Кримський херес

Знову обіцяють (вже точно-точно) «економічне бронювання». Правда не можуть сформулювати як, за яким критерієм, є 3 варіанти і обовʼязково щось треба, хоча ми і не знаємо що саме. Це абсолютна маячня. Представники бізнес-спільнот обіцяють шалені надходження до бюджету для фінансування цієї самої мобілізації. І погрожують фінансовим колапсом у разі не прийняття їх вимог. Це можливо тільки в ситуації, коли держава не бажає ставити в пріоритет національну безпеку і добробут свого населення, не примушує бізнес слідувати закону. Лобісти «економічного бронювання» кажуть про можливість детенізації економіки. Просто подумайте, що це означає. Якісь шановні добродії кажуть, мовляв да, ми най*буємо, ми знайшли і придумали схеми. Але якщо дасте нам бонус, то ми перестанемо, чесне пречесне. Натомість ми б мали змусити бізнес (в першу чергу олігархічний і великий) грати чесно, ввести прогресивне оподаткування, податок на предмети розкоші, антитрансферне законодавство (унеможливлює виведення капіталів в офшорні зони). Це було б стале рішення для наповнення бюджету. Ну і найголовніше. «Економічне бронювання» призведе до шаленого падіння моралі у військових та цивільних. А без цього жодними коштами не забезпечимо перемогу. Війна, катастрофа, надзвичайна ситуація - це не час для проринкових експериментів і сумнівних політтехнологій.

Якби я став міністром оборони… Я б звернувся до військового командування (бо це їх компетенція) з такою пропозицією. Найбільшу нужденною і найбільш потрібною, найбільш чисельною частиною нашого війська є піхота. Вони є універсальним соладатами. І несуть найважчі навантаження і втрати. Проте є і зворотні сторона - саме з піхотинців можуть виростати найкращі спеціалісти будь якого профілю. Бо всі тактичні дії врешті решт покликані виконати наказ і зменшити страждання піхоти. І той, хто поносив ці черевики, набагато краще «відчуває», що і як треба робити. Тож кожен мобілізований (не зважаючи на в/ч, але зважаючи на стан здоровʼя, вік тощо) мав би після навчання заступити на бойове чергування як піхотинець. Не важливо, це наступальні дії, штурмові чи оборонний бій. На невеликий строк. Можливо, 3 місяці на ЛБЗ. У точному строці я не впевнений. Після цього військовослужбовця варто було б відправляти на фахове навчання, підвищення кваліфікації і робити з нього крутого спеціаліста. Далі залишати піхотинцем - тільки за його письмовим проханням. Тобто я б пропоную ВСТАНОВИТИ МАКСИМАЛЬНИЙ ТЕРМІН СЛУЖБИ В ПІХОТІ. Це б збільшило ефективність і боєздатність наших воїнів. Це б зменшило страхи щодо мобілізації (оскільки демобілізацію нам не зроблять). Це б «розмазало горе тонким шаром» і сприяло б відчуттю справедливості. Звісно, що виникає купа питань щодо реалізації. Робити треба з розумом. Але ж я всього лиш уявний міністр оборони. П.С. Щодо офіцерського складу, це могло б бути командування піхотними відділеннями і взводами на ЛБЗ.

Я додам дещо про успіх на цих виборах крайньо правих. Вони - найбільші міжнародні політичні вороги України та демократії (за невеликим виключенням). Не тільки через російські гроші, а й світоглядно. Путінська Росія - максимально близький до фашизму режим. До того ж з ядерною зброєю. І на фоні цього просто ідіотичною виглядає 10-річна риторика західноєвропейських (ліберальних, ліволіберальних) еліт стосовно far right issues в Україні в контексті війни. Голосно тут звучали голоси німецькою. А тепер вони самі голосують за крайньоправих. Так, це була російська масштабна інформкампанія. Але мене засмучує, що і в Німеччині політичний клас капітулював перед політтехнологами. Іронічно, що результати виборів у Європарламент співпали зі зняттям Конгресом заборони на використання західної зброї 12 бригадою НГУ «Азов» (треба було це робити значно раніше). Чомусь (знову ж таки, стараннями політтехнологів) побутує така думка, що країни сучасної осі (Китай, КНДР, Росія, Іран) якісь не зовсім капіталістичні. Пояснюють це підкоренням чи зрощенням великих фінансово-промислових груп з державним апаратом. Ну типу як в Совку (його адекватні ліві вважають державним капіталізмом і жодних сентиментів не мають). Звісно ж ці країни не виходять за рамки капіталістичного господарювання, а демонструють один з найбільш мерзенних варіантів цієї системи. Австралійський расистський терорист Брентон Таррант, наприклад зізнавався у симпатіях до режиму КНР (мабуть у вирішенні «уйгурського питання»). Офіційна пропаганда КНДР не використовує тегів «соціалізм», «марксизм», серпів-молотків вже 30+ років. В Ірані н консервативний і теократичний режим, ліві репресовані, протести задушені. А що з західноєвропейськими лівими спитаєте ви, вони ж теж, хоч і мʼяко, але за Росію? В двох словах - пизд*ти (когось ідейно, а когось і фізично). Отут я агнлійською запрошував ученого осла Наома Хомського на дуель (з діамату), а щодо німецької Сари Вагенкнех - 100 років тому її б просто стратила боївка умовної партії лівіше СД. Що робити з «лівою» молоддю, яка отримує політичну освіту в тік-току, я не знаю. Хіба що бити по пальцям старими виданнями класики з політекономії. Але хз чи допоможе. Ну ми же Жижека їм запропонувати, але навряд сподобається.

