PROФАЗА

Втомилися від робочої рутини та хотілося б поглибитися в атмосферу творчості? Тоді запрошуємо вас на наш літературник від Київського молодіжного центру до Дня молоді😉 Захід буде проходити в форматі квартирнику, адже ми діємо спільно, а не відгороджені один від одного умовною сценою🫂 ❓Коли? 10 серпня о 17:00 (початок реєстрації о 16:30) 📍Де? iHUB (вул. Хрещатик, 10) 🤩Що? Літературний вечір «Крила Свободи» 📲Реєстрація за посиланням Не пропусти класну можливість поринути у світ рим, метафор та авторської поезії. Київський молодіжний центр запросив гостей, які в ролі провідників занурять вас в літературний вирій🖌📃 Захід організований Київським молодіжним центром за сприяння Департаменту молоді та спорту м. Києва. Партнери заходу: поетична спільнота “UrsusPoetry” Ми чекаємо саме на тебе!

Лікування раку — виклик для науковців всього світу, але нове дослідження змінює погляди на способи боротьби проти раку. Раніше з'являлися статті про те, що використання наночастинок золота підвищує ефективність радіотерапії. При потраплянні часточок золота в ракові клітини вони підсилюють дії іонізуючого випромінювання. Втім, виявилося, що не всі наночастинки дорогоцінного металу мають таку токсичну дію як очікується. Дія наночастинок золота залежить від форми. Найменші сферичні частинки розміром 10 нм легко проникають в ракові клітини, але клітини витримують стрес і знову починають ділитися або витісняють їх. А ось великі наночастинки розміром 200 нм у формі зірки гострими кінцями сильно пошкоджують мембрани клітин, що додає значного оксидативного стресу. У результаті клітини не можуть вже відновитися й відмирають. Група вчених вже готується до нових досліджень даної моделі взаємодії наночастинок з раковими клітинами, а ми чекаємо на ваші реакції. Джерело Авторка:@r_yulia Дизайнерка:@safieeil

ЧАС СТАВАТИ НАУКОВЦЯМИ🧑‍🎓 Вимкнули світло і не знаєш, що робити? Стань світилом науки та освітлюй свій життєвий шлях знаннями🌟 🔬UkrTeenScience — молодіжна організація, яка відкриє для тебе світ майбутніх можливостей. З нами ти дізнаєшся, що: 🔹 дослідження — це цікаво і часто неочікувано; 🔸 наукові відкриття — це величезний вплив на наше життя; 🔹 Україна — поле можливостей для розвитку науковців! ❗️З нашими проєктами ти зможеш реалізувати себе як науковець❗️ Приєднуйся вже зараз та запалюй світло майбутніх можливостей💡

