Копірське Око

Два дописи підряд в стрічці в різних каналах: 1. Якби не було інстаграму — що б ви робили? 2. Як знайти час для найважливішого? Зірки зійшлися 😅

Вакансія Шукаємо копірайтера/ку в команду Європейської Школи Психології🔥 Якщо вам подобається писати про психологію та допомагати авдиторії з вибором навчання — напишіть в особисті. Знаєте, кому це може бути цікаво? — перешліть вакансію колегам. Буду дуже вдячний ❤️ Деталі в описі вакансії

Чат для робочих теревенів тут: https://t.me/+w2UH3for3h9kYmYy

Вперше побував на стратегічній сесії Командою обговорювали навіть те, що маркетологи хочуть бути більш публічними і розвивати особистий бренд, а мені цікаво отримати освіту психолога і запустити консультації на стику маркетингу, копірайтингу і психології Але, але Фішка в тому, що мені завжди страшно відкриватись. Навіть коли пишу в блог, купа переживань, як-от «а чи правильно пишу?» або «та кому мої думки важливі?» Я колись був три місяці в чаті діджитальників, а написав всього три повідомлення) А на стратегічній сесії було так безпечно і просто, без осуду: говори, допомагай або просто можеш послухати і порефлексувати. Тому є ідея Хочу зробити місце, де можна обговорити свої проєкти, отримати погляди різних людей на проблему. Наприклад, розібрати свій текст, дизайн, отримати пораду. При цьому без пихатої критики, коментарів що «всі погані» і місячної оплати за вхід Тільки куточок для екологічних та безпечних теревень про комунікації (тексти, дизайни, рекламу загалом, медіа). Хочу почати з закритого чату для всіх охочих. Ваш рівень експертності в якомусь питанні не так важливий, як бажання спілкуватись, бути частинкою спільноти, знайомитись з колегами і постійно говорити, а не тільки ставити смайлики на тихо реагувати на меми. Буде і про роботу, і більше про психологічну розрядку і відчуття «я не сам», коли годинами сидиш біля монітору і втрачаєш зв'язок із світом (якщо це для вас важливо) Можливо, комусь це допоможе в кар'єрі, проєкті чи просто дозволить менше тривожитись за роботу. Навіть, якщо ми поділимось контактом або посиланням на курси — вже круто Думаю почати з чату, а далі організовувати простенькі "мастермайнди". Збиратись невеликою компанією людей з різними поглядами і запитами: наприклад "що робити з текстом" або "куди почати в лендінгу" чи "чекніть май дизайн, шо можна покращити". І ділитись думками Як думаєте, чи потрібна така міні-спільнота? Поставте ❤️, і якщо буде 20-25 серденьок — прикріплю посилання на чат для теревенів

Номінацію на кращий прогрів 2024 року отримує Олег Гороховський👌

І так формується роль, наприклад "Я пишу багато і душно. І я свідомо обираю це замість швидкої популярності і потоку контенту для кліку." А в онлайн-школі потрібні охоплення, тому тут я обираю роль «Створювати багато і не кожен допис повинен вирішувати якусь проблему» Вдарив фонтан душної води... Театральна завіса...

Так що з заголовками «How to start a speech» — той самий ролик, який набрав 18 мільйонів переглядів. Інші привабливі, але отримали значно менше. Наприклад «The Psychology of High Performance» — лише 80 тисяч. Чому так? Гіпотеза крутиться в голові. Хочу з вами поділитись Якщо коротко: один заголовок і короткий формат підійшов під контекст ютюбу і потреби людей, інші — ні Youtube 2010-х — аналог Google-пошуку. Люди приходять, щоб знайти відповіді на свої запитання. А питання «з чого почати виступ, промову» затребуване і повсякденне: ти готувався тиждень до виступу, а тепер не хочеш, щоб після твого «Привіт, мене звати Марко і зараз буде (дуже душна тема)» люди автоматично дістали смартфони. А як зробити, щоб не нудно? Тому така тема й інша в стилі «How to» працює. Бо її прямо за таким запитом шукають люди. Інші теми Youtub-у 2010-х спрацювали менше, бо заютюбити «Як щось зробити...» простіше, ніж докопатися до теми «Переконуємо історією». Аналогічна тема, але із заголовком «Як написати історію» або «Як написати переконуючий текст» набрала мільйони за 7 років. Можете заютюбити) Youtube зараз — той самий гугл + розваги: шортс, харизматичні обкладинки на відео, політика, купа емоційного сміття, а освіта перетворилася на edutainment. Якщо опублікувати How to start a speech, додати яскраву обкладинку — ролик набере перегляди, бо проблема актуальна. Людям ще виступати десятки років, а нудних спічів більшає. А якщо над заголовком «4 ключі до продуктивності» поставити нейробіолога Ендрю Губермана або Джордана Пітерсона — ці відео теж наберуть мільйони переглядів. Як і поставити мільйонера-блогера з бентлі. Спрацює ефект «я теж хочу бути таким продуктивним, як і ти», відомість особистості і аудиторія, яка готова слухати. Цей кейс вчить підбирати ключі до місця для публікації контенту. Контекст допомагає розібратися: — З якими запитами сюди приходять люди? — Чому вони дивляться цей контент? — У них взагалі є час на мій контент? — Який «договір» я підписав з читачами: до чого вони звикли і чого від мене очікують? Якщо на ютюб ще можна прийти з годинними лекціями, в гугл — з довгочитами, то в соцмережах так не спрацює. Мене бісить, коли дописи на кшталт «10 прикладів класних заголовків» або «ось ці рілс набирають мільйони, зберігай собі» працюють, а контент з довгою підготовкою — ні! Бо: — люди не вчаться в соцмережах. А якщо так: запитайте себе — які 5 навчальних дописів ви переглянули за останні два тижні? Згадаєте хоча б 5? — це просто і динамічно. Відкрив, подивився, поки сидиш у туалеті і йдеш далі працювати. Жодного мозкового напруження, тільки відпочинок. Ну, може ще додаси добірку в запилену папку «збережені». Водночас корисний «душний» контент робити складно і довго. Поки ти напишеш один душний допис — онлайн-школа опублікує 20 добірок, мемсів і т.д. І на маркетинг краще вплине те, що онлайн-школа в 20 разів більше засіла в мозку. Приклад про соцмережі нашої школи. Раніше я думав, що потрібно публікувати довгий і душний контент, розбиратись у напрямках психології і робити з карусельок повноцінні довгочити. Зараз я розумію, що розібратись в темі якогось напрямку — умовно, 5 годин. А зробити різні добірки, мемси про психологію і перетворити поверхові теми в карусельки — ті ж 5 годин, але в 3-5 разів більше контенту, який переглядають і на який підписуються. Для онлайн-школи вигідніше багато контенту і швидко: більше прочитань, реакцій, підписок. А це нова авдиторія і нові чеки на навчання. При цьому не схибити на якості і не впасти до рівня Chat GPT Для свого блогу обрав іншу тактику: я люблю писати такі душні дописи, як зараз. Так, буде менше читачів — але це будуть люди, які готові читати, а не тільки розважатись. І я свідомо на це підписався. Мені здається, що так формується автентичність блогу, школи, бренду: придивляєшся до трендів, набираєш теми і стиль викладення, створюєш задачі блогу, дизайн.

