ivanova. Вона також модерувала апробацію з учителями та професійне обговорення результатів.
🎥 Один із кейсів показує, як справжнє відео можна вирвати з початкового контексту й доповнити потрібним поясненням. Інший приклад — повністю сфабриковане зображення, створене за допомогою штучного інтелекту.
🧠 «Медіадетективи» тренують критичне мислення, фактчекінг, візуальну грамотність і відповідальне ставлення до поширення інформації. Головне запитання вправи: «Навіщо мені це показують?»
📚 Розробку представили й апробували під час тренерської лабораторії FreeMind Ukraine. Учасники не отримували готових оцінок, а самостійно проходили шлях від першої емоційної реакції до перевіреного висновку.
🤝 FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій реалізує Академія української преси у партнерстві з Центром медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна.
🔖 #FreeMind_Ukraine | 541 |
| 15 | 🧠 Хто редагує нашу реальність? FreeMind Ukraine продовжив студентський маршрут у Луцьку
📍 22–23 вересня 2026 року студенти Луцького національного технічного університету досліджували, як алгоритми, емоції та інформаційні звички впливають на сприйняття новин. Дводенний тренінг «Невидимий редактор: хто формує твою інформаційну реальність?» відбувся в Луцьку в межах проєкту FreeMind Ukraine.
❓ Чому одні дописи одразу викликають довіру, а до інших ми ставимося насторожено? Хто визначає, що з’явиться в персоналізованій стрічці? Чи достатньо вміти розпізнати фейк, щоб упевнено орієнтуватися в сучасному інформаційному середовищі?
🔎 Під час тренінгу студенти працювали з реальними інформаційними ситуаціями. Вони аналізували психологію інформаційного впливу та механізми маніпуляцій, перевіряли факти й джерела, знайомилися з можливостями відкритих даних. Окремою темою стали нові ризики та можливості, пов’язані зі штучним інтелектом.
Перевірка достовірності була лише першим кроком. Далі учасники ставили запитання, які допомагають побачити контекст:
▪️ Чому я бачу саме це повідомлення?
▪️ Чому воно викликає в мене таку реакцію?
▪️ Хто зацікавлений у тому, щоб я сприйняв інформацію саме так?
🧩 «Невидимим редактором» можуть бути алгоритми цифрових платформ, емоції, когнітивні упередження, звичні джерела та способи подачі контенту. Учасники розбиралися, чому знайомі твердження нерідко здаються правдивішими, як емоційна реакція випереджає перевірку фактів і чому персоналізована стрічка не є нейтральною картиною світу.
💬 «Ми хочемо відійти від сприйняття медіаграмотності як набору правил про те, як знайти фейк. Інформаційне середовище стало значно складнішим. Тому важливо навчитися бачити не лише сам контент, а й механізми, які стоять за нашим вибором, довірою та реакціями. Коли людина починає ставити ці питання – вона вже значно менше залежить від “невидимого редактора”»,
– говорить координаторка проєктів Академії української преси Юлія Кулик.
🚀 Другий день був присвячений студентським ініціативам. Учасники об’єдналися в команди й почали розробляти проєкти, які зможуть реалізувати у своїй університетській спільноті.
Під час проєктних спринтів команди визначали конкретну проблему, аналізували аудиторію, шукали практичне рішення та формулювали очікуваний результат. Загального наміру «підвищити медіаграмотність» було недостатньо. Потрібно було пояснити, для кого створюється ініціатива, яку проблему вона має розв’язати та за якими ознаками можна буде оцінити результат.
💬 «Хороший проєкт починається не з красивої назви і навіть не з ідеї заходу. Він починається з розуміння проблеми: що саме ми хочемо змінити, для кого це важливо і який результат маємо побачити. Тому для нас принципово, щоб студенти не отримували готових рішень від тренерів, а самі проходили шлях від проблеми до власної ідеї та її реалізації»,
– зазначає медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.
🤝 Робота команд продовжиться після завершення навчання в Луцьку. Студенти доопрацьовуватимуть проєкти, отримуватимуть консультаційну підтримку та реалізовуватимуть власні ініціативи в університетському середовищі.
🌍 За результатами програми найсильніші команди зможуть представити свої напрацювання та долучитися до навчальної програми в Берліні.
Такий формат допомагає перевести критичне мислення у практичну площину. Студенти вчаться аналізувати власне інформаційне середовище, а потім пропонують зміни для спільнот, у яких навчаються і спілкуються.
