Постісторичний
رفتن به کانال در Telegram
Перший історичний канал центристського характеру про Україну та Балкани 🇺🇦🇧🇦🇲🇰 The first historical centrist channel about Ukraine and Balkans 🇺🇦🇧🇦🇲🇰 @PostProponuykaBot - пропозиція контенту @gigaseal - зв'язок
نمایش بیشتر407
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
+17 روز
+1230 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
ژوئیه '25
ژوئیه '25
+4
در 2 کانالها
ژوئن '25
+26
در 9 کانالها
Get PRO
مه '25
+24
در 10 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+16
در 8 کانالها
Get PRO
مارس '25
+16
در 6 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+37
در 12 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+40
در 11 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+35
در 7 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+25
در 11 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+35
در 6 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+28
در 13 کانالها
Get PRO
اوت '24
+24
در 8 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+29
در 9 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+34
در 6 کانالها
Get PRO
مه '24
+26
در 7 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+37
در 8 کانالها
Get PRO
مارس '24
+17
در 10 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+22
در 4 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+119
در 6 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 10 ژوئیه | 0 | |||
| 09 ژوئیه | 0 | |||
| 08 ژوئیه | +1 | |||
| 07 ژوئیه | +1 | |||
| 06 ژوئیه | 0 | |||
| 05 ژوئیه | 0 | |||
| 04 ژوئیه | 0 | |||
| 03 ژوئیه | +1 | |||
| 02 ژوئیه | 0 | |||
| 01 ژوئیه | +1 |
پستهای کانال
Repost from Всесвіт UA
Є хороша новина.
Українець Лев Станиславський отримав премію від Міжнародного астрономічного союзу «за видатні наукові досягнення аспірантів-астрономів у всьому світі». Лев отримав нагороду за дисертаційну роботу в галузі астрономії і астрофізики.
Для розуміння: Міжнародний астрономічний союз - це найбільша міжнародна професійна астрономічна організація. Саме він присвоює назви небесним тілам. Ця премія вважається найвищою нагородою серед молоді у світі астрономії і вперше її отримав українець!
Просто браво! І найщиріші вітання!
У коментарях залишу посилання з деталями від Національної академії наук.
| 2 | 🔻Путівник по дописам про Македонію та македонський народ
I. Македонці на мапах
ІІ. Македонська мова
ІІІ. Македонська культура
ІV. Про Македонію та македонський народ
V. Македонські ідентичність та націоналізм
VІ. Культурні зв'язки між Македонією та Україною
VІІ. Македонія та війна в Україні
VІІІ. Мої роботи по історії Македонії | 665 |
| 3 | 🔻VІІ. Македонія та війна в Україні
1. Дані міноборони РФ щодо 79 громадян Республіки Македонії, які приймали участь в бойових діях на боці Україні
2. Участь Республіки Македонії у військовій підготовці українських солдат
3. Протест мешканців Скоп'є та української діаспори проти російської агресії. 26 лютого 2022 р.
4. Підтримка лідера правої македонської партії ВМРО-ДПМНЄ Х. Міцкоскі
5. Зустріч голів українського та македонського парламентів, Р. Стефанчука та Й. Мітрескі, з нагоди річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 24 лютого 2024 р.
6. Македоно-українська акція «Україна пам'ятає – світ визнає!», присвячена Голодомору. 8-9 червня 2023 р.
7. Македонська панахида за жертвами Голодомору. 25 листопада 2023 р.
8. Грецьке коріння церковного конфлікту між МПЦ та ПЦУ
9. Президентка Македонії Г. Сіляновська-Давкова заявила про продовження підтримки України. 20 травня 2024 р.
10. Проукраїнська позиція Македонії на саміті в Рамштайні. 6 вересня 2024 р.
11. Македонська панахида за жертвами Голодомору. 23 листопада 2024 р.
12. В Македонії заарештували найманця, який планував воювати проти України. 1 грудня 2024 р.
13. Македонія продовжує підтримувати Україну. 2025 р.
🔻VІІІ. Мої роботи по історії Македонії
1. Переклад статті з випуску американської газети «The Literary Digest» за 8 січня 1921 р.
2. Переклад ідеологічної праці македонського революціонера А. Раздолова «Майбутнє Балканського півострову». 1914 р.
3. Початок Іллінденського повстання 1903 року крізь призму газети «Киевлянин»
4. Національна ідентичність македонського народу в останній третині ХІХ – першій третині ХХ ст.
5. Боротьба України з албанським тероризмом під час війни в Македонії 2001 року
6. Переклад статті Й. Йоновскі «Історія македонського національного прапора»
7. Шості роковини смерті історика Блаже Ристовського | 251 |
| 4 | 🔻ІV. Про Македонію та македонський народ
1. Македонці, згадані у виписках про землі 1752 р. серед низки балканських народностей, які проживали в Україні у XVIII ст. 1897 р.
2. Згадка про Македонію як слов'янську країну, окрему від Болгарії. 1649 р.
3. Македонці в творчості П. Куліша. 1884-1885 рр.
4. Македонці в праці ранньомодерного дипломата та історика Дж. Луккарі. 1605 р.