Оксидативний вплив на ДНК: Захист та руйнація клітин ДНК — це наш генетичний код, що зберігає інформацію про те, як будуються та функціонують наші клітини. Однак ця важлива молекула піддається впливу різних зовнішніх і внутрішніх факторів, які можуть пошкодити її структуру. Одним із таких факторів є оксидативний стрес. Оксидативний стрес виникає через надмірну кількість вільних радикалів — молекул, що мають незаповнені електронні орбіталі та здатні викликати окиснення інших молекул. У нормальних умовах організм використовує антиоксиданти, щоб нейтралізувати вільні радикали. Проте коли їхня кількість стає надмірною, це призводить до пошкодження клітинних компонентів, включно з ДНК. Пошкодження ДНК може мати серйозні наслідки. Оксидативний стрес здатен викликати мутації, що змінюють послідовність нуклеотидів у ДНК, або призводити до розривів її ланцюгів. Ці пошкодження спричиняють неправильну роботу клітин, що в кінцевому результаті може призвести до різних захворювань, включно з раком. Новини з онкогенетики 1. Нові генетичні маркери раку Учені виявили нові генетичні маркери, які можуть допомогти в ранній діагностиці різних типів раку. Зокрема дослідження показало, що певні мутації в генах можуть служити індикаторами ризику розвитку онкологічних захворювань. Це відкриття може стати основою для нових методів скринінгу та профілактики раку. 2. Таргетна терапія для онкогенетичних захворювань Останні дослідження в галузі онкогенетики відкрили можливості для розвитку таргетної терапії, спрямованої на конкретні генетичні мутації, що викликають рак. Використання таргетних препаратів дозволяє зменшити побічні ефекти та підвищити ефективність лікування, зосереджуючись на конкретних молекулярних мішенях. 3. Редагування геному CRISPR у боротьбі з раком. Технологія CRISPR-Cas9 активно розвивається та показує обнадійливі результати в лікуванні генетичних захворювань, включно з раком. Нещодавні експерименти з редагування геному продемонстрували можливість видалення або корекції мутацій, що спричиняють онкологічні процеси. Це може відкрити нові горизонти у персоналізованій медицині та лікуванні раку. Висновок Розуміння оксидативного впливу на ДНК та новітніх досягнень в онкогенетиці є надзвичайно важливим для сучасної науки та медицини. Поглиблене вивчення цих процесів не лише допоможе виявити причини багатьох захворювань, але й розробити ефективні методи їхнього лікування та профілактики. Авторка: @Anastasia_Gold1 Дизайнерка: @yevheniia_rusyn

▶️ В останні 2 дні вступної кампанії в бакалаврат старий товариш Геноміки ЮА Олексій Болдирєв вривається до вас з нав'язливою (завжди раді - прим. адмінів) рекламою.

Дивіться, є кафедра біотехнології Національного авіаційного університету. Біотехнологія? В авіаційному? Ви праві. Усе таке, не дуже добре. З іншого боку, з біотехнологією загалом в Україні не дуже добре. Уже й компаній багато є, а викладання гальмує. Розвитку кафедр і викладачів заважає консервативне університетське середовище. Ми на кафедрі маємо підтримку керівництва університету на те, щоб зробити щось нове. Багато цікавих і корисних курсів — формальних і нормативних, а також вільних та за бажанням. Покличемо класних лекторів з-за кордону. Вліземо у всілякі актуальні теми про вакцини, синтетичні організми, drug discovery та всяке таке. Будемо нещадно різати бюрократичну історію, додавати гнучкості та співпрацювати з прогресивною індустрією. Це ризикована історія нового, яке ми будемо робити в будь-якому разі. З нами Ольга Маслова, відома популяризаторка науки з глибокими знаннями в галузі клітинних технологій. З нами є або будуть спеціалісти та спеціалістки з різних напрямів біотехнології. Звичайно, ми будемо створювати курси, щоб студенти орієнтувалися (або навіть спеціалізувалися) в біоінформатиці та геноміці. Нас підтримує Київський академічний університет — на основі спільних цінностей науки та людяності. Отже, як завідувач кафедри, запрошую вас вступати на нашу спеціальність (162, якщо цікаво). Обіцяю, що нудно не буде.

▶️Якщо знаєте абітурієнтів, які розглядають напрям біотехнологій - будемо вдячні за репост та дружню пораду! - - - 📩 Чат спільноти Геноміки ЮА | 📹 YouTube | 🌐 Вебсайт | ☁️ genomicsua.bsky.social | 🔗 LinkedIn