🤝 Партнером Академії української преси у реалізації FreeMind Ukraine є Центр медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
CeMIL працює у структурі Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна, проводить тренінги й дослідження з медіаграмотності та комунікації, зокрема за участю журналістів і науковців зі східноєвропейських країн. Центр також реалізовував проєкти в межах попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства. | 635 |
| 16 | 💡 Євроінтеграція без міфів: як перетворити складні реформи на зрозумілі історії для громади
📅 20-21 вересня 2026 року Академія української преси провела дводенний тренінг для журналістів регіональних медіа «CONNECT-EU MEDIA LAB: Євроінтеграція без міфів». Захід відбувся в межах проєкту CONNECT-EU за підтримки програми Ukraine2EU.
🔎 Перший день був присвячений процесу вступу України до ЄС: скринінгу, переговорним кластерам, Копенгагенським критеріям, звітам Єврокомісії. Учасники вчилися відрізняти реальні зобов'язання від декларацій і пояснювати реформи простою мовою без втрати точності.
📰 Другий день був про журналістську практику: довіру аудиторії, баланс, конструктивну журналістику та роботу з експертами. У редакційній лабораторії учасники розробили власні теми про європейські реформи з локальним фокусом.
🎓 Тренери: Олексій ПОГОРЄЛОВ, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу, та Анатолій ШАЛАЄВ, експерт з місцевого самоврядування і журналіст-розслідувач.
💬 «Мова політиків і дипломатів часто ховає важливі речі за загальними формулюваннями. Їх легко повторити, але значно складніше зрозуміти, що вони означають для громади і конкретної людини», наголосив Анатолій ШАЛАЄВ.
💬 «Коли євроінтеграцію пояснюють через реальні потреби та досвід конкретної громади, вона стає зрозумілою», зазначив президент АУП Валерій ІВАНОВ.
✅ Учасники поїхали з готовими планами публікацій, робота над якими триватиме за менторської підтримки команди CONNECT-EU.
#Ukraine2EU #AUP @aup_info | 434 |
| 17 | 📚 16–17 вересня 2026 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела вебсемінар «Критичне мислення під час виборів».
🧠 Під час дводенного навчання учасники говорили про те, як інформація впливає на сприйняття політичних процесів та як зберігати здатність самостійно оцінювати отримані повідомлення. У центрі уваги були практичні ситуації, з якими аудиторія може зіткнутися під час виборчої кампанії: політична реклама, публічні заяви, сумнівні «інсайди», маніпулятивні опитування та інформаційні атаки.
🔎 Учасники аналізували реальні приклади повідомлень, визначали, які емоції вони намагаються викликати, та шукали ознаки маніпуляції. Окремо розглядали фейки, напівправду, чорний PR і діяльність ботомереж, а також обговорювали, як перевіряти інформацію та як реагувати на неправдиві повідомлення, не допомагаючи їм поширюватися.
💬 Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, наголосив на важливості критичного підходу до інформації в період виборів:
«Під час виборів людина стикається з величезним потоком інформації, значна частина якої спрямована не на те, щоб допомогти зробити усвідомлений вибір, а щоб вплинути на емоції та поведінку. Тому критичне мислення стає своєрідним захистом від маніпуляцій. Важливо не просто отримувати інформацію, а ставити запитання: хто її створив, на чому вона ґрунтується, кому вигідне її поширення і чи можемо ми перевірити наведені твердження. Саме такі навички допомагають зберігати власну позицію та приймати рішення на основі фактів, а не нав’язаних емоцій».
🎓 Про важливість формування навичок критичного мислення задовго до виборів говорить і Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка:
«Критичне мислення – це не кнопка, яку можна увімкнути в день виборів. Це навичка, яку потрібно тренувати задовго до того, як ми беремо бюлетень до рук. Наш вибір формується поступово: з новин, заголовків, відео, політичної реклами, розмов, страхів, симпатій і розчарувань. І якщо ми не звикли перевіряти інформацію, відділяти факт від емоції та помічати маніпуляцію, у вирішальний момент це не з’явиться автоматично.
Саме тому робота над свідомим вибором починається задовго до початку виборчої кампанії. Варто дивитися не лише на те, що політик говорить про себе, а й на те, що він робив раніше, як голосував, які обіцянки виконував, на чому ґрунтуються його твердження. Свідомий вибір не гарантує, що ми ніколи не помилимося. Але він дає значно більше шансів не віддати своє рішення страху, гніву чи чужому сценарію і бути впевненим, що твій голос є саме твоїм усвідомленим внеском у те, якою буде країна».