5. Македонці в праці англійського філолога Е. Брірвуда. 1635 (факт. поч. XVII ст.)
6. Давня Македонія та Давня Греція на мапі німецького географа Г. Кіперта. ХІХ ст.
7. Македонці в історичній праці Ф. Лоніцера. 1578 р.
8. Македонія на мапі сербського історика Д. Давидович. 1848 р.
9. Македонія на мапі швейцарського картографа Й. Штумпфа. 1548 р.
10. Македонія на мапі французького картографа А. Шатлена. 1720 р.
11. Про побут та культуру помаків й згадка про македонців в книзі французького філолога К. Робера. 1844 р.
12. Про необхідність визнання македонського народу. 1918 р.
13. Сталінські репресії проти македонців. 1938 р.
14. Уставна декларація македонця К. Костов. 26 липня 1925 р.
15. Заява македонця на прийняття громадянства Австралії. 25 жовтня 1929 р.
16. Документ реєстрації смерті македонця в США. 30 жовтня 1907 р.
17. Про соціальне значення самоназви «бугарин». 1908 р.
18. Визнання грецького політика Н. Філіса у тому, що Егейська Македонія початково не була грецькою. 25 січня 2019 р.
19. Реєстраційні карточки македонців, які були призвані до армії США у часи Першої світової війни. 4-5 червня 1917 р.
20. Згадка про македонську діаспору в Трансільванії. 1823 р.
21. Македонці у Бухарестському договорі. 1821 р.
22. Болгарофільний проєкт македонської держави. 1944 р.
23. Егейська Македонія, яка позначена як окупована греками територія. 1999 р.
24. Початок грецької колонізації Македонії у ХХ ст.
25. Генетичний портрет сучасних македонців
26. Егейська Македонія була колонізована грецькими біженцями. З книги британського історика Р. Клога
27. Македонці під сербською владою в 1913-1941 рр.
28. Про незаконність Преспанського договору. Ч. 1
29. Про незаконність Преспанського договору. Ч. 2
🔻V. Македонські ідентичність та націоналізм
1. Про македонську інтелігенцію, яка відстоювала осібність македонських слов'ян від сербів та болгар. 1912 р.
2. Повідомлення начальника болгарської поліції в м. Бітоль А. Плєєва до міської влади щодо македонської організації «Іллінден», чиї значки з написом «Незалежна Македонія» підбурюють македонське населення. 18 травня 1943 р.
3. Проєкт прапору самостійної македонської держави. 1914 р.
4. П. Гулі та його слова про боротьбу за Македонію
5. Доповідь А. Соніксена перед американським урядом про необхідність створення македонської держави та македонських націоналістів. 28 січня 1918 р.
6. Кінохроніка з перепохованням Г. Делчева. 1923 р.
7. Д. Ушлінова
8. Про політичну ангажованість македонського питання й македонських націоналістів, які мріяли про можливість існування самостійної македонської держави. 1907 р.
9. Лист генерала О. Ріттіха про неможливість передачі Македонії Болгарії. 20 листопада 1914 р.
10. Звернення македонців Малешевського району до англійського консула в Солуні з протестом проти рішень Берлінського конгресу. 1878 р.
11. Британський урядовий документ часів Креснинського (Македонського) повстання 1878 р.
12. Ідентичність македонців в спостереженнях американського журналіста Г. Корі. 1917 р.
13. Македонська ідентичність в спогадах грецького солдата Є. Стамотопулоса. 1917 р.
14. Міф про слов'янізованих греків в Македонії. 1903 р.
15. Про необхідність створення македонської держави у статті київської газети «Відродження». 1918 р.
16. Про життя та діяльність Г. Делчева
17. Про те, як болгарський уряд Р. Петрова сподівався на скоріше придушення Іллінденського повстання. 1903 р.
18. Царство Самуїла – держава македонських слов'ян
🔻VІ. Культурні зв'язки між Македонією та Україною
1. Творчість українського художника О. Кулакова, присвячена македонській історії
2. Р. Жинзіфов та Т. Шевченко
3. Про схожу історичну долю українського та македонського народів. 1903 р.
4. Будинок родини Кітаноскі та його зв'язок з Одесою | 188 |
| 5 | 🇲🇰 122 дописи про Македонію та македонський народ
🔻I. Македонці на мапах
1. Філологічна мапа Військового міністерства Великої Британії 1916 р.
2. Етнографічна мапи Й. Цвіїча 1912 та 1918 рр.
3. Сучасна мапа Центральних Балкан, яка демонструє стан кінця ХІХ ст.
4. Мапа розселення слов'янських племен в VII-X ст.
5. Етнографічна мапа італійської туристичної агенції «Touring Club Italiano». 1928-1940 рр.
6. Етнографічно-політична мапа Центральної Європи та Балкан Р. Бользе та М. Шено 1918 р.
7. Британська мапа 1931 р.
8. Німецька етноконфесійна мапа Македонії в найдрібніших деталях. 1900 р.
9. Німецька лінгвістична мапа Центральної та Східної Європи. 1910 р.
10. Мапа македонських сіл станом на 1913 р.
11. Англійська етномовна мапа Європи. Березень 1917 р.
