ОК "Захід" | Operational Command "West"

Готуєтесь до сну? Спати ліпше з хорошими новинами. Завдяки злагодженим та скоординованим діям підрозділів 42 окрема механізована бригада імені Героя України Валерія Гудзя колона російської бронетехніки сьогодні згоріла на підступах до Новопавлівки Підрозділи ББС «Перун» бригади нашого Оперативного командування "Захід" зірвали механізований штурм російських військ в районі Новопавлівки. Противник, скориставшись погіршенням погодних умов, намагався прорватися до населеного пункту силами 90-ї танкової дивізії рф із застосуванням танків, бойових броньованих машин та легкої техніки продовжують виконувати бойові завдання на визначеній ділянці фронту. В результаті бойової роботи наших підрозділів штурм противника було зупинено та знищено: • 1 танк; • 4 бойові броньовані машини; • 6 квадроциклів; • понад 25 військовослужбовців противника. Мужні та безстрашні воїни військ Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ роблять свій неоціненний внесок до наближення Перемоги ! Тримаємо стрій! Рухаємось далі!

“Кожен повинен навчитися не тільки дбати про себе, а й думати про побратимів, які поруч” Військовослужбовець 144 Окремої механізованої бригади Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України з позивним “Соняшник” – головний сержант одного з мотопіхотних підрозділів з’єднання. разом із побратимами від 24 лютого 2022 року пройшов найважчі напрямки фронту. І – продовжує боронити Україну на передовій! Володимир народився в місті Тульчин на Вінничині. 25 жовтня він відзначив 52-річчя, і вже фактично чотири роки бере безпосередню участь у війні проти російських окупантів. Пішов в українську армію усвідомлено, серед перших добровольців. Мотивація була чітка та зрозуміла. “У мене є дружина, дитина. Як кожен чоловік і батько, я мрію колись стати дідом. Але в той перший день Великої війни я однозначно вирішив захищати Україну, свою домівку і своїх найрідніших!”, – пояснює, дякуючи рідним за постійну допомогу. У юному віці він 18-річним проходив строкову військову службу, тож мінімальний військовий досвід отримав. Потім працював інкасатором та водієм автобуса. Але ранок 24 лютого 2022 року змінив усе докорінно. Вдома залишатися, коли над країною нависла смертельна небезпека, не мав права. Дороги війни виявилися для “Соняшника” довгими та небезпечними. У складі підрозділу насамперед воював на Донеччині, на Покровському напрямку. Тримали оборону між Кураховим та Новомихайлівкою. Потім були інші напрямки, нові випробування… Його головним завданням завжди було збереження життя особового складу та надійне утримання позицій. І він завжди його успішно виконував, – зазначають про досвідченого воїна у з’єднанні. Він говорить, що особлива увага – поповненню підрозділу. Бійців ознайомлюють із ситуацією, навчають, розповідають про всі деталі виконання завдань, без прикрас і недомовок. “Кожен повинен навчитися не тільки дбати про себе, а й думати про побратимів, які поруч. Бо поодинці нічого не зробиш, – додає головний сержант, розкриваючи секрет Перемоги. – Звичайно, на війні кожен виконує свої завдання, але кожна людина намагається вціліти, вижити. І моє завдання в цьому максимально допомогти кожному”. Зараз “Соняшник” – головний сержант мотопіхотного взводу, але невдовзі очікує нового призначення вже на рівні роти. На таких воїнах, як Володимир, і тримається українська піхота. Відео розмови з “Соняшником” доступне за посиланням: https://www.facebook.com/reel/1426868338855258 Прості люди – непроста робота. Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України. Фото відділення комунікацій 144 ОМБр та з особистого архіву “Соняшника”.

Там де воїн-піхотинець, там Перемога!

