Храм Різдва Божої Матері м. Хмельницький

⛪☦️❗РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ В ХРАМІ РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ НА НЕДІЛЮ 7-у і  СЕДМИЦЮ 8-у по ПЯТИДЕСЯТНИЦІ❗☦️⛪

✨🌹БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ В ДЕНЬ ПАМЯТІ ВЕЛИКОМУЧЕНИКА І ЦІЛИТЕЛЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА🌹✨ 9 серпня  2024 року в Храмі Різдва Пресвятої м. Хмельницького була звершена Святкова Божественна Літургія🙏 Очолив богослужіння настоятель храму, архімандрит Пахомій (Дідик) у співслужінні кліриків. Богослужбові піснеспіви виконував хор під керівництвом мон. Іларії Білик. На сугубій єктенії були піднесені особливі прохання до Господа про мир на українській землі, воїнів-захисників України, усіх хворих які чекають від Господа одужання, знедолених та усіх людей доброї волі.🙏 Після Літургії було відслужено молебень святому великомученику і цілителю Пантелеймону, в кінці якого отець Пахомій виголосив проповідь для усіх присутніх вірян на тему подвигу св. вмч. ПАНТЕЛЕЙМОНА-лікаря душ і тілес людських та закликав на усіх Боже благословіння.  🕊️✨ Насамкінець в Храмі була відслужена панахида за усіма спочилими воїнами захисниками та рідними нашими. https://www.instagram.com/hram_rizdva_bojoi_materi?igsh=MTF6MmRqNHhiYzV4Zw==

😇#свято_дня ⛪ 8 серпня - Преподобного Мойсея Угрина, Печерського, в Ближніх печерах (близько 1043). ⚜️ Святий Мойсей за походженням був угорцем. В юності був дружинником князя Бориса, сина князя Володимира. ⚜️ Після вбивства князя Бориса в 1015 році на річці Альта, святий Мойсей сховався від убивць в Києві у сестри князя Ярослава Предслави. ⚜️ У 1018 році Київ захопив польський король Болеслав, і святий Мойсей разом з іншими полоненими потрапив до Польщі. ⚜️ Там він звернув на себе увагу однієї багатої польки-вдови, яка захотіла його викупити і зробити своїм чоловіком. Однак святий Мойсей відмовився від такої долі, так як завжди мріяв служити Богу. Незважаючи на відмову, вдова все-таки викупила його у польського короля. ⚜️ Жінка досить довго намагалася всіляко спокусити молодого чоловіка, спокушаючи його владою і багатством, але Мойсей виніс усі випробування. ⚜️Афонський ієромонах, який проїжджав одного разу через ті місця, постриг святого Мойсея в чернецтво. Дізнавшись про це, вдова наказала жорстоко покарати свого бранця - святого Мойсея розтягнули на землі і били палицями. ⚜️ Після того як в результаті заколоту в країні вдова загинула, святий Мойсей прийшов до Печерського монастиря, де присвятив себе служінню Богу. ⚜️ Преподобний Мойсей Угрин трудився в Печерському монастирі 10 років, помер він близько 1043 року і був похований в Ближніх печерах. ⚜️ За свідченнями, дотиком до святих мощей преподобного Мойсея і старанною молитвою до нього печерські ченці зцілювалися від плотських спокус. 🙏 Тропар Труды и подвиги со страстьми по чистоте твоей видя, святе, кто не удивится? Глад бо, темницу и раны приемля, не поработился еси сластем ляховицы, но, яко царь, страстьми обладаяй, ныне и тогда воспрославился еси от Всевидящаго человеческая сердца, вот Негоже во искушениих всем пособствовати благодать прием, пособствуй и нам, твою память чтущим, преподобне Моисее.🙏

✨БОГОСЛУЖІННЯ в Храмі Різдва Пресвятої Богородиці на Почаївську ікону Пресвятої Богородиці 💙🙏 #Відео_05.08

Основні відмінності між православ'ям та католицизмом. 4 серпня відбулася чергова зустріч молодіжки "Молоді серця" Під час чергової бесіди ми розглянули 12 головних відмінностей між православ'ям та католицизмом. Молодь дізналась про різні аспекти віровчення, богослужіння, церковної ієрархії та традицій, які відрізняють ці два великі християнські напрями. Поділитися каналом👉 Молоді серця Ми у  Tik-Tok 📹 | Instagram 📹 | Facebook 👥