12. «Географічно-статистичний універсальний атлас» австрійського географа А. Гікмана. 1895 р.
🔻ІІ. Македонська мова
1. С. Єфремов про схожість історичної долі української та македонської мов. 1901 р.
2. Македонська мова в книзі хорватського письменника-просвітника А. Рельковича. 1767 р.
3. Мовний бар'єр між болгаромовними та македономовними мешканцями Македонії в праці сербського дипломата С. Гопчевича. 1890 р.
4. Лінгвістична відстань між македонською та болгарською мовами більша, ніж між українською та російською
5. Згадка про македонську мову в праці німецького лексикографа І. Мегісера. 1603 р.
6. Македонці не знали болгарської мови, а говорили македонською. 1862 р.
7. Про антагонізм між македонською та болгарською мовою. 1928 р.
8. Про К. Држиловича та його спробу друкувати книги македонською мовою. 1880-ті рр.
9. Грецький нотаріальний акт 1916 р., в якому згадується «окремий македонський діалект» та те, що мешканці Егейської Македонії не розуміли грецької мови
10. Основою церковнослов'янської є старомакедонська мова. 1877 р.
11. Про відмінність македонської мови від болгарської та сербської. 1903 р.
12. Варіації слова «дівчина» в різних регіонах Македонії
🔻ІІІ. Македонська культура
1. Вергінська зірка або сонце з Кутлешу
2. Македонський танець оро на світлині початку ХХ ст.
3. Македонський звичай визначення долі хлопчика через віщування Мойр
4. Мозаїка павича з руїн баптистерію міста Стобі та статуя богині Ісіди Ліхнідської на купюрі 10 македонських денарів
5. Македонські традиційні костюми
6. Танець тешкото
7. Македонка з м. Бітоль в традиційному вбранні
8. Про опанці
9. Про айвар
10. Про македонського золотого лева. 1701 р.
11. Танець тресеніца
12. Народне вбрання македонських жінок
13. Народний костюм з села Галічник
14. Про матеріальне багатство македонського селянства. 1903 р.
15. Народний костюм з регіону Скопська Блатія
16. «Танець зайців»
17. Святкування македонського весілля в м. Солунь. 1911 р.
18. Народні костюми македонців з Лерінщини та Солунщини
19. Македонські хати на Лерінщині. Рік невідомий
20. Танець оро
21. Галічницьке весілля
22. Хитрий Петро – казковий герой македонського фольклору
23. Стара Чаршія у Скоп'є
24. Церква Св. Георгія у македонському селі Старо-Нагорічане. 1071 р.
25. Меморіальний комплекс «Іллінден»
26. В. Ташковскі – македонський художник-сюрреаліст
27. Церемоніальний щит із царських гробниць македонського міста Вергіна. Кінець IV ст. до Р. Х. | 202 |
| 6 | 🎉 Між іншим, сьогодні день народження мого дорогого друга та мого наставника з питань Югославських війн – Кап'юси.
Вітаю Кап'юсу від щирого серця!
Хай його кар'єра в балканістиці й надалі зростатиме, а українське суспільство – усе більше дізнавалось правду про буремні 90-ті роки на Балканах. Праця Кап'юси на лоні популяризації історичної правди – безцінна. Якби не він, то і я також продовжував би перебувати в полоні ілюзій та брехні. Однак в один прекрасний день пролилось світло як на моє бачення на балканську історію, так і на моє життя загалом.
Я дуже вдячний Кап'юсі за його підтримку України та українців, а ще за висвітлення правди про війну в Україні серед балканської публіки.
Бажаю Кап'юсі усього найкращого, що є тільки в цьому світі. Сил, наполегливості на наснаги йому, а також міцного здоров'я. Многая літа!
Хто також захоче привітати, ось його канал. | 200 |
| 7 |  بدون متن... | 157 |
| 8 |  +4🇧🇬 Стефан Панаретов (1853-1931) – болгарський громадський діяч, дипломат, професор «Роберт-коледжу» (американської приватної школи в Стамбулі), багаторічний дійсний член Болгарської академії наук. Займався висвітленням трагедії болгарського народу, що страждав від свавілля турецької влади. У різний час неофіційно представляв Болгарію в Британії, потім перебував з офіційною місією в США, на стосунки з якими С. Панаретов присвятив значну частину своєї діяльності.
📖 У 1922 р. світ побачила праця С. Панаретова «Справи та умови на Близькому Сході» (англ. «Near Eastern Affairs and Conditions»). Книга була написана в атмосфері політичного, військового та дипломатичного приниження Болгарії, яка нещодавно зазнала поразки у Першій світовій війні. Книга описує загальну історію південних слов'ян, звісно, що з акцентом на болгарах, а також історія Османської імперії.