Сила заголовків Одне з чотирьох відео вище переглянули 18 мільйонів разів. Яке і чому? P.S. я спочатку не вгадав, а потім зрозумів — чому саме так)

Учора прописував сенси і робив макет головної сторінки для нового сайту академії диджитал-професій На зідзвоні з клієнтом Таке вперше, але бачу в цьому переваги. 🔸 Пишеш і пояснюєш Коли тільки я і текстовий редактор — часом можу поспішати і робити штуки на автоматі, на кшталт прописувати заголовки за завченими формулами. Можу в потоці упустити питання "а чому саме так? чому я обрав такий шлях вирішення завдання?" і зробити зайву роботу без цілі. Пишеш в ефірі — пояснюєш рішення. Це дисциплінує. Та й так простіше працювати, тому що мету і завдання абзацу, візуалізації або заголовка вже продумали. Можна замінити на промовляння задачок вголос самому собі — але мені якось дико. 🔸 Прокачуєш навичку пояснювати вголос Тому що копірайтинг — це формат комунікацій, а не просто тексти заради текстів. А комунікації — це спілкування з аудиторією. Якщо текст складно прочитати вголос, а структурні блоки нічого не пояснюють, не створюють уявлення про товар чи послугу — то навіщо вони? А в ефірі і читаєш свій текст, і одразу розбираєшся — де складно сказав і треба спростити. А де прогавив важливу відповідь на запитання аудиторії — і її треба додати в проєкт. 🔸 Роботу простіше узгодити Я пишу, а клієнт одразу допомагає в проєкті: відповідає на питання і вживу бачить, як його слова оживають на екрані. Вже не так просто критикувати проєкт, до якого доклав час та ідеї. Такі справи. Якщо колись буде можливість — спробуйте live-формат роботи з клієнтом. А якщо пробували — поділіться досвідом👇

Три критерії ефективного копірайтингу Помітив, що будь-який класний текст — це бульон з трьох інгредієнтів: 1) Ретельно дослідити аудиторію, знайти її проблеми. Підібрати вигоди продукту, які вирішують проблеми людини. 2) Вміти написати: від структури до готового тексту. Ці ідеї вже в сотнях книжок маркетологи і копірайтери затерли до дірки. Але є ще третій критерій: 3) Любов або віра в продукт, який ти продаєш. Або перший крок — бажання і зацікавленість знаходити класні фішки в продукті. І згодом його полюбити Якщо в голові «продукт поганий», «та хто це купить», «з цього нічого не вийде» — з тексту реально мало шо вийде. Текст буде хорошим. Але не таким, як міг би бути в любові до продукту. Це щось про ставлення, настрій під час написання тексту, зайву напругу та відволікаючі думки в голові. Інакше, коли товар чи послуга подобаються. Ти працюєш з командою, яка розділяє цінності. Тут ти почуваєшся розслабленим і віриш, що в цій компанії і з цими продуктами можна допомагати людям. Вирішувати їх проблеми. Навіть якщо продукт не ідеальний — віра в його цінність передається навіть в абзацах тексту Це нагадує відчуття, коли ти подивився нереально мотивуючий фільм. А потім на емоціях ділишся з друзями так, що вони замість вечері йдуть і шукають в гугл той сюжет та емоції, які ловили увагу в твоїй історії. І навпаки: коли фільм для всіх класний, а для тебе «ну ок» або «нормально поспав». Емоції і передача вражень у світ відрізняються. Тому якщо ти не любиш продукт — ти відправляєш потуги над абзацами і напругу в рекламу Робота займає більшу частину дорослого життя, а час не повернути податковими знижками. Тому вкладатись варто в те, до чого горить. Коли є любов до продукту, все найскладніше робоче легко подолати А ви як думаєте: реально писати класну рекламу без віри в те, що купують ваші клієнти? Чи можна запускати продукти без любові? Поділіться досвідом