😇#свято_дня ⛪6 серпня - святих благовірних князів-страстотерпців Бориса та Гліба, у святому Хрещенні Романа та Давида. ⚜️Святі Борис і Гліб - перші руські святі, канонізовані як Руською, так і Константинопольською Церквою. Вони були молодшими синами святого рівноапостольного князя Володимира. ⚜️Старший з братів - Борис отримав гарну освіту. Гліб з раннього дитинства виховувався разом з братом, і поділяв його прагнення присвятити життя служінню Богу. Обидва брати відрізнялися милосердям і серцевою добротою, наслідуючи приклад святого рівноапостольного великого князя Володимира, милостивого і чуйного до бідних, хворих і знедолених. ⚜️Коли брати підросли, Борису дісталося від батька місто Ростов. Незадовго до своєї смерті Володимир закликав Бориса до Києва, дав йому військо і направив в похід проти печенігів. Незабаром великий князь помер, і його старший син Святополк самовільно оголосив себе великим князем Київським, скориставшись тим, що Борис був у поході. Святий Борис не хотів оскаржувати це рішення - йому не подобалася сама думка про міжусобну війну. Борис розпустив своє військо зі словами: «Не підніму руки на брата свого, та ще на старшого мене, якого мені слід вважати за батька!» ⚜️Але Святополк боявся, що брат передумає і силою відбере в нього Київський престол. Він підіслав до Борису вбивць. Незважаючи на те, що святий Борис дізнався про страшну загрозу, він не став ховатися. На нього напали зі списами прямо під час молитви. Сталося це 24 липня 1015 року на березі річки Альти. Князь загинув не відразу, першим вбили його вірного слугу Георгія Угрина, який кинувся на захист Бориса. Сам же святий на слабнучих ногах вийшов з шатра, де молився, і сказав вбивцям: «Підходьте, браття, закінчите службу свою, і нехай буде мир братові Святополку і вам». Тоді воїни знову прокололи тіло князя списом. ⚜️Князь ще дихав, коли вбивці везли його до Києва, щоб показати Святополку. По дорозі вони зустріли двох варягів, яких послав Святополк. Варяги побачили, що Борис ще живий, і добили святого ударом меча в серце. Тіло страстотерпця привезли до Вишгорода і в таємниці від усіх поклали в храмі в ім'я святого Василія Великого. ⚜️Святополк не зупинився на одному вбивстві. У той час Гліб княжив у Муромі. Старший брат відправив до нього воїнів. Як і Борис, Гліб теж заздалегідь знав, що до нього підіслані вбивці. Вони наздогнали князя в гирлі річки Смядині, поруч зі Смоленськом. Після подвійного вбивства Святополк, якого в народі прозвали Окаянним, правив недовго. ⚜️Великий князь Київський Ярослав Мудрий знайшов мощі святого Гліба і поклав їх в храмі в ім'я святого Василія Великого в Вишгороді - поруч з мощами святого князя Бориса. Святі останки братів прославилися численними чудесами. ⚜️2 травня (15 за новим стилем) 1115 року відбулося перенесення мощей в нову, вибудувану в ім'я Бориса і Гліба церкву у Вишгороді, в якому брали участь всі троє Ярославичів (Ізяслав, Святослав, Всеволод).

🌿💙БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ В ДЕНЬ ПАМЯТІ ПОЧАЇВСЬКОЇ ІКОНИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ 💙🌿 5 серпня 2024 року в Храмі Різдва Пресвятої м. Хмельницького була звершена Святкова Божественна Літургія🙏 Очолив богослужіння клірик храму, архім. Паісій (Куліш). Богослужбові піснеспіви виконував хор під керівництвом мон. Іларії Білик На сугубій єктенії були піднесені особливі прохання до Господа про мир на українській землі, воїнів-захисників України усіх знедолених і постраждалих від війни та усіх людей доброї волі. Після Літургії був відслужений Молебень Пресвятій Богородиці в кінці якого настоятель храму архімандрит Пахомій виголосив проповідь для усіх присутніх вірян на тему свята. 💐✨ Насамкінець в Храмі була відслужена панахида за усіма спочилими воїнами захисниками та рідними нашими.

Віруючі звертаються до Почаївської Божої Матері з проханнями про зміцнення духу і віри, зцілення від важких недуг, спрямування на шлях істинний, духовне самовдосконалення, допомогу в нужді, в фінансових проблемах. Також перед чудотворним образом моляться про мир у сім'ї, покращення стосунків дітей та батьків, захист від недоброзичливців, при проблемах у навчанні та на роботі.