🌟 На перший погляд, звичайна собі оглядова книжка від дипломата, але я би не взяв її до уваги, якби тут не було цікавих відомостей про македонців. Так, автор подає погляд на Самуїлове царство як державу македонських слов'ян:
«Коли у другій половині X століття східні землі Болгарського царства пали під тиском Візантії, довга боротьба проти неї, яка тривала 40 років, продовжувалась на заході – в Македонії. Центр цього Західного царства знаходився в Македонії, а не в справжній Болгарії, але усі хроністи – грецькі, арабські, вірменські та інші – говорили про цю державу як болгарську, а її народ, який брав участь в боротьбі, називали болгарами. Було достеменно підтверджено, що справжні болгари [тюрки-булгари – прим. Постісторичного] ніколи не ступали на землю Македонії, населення якої в основному складалося зі слов’ян. Участь, яку ці слов’яни взяли у боротьбі за незалежність Болгарського царства, та ім’я "болгари", яким їх називали, доводять, що справжні болгари до того часу були повністю слов’янізовані. Їхнє ім’я стало синонімом до слова "слов’янин", а їхнє царство в очах македонських слов’ян сприймалося як своє слов’янське царство»
🇲🇰 Цей уривок підтверджує, що поняття «болгарин» сприймалося македонськими слов'янами, прямими предками нинішних македонців, як політонім чи конфесіонім. Зрозуміла річ, що етнічний аспект повністю не нівелювався. Через асиміляційні процеси, в результаті яких у слов'янському морі розчинилась тюрки-булгари, етнонім «болгарин» асоціювався з поняттям «слов'янин», однак конкретно болгарами македонці ніколи не були, про що свідчить різна етнологічна історія Македонії (в якій тюрок-булгар практично не було) та Болгарії (в історії якої тюрки-булгари відіграли помітну роль).
🇬🇷 Звісно, автор упускає деякі факти, зокрема те, що Західне царство (воно ж Самуїлове чи Західно-Болгарське царство) виникло не стільки через експансію візантійців, скільки через антиболгарське повстання македонської знаті з невідомого роду, який увійшов в історію під назвою «Комітопули».
🇲🇰Є цікаві відомості й про створення церковнослов'янської мови, в основу якої були покладені говірки македонських слов'ян:
«Мова, якою були перекладені Священне Писання та церковні книги у IX столітті, здебільшого називалась в давніх писемних джерелах як "словенська", і лише інколи "болгарською". Нині є загальноприйнята думка, що це була мова саме македонських слов'ян, яка сильно не відрізнялась від мови слов'ян або болгар з півночі Балкан. Оскільки ця мова початково слугувала для церковних справ, як і зараз, то часто цю мову сучасні автори звуть церковно-слов'янською, поки інші називають старослов'янською або староболгарською. Останнє поняття пов'язано з тим фактом, що церковнослов'янська стала першою літературною мовою болгар»
Звичайно, книга не претендує на якусь науковість, бо її писав неісторик, та ще й більш ніж століття тому, але вона яскраво свідчить, що болгари колись не хворіли на болгароцентричність і, може не напряму, але визнавали те, що слов'яно-македонці мали свою окрему минувшину, вплинувши на розвиток культури цілої Європи.
Джерело: S. Panaretoff. Near Eastern Affairs and Conditions. New York, 1922. P. 8-9, 54
#македонці
#Балкани
Постісторичний | Пропозиція | 306 |
| 9 |  +1🥀 Сьогодні 22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.
Кладу ці квіти на вічну пам'ять захисників України, які полягли в боротьбі проти німецьких окупантів 22 червня 1941 року.
Їх жертва та їх героїзм не забуті. Німецький ворог виявився підступним, застосувавши бомбардувальну авіацію проти українських мирних міст, які ще спали. Попри усе жахіття сталінського терору, Україна дала тоді десятки тисяч добровольців, яким часто не було навіть 18. Не зважаючи на кацапські брехні, наші люди тоді встали захищати свою землю, а не більшовицький режим.
Так само ніколи не буде забута жертва та героїзм сучасних героїв, які стримували аналогічне вторгнення російських окупантів 24 лютого 2022 р. в той самий час – о 4 ранку.
Як би Схід чи Захід не бажали стерти нас, Україна та її народ – вічні. | 324 |
| 10 |  +2Невідомий український льотчик-ас та причини поразки радянської авіації у 1941 році
💥 Про легендарного Івана Кожедуба (1920-1991), українського льотчика-аса Другої світової війни, чули, мабуть, усі. Через надмірну увагу до постаті І. Кожедуба в історичному тумані мимоволі приховалась слава інших українських льотчиків, не менш результативних, аніж Кожедуб, але оскільки вони часто гинули у перші роки війни, то про них швидко забували, особливо на тлі нових зірок в авіації.
🇺🇦 Мало хто знає, що героєм повітряних сил СРСР перших місяців війни з німцями також був українець – Петро Бринько (1915-1941), виходець села Мандрикіне (нині у складі міста Донецьк). Служив морським льотчиком на Тихоокеанському флоті. Вже під час війни з фінами був переведений до 13-го винищувального авіаційного полку ВПС Балтійського флоту. Будучи заступником командира 13-го ВАП БФ, П. Бринько зустрів німецько-радянську війну. Через ці обставини йому довелося літати і битися у небі над Ленінградською областю, а не над рідною Україною.
🇫🇮🇯🇵 До вторгнення німців за плечами П. Бринька вже мався солідний досвід – бої поблизу озера Хасан 1938 р., бої на річці Халхін-Голл 1939 р., «Зимова війна» 1939-1940 років.