12 грудня відбулося урочисте відкриття та освячення Меморіального комплексу в пам’ять про всіх військовослужбовців, які віддали своє життя за Україну в боях із російськими окупантами. Подія відбулася у День Сухопутних військ Збройних Сил України. Як зазначив командувач Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ бригадний генерал Володимир Шведюк, глибоко символічно, що на центральній стелі зображена символіка 13 армійського корпусу ЗСУ та ОК “Захід”, яке було сформоване на його базі. Саме представники цих органів військового управління, а також військовослужбовці підпорядкованих з’єднань і підрозділів, одними з перших дали відсіч ворогу, починаючи від весни 2014 року та продовжуючи стримування агресора на даний час. Чимало з них у боях за Вітчизну віддали найцінніше – своє життя… Тому пам’ять про полеглих побратимів та посестер – священна та безсмертна! В урочистостях взяли участь діючі військовослужбовці, ветерани Збройних Сил України, родичі полеглих Героїв, представники органів місцевої влади та правоохоронних структур.

Ваша стійкість та мужність за будуть яких умов та перешкод вперто наближає нас всіх до Перемоги! Дякуємо всім побратимам та посестрам за вірність Присязі. Полеглим - наша шана та вічна пам'ять. Рідним та близьким - дякуємо за тепло надії та вогонь, який бережете у своїх серцях. З нашим Днем, воїни та воїнки! Слава Україні!

ВЧИТЕЛЬ, ЯКА СТАЛА ВІЙСЬКОВИМ МЕДИКОМ Світлана працювала в Костопільському ліцеї викладачем. З 2015 року була парамедиком в Українській Добровольчій армії. У 2023 прийняла рішення доєднатися до ЗСУ – її досвід військового медика був потрібен у війську. Вона не змогла відсиджуватись у тилу, знаючи, що своїми знаннями та навичками може рятувати життя наших хлопців на фронті. Про свою мобілізацію довго не розповідала батькам. Учні та колеги по роботі – дивувались і одночасно захоплювалися її вчинком. А вона просто робила свою справу, як жінка, як медик, як товариш по зброї, як та, хто давав важкопораненим надію просто вижити. Звичайна учителька, яка прийняла чи не найвідповідальніше і найскладніше рішення свого життя. Бо найсильніші жінки світу сьогодні у Збройних Силах України!

ПОВТОРЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ: НОВИЙ НАПАД НА ГРУПУ ОПОВІЩЕННЯ ЯК НАСЛІДОК ЗАГОСТРЕННЯ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ЧАСТИНИ ГРОМАДЯН Оперативне командування “Захід” інформує: сьогодні на Львівщині стався черговий випадок зухвалої агресії щодо особового складу групи оповіщення, яка діяла відповідно до законодавства та в супроводі працівника поліції. Під час перевірки документів громадянин України мобілізаційного віку, намагаючись уникнути встановлення особи, вчинив напад та завдав військовослужбовцю травми предметом, попередньо схожим на кухонний інструмент типу “сокира-молоток”. Постраждалого госпіталізовано, його життю нічого не загрожує. Правоохоронні органи проводять слідчі дії. Цей напад стався менш ніж за тиждень після трагедії у Львові, де військовослужбовець загинув від ножового поранення, завданого громадянином під час виконання групою оповіщення службових обов’язків. Ми фіксуємо повторення небезпечного сценарію: агресія проти військових перестає бути поодинокими випадками й перетворюється на тривожну тенденцію. У двох інцидентах громадяни свідомо ігнорували законні вимоги, намагалися уникнути встановлення особи, застосували фізичне насильство. Ці дії несуть пряму загрозу життю та здоров’ю військовослужбовців і працівників поліції, які працюють у межах своїх повноважень під час правового режиму воєнного стану. Формування негативного ставлення до ТЦК та СП, нормалізація ухиляння, меми про “зловживання мобілізацією”, дискредитація військових, токсичні наративи та багаторічна дезінформація стали буденністю у соцмережах і приватних розмовах. Ці інформаційні впливи створюють середовище, у якому агресія проти представників сил оборони сприймається окремими громадянами як виправдана або навіть “героїчна”, що безпосередньо призводить до реальних нападів. Ми закликаємо громадян до відповідальної поведінки, дотримання законних вимог військових і правоохоронців та усвідомлення того, що будь-яка агресія проти представників сил оборони є кримінальним злочином із невідворотною правовою відповідальністю. Під час війни внутрішня агресія щодо військових є неприйнятною. Українська армія не може ефективно воювати на два фронти: проти зовнішнього ворога і проти безвідповідальності тих, хто дозволяє собі зневажати закон та ставити під загрозу життя військовослужбовців.