Пише Сергій Іщенко щодо результатів проукраїнських лівих на виборах у Європарламент. #тіпаполітолог обережно: багато написано Отже, Європарламент. Результати поки попередні, зокрема, ще не бачив, що по Ірландії. Про успіх ультраправих написали вже, здається, всі, кому не ліньки. Хоча більшість, як і раніше, складають право- і лівоцентристи, праваки стали набагато числельнішими, а, відповідно, гучнішими, помітнішими і впливовішими. Більш того, аби не втратити виборців, деякі правоцентристські партії у своїй агітації взяли правіший курс. Соціал-демократи голоси втратили, а найбільше падіння підтримки — у зелених і лібералів. Це все, звісно, пєчально. Але напишу і про те, що трохи радує — тобто, про проукраїнських лівих. Наприклад, у Нідерландах об’єднаний список Партії праці та «Зелених лівих» вийшов на перше місце (9 депутатів), обійшовши ультраправих, які перемогли на національних виборах у листопаді минулого року. Так само лідерство утримують шведські (5 місць) і датські (3 місця) соціал-демократи (про останніх я колись писав https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02D8FGvg2rkg8w8xmR8Tb6uNTHVdjD2R8jwA23njYHwZEFp7DwoWTQFP6qQBVBo8d8l&id=100010029546340). Крім того, на Скандинавщині трохи покращили свої результати порівняно з минулими євро-виборами сили, лівіші за соціал-демократію, - Соціалістична народна партія у Данії (3 місця) та Ліва партія у Швеції (2 місця). Перше місце (8 депутатів) посіли й португальські соціалісти, навіть попри те, що програли дострокові вибори до національного парламенту. Іспанська соціалістична робітнича партія прем’єра Педро Санчеса зовсім трохи поступилася консерваторами, але втримала свої 20 депутатських місць. У Фінляндії Лівий союз досить несподівано вибився на друге місце після консерваторів (3 депутати). У Франції непоганий результат показала коаліція Réveiller, яка об’єднала традиційних соціалістів і нову партію Place publique під проводом режисера-документаліста і сина відомого письменника Рафаеля Глюксмана (він, до речі, зняв фільм про нашу Помаранчеву революцію). У неї — 13 місць, тобто, стільки ж, скільки у списку президента Макрона. Трохи посилилася німецька соціал-ліберальна партія Volt Deutschland — у минулому скликанні Європарламенту в неї був один депутат, у цьому буде троє. Вперше до Європарламенту потрапили нові ліво-зелені партії з Центрально-Східної Європи — по одному місцю отримали хорватська Možemo! і латвійські Progresīvie (про них писав отут https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02PKWZRvAgwjyJyegDfUKCv6keo75VGDXQsfZJricHwtWXUGg41jaBb4dhweGUEVRJl&id=100010029546340). Від Словенії обрали двох представників лівоцентристського руху «Свобода» і одного депутата від його партнерів по урядовій коаліції — Соціал-демократів. А от польська «Лівиця», до якої входять наші друзі з Razem, на жаль, отримала лише три місця. https://www.facebook.com/share/p/XRi5dCULBhecwgCT/?

Серед праведних і іпсошних стогнать щодо тарифів на електроенергію не вистачає важливого моменту. Звісно енергетична система поруйнована, звісно підвищення тарифів на 3-й рік війни неминуче. Але. Майже повністю і монопольно наша енергетична система знаходиться у приватних руках і належить одній фінансово-промисловій групі.

Українське bbc взяло поговорило зі Славоєм Жижеком https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c1665e6re08o

Іноді безкінечне очікування чи рутина в армії призводять до вживання всякого некорисного, в т.ч. контенту. Подивився врешті решт Портнікова і Латиніну. Ну ви самі, мабуть дивилися - красиво. Але є цікава деталь. Звісно таку красоту оцінили українськи автори цифрового контенту. Мовляв освічена і ерудована людина інтелектуально покарала імперську лібераку. Але ж він повсякчас використовував питомо ліві тези! Позірно підтримують Портнікова користувачі, які сприймали Каталонію виключно через призму російського контенту. А він порівняв Каталонію в Іспанії з Україною в Російській імперії! Ці ж люди казали, що нема навіть такого народу - палестинці. Потім в 2024 дізнались, що Газа навіть немає сухопутного кордону з Палестинською автономією, ок. А тут Портніков, гад герой, каже, що існує ціла палестинська нація! Хоча звісно він за Ізраїль. Скоро, завдяки Портнікову, широкий читач ще й дізнається про наш справді братський народ - курдів. Це я до чого? Віталій Портніков читав у свій час книгу Балібара і Валлерстайна «Раса, нація, клас. Неоднозначні ідентичності». Почитайте і ви! А якщо існує український переклад, киньте посилання. Російські лібераки будуть подолані! П.С. А Юлія Латиніна завжди виступає на фоні такого шкіряного трону?