✈️ Протягом лише перших двох місяців війни П. Бринько здійснив більше 100 бойових вильотів на І-16 – далеко не найкращому літаку того часу, який програвав німецьким машинам у швидкості та простоті управління. Особисто та у парі з іншими бортами П. Бринько збив 14 німецьких та фінських літаків. Один літак, німецький Ме-110, навіть був збитий тараном.
П. Бринько загинув 14 вересня 1941 р. під час атаки німецького аеростату. Тоді його було поранено зенітним уламком, а при спробі здійснити посадку літак задів крилом опору ЛЕП та розбився.
Так, 14 знищених ворожих літаків не виглядає солідно при кількості перемог І. Кожедуба, але слід враховувати наступне:
1️⃣ ВПС СРСР на початку німецько-радянської були озброєні здебільшого застарілими моделями літаків, якщо порівнювати з німецьким авіаційним парком. Лише 3710 бойових машин з 23 245, які тоді були в наявності ВПС совка, відносились до нових типів. Навіть син Сталіна Василь жалівся батькові у листі, датованому 4 березнем 1941 р., що майбутні командири ескадрилей «літають на такому старьї, що страшно глядіти». А все тому, що був величезний дефіцит (92%) навчених пілотів для літаків нових моделей, як-от Міг-3, ЛаГГ-3, Як-1, Іл-2 та Пе-2.
2️⃣ Радянським пілотам в умовах війни бракувало аеродромів, яких по усій величезній території СРСР нараховувалось лише 500, коли у німців, включно з угорцями, словаками, румунами та окупованою Західною Європою було 600 аеродромів.
3️⃣ Навички радянських пілотів на початку війни різко поступались німецьким: наприклад, нічні вильоти для радянців були рідкісним явищем, коли німців навчали літати в будь-яку годину і в будь-яких метеорологічних умовах.
4️⃣ Технічна відсталість обладнання. Радянська авіація до 1942 р. не мала радарів, а радіонавігаційна служба ВПС була розвинута дуже слабко.
5️⃣ Мабуть дивно прозвучить, але радянська авіація мала децентралізовану організацію. Кожен авіа. підрозділ був закріплений за різними структурами сухопутних військ, через що авіація використовувалась в інтересах різних військових частин, а не усього фронту. ВПС СРСР було централізовано лише 5 травня 1942 року.
Втрати радянських ВПС на першому етапі війни 1941-1945 рр. складали 6:1 на користь німців (великою мірою через атаки німців на аеродроми у перші години вторгнення). Тому результативність П. Бринька на тлі такого низького рівня готовності совкової авіації це реально чудо по тим міркам. Проблеми у німецькій авіації ніхто не скасовував, але значну роль у стримуванні нацистського наступу на схід відіграла нелюдська витривалість та сміливість наших людей.
Джерело: В. Семененко, Л. Радченко. Великая Отечественная война: как это было... Харьков, 2008. 416 с.
1 фото – Петро Бринько (1915-1941);
2 фото – літак-винищувач І-16;
3 фото – знищені І-15 та І-16 на київському аеродромі, літо 1941 р.;
#Новітня_історія_України
#Друга_світова_війна
#ХХ_століття
Постісторичний | Пропозиція | 293 |
| 11 | Про незаконність Преспанського договору. Ч. 2
🇬🇷 Протягом усіх 25 років перемовин Греція усе сильніше тиснула на Македонію. Окрім питання назви, греки стали порушувати тему «історичної справедливості», по суті втручаючись в справи національної ідентичності цілого народу. Грецька сторона пішла далі, зачепивши не лише питання назви, а й також самого терміна «Македонія» та прикметника «македонський» у внутрішньополітичному вживанні, що є грубим порушенням права народів на самовизначення.
❌ Як ми виявили в минулій частині, Резолюція №817 та подальші процеси, які витікали з неї та призвели до Преспанської угоди, не мають юридичної сили, тож й сама угода є незаконною.
🤬 За своїм характером Преспанська угода 2018 р. не є навіть договором, а радше ультиматимом, який дав Македонії вибір: відмовитись від своєї конституційної назви, або відмовитись від вступу в НАТО. Форми ультиматуму угоді надає також те, що на переговорних процесах Македонія практично не мала ніякого права голосу чи можливості внести свої умови, натомість македонська сторона приймала те, що диктувала Греція. Як правило, угода – це про компроміс, але не в цьому випадку.
⛔️🇲🇰 Якщо розбирати сам текст угоди, то перші проблеми ми бачимо вже в Преамбулі документа, яка грубо порушує положення Статуту ООН про рівноправність суверенітетів країн-членів. В Преамбулі сторони договору представлені як «Перша сторона» (Греція) та неназвана «Друга сторона», тобто Македонії відмовили в представленні, що є неприпустимим з точки зору рівності дипломатичної репрезентації.