🛠️ Важливою частиною вебсемінару стала практична робота. Учасники не лише обговорювали типові прийоми маніпуляції, а й самостійно шукали їх у запропонованих прикладах, працювали в командах та моделювали ситуації, у яких потрібно було перевірити інформацію й аргументувати власні висновки.
💬 Підсумовуючи захід, Наталія Пономаренко, старша викладачка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, докторка філософії, медіатренерка, зазначила:
«Мені важливо, щоб після тренінгу учасники не просто запам’ятали терміни чи ознаки маніпуляцій, а отримали досвід, який зможуть використати поза зум-аудиторією. Тому ми працюємо через гру, моделювання ситуацій, аналіз реальних повідомлень і командну взаємодію. Коли учасники самі розпізнають маніпуляцію, перевіряють інформацію та знаходять аргументи, знання перетворюються на навичку. Саме в цьому я бачу цінність тренерства».
📌 Вебсемінар став черговим заходом у межах проєкту, спрямованого на розвиток навичок критичного мислення та усвідомленого споживання інформації під час виборів.
📅 Попереду ще один вебсемінар – 29-30 вересня. Усі охочі можуть долучитися до навчання та отримати практичні інструменти для критичного аналізу інформації.
👉 Реєстрація на наступний вебсемінар триває
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина | 545 |
| 18 | 🐉 Неподалік князівства з’явився Дракон. Дві редакції отримують однаковий факт, але готують про нього зовсім різні новини. Чи побачить аудиторія поета, який читає Біблію та вирощує квіти, чи небезпечне чудовисько, якого потрібно знищити?
📰 Журналісти громадського телебачення «Люботин TV» розповідають про Дракона Грицька як про поета і християнина. Команда «Князівського TV», власником якого є люботинський князь, повинна представити того самого героя як загрозу для мешканців.
🎭 Факт залишається незмінним, але заголовок, відібрані подробиці, емоційні слова та зображення створюють дві інформаційні реальності. Команди також генерують портрети Дракона за допомогою ШІ, а потім аналізують, як візуальне оформлення впливає на ставлення аудиторії.
👩🏫 Авторка вправи «Місце для дракона» — Галина Дегтярьова, докторка педагогічних наук, професорка, методистка вищої категорії та медіатренерка Академії української преси. За основу вона взяла однойменну повість Юрія Винничука.
🧠 Під час вправи учасники вчаться відокремлювати факт від інтерпретації, помічати вплив власника на редакційну політику, аналізувати стереотипи й розуміти, як медіа конструюють образ «чужого» або «ворога». Маніпуляція не завжди потребує прямої брехні — іноді достатньо показати лише частину правди.
📚 Розробку можна використовувати на уроках української літератури, заняттях із медіаграмотності, тренінгах для педагогів, молоді й представників громад, а також у підготовці майбутніх журналістів.
🧪 Вправу провели й обговорили під час проєкту «Фільтруй інформацію — створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик». Учасники випробували її на практиці, порівняли роботу двох редакцій і здійснили спільний дебрифінг.
🤝 Окрему роль в адаптації вправи відіграла Тетяна Іванова — тренерка проєкту, медіаекспертка та докторка педагогічних наук. Під час апробації вона долучилася до обговорення методики, допомогла учасникам проаналізувати роботу двох редакцій і сформулювати рекомендації щодо використання вправи з різними аудиторіями.
✍️ Це друга публікація із серії про авторські методики учасників лабораторії. Перший матеріал був присвячений вправі Світлани Богдзієвич «Інформаційна бульбашка».
🌍 Проєкт FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій реалізує Академія української преси у партнерстві з Центром медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна.
💻Матеріал на сайті АУП. | 512 |
| 19 | 🧩 Спробуйте на найближчому уроці вправу «Руйнівники стереотипів». Запропонуйте учням 5–7 класів назвати стереотипи, пов’язані з парою протилежних понять, а потім скласти речення або коротку історію, яка спростовує один із них.
💬 Під час обговорення запитайте: звідки взялося це уявлення — з особистого досвіду, розмов із дорослими, фільмів, реклами, новин чи соціальних мереж? Так повторення антонімів на уроці української мови переходить у практичну розмову про вплив медіа, упередження та відповідальність за власні судження.
📘 Це лише одна з 21 готової розробки у безплатному посібнику «Практична медіаграмотність у НУШ. 5–7 класи». У ньому зібрано вправи про блогерство, приватність у соціальних мережах, фейки, маніпуляції, думскролінг, свободу слова, історичні джерела та псевдонаукові повідомлення.