Навколо був страшенний галас. Втомлені птахи сотнями падали на землю. Їх згрібали лопатами, наче сніг, а фото друкували в газетах як ілюстрацію успіху кампанії. Як же це могло трапитись? І головне: якими були наслідки? У 50-х роках минулого століття китайський лідер Мао Цзедун запровадив програму «Великого стрибка», яка мала б осучаснити економіку країни. Насправді ж, більша частина цієї політики будувалася навколо експлуатації природи. Значно збільшилася вирубка лісів, а певні тварини стали ледь не найбільшими ворогами. Зокрема, було запроваджено кампанію знищення «чотирьох шкідників», якими були мухи, комарі, щури та горобці. Перші три потрапили в цей список через те, що переносять небезпечні інфекційні захворювання. Горобці ж — внаслідок споживання рису та інших зернових культур. Боротьба з цими маленькими милими птахами була наймасштабнішою. Людей закликали руйнувати гнізда, стріляти, шуміти каструлями, сковорідками та барабанами. Галас був настільки сильний, що горобці навіть боялися присісти на гілку, щоб відпочити. Ці птахи можуть перебувати в польоті лише 15 хвилин, тому досить швидко вони виснажувалися й помирали. Під час кампанії проти шкідників загинуло близько 20 мільйонів птахів. Після горобців її жертвами стали люди. Боротьба з одним «шкідником» призвела до появи іншого, набагато більш небезпечного. Згодом дослідження показали, що більшу частину раціону горобця складають комахи, серед яких сарана. Однак тоді вже було запізно. Внаслідок зменшення популяції хижака, комахи почали розмножуватися зі швидкістю світла, з’їдаючи більшу частину сільськогосподарської продукції. Все це разом із масштабною вирубкою лісів і неправильним використанням пестицидів викликало голод, що забрав життя десятків мільйонів людей. Горобці, на відміну від мух, комарів та щурів, не можуть швидко розмножуватися, тому на відновлення їхньої популяції в Китаї пішли роки. Ця трагічна історія може бути важливим уроком. Вона показує, наскільки важливим є баланс екосистеми, який так легко зруйнувати, вивівши з ладу її одну ланку. А як ви думаєте, що можна зробити вже сьогодні, щоб у майбутньому не повторити цю помилку? Копірайтерка: @Lady_DNA Дизайнерка: @Tertychnikova_O Джерела 1 2 3 #екологія

🌟Merk це динамічна науково-технічна компанія, що підтримує науку 📍З 2018 року Merk підтримує інноваційні дослідження за допомогою грантів до 500 000 € на рік! 🌟 У 2024 році компанія пропонує гранти в наступних сферах: 🔬

Деградатори молекулярного клею та стабілізатори протеїн-протеїнових взаємодій – до 100 000 €/рік 🌐 Доповнена реальність та цифрові двійники – до 120 000 €/рік 💡 Відкриття ліків на основі штучного інтелекту – до 3 грантів з ліцензіями AIDDISON

Не проґавте шанс! Подання заявок до 22 вересня 2024 року. 📅 Дізнайтеся більше про програму дослідницьких грантів Merck, яка відкрита для вчених усіх рівнів. Подайте заявку вже сьогодні та приєднайтеся до робочих семінарах у листопаді 2024 року. Більше інформації тут 🧪 #Merck #ResearchGrants #Innovation #Science #AI #AR #MolecularGlue

Які рослини можуть вижити на Марсі? Намагаючись знайти відповідь на це питання вчені знайшли потенційну рослину, здатну вижити на червоній планеті. Це звичайний мох — Syntrichia caninervis, поширений як в пустелях, так і в Антарктиді. Широке розповсюдження моху навело на думку перевірити цей вид в лабораторних умовах. Мох пройшов випробуванням морозом. Так, рослина відновлювалася після зберігання при температурі -80°C протягом 3 та 5 років, а також після заморожування при -196°C на 15 та 30 діб. Крім того, даний вид моху виявився одним з найбільш стійких до радіації організмів. Syntrichia caninervis здатен виживати при гамма-випромінюванні дозою 500 Гр. Але й на цьому вчені не зупинилися. Мох перевіряли в спеціальній камері, яка моделює умови Марсу. Висушені й зволожені рослини зберігали здатність до виживання в екстремальних умовах. Можливо, в недалекому майбутньому мох Syntrichia caninervis буде доставлений на Марс як перша рослина-колонізатор. Джерело Авторка:@r_yulia Дизайнерка:@safieeil