📝 Що найважливіше, Преспанська угода 2018 р. також порушує Віденську конвенцію 1969 р., а саме 53 статтю про договори, які суперечать імперативній нормі загального міжнародного права. Згідно з цією нормою, а також статтями 46 та 48 цієї ж Віденської конвенції, Преспанська угода може бути розірваною в односторонньому порядку. Фактично лиш політичні умови стримують Македонію від цього кроку.¹
🖊 Звичайно, що договір, який в основі своїй є одним великим порушенням одразу декількох міжнародних конвенцій, також порушує й Конституцію Республіки Македонії. Процедура прийняття договору пройшла, м'яко кажучи, не дуже плавно. Та й сама процедура зміни назви країни як така відсутня в правовій системі Македонії, тому Преспанська угода приймалась абияк. Згідно македонській Конституції (стаття 119, пункт 1), міжнародні угоди подібного масштабу повинен підписувати президент, а не міністр зовнішніх справ, як це було у випадку Преспанської угоди (з македонської сторони підписував Нікола Дімітров, з грецької – Нікос Коціас). Македонська юристка (а зараз – президентка Республіки Македонії) Г. Сіляновська-Давкова (нар. 1953) ще у 2019 р. зазначила, що уряд не в праві підписувати документ такого рівня важливості, як-от зміна назви країни.²
🏛 Деякі західні країни чинили тиск на македонський парламент, аби він швидше ратифікував цей абсурдний з точки зору міжнародного права договір. Згідно статті 188 регламенту парламента голова Собранія мав відправити згоду на ратифікацію угоди до комітету із зовнішніх справ, але замість цього згода адресувалась комітету з європейських справ, що є черговим порушенням. Тут вже зіграв фактор політичної конкуренції, оскільки перший комітет тоді очолював представник від опозиційної партії.
📨 Останній аргумент проти Преспанського договору – це його нелегітимність. 30 вересня 2018 р. в Македонії проходив референдум щодо угоди з Грецією, який хоч і зібрав 94% ствердних «Так», але оскільки його відвідали всього 36,89% громадян країни, результати не можна вважати легітимними.³
¹ I. Janev. Uncertain Future and Prospects of the Prespa Agreement between Macedonia and Greece. Advances in Politics and Economics. Vol. 3. №2. 2020
² G. Siljanovska-Davkova. On The «Prespa Agreement» and Beyond
³ Z. Sielska. The fight for a name – Macedonia’s fight for national subjectivity and the creation of identity. Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Vol. 5. 2020
#македонці
#Балкани
#греки
Постісторичний | Пропозиція | 319 |
| 12 |  Про незаконність Преспанського договору. Ч. 1
Сьогодні виповнюється 7 років з дня підписання сумнозвісного Преспанського договору.
❓Що це за договір?
🇲🇰🇬🇷 Преспанський договір – це угода між Республікою Македонією та Грецією, яка була підписана 17 червня 2018 р. та ратифікована 25 січня 2019 року. Якщо коротко, то договір передбачав повсюдну зміну назви Республіки Македонії з КЮРМ (Колишня Югославська Республіка Македонія) на Республіку Північна Македонія, після чого Греція офіційно припинили свою політику перешкоджання Македонії в євроінтеграційних процесах.
🇲🇰 Чому ж Грецію так хвилювало питання назви північного сусіда, який не становить їй жодної загрози? Якщо відкинути момент з історичними дискусіями, то найпершим аргументом йде «острах перед македонським іредентизмом», що буцімто через свою конституційну назву «Республіка Македонія» Скоп'є непрямо зазіхав на Егейську Македонію, яка в складі Греції називається просто провінцією Македонія.
📜Правда, Республіка Македонія ще у 1992 р. чітко зазначила у своїй Конституції, що вона «не має територіальних претензій до жодної із сусідніх держав», і що її кордони можуть бути змінені лише відповідно до Конституції та загальноприйнятих міжнародних норм. Це було заявлено ще до незаконного накидання македонцям чужої для них назви КЮРМ (Колишня Югославська Республіка Македонія) у 1993 р. та Тимчасової угоди 1995 років.
🇺🇳 Коли Македонія вперше подала заявку на вступ до ООН, Греція подала скаргу проти Македонії, в якій були викладені дві основні вимоги – тимчасова зміна назва Республіки Македонія (КЮРМ) та проведення подальших переговорів між Скоп'є та Афінами щодо компромісної назви. Тоді була видана сумнозвісна Резолюція ООН №817, яка змусила змінити назву Македонії для вступу в ООН. Саме ця резолюція стала юридичною основою для майбутнього Преспанського договору.