Оперативне командування “Захід” Сухопутних військ продовжує виконувати свої завдання в повному обсязі та очікує від органів місцевого самоврядування (місцевої влади) і громадянської спільноти підтримки, взаємодії та дотримання законодавства України.

Дорогі побратими та посестри! Маю за велику честь привітати всіх, хто нині в строю з Днем Збройних Сил України! Дякую за вашу незламність, стійкість, братерство, за те, що тримаєтесь навіть тоді, коли надзвичайно важко. За вашою небаченою витривалістю, мужністю і неймовірною силою духу спостерігає весь світ.

Пам'ятайте! Україна - тут, бо ми - тут, зі зброєю в руках, з гарячим серцем та стійкістю волі до Перемоги!

Слава Україні! Командувач військ оперативного командування "Захід" бригадний генерал Володимир ШВЕДЮК

Сьогодні, відзначаємо День Збройних Сил України, свято тих, хто щодня тримає небо, землю й свободу нашої держави.

Пишаємось вашим служінням та дякуємо за щоденну працю заради Перемоги!

Слава Збройним Силам України!

Волонтери, це сила, яка тримає фронт разом із воїнами, наближаючи нашу Перемогу своєю працею, турботою та невтомною підтримкою.

Дякуємо за кожен кілометр гуманітарного шляху, за кожен теплий пакунок, за кожне врятоване життя.

Разом переможемо!

КРИЗА ДОВІРИ ТА ЦІНА ДЕЗІНФОРМАЦІЇ: СМЕРТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ У ЛЬВОВІ, ЯК НАСЛІДОК ТОКСИЧНИХ НАРАТИВІВ Інформуємо, що 3 грудня поточного року, у Львові, під час виконання службових обов’язків група мобільного оповіщення Галицько-Франківського РТЦК та СП зіштовхнулася з агресією громадянина, який відмовився представитися, не пред’явив документів, поводився зухвало та провокативно, а також не реагував на законні вимоги правоохоронців. Дії групи були зафіксовані на відеореєстратори, здійснювалися у межах службових повноважень і в супроводі правоохоронців. Під час проведення заходів, щодо уточнення його військово-облікових документів, встановлення особи та проведення необхідних процедур, цей чоловік завдав ножового удару в пахову ділянку військовослужбовця Юрія Бондаренка, пошкодивши аорту, що спричинило масивну внутрішню кровотечу. Він також наніс удар в голову старшому солдату Василю Малюку, після чого нападник втік з місця скоєння злочину. Юрія Бондаренка доставили до лікарні, де команда хірургів намагалася врятувати його життя. Попри зусилля медиків, внаслідок критичної крововтрати, він помер. Юрій був учасником бойових дій і продовжував служити Україні в підрозділах ТЦК та СП, виконуючи завдання, що є важливою частиною оборони держави під час війни. Ця трагедія демонструє глибшу тенденцію, яка поступово набуває небезпечних ознак: частина українців починає сприймати військових, як сторонню силу, що нібито загрожує їхньому повсякденному життю, а не як оборонців, які забезпечують можливість цього життя продовжуватися. На тлі тривалої війни, інформаційних атак, дезінформації та свідомо роздмуханих наративів про “зловживання мобілізацією”, “переслідування” чи “бусифікацію”, у певної частини суспільства формується потенційно руйнівне переконання, що армія і ТЦК та СП не є інструментами держави, а силами, з якими слід боротися і така позиція є продуктом не лише російської пропаганди, а й внутрішньої нормалізації агресії, зокрема в соціальних мережах та приватних розмовах. Подія у Львові демонструє те, що хиба певної частини суспільства вже створює реальні смертельні наслідки для військовослужбовців, які виконують свої обов’язки в умовах воєнного стану. Йдеться не про непорозуміння, не про “поганий діалог” і не про “конфлікт із ТЦК”, а про фактичний збройний опір представникам сил оборони, які діяли відповідно до закону. Водночас, наголосимо, що суспільний діалог має базуватися на фактах, а не на емоційних штампах або вигаданих історіях. Поширення дезінформації про діяльність ТЦК та СП, викривлення їхніх повноважень та очорнення військових не залишаються без наслідків. Вони створюють атмосферу ворожості, у якій подібні трагедії стають можливими. Армія не може виграти війну, якщо всередині країни формується середовище у якому військові змушені боротися вже не лише з російським ворогом, а й із недовірою та агресією співгромадян. Ми стійкі того переконання, що буде забезпечено якомога швидше і максимально суворе притягнення нападника до відповідальності за статтями, що відповідають тяжкості злочину. Приносимо щирі та глибокі співчуття родині загиблого. Покарання буде невідворотним! Все буде Україна!