#свято_дня 😇 5 серпня –Церква вшановує память Почаївської ікони Божої Матері. Історія цієї чудотворної ікони Богоматері нерозривно пов'язана з Почаївським монастирем на честь Успіння Пресвятої Богородиці. На горі, де нині розташована Успенська Почаївська лавра, 1240 року оселилися два ченці. Одного разу один із них після молитви пішов до вершини гори і раптом побачив Богородицю, що стояла на камені, ніби охоплена полум'ям. Він покликав іншого ченця, який також був удостоєний споглядати чудове явище. Третім свідком бачення був пастух Іван Босий. Побачивши незвичайне світло на горі, він піднявся на неї і разом з ченцями почав прославляти Бога і Його Пречисту Матір. Після того, як явище зникло, на камені, де стояла Богородиця, залишився відбиток її правої стопи. Ікона Матері Божої була власністю родини Гойських, котрі одержали її з Царгороду. Пані Гойська зауважила, що її ікона Матері Божої випромінює якесь надзвичайне світло. Пані вирішила, що, раз ікона світиться, вона має бути чудотворною, і порадила своєму братові, Пилипові Козинському, сліпому від народження, молитися перед тією іконою і - за заступництвом Пресвятої Марії - просити Господа про повернення зору. Пилип послухав сестру і почав гаряче молитися перед іконою про видужання від сліпоти. І одного разу, під час молитви, він прозрів. Пани Гойські вирішили, що є недостойними тримати вдома чудотворну ікону, і подарували її до монастирської церкви в Почаєві. При цій нагоді вони ще й наділили монастир землями. Втім, їх нащадки не були такими: після їх смерті спадкоємець - лютера­нин Фірлей - відібрав запис, напав на монастир, погра­бував його, а чудотворну ікону Матері Божої забрав із собою. Аж через двадцять років Преподобний Іов, ігумен Почаївський зміг у суді довести правоту монастиря, тож ікона повернулася знову до Почаївської монастирської церкви Успіння Божої Матері. В 1661 році у хроніці монастиря почали описувати Господні чуда, які відбувалися за посередництва чудотворної ікони Божої Матері. Одне з найславніших чудес стало­ся 5 серпня 1675 р. Це була відома оборона Почаївського монастиря і церкви під час нападу турків і татар. Бусурменські ватаги, за наказом турецького султана Могаммеда IV, руйнували села й міста, винищуючи дорослих і малих. Хан Нуредін пройшов через Збараж і наблизився до Почаєва, щоб пограбувати і знищити монастир і все те, що там було. Перелякані люди збіглися до Почаєва з усіх усюд, шукаючи тут захисту перед неволею та вбив­ством. Турки й татари облягли місто та почали наступ на монастир. Облога тривала від 2 до 5 серпня 1675 р. Монастир не мав оборонних мурів, тільки був обве­дений високим дерев'яним парканом. Тому туркам було легко його здобути. Козаків і бійців не було багато в монастирських укріпленнях і тому оборона монастиря була майже неможливою. А на якусь відсіч чи допомогу не було взагалі ніякого сподівання. Однак, ані монахи, ані ті, що сховалися у мо­настирі, не втрачали надії на чудесну Божу поміч. Вони у своїх гарячих молитвах - за заступництвом Пречистої Діви - благали в Господа порятунку для церкви, для монастиря і для себе. Саме тоді турки розпочали наступ, щоб за одним ударом взяти монастир. У ту мить, коли нападники вже мали прорвати слабку оборону, монахи почали співати кондак: "Возбраній воєводі...", а за ними заспівали і всі люди. Раптом небо відкрилося, Матір Божа явилася над монастирською церквою і розпростерла білий омофор над своєю обителлю. Коло Матері Божої, праворуч, стояв преподобний Іов Почаївський і молився. Татари в сум'ятті стали стріляти в Пречисту Богородицю, але стріли поверталися назад і потрапляли до тих, хто їх пускав. В жаху ворог, кинувшись тікати, став вбивати один одного, а захисники лаври кинулися в погоню і багатьох взяли в полон. Деякі з бранців прийняли християнство і назавжди залишились у монастирі. Завдяки щирій молитві віруючих та Небесному покровительству Матері Божої монастир було врятовано.