Mr. Che

Прочитав чергове резюме Суркова. Знову стаття для однієї людини. Якщо без подробиць, то джентельмен у пошуках десятки. Якщо з подробицями, то: Мовляв, бачите якого видного інтелектуала викинули з роботи, залишилися скрізь одні дебіли, які крім «россия-матушка» генерувати нічого не в змозі. Я ось такий вчений, такий загадковий. Васко да Гама і інші казки португальського лісу. Як казав Шелленберг в відомому фільмі: «Ад'ютант дуже потрібний. Він начебто гарного мисливського собаки. І поговорити можна між справою, і якщо хороший екстер'єр, інші мисливці заздрять.» Оце про це. Чергова демонстрація екстерʼєру. Тут натякнув, що переможе одноповерхова Америка Трампа і ми з нею консервативна рідня, як і з Європою.( зачевив ностальгічні дідові струни корумпування Росією европейскій лідерів). Типу ще не все втрачено та Китай з Північною Кореєю не є кінцевою нашою точкою. Фі, дедусь, це ж не про вас, ці китайці та ще і корейці з Лукашенком. А ви ж про Lora piano та про Patek Philippe, Берлусконі, Шредер оце все. Щоб європейська еліта до вас на пенсію працювати і хвоста заносити. Все ще буде. І Україну типу обнулил елегантно. Півночі, мабудь, думав. Але прийшося написати назву з маленькоі, раптом дід буде без пігулок читати. Загалом, публічно відправив чергове резюме, як було сказано вище. Біла в тому, що дід ці статті давно не читає, а друзів у таких кадрових справах немає, ніхто це резюме діду не занесе і не буде пускати лісу в курейик. Це вони з виду всі володіни, а так кожний сам собі. Хоча якби і занесли, то тій же Шелленберг казав: «Маленька брехня породжує велику недовіру.» Думаю дід всі цитати з того фільму знає. Непотрібно було в Медведева заграватися. А крім діда читати це більше нікому не потрібно, бо там набір слів та і все. Читають цього словесного шахрая переважно в Україні. А хтось ще й серйозно сприймає.

Хороший текст встретился: Хотите, чтобы ваша жизнь стала легче в пять раз? Предупреждайте других людей, если что-то идёт не по плану. А хотите — в десять раз? Предупреждайте их, когда всё идет по плану. На первый взгляд странно звучит, но вообще эта штука работает везде. Очевидный пример — дорожное движение: на дороге вы включаете поворотник до того, как начинаете маневр. А не как некоторые — во время маневра, когда уже и без поворотника всё понятно, спасибо, блин, большое. С друзьями — когда говорите заранее, что опоздаете на час и они могут спокойно начинать первую игру в боулинг без вас. На работе, когда приносите заказчику не просто готовый результат в конце срока, а ещё в середине этапа проекта пишете, что вы, к примеру, уже доделали структуру и основной текст, а вот сейчас взялись за вёрстку. Мы как-то договорились встретиться с подругой, с которой редко видимся. Я задерживался на работе, до встречи было около часа и я написал ей, что опаздываю минут на двадцать. Думаете, она ругалась? Ведь формально у неё был весомый аргумент: уж на редкую-то встречу, Глеб, ты можешь прийти нормально?! Но в ответ мне пришло сообщение: «Глеб, вот почему тебя нельзя клонировать, а?». И она так сказала очевидно не потому, что я дьявольски хорош (а жаль!), а потому что другие так просто не делают, не считают нужным. Предпочитают опоздать немного, ну что там, подумаешь. И в этом главная мысль: она почувствовала заботу. Человеку просто приятно, когда он понимает, что о нем подумали. Позаботились. Такими темпами даже и не поймёшь сразу, что лучше: просто прийти вовремя, или опоздать, но зато предупредить и извиниться. Всегда ли я сам предупреждаю? Не-а, не всегда. Всегда ли я получаю проблему, если не предупреждаю? Да, чёрт возьми, всегда, всегда! Если же вы не предупредили, а на вас сразу после этого не обрушились неприятности — не обольщайтесь. Это не значит, что проблемы нет и боженька вас очень любит. Скорее всего, вы просто про неё ещё не знаете. Кто-то стерпел вашу невнимательность, но накопил немножко раздражения. Или ваша беспечность сейчас просто чревата более крупной проблемой потом. Короткая мысль напоследок о том, что вообще значит «предупредить». Это значит, что тот, с кем вы взаимодействуете, знает, чего от вас ожидать. Несравнимо, безмерно приятнее и спокойнее люди работают с теми, от кого знают, чего ожидать. Короче, предупреждайте и будьте предсказуемы.

Чому оцінки західних «совєтологів» та «кремленологів» часто настільки розходяться з українськими? Чому українці постійно настільки впевнені у своїх заявах і діях? Причина в тому ж, чому насправді провалилися висновки ключових розвідок світу про «падіння Києва за три дні». У російській мові є таке слово «понти». Українці знають природу сьогоднішньої Росії краще за багатьох. А саме: пострадянська Росія путінської епохи – це велика фабрика з виробництва понтів на експорт для гіперкомпенсації власних комплексів. Водночас багато західних колег продовжують оцінювати Росію як зменшений Радянський Союз і розмірковувати категоріями часів Холодної війни (ба більше, вони мають емоційну пам’ять життя в ті часи). Отже, вони приречені постійно дивуватися невідповідності прогнозів. Пам’ятайте: уся російська політика відштовхується від однієї відомої установки – «у страху великі очі». Не купуйте російських «понтів». За ними нічого немає. Доведено крейсером «Москва», системами ППО С-400 «Тріумф» та «гіперзвуковими» ракетами «Кинджал».

