cookie

ما از کوکی‌ها برای بهبود تجربه مرور شما استفاده می‌کنیم. با کلیک کردن بر روی «پذیرش همه»، شما با استفاده از کوکی‌ها موافقت می‌کنید.

avatar

ПІДПІЛЛЯ КОРИФЕЯ

If you’re not living life on the edge, you’re taking up too much space

نمایش بیشتر
پست‌های تبلیغاتی
462
مشترکین
+324 ساعت
+57 روز
-130 روز
توزیع زمان ارسال

در حال بارگیری داده...

Find out who reads your channel

This graph will show you who besides your subscribers reads your channel and learn about other sources of traffic.
Views Sources
تجزیه و تحلیل انتشار
پست هابازدید ها
به اشتراک گذاشته شده
ديناميک بازديد ها
01
пиво у пластиковому стакані віддає міддю. поділ мого пальта у шафі зжований міллю. надворі шмалить сонце і в моїй країні досі йде війна. яке мені взагалі діло до свого осіннього пальта. яке мені діло до ситуації на близькому сході, чи далекому півдні, якщо місяць назад я був у селі, де вимерли усі півні? якщо рік тому я був на впізнанні загиблого друга. чому я думаю про речі, які не повернуть мені загиблого друга? земля досі вертиться як і моя голова ввечері. мертвим вже всеодно, а живі приречені на топтання бездушного ґрунту, посіви й жнива. певно, єдиний наш вихід — топтати цей ґрунт не дарма.
2705Loading...
02
тебе щось болить. виходить, ти досі жива. досі щемить між ребер і застрягає в горлі. буває, плачеш у своїй кімнаті, клянеш небеса. береш трубку від мами і хрипло: ⁃ я в нормі. бо що залишається у цьому житі, як дивитись під ноги і розправити плечі. якщо знов заболить, набирай мені: ⁃ я не в нормі, — скажеш. ⁃ а я під твоїми дверима, до речі. що не вбиває — те, знаєш сама, де закрадається і чого вичікує. ⁃ ти досі жива, ти досі жива. від болю залишається втіха. від сліз залишається сіль на щоках, а потім — на моїх плечах. твоя усмішка в моїх руках. ⁃ які плани на вечір? можем тинятись у всіх на виду чи зайцем в трамвай по проспектах. ⁃ я не залишу тебе тут одну, навіть, якщо прийде інспектор.
25816Loading...
03
І поки на вулицях темно, Ходять примарно люди. Я пишу це раннього червня Під бруківкою пізнього лютого. Хто живий — із ліхтарями. Хто ні — роздуває хмари. Соляру жеруть пульсари. Гуде місто, гудять і храми. Холодна вода холодного розуму. Моя країна кишенькового розміру. Мої кишені розміром Всесвіт. Від Шепетівки до пляжів Одеси. І поки на вулицях темно, здається, у вікнах порожньо. Тільки у твоїй спальні досі зім‘ята подушка. Тільки у твоїй руці досі чиясь рука. Найголовніше — в кінці. Темрява, вона така.
3686Loading...
04
Спокою хочеться нескінченного Повні кишені набити його Усім перехожим як ракам вареним Запхати по лікоть у горло Спокою Шоб ним подавились
2755Loading...
05
Стоїш за стійкою просиш текілу З сангрітою Солене по горлу гріє пупок Чорношкірі навколо чоловіки питають мала про що думаєш перед сном з ким спиш А в стінах хрущовки На підлозі матрац З блокнотом під подушкою і пляшкою біля вікна Дівчинко Черепна коробка — власний палац Замість слуг твоїх винищених Блукає пилюка західних трас Засніжених гір Скажи дівчинко Шо ти тут робиш За стійкою В оточенні чорношкірих збуджених чоловіків Де твій спокій Де твій акрил і порожні холсти чувак не зайобуй налий хотя би води ти бармен чи хто мозгоправ блять
3693Loading...
06
Свіжоскошена трава застрягла поміж зубами. Машини їздять трасами Містами Дворами Провулками Тротуарами У Києві відкривають нові мости Відкриваються нові поля битв Нові фронти Пух тополиний в носі шкребоче Зіниці розширені Отче Сорян Отче Деколи бувають вечори коли чогось хочеш Чого непонятно І трапляється все підряд на шляху Підбираєш з землі пакетики щастя Топчиш траву Зелену Літо прийшло Зараз весна Черешня по триста гривень За пів кіла
3016Loading...
07
ЯК Я БУВ НЕ В ЛАДАХ З ДУШЕМ Мокрі в душі Прийом душу в мене зазвичай займає хвилину і декілька секунд. Така аномальна швидкість миття для Лук‘янівських широт зумовлена вийобами мого бойлера і несподіваними перепадами температур води. Зазвичай я вмикаю бойлер на п‘ятдесят градусів. Відкручую гарячий кран наполовину, а холодний ледь трішки вліво. Завдяки такій комбінації зберігається температура води «літній душ» — найкомфортніше з тих, на які здатна моя система водопостачання. До дрижаків і холоду в кістках не звикаєш, як я думав спершу. Позаяк, чим більше миєшся — тим холоднішим стає «літній душ». Дискомфорту додає зима за вікном. Ну і вікно в душовій кімнаті, яке, з усією іронією, не зачиняються повністю і радо пускає в кімнату потоки холодного повітря. Є дві сторони медалі (ні блять десять). Перша — після важкого дня, славнозвісний гарячий душ перетворюється на ще одне, фінальне випробування, яке часто заганяє тебе в екзистенційну зливну решітку. Змушує зневіритись в усіх надбаннях людства і сенсі свого існування, бо якщо навіть душ не рятує в такі часи, то що може? Друга — після тяжкої п‘янки, коли тебе чекає вертолітний політ замість здорового сну, холодна вода допомагає прийти в себе і оговтатись після пиятики