👩🏫 Матеріали створили вчителі й методисти, які працюють з учнями та апробували запропоновані підходи під час занять. Для кожної вправи визначено предмет, клас, тему, тривалість, потрібні матеріали, послідовність роботи й очікувані результати.
🏫 Медіаграмотність не обов’язково викладати як окремий предмет. Завдання з посібника можна інтегрувати в уроки української мови й літератури, історії, громадянської освіти, природничих дисциплін, іноземної мови та мистецтва.
💻 Багато сценаріїв мають варіанти для очного, змішаного й дистанційного навчання. Учні можуть працювати в сесійних кімнатах Zoom або Google Meet, користуватися спільними дошками Padlet і Miro, готувати індивідуальні завдання або обговорювати результати всім класом.
🔎 Почати можна з однієї вправи, яка відповідає найближчій темі навчальної програми. Готовий сценарій дозволить не витрачати час на розробку заняття з нуля, а за потреби його можна скоротити, доповнити власними прикладами чи адаптувати до конкретного класу.
🔗 Докладніше про всі 21 вправу та посилання для завантаження посібника. | 516 |
| 20 | 🎬 24 вересня 2026 о 16:00 Чілдрен Кінофест та ЮНІСЕФ запрошують до участі у вебінарі «Як зняти кіно: абетка кіновиробництва» у партнерстві з Академією української преси.
👥 Тренери та експерти:
🎥 Денис Іванов, засновник Одеського міжнародного кінофестивалю, директор «Чілдрен Кінофесту» та Київського Тижня Критики; керівник кінокомпанії «Артхаус Трафік»; дистриб'ютор і продюсер. Як продюсер брав участь у 10 повнометражних і понад 40 короткометражних фільмах.
🎞️ Оксана Волошенюк, Голова Спілки кінокритиків України, старша викладачка кафедри кінознавства КДУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого, експертка з кіно- та медіаосвіти; авторка та співавторка близько 40 навчальних програм, посібників та підручників.
🎬 Галина Дегтярьова, доктор педагогічних наук, завідувачка кафедри сучасних методик навчання «Харківської академії неперервної освіти», експертка з кіно- та медіаосвіти, авторка та співавторка близько 30 навчальних програм, посібників та підручників.
💡 Під час вебінару буде презентовано інноваційний навчальний курс з відеочастиною «У кадрі: Крізь дитячий об‘єктив» – це всебічна програма, що запрошує учнівство, а з ними і вчительство, зануритися у світ кіно, створювати власні роботи та подавати їх на участь у програмі.
📌 Спікери вебінару детально проінформують про умови участі в програмі; продемонструють можливості Сценаріїв методичних рекомендацій та відеокурсу.
🎥 За допомогою цих матеріалів ви та ваше учнівство матиме змогу пройти шляхом справжньої кінокоманди – від першого задуму до готового фільму або ж дослідити окремий напрямок кіноіндустрії – анімацію, сценарне чи операторське ремесла, режисуру і не тільки.
✨ Це справжня абетка кіновиробництва для юних авторів: від першої ідеї та сценарію – до режисури, акторської гри, зйомки, звуку, анімації й монтажу, де досвідом із дітьми діляться українські кіномитці, які працювали над відомими стрічками та проєктами «Пес Патрон», «Мавка. Лісова пісня», «Сторожова застава», «Довбуш», «Мої думки тихі», «Памфір», «Ти – Космос» та іншими.
📝 Зареєструватися на вебінар
🎓 Учасники вебінару отримують сертифікат на 1,5 кредиту від ЮНІСЕФ та Академії української преси.
▶️ Дивитися безплатний курс «Як зняти кіно».
👧🧑 Діти та підлітки від 6 до 14 років можуть не лише навчитися знімати кіно, а й створити власний короткометражний фільм та подати його до програми «У кадрі: Крізь дитячий обʼєктив».
⏰ Подати фільм можна до 20 жовтня. Проходити курс перед поданням роботи не обов’язково.
🎬 Подати заявку
🌍 Обрані фільми представлять на інформаційних платформах ЮНІСЕФ 20 листопада, у Всесвітній день дитини.
🏆 Автори відібраних робіт отримають сертифікати від ЮНІСЕФ та Чілдрен Кінофесту, а їхні стрічки також увійдуть до переліку заявок конкурсної програми Чілдрен Кінофесту 2027.
#ЧілдренКінофест #ЮНІСЕФ #ЯкЗнятиКіно #ДитячеКіно #КіноДляДітей #УкраїнськеКіно | 517 |