🇺🇦Пульс Тижня - інтернет видання про громадську думку з найважливіших подій тижня. №37 У цьому випуску: 🇺🇸 Ставлення українців до візиту президента до США 🌾Як зерновий конфлікт вплине на стосунки з Польшею 🪖Ставлення до мобілізації та нещодавнього скандалу в ТЦК 🪙 Як змінився добробут українців за минулий рік 👧 Чи достатня підтримка українців за кордоном 💪 Як вплинуть маштабні звільнення в Мінобороні на обороноздатність 💵Проекту «Пульс Тижня» потрібна ваша підтримка. Допомогти нам можна через «Банку» Монобанку (https://send.monobank.ua/jar/cGUkoJuC6) або ставши нашим патроном на Патреоні (https://www.patreon.com/pulsweek). Приєднуйтесь до нас в якості респондента, ділиться власною думкою і отримайте поповнення на ваш телефон https://t.me/SFSociology_bot?start=TSmxz8 Для зворотного зв’язку ви можете скористатись формою @puls_answers_bot

В состоянии постоянного стресса, депрессии и психологической нестабильности, есть один замечательный эффект. В день уходит полкилограмма, а иногда даже килограмм. Таких впечатляющих результатов в состоянии душевного равновесия, а тем более подьема не добиться никогда. С ув. Ваш диетолог, нутрициолог и фитнесс-тренер.

Я знаю, что это старый анекдот, но я его очень люблю. Московская полиция задержала человека, который вышел на Красную площадь с плакатом "ХУЙЛО!". Ему инкриминируют статью «Оскорбление президента рф» - Но я же не называл имен! - оправдывался задержаный. - Так все и так знают, кто у нас ХУЙЛО!

Однажды молодой человек узнал в прохожем своего учителя из младших классов. Он подошел к старику и спросил: — Вы меня не помните? Я был вашим учеником. — Да, я помню тебя третьеклассником. И чем ты занимаешься сейчас? — Я преподаю. — Что же привело тебя к этому выбору? — Не что, а кто. Вы. — Каким же образом я вдохновил тебя на нашу профессию? — Потому что вы так повлияли на меня, что мне тоже захотелось воспитывать юных учеников. — Позволь мне полюбопытствовать, в чём же выразилось моё влияние? — Вы на самом деле не помните? Разрешите мне освежить это в вашей памяти. Однажды мой одноклассник пришел в класс с красивыми часами на руке, которые ему подарили родители. Он их снял и положил в ящик парты. Я всегда мечтал иметь такие часы. Я не удержался и решил взять их из его парты. Вскоре тот мальчик подошел к вам в слезах и пожаловался на кражу. Вы обвели нас всех взглядом и сказали: «Тот, кто забрал часы, принадлежащие этому мальчику, пожалуйста, верните их». Мне стало очень стыдно, но мне не хотелось расставаться с часами, так что я не признался. Вы направились к двери, заперли ее и велели нам всем выстроиться вдоль стены, предупредив: «Я должен проверить все ваши карманы при одном условии, что вы все закроете глаза». Мы послушались, и я почувствовал, что это был самый постыдный момент в моей недолгой жизни. Вы двигались от ученика к ученику, от кармана к карману. Когда вы достали часы из моего кармана, вы продолжали двигаться до конца ряда. Затем вы сказали: «Дети, всё в порядке. Вы можете открыть глаза и вернуться к своим партам». Вы вернули часы владельцу и не произнесли больше ни одного слова по поводу этого инцидента. Так в тот день вы спасли мою честь и мою душу. Вы не запятнали меня как вора, лгуна, никудышного ребенка. Вы даже не удосужились поговорить со мной об этом эпизоде. Со временем я понял, почему. Потому что, как истинный учитель, вы не захотели запятнать достоинство юного, ещё не сформировавшегося ученика. Поэтому я стал педагогом. Оба замолкли под впечатлением этой истории. Затем молодой педагог спросил: — Раз вы меня узнали сегодня, не вспомнили ли вы меня в том эпизоде? Старый учитель ответил: — Дело в том, что я обследовал карманы тоже с закрытыми глазами.

Вулиця Прорізна, на яку можна дивитись вічно з бордюру Хрещатика.

Який клуб став переможцем Ліги Чемпіонів в році, коли ти народився?

Вірменія програла, але виграла. Здається, в шахах це називається гамбіт. Я впевнений, що незабаром вірмени усвідомлять, що ця поразка є початком нового повноцінного життя їх країни. Думаю, її скрізь візьмуть в долю і дадуть розвиватися. Крім того, вони перестануть витрачати людей і ресурси захищаючи територію, що їм не належить. Поки Україна стримує Росію, останню методично і дуже грамотно обгризають по флангах, ліквідуючи всі створені нею анклави з метою постійної дестабілізації окремих країн та спроб впливати на них через своїх маріонеток. Забере своє Грузія, забере своє Молдова, а потім забере своє Україна. Втім, порядок я назвав довільно, в якому це все відбуватиметься. Він може бути іншим. Головне, що нещасні жителі цих анклавів, нарешті нормально заживуть, скинувши бандитів зі своїх територій і знову відчують що таке жити в повноцінній країні, а не роками існувати в маріонетковому анклаві, який нікому не потрібен, крім тих, хто викачує відтіль гроші і інструменти для шантажу. На людей які там живуть - росіянам точно плювати з високої дзвіниці.