3781Loading...
08
ІСТОРІЯ ОДНОГО РАНКУ очі розплющились зі скрипом і паркет під ногами м‘який ранок в квартирі всі п‘яні
3253Loading...
пиво у пластиковому стакані віддає міддю. поділ мого пальта у шафі зжований міллю. надворі шмалить сонце і в моїй країні досі йде війна. яке мені взагалі діло до свого осіннього пальта. яке мені діло до ситуації на близькому сході, чи далекому півдні, якщо місяць назад я був у селі, де вимерли усі півні? якщо рік тому я був на впізнанні загиблого друга. чому я думаю про речі, які не повернуть мені загиблого друга? земля досі вертиться як і моя голова ввечері. мертвим вже всеодно, а живі приречені на топтання бездушного ґрунту, посіви й жнива. певно, єдиний наш вихід — топтати цей ґрунт не дарма.
نمایش همه...
18👍 1
тебе щось болить. виходить, ти досі жива. досі щемить між ребер і застрягає в горлі. буває, плачеш у своїй кімнаті, клянеш небеса. береш трубку від мами і хрипло: ⁃ я в нормі. бо що залишається у цьому житі, як дивитись під ноги і розправити плечі. якщо знов заболить, набирай мені: ⁃ я не в нормі, — скажеш. ⁃ а я під твоїми дверима, до речі. що не вбиває — те, знаєш сама, де закрадається і чого вичікує. ⁃ ти досі жива, ти досі жива. від болю залишається втіха. від сліз залишається сіль на щоках, а потім — на моїх плечах. твоя усмішка в моїх руках. ⁃ які плани на вечір? можем тинятись у всіх на виду чи зайцем в трамвай по проспектах. ⁃ я не залишу тебе тут одну, навіть, якщо прийде інспектор.
نمایش همه...
31💔 5💘 2
І поки на вулицях темно, Ходять примарно люди. Я пишу це раннього червня Під бруківкою пізнього лютого. Хто живий — із ліхтарями. Хто ні — роздуває хмари. Соляру жеруть пульсари. Гуде місто, гудять і храми. Холодна вода холодного розуму. Моя країна кишенькового розміру. Мої кишені розміром Всесвіт. Від Шепетівки до пляжів Одеси. І поки на вулицях темно, здається, у вікнах порожньо. Тільки у твоїй спальні досі зім‘ята подушка. Тільки у твоїй руці досі чиясь рука. Найголовніше — в кінці. Темрява, вона така.
نمایش همه...
27❤‍🔥 3
Спокою хочеться нескінченного Повні кишені набити його Усім перехожим як ракам вареним Запхати по лікоть у горло Спокою Шоб ним подавились
نمایش همه...
29💔 2
Стоїш за стійкою просиш текілу З сангрітою Солене по горлу гріє пупок Чорношкірі навколо чоловіки питають мала про що думаєш перед сном з ким спиш А в стінах хрущовки На підлозі матрац З блокнотом під подушкою і пляшкою біля вікна Дівчинко Черепна коробка — власний палац Замість слуг твоїх винищених Блукає пилюка західних трас Засніжених гір Скажи дівчинко Шо ти тут робиш За стійкою В оточенні чорношкірих збуджених чоловіків Де твій спокій Де твій акрил і порожні холсти чувак не зайобуй налий хотя би води ти бармен чи хто мозгоправ блять
نمایش همه...
26
Свіжоскошена трава застрягла поміж зубами. Машини їздять трасами Містами Дворами Провулками Тротуарами У Києві відкривають нові мости Відкриваються нові поля битв Нові фронти Пух тополиний в носі шкребоче Зіниці розширені Отче Сорян Отче Деколи бувають вечори коли чогось хочеш Чого непонятно І трапляється все підряд на шляху Підбираєш з землі пакетики щастя Топчиш траву Зелену Літо прийшло Зараз весна Черешня по триста гривень За пів кіла
نمایش همه...
33❤‍🔥 2🕊 1
ЯК Я БУВ НЕ В ЛАДАХ З ДУШЕМ Мокрі в душі Прийом душу в мене зазвичай займає хвилину і декілька секунд. Така аномальна швидкість миття для Лук‘янівських широт зумовлена вийобами мого бойлера і несподіваними перепадами температур води. Зазвичай я вмикаю бойлер на п‘ятдесят градусів. Відкручую гарячий кран наполовину, а холодний ледь трішки вліво. Завдяки такій комбінації зберігається температура води «літній душ» — найкомфортніше з тих, на які здатна моя система водопостачання. До дрижаків і холоду в кістках не звикаєш, як я думав спершу. Позаяк, чим більше миєшся — тим холоднішим стає «літній душ». Дискомфорту додає зима за вікном. Ну і вікно в душовій кімнаті, яке, з усією іронією, не зачиняються повністю і радо пускає в кімнату потоки холодного повітря. Є дві сторони медалі (ні блять десять). Перша — після важкого дня, славнозвісний гарячий душ перетворюється на ще одне, фінальне випробування, яке часто заганяє тебе в екзистенційну зливну решітку. Змушує зневіритись в усіх надбаннях людства і сенсі свого існування, бо якщо навіть душ не рятує в такі часи, то що може? Друга — після тяжкої п‘янки, коли тебе чекає вертолітний політ замість здорового сну, холодна вода допомагає прийти в себе і оговтатись після пиятики
نمایش همه...
14👏 5🔥 1
ІСТОРІЯ ОДНОГО РАНКУ очі розплющились зі скрипом і паркет під ногами м‘який ранок в квартирі всі п‘яні
نمایش همه...
14❤‍🔥 1🍾 1
آرشیو پست ها