Сьогодні, не існує у світі кращих і досвідченіших артилеристів та ракетників, ніж українські. У щоденному протистоянні з російськими окупаційними військами вони доводять свій професіоналізм, військовий хист та здатність до швидкого реагування на найрізноманітніші виклики. Такого реального бойового досвіду не має жодна армія у світі! За десятки кілометрів від лінії фронту високоточними ударами наші воїни розбивають колони ворожої техніки, нищать живу силу, об’єкти військової інфраструктури та дезорганізовують логістику ворога. Об потужні "вогняні вали" українських артилеристів та ракетників розбиваються численні атаки московських окупантів, не залишаючи їм шансу вибратись неушкодженими від точних пострілів. Кожен снаряд, випущений українськими артилеристами по російським окупантам, кожна ракета зменшують військовий потенціал противника і наближають нашу перемогу. Слава Збройним Силам України! Слава Україні!

Вітаємо воїнів ракетних військ і артилерії з професійним святом! Ваша точність, міць і професіоналізм щодня наближають нашу Перемогу та зберігають життя побратимів. Дякуємо за незламність і віддану службу Україні! Слава артилеристам! Слава Україні!

Психологічний стан військових, їх здатність витримувати стреси та проходити швидку реабілітацію у сьогоднішніх воєнних реаліях є проблемою, яка вимагає швидких та ефективних рішень. Одним із них є новітній метод психологічного розвантаження людей за участю собак. По науковому — це каністотерапія. З давніх-давен собака супроводжує людину в її еволюції. І з усіх тварин саме у чотирилапих друзів є глибокий емоційний зв’язок з людьми. Пес може радіти, співпереживати, оберігати, захищати свого господаря. Він розуміє команди, розпізнає людський голос, з ним можна поговорити і реально виговоритися. У військових часто виявляється певна емоційна закритість, є проблема довіри, невміння психологічного розвантаження. І саме каністотерапія приходить тут на допомогу психологам, які працюють над відновленням психоемоційного стану військовослужбовців. Собака апріорі не здатна нічого поганого зробити людині, яку вона вважає своїм історичним партнером на довгому етапі еволюції. Тому позитивний зв’язок, який вибудовується між пацієнтом, господарем собаки підсилює в людині такі психоемоційні стани, як прив’язаність, любов, доброту, схильність до дисципліни, порядку, турботу про ближнього, яким стає чотирилапий друг. У людини з’являється бажання жити, бути комусь потрібною, щодня опікуватися живою істотою. Іншими словами каністотерапія демонструє унікальну здатність повернути військового після важкого стресу чи посттравматичного розладу до позитивного емоційного сприйняття життя.

"МАКС" Продовжуємо серію публікацій про військовослужбовців, ветеранів війни, які продовжують службу в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Отже, історія про "Макса". Щільний мінометний обстріл, осколкове поранення, вибухова ампутація та 20 годин в оточенні. Зараз Максим служить в одному з територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки, проте початок повномасштабного вторгнення чоловік зустрів на півдні Запорізької області. Далі окупація, складний вихід з захоплених ворогом територій та мобілізація. Макс став до лав ЗСУ саме тому, що відчув окупацію на собі. Максим воював на Донеччині, в ході бойових дій отримав важке поранення, але навіть тоді зміг витягнути з пекельної точки побратима. Після цього - тривале лікування, реабілітація та переведення до ТЦК та СП. Максим каже, що, попри видимі наслідки його поранення, поваги з боку цивільних він не відчуває. #НашіЛюди #ЗСУ #Армія #Спротив

