ма́ковка

щось, написане моїм внутрішнім голосом (в принципі, як і завжди) *** я розбиваю на друзки свій страх, пробиваю в собі усі стіни знімаю з себе всі маски що боляче врізались в шкіру знати й прикидатися що нічого не бачиш так само важко як забувати близьку людину. коли бажання зникнути переважає над бажанням лишитись ти подумки біжиш безмежним пустим полем щосили кричиш, залишаючи вітру образи і відчай викидаючи в поле свої тривоги та сльози. коли липень говорить до мене через пташині співи чи шум потяга що везе чиїсь щастя й самотність я нарешті знаю, що все, чого я тоді хотіла - це щоб травень тривав трохи більше ніж вічність. 2 липня 2024 р #віршик

мотиваційний лист. нині так🤓

джаз концерт, до речі, хароший був!! Вперше була на чомусь такому, але мені сподобалось в деяких моментах навіть мурашки були від музики, я не очікувала🤓 ще один гурт зіграв нірвану😭 це так незвично й гарно звучало

який мені унік на 4 місце поставить😔

))

усіх з липнем

але під крістал кастлс епічненько

НУ ВІН БУВ ДУЖЕ СХОЖИМ

я сліпа