📝 Дивовижно, але Резолюція №817 вже порушує цілу низку найважливіших положень Статуту ООН. Передусім резолюція порушує 1 (2 пункт), 2 (1 та 7 пункти) та 4 (1 пункт) статті Статуту ООН про умови вступу держав в ООН, рівність суверенітетів держав-учасниць ООН між собою та невтручання ООН у внутрішні питання держав. В нашому випадку найважливішою статтею є 4 стаття 1 пункт, в якому прописані умови для вступу держав в ООН:
«Прийом [...] відкритий для всіх інших миролюбних держав, які візьмуть на себе зобов'язання, [...] можуть та бажають ці зобов'язання виконувати»
👨⚖️ Саме ці умови є вичерпними, аби успішно стати новим членом ООН, а додаткові умови для вступу, згідно рішенню Міжнародного суду ООН від 1948 р., є такими, що не відповідають букві закону:
«умови, зазначені в пункті 1 статті 4, слід розглядати не просто як необхідні умови, але також як умови, які є достатніми»
Тоді ж суд зробив важливу ремарку:
«Також не можна стверджувати, що умови, перераховані (у пункті 1 статті 4), є необхідним мінімумом у тому сенсі, що на них можуть накладатися політичні міркування та перешкоджати прийняттю заявника, який їм відповідає»
❌ Вимоги зміни назви та проведення переговорів щодо неї порушують 2 статтю 1 пункт – про рівність суверенітетів країн. Накидання додаткового зобов'язання вести переговори з іноземною державою про свою ж назву є порушенням 7 пункту цієї ж статті – про заборону ООН втручатись у справи, що не належать її компетенції. Назва держави є об'єктом суто внутрішньої політики, а не зовнішньої. Ще Віденська конвенція 1975 р. зазначила, що назва країни – це аспект національної правосуб'єктності, і тому не може бути предметом ані втручання, ані суперечок, особливо у форматі резолюцій чи угод.¹
🌍 До моменту підписання Преспанської угоди конституційну назву Македонії визнали 134 країни, тобто 69,4% держав-членів ООН. Тобто вимоги Греції пішли врозріз не лише зі Статутом ООН, рішенням Міжнародного суду 1948 р. та Віденською конвенцією 1975 р., а й світовим визнанням Македонії під її ж власною назвою.
Таким чином Резолюція №817 не має юридичної ваги, а суто політичну.
#македонці
#Балкани
#греки
Постісторичний | Пропозиція | 264 |
| 13 | Вночі на 17 червня Київ опинився під масштабною комбінованою атакою. Наразі відомо про 20 загиблих та 139 поранених.
У зв'язку із цим завтра, 18 червня, у Києві оголошено день жалоби. Наукове товариство студентів приносить щирі співчуття родичам загиблих та постраждалих.
Якщо хтось з наших підписників має інформацію про активні збори на допомогу постраждалим, ми будемо раді, якщо ви звернетеся до нас для поширення. | 154 |
| 14 |  Як згасла боснійська династія Котроманичів
⚔️Сигизмунд Котроманич (1449-1493) – останній представник бошняцької династії Котроманичів, яка правила в Боснійському королівстві.
☝️ Принцу Сигизмунду було всього 14 років, коли він потрапив у турецький полон в 1463 р. біля містечка Яйце. Тоді ж Боснія була завойована Османською імперією на довгі століття. Принц був сином короля Стефана Томаша та Катарини Боснійської.
🇹🇷 Після завоювання Боснії принц Сигизмунд був забраний то Стамбула: там він прийняв іслам та став османським воєначальником. Так, Сигизмунд увійшов в історію під ім'ям Ісхака-бег Кралоглу або Кралевіча, і саме під цим ім'ям Сигизмунд згадується як свідок битви біля Отлукбелі 1473 р., в якій турецькі війська розгромили армію Ак-Коюнглу. Тоді Сигизмунд вже мав велике значення в оточенні султана Махмеда ІІ Фатіх (Завойовника), з яким у колишнього принца були приязні стосунки: вони разом обідали, грали в нарди тощо. Словом, колишній принц був фаворитом султана. Кар'єра Ісхака в Османській імперії була доволі успішною: Ісхак отримав свій тімар (військово-економічне володіння) в районі Ескішехіра, а також служив санджакбеєм.
⚔️ Остання згадка про Ісхака Кралоглу датується 1493 р. – тоді Ісхак приймав участь у битві на полі Крбава, на якому османські війська розгромили хорватів. Дата та місце смерті Ісхака залишаються невідомими.
👑 Що цікаво, матір Ісхака, Катарина Боснійська, не покидала надій повернути Боснії незалежність та встановити тут владу свого сина, який мав для цього назад прийняти християнство. Незадовго до своєї смерті, Катарина написала в своєму заповіті, що боснійський трон повинен зайняти її син Сигизмунд, однак історія розпорядилась по-своєму.
😀 Боснія в той час усе ще існувала у своїй державній формі, хоч і як васальне утворення османів, які поставили тут правити короля Матіаса, двоюрідного брата Сигизмунда. Боcнійська держава була остаточно ліквідована лиш у 1476 році.
До персони Ісхака Кралоглу можна ставитись по-різному, але його вірна служба турецькому султану забезпечила спокійне життя не тільки самому Ісхаку, а й усій бошняцькій аристократії, яка таким чином зберегла свої життя та ідентичність.
#бошняки
#Балкани
Постісторичний | Пропозиція | 239 |
| 15 |  +2🇲🇰 Церемоніальний щит із царських гробниць македонського міста Вергіна (до еллінізації – Кутлеш), що належав комусь із сім'ї Олександра Великого (або навіть йому самому?), кінець IV ст. до Р. Х.
🇲🇰 Щит був знайдений разом з іншою зброєю, обладунками і розкішним похоронним приладдям у другій (з трьох виявлених) царській гробниці в Егах (суч. Вергіна – Кутлеш) на північному сході сучасної Греції в 1976 році.
