Листи Примарного Автора

Усім надобраніч

Коли оригінал такий собі. Адаптації не часто бувають насправді вдалими. Не рідко вони псують головну ідею твору, персонажів чи навіть цілі сюжетні арки. Але The Boys не той випадок. Комікси, які є деконструкцію супергероїв, це часто бувають цікавим переосмисленням старих кліше жанру. Той же Невразливий, це круте переосмислення усіх супергеройських штампів. Але ті The Boys, на мою думку, справляються з цим гірше. Автори коміксів відверто зневажають супергероїв, і не в останню чергу Капітана Америку чи Супермена( я читав їх інтерв’ю). Через це їх аналоги в коміксі зазнають максимального викривлення образу, і не рідко ще й морального приниження. Той же солдат у коміксах, це кошмар порівняно з адаптацією. Упереджене що до оригінальних образів, в купі з деякими дивними умовностями, заважає оригінальному твору. І це особливо помітно на фоні адаптації, де багато персонажів краще розкриті, прописані або навіть переломлені. Звичайно, адаптація не ідеальна, але вона дала твору, те що не було у оригінального твору. Самодостатність. Без референсів на класику, оригінальні комікси це просто шок контент. А серіал вже має свої гарні рішення, які можна прочитати і поза контексту супергероїки. Іронічно, що по факту, автор сам завадив своєму твору в повній мірі розкритися. Але такий вже бентежний шлях творця.

Жаба сумує. Середа чуваки.

А знаєте що, це не має сенсу. Ти можеш скільки завгодно продумувати світи, шукати референси, але це тебе не зробить читабельним. Бо ти складний, не цікавий широкій аудиторії з вузьким мисленням. Всьо. Харе. Почну писати навіть не ром фентезі, а прям єбліт. Просто двох ельфійок, темну і світлу, які мають дуже палкі почуття до одне одного і он того малого хлопця. Або про двох паладинів із міцною як сталь, і прямою, як стріла, чоловічою дружби. От такі справи. Всіх з першим квітня.

Ранку всім роботягам.

Усім надобраніч

мемасус.підписаця|#meme

я здивований, що ніхто не прийшов казати, що я не правий і таке інше

Безпонтова сірість. Я колись хотів випустити великий розбір із причинами, чому Перший Закон мені не подобається і чому я це вважаю поганою серією. І якщо попросите, я зроблю великий довгочит. Але поки трохи бухтіння від читача трилогії Аберкромбі. Земний круг доволі цікавий світ із незвичайною міфологією та хорошими персонажами. Точніше міг би бути, якби автор не захотів нагнати «Грімдарку». Світ картонний і живе за принципами стереотипного середньовіччя. І це дуже очевидно стає на фоні персонажів, які якраз то добре зроблені. Хоча є один виняток. Баяз, перший серед магів і найбільший недолік цієї трилогії. Образ продуманого і хитрого інтригана та чаклуна, яким він себе подає, дуже контрастує з тим що ми бачимо в творі. Він мусить в ході твору відновити свій контроль над Великим Союзом, піти в небезпечну подорож із жменькою героїв, і вести війну з сильнішим супротивником, і при цьому він сам її спровокував. І переміг він по суті завдяки чистому везінню в кінці твору. Ну і всякі інші вчинки, де він проявляв дурну жорстокість, яку нічого не дає, теж не сприяє образу хитрої людини. І проблема не в тому, що він на мою думку поганий персонаж. Проблема в тому що він поганий персонаж із великим значенням у творі. Чимось він мені нагадує Енею із тетралогії «Пісні Гіперіона». Вони однаково мене бісили. Я вирішив далі не читати книги про Земне коло і почитав спойлери в інтернеті. І нова трилогія, судячи з них, це примноження всього того, що для мене залишило неприємні враження. Тому я не буду читати. Перший закон був непоганим твором, якби не карикатура грімдарковість, картонний світ і недоінтриган пенсіонер, який вічно втрачає контроль. Не здивуюся якщо він носить підгузники під мантією.

Ранку всім роботягам

«Якби ціни на книги були відповідними, читацька аудиторія б зростала. Книга не повинна коштувати більше півлітра горілки».

Усім надобраніч, завтра почнемо розйоб.

Не переживайте, все ж я буду обʼєктивно і заслужено бити ногами судити про деякі речі. Та й думаю нам не вистачить трохи дискусії, а то канал почав нагадувати некрополь.

Краще забути це лайно. Тема цього тижня буде контроверсійна, неприємна, не обʼєктивна та наповнена купою упереджень. Краще забудьмо це. Про що це? Про те явища у нашій культурі, які не такі хороші, як може здатися. Якісь з них переоцінені, якісь цінні образами, але не змістом. Щось просто погане. Не настільки хороший фільм, паршива серія книг і так далі. В мене за довгий час назбиралось трохи такого лайна. Та й думаю ви щось можете згадати. Побудьмо цього тижня трохи душними мудаками.

Ранку всім роботягам. Ви ж не забули перевести годинник?

Усім надобраніч

На наступний тиждень я підготував дещо. Буде вже не так тухто. Знову розповідатиму про всякі цікаві речі, які є не дуже відомими. А поки вам розповім трохи, про дещо своє. Є люди, майстерності слова яких я заздрю. Це древні хроністи і древні автори. Я можу почати щось казати, але просто наведу цитати, як хроністи описувати дружину одного короля. Вона могла гнути мечі та ламати ключі. І подібних поетичних висловів які описують людей, явища та події можна набрати багато. Є один сучасний автор, який на мою думку, має схожий стиль. Террі Праачетт. В нього часто відсутні чіткі описи, але самі епітети є більш прогресивними. Як вартівниця, якій нема сенсу носити броню та шолом бо злочинці будуть битися одне з одним за право бути нею ерештованими. От так.

Пес зʼїв моє домашнє завдання свинка вкрала мій час. Радості життя люди з села трохи дивні для міських людей. Одна з таких цікавинок це коли свинка віддає Богу душу, а нам своє тіло, яке стає шинкою, копченими реберцями, ковбасою і так далі. Усе це є не стільки важким, скільки довгим. Тому ці вихідні повністю поглинуті запахом ферми, диму та спецій. Тому постараюся закінчити розділ завтра. Усім хороших вихідних.

Ранку всім роботягам. Останнім часом трохи вилетів з усього бо обставини. Не складні, але часу забирають багато. Ну що ж, є ще надія до кінця місяця нас буде тут 500 але побачимо, як буде.

Усім надобраніч