Приз за найкращий матеріал на тему прав жінок, дотримання гендерної рівності та спеціальний приз за найкращий аудіоматеріал у конкурсі «Честь професії» отримав подкаст «Захисниця. Imayeci», спродюсований однією з кращих українських подкастнинь Анною Кравець, авторства неймовірно сильної правозахисниці Лутфіє Зудієвої. Це заслужена нагорода. Раджу прослухати, це унікальний матеріал. Відзначено епізод про кримську медсестру, профспілкову активістку, громадянську журналістку (блогерку здорової людини) Ірину Данилович, викрадену після початку повномасштабного вторгнення окупаційною владою, катовану і незаконно засуджену до 7 років тюрми. https://zahisnytsia-imayeci.castos.com/episodes/gostra-potreba-u-spravedlivosti

Намагаюсь постійно про це казати. Ворог посилюється, а ми досі граємось в «економічні свободи для найбагатших».

Ну що, дожилися до того, що вже навіть Московія запроваджує у себе прогресивне оподаткування доходів громадян, згідно з яким ставка податку стає все більшою для більших доходів. Також вони збільшують податок на прибуток підприємств. Завдяки цьому вони отримають збільшення надходжень до бюджету та покращення мобілізаційної атмосфери, адже будуть використовувати ці нововведення в своїй пропаганді як приклад соціальної справедливості. Тобто за рахунок цих змін вони будуть вбивати більше українців. Ще раз - олігархічна, тоталітарна, ординська Московія, під тиском наших героїчних Сил Оборони змушена впроваджувати найкращі практики оподаткування розвинутих країн, а тим часом "наші" олігархічні "генії", які на превеликий жаль керують Україною в такий доленосний час, продовжують гратися в свій неоліберально-олігархічний дикий "ринок" з відсутністю справедливого оподаткування найбагатших верств населення та справжнього переведення економіки на воєнні рейки, а переважна більшість різноманітних "блогерів", так званих "експертів" і взагалі "громадського сектора" країни про це мовчить або навіть захищає цю злочинну політику. І це при тому, що у нас значно менше ресурсів ніж в російського імперіалізму, а отже мобілізація економіки мала б бути навпаки набагато вищою. Все, до чого вони додумалися останнім часом це просто запропонувати підняття загальної ставки військового збору з доходів громадян й ПДВ без жодного елементу прогресії чи диференціації. Це замість того, щоб мінімізувати збільшення податкового тягаря для більшості українського народу й при цьому суттєво збільшити відповідний тягар для найбагатшого відсотка громадян. А що треба було б робити в податковій політиці? Що б зробила наша партія людей праці Народовладдя, й до чого ми вже роками закликаємо: - прогресивне оподаткування доходів, при чому податок має бути єдиний для всіх форм доходів без різноманітних "дірок" на кшталт заниженого оподаткування дивідендів, як зараз; - драконівські прогресивні податки на розкіш; - окремий податок на надбагатство ("wealth tax"); - диференційована ставка ПДВ: збільшення ставки для предметів розкоші та інших товарів, які наразі купуються насамперед найбагатшими верствами населення; - прогресивне оподаткування прибутку підприємств; - повне закриття можливості уникати сплати податків через так звані "офшорні" (як de jure, так і de facto) юрисдикції; - повне закриття можливості для великих підприємств уникати сплати належних податків через штучні "мережі ФОПів"; А ще зі зменшенням навантаження на бюджет та збільшенням відчуття справедливості в суспільстві суттєво допомогли б наступні кроки: - націоналізація стратегічних підприємств; - реальна боротьба з картельними змовами; - законодавча заборона некритичних бюджетних видатків; - квартирна повинність для будівельної олігархії; - направлення техніки будівельної олігархії будувати укріплення; - розкішні позашляховики на фронт. І ще купа різних очевидних заходів, таких як законодавча заборона випускати топ-корупціонерів під заставу. Не кажучи вже про загалом реальну, замість нинішньої бутафорної, боротьбу з топ-корупцією. Але триває третій рік повномасштабної війни проти російського імперіалізму за саме виживання українського народу як такого, а правляча олігархія й досі балансує за принципом "а як так зробити, щоб один найбагатший відсоток населення не отримав відчутного погіршення свого жирування, й при цьому фронт не обвалився, щоб ми далі могли грабувати". Покидьки!