Сапер “Бах” воює за принципом: “Без права на помилку!” Коли російська армія окупувала рідний Конотоп на Сумщині, Павло відправив родину за кордон, а після звільнення рідного міста одразу добровільно долучився до лав 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, і з тих пір і знищує ворога на різних ділянках фронту російсько-української війни. До мобілізації Павло працював в Конотопській міській раді, у відділі культури і туризму. Входив до складу обласної консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. Павло говорить, що більшість побратимів, з якими він працює разом, воюють ще з 2022 року: “І нові хлопці приходять. Як кажуть у нас: в саперах випадкових людей не буває. Кожен розуміє ризик для життя. Ми працюємо там, де інші не можуть, щоб вони могли жити там, де хочуть”. Повну історію служби "Баха" читайте за посиланням 👉 https://www.facebook.com/share/p/17op8HpX9s/ #ПростіЛюдиНепростаРобота #Наші #Герої

Шановні рівняни та гості міста!

Запрошуємо вас на концерт нашого колективу 👉 1 грудня 2025 року о 17:00 з нагоди 3️⃣0️⃣-річчя військового оркестру Оперативне командування "Захід".

Концерт відбудеться в залі Міського Палацу культури "Текстильник" за адресою м. Рівне, вул. Василя Червонія 6. За участі солістів: Тетяна Батейко, Анна Прядко, Іванна Місюк, Михайло Фіськович, хор «Фантазія» та ін… Мелодії, які звучать на передовій для військових, на полігонах для побратимів цього разу пролунають на сцені для рівнян. Вхід вільний.

ПАРТНЕРСТВО НАУКИ Й ОБОРОНИ: РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ ПСИХОЛОГІВ Система психологічної підтримки в оперативному командуванні "Захід" посилюється через сталі партнерства з провідними закладами вищої освіти України. Така співпраця дає можливість поєднати науковий підхід, сучасні методики та практичний досвід військових фахівців і створити якісну, довготривалу модель підготовки військових психологів.

Ми запустили та нарощуємо навчальну програму онлайн-курсів, розроблену спільно з викладачами Національний університет «Острозька академія» та Український католицький університет UCuniversity.

Це комплексна освітня ініціатива, спрямована на формування професійних компетентностей фахівців, які працюють із військовослужбовцями: від основ психології до навичок кризової допомоги, роботи з травмою, емоційної регуляції, тощо. #ПростіЛюдиНепростаРобота #Підготовка@operationalcommandwest

https://youtu.be/E2XccSL3Hlw ЯК ШТУРМ НА "БЕРЛІН" ВРЯТУВАВ ХАРКІВ Рік тому, військовослужбовці 92-ї окремої штурмової бригади розпочали штурм лісового масиву, який окупанти-росіяни назвали "Берлін". Цю позицію на півночі Слобожанщини вони захопили у травні 2024 року під час повторної спроби наступу на Харків. Ліс потрібно було звільнити, щоб якнайдалі відсунути ворога від міста. Під прикриттям танків, артилерії та за підтримки дронів штурмові групи бригади знищили частину сил противника та витіснили решту.

У підсумку, 92-га бригада разом із суміжними підрозділами звільнила близько 200-т гектарів нашої української території й остаточно зняла загрозу ворожого прориву до Харкова. Фільм "Два погляди на Берлін" розповідає про цю унікальну військову операцію.

Дивіться, надихайтесь та доєднуйтесь до лав Збройних Сил України 🇺🇦

Бойова робота пілотів БПС 42 окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя , які щодня знищують ворожі дрони, що намагаються проникнути в район оборони бригади. Швидкість, холодний розрахунок і злагоджені дії роблять їх безжальними до противника й надійним щитом для побратимів. Кожен збитий дрон - це врятовані життя. Бригада стійко тримає лінію й продовжує нищити ворога на Покровському напрямку. Тримаємо стрій 🇺🇦