🐘 Передня частина щита містить геометричний візерунок зі слонової кістки, що оточує його край, тоді як золотий вінок охоплює дві фігури – чоловічу і жіночу зі слонової кістки в центрі, ймовірно, Ахіллеса і царицю амазонок Пантеселею. Основа щита з дерева і шкіри зотліла повністю, але водночас збереглася золота фурнітура і ручка щита також із золота, прикрашена квітковими візерунками, зображеннями богині перемоги Ніки та левами.
#македонці
#культура
#Балкани
Постісторичний | Пропозиція | 211 |
| 16 |  +4🇲🇰🎨 Васко Ташковскі (нар. 1937) – македонський художник, один з провідних представників сучасного сюрреалізму та фантастичного живопису. Його полотна присвячені екологічній та космічній тематикам. Художник відомий не тільки на Балканах, а й у Європі та Америці.
📺 Працював стенографом на Македонському телебаченні в 1965-1991 рр., створивши 300 стенографій. Також працював як ілюстратор для багатьох видань. Окрім живопису, займається сценографією, ілюстрацією, іноді й графічним дизайном. Малює в техніках олійного живопису, акварелі, рисунка та графіки. Є лауреатом 17 відзнак та нагород.
🖼 За своє життя В. Ташковскі створив 750 олійних полотен, 2500 акварельних, 1000 рисунків, 10 тис. ескізів, а також велику кількість графік. У своєму творчому доробку Васко Ташковський має багато циклів на різноманітну тематику з назвами: «Екологія», «Міські мурашники», «Прибережні події», «Порти», «Коні», «Коріння й організми» та інші вільні мотиви. У В. Ташковскі також є картини на християнську тематику, як-от «Погляд крізь Хрест» (1997) та «Обсипана церква» (2000) – друга та третя картинки.
🌍 Провів 50 персональних виставок у країні та за її межами, зокрема в: Шибенику (1965), Скоп’є (1969, 1970, 1973, 1982, 1987, 1988, 1990, 1994, 1995, 1998, 1999, 2000, 2002, 2005, 2007 і ювілейна виставка з нагоди 50-річчя творчості у 2015 в художньому салоні МАНУ), Каїрі (1981), Парижі (1992), Анкарі (1996, 1998), Нью-Йорку (2000), Відні (2001), Цюриху (1996), Крайові (1996), Бітолі (1969, 1983, 1988, 2001), Струмиці (1970), Охриді (1988, 1996), Струзі (1988, 2005), Велесі (1988), Штипі (2003), Белграді (1977), Загребі (1977, 1989), Зренянині (1988), Ніші (1988) та інших містах.
1 фото – Васко Ташковскі;
4 картинка – «Повстання артефактів»;
5 картинка – «Замаскований пейзаж»;
#македонці
#культура
#Балкани
Постісторичний | Пропозиція | 201 |
| 17 |  +5🇲🇰🏛 Меморіальний комплекс «Іллінден» або «Македоніум» – пам'ятка македонської архітектури, присвячена усім борцям за самостійну Македонію, починаючи від Іллінденського повстання 1903 р. та закінчуючи Національно-визвольною війною македонських партизан 1941-1944 років. Комплекс знаходиться в міста Крушево.
💍 Автором є відомий македонським архітектор, «батько модерної македонської скульптури» Йордан Грабул (1925-1986), який побудував комплекс в 1974 р. у співавторстві зі своєю дружиною Іскрою Грабул (1936-2008).
💥 Комплекс складається з амфітеатру, абстрактних скульптур на тему перемоги у визвольних війнах, пам'ятника-мавзолея та склепу. Склеп має незвичну форму – немов гармати у стіні, що стоять на варті свободи Македонії. В цих «дулах» містяться таблички з іменами македонських героїв війни.
🗿 Ключовим елементом комплексу є пам'ятник-мавзолей, який за формою нагадує морську міну. До нього веде бетонний міст над висушеним нині ставком. Інтер'єр мавзолею аскетичний, світлий та без прямих кутів. Тут знаходиться могила Ніколи Карєва (1877-1905), македонського революціонера та голови Крушевської республіки – першої модерної македонської держави – та бюст Тоше Проеського (1981-2007), культового македонського співака, який загинув в автокатастрофі.
☀️ Вікна нижнього ярусу виходять у напрямки, пов'язані з подіями Іллінденського повстання. З них відкриваються чудові краєвиди, а бічні стіни прикрашені барельєфами. Вікна верхнього ярусу засклені вітражами, завдяки яким освітлення всередині змінює кольори у різний час дня, виразно виглядаючи на ідеально білих стінах.
#македонці
#культура
#Балкани
Постісторичний | Пропозиція | 213 |
| 18 | Збір закритий! Дуже дякую усім, хто долучився гривнею. Подарункові шопери вже в процесі свого виробництва 🦭 | 157 |
| 19 |  بدون متن... | 150 |
| 20 |  #арт
наскетчив щось таке, повноцінку видам хіба що за донат нормальний, стало різко впадлу закінчувати | 129 |