27 липня українці відзначають День медичного працівника. Гортайте карусель та дізнавайтесь, як з’явились медичні професії та чи є майбутні медики серед підписників UkrTeenScience? Якщо ви лікар чи здобуваєте таку професію, то розповідайте про себе в коментарях і знайомтесь один з одним. Авторка: @Vladyslava03 Дизайнерка: @catherinz #медицина

26 липня українці відзначають День медичного працівника. Гортайте карусель та дізнавайтесь, як з’явились медичні професії та чи є майбутні медики серед підписників UkrTeenScience? Якщо ви лікар чи здобуваєте таку професію, то розповідайте про себе в коментарях і знайомтесь один з одним. Авторка: @Vladyslava03 Дизайнерка: @catherinz #медицина

In 1944, two doctors — the physiologist Ancel Keys and the psychologist Josef Brozek — conducted a study. The aim was to identify and research the best way to rehabilitate people who had been exposed to starvation. The study also provided information on the effects of semi-starvation on the mind and body. Thirty-six mentally and physically healthy young men were selected. The participants' basic functions, body weight, size and strength were regularly recorded. The study was divided into three phases: 1) during the first three month*, the participants consumed about 3500 calories per day and were given food prepared under the supervision of a trained dietician to record their eating habits; 2) for the following six months, the intake was twice as low, about 1570 calories, due to the war in Europe. They lost 25% of their body weight; 3) for the last three months*, the participants were divided into four groups and refed with different amounts of calories; some of them had an additional eight weeks of an unrestricted diet. Many behavioural, psychological and physical changes were recorded during and after the study: participants had developed new habits related to food (such as increasing the size of their meals by dividing food into small pieces, difficulty in recognition hunger, becoming more involved in food books and activities, developing tobacco smoking and chewing habits, and being possessed with food); participants had developed new anxiety and depressive symptoms that were not present at the beginning of the study; not only had participants' weight changed during the different stages of the study, they also began to experience new issues with dizziness, headaches, decreased need for sleep, hair loss, cold intolerance, and many others. To this day, the Minnesota Starvation Study is considered one of the most critical pieces of psychoeducation in the treatment of eating disorders. Before the experiment, the volunteers were physically and mentally healthy; after the experiment, they developed symptoms similar to those of anorexia, bulimia and binge eating disorder. The study demonstrated the vital and damaging effects of starvation on people's physical, social, behavioural and psychological well-being. consume— to eat or drink something possessed — someone who is possessed is thought to be controlled by an evil spirit binge— an occasion when an activity is done in an extreme way, especially eating, drinking, or spending money Author: @moldavananna Resources: https://psychiatry.duke.edu/blog/starvation-experiment

Не пшикайте, я сам/а можу! Привіт, друзі! Натхненні новини з аграрної сфери — учені дослідили здатність рослин самотужки виробляти азот!🧪🌾 “Ну і що ж тут революційного?” — запитаєте ви. Розберімося разом. Азотні добрива — це азотвмісні речовини, які фермери вносять у ґрунт з метою підвищення врожайності. Вони дають змогу ефективно годувати зростаюче населення світу, але є досить дорогими, часто шкодять екосистемам і вимагають багато енергії для виробництва. Деякі рослини еволюціонували, щоб виробляти власний азот за допомогою бактерій. Власне, нове дослідження і показує, як вони це зробили 16 разів незалежно одна від одної. Здатність до азотфіксації не керується одним генетичним перемикачем, а є складною системою, що вимагає активації кількох генів. Хізер Роуз Кейтс з Музею природної історії Флориди зазначає, що вивчення еволюційного контексту ознак є критичним для покращення культур в аграрній індустрії. Чекаємо з нетерпінням! Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @safieeil Джерела: 1, 2

Чи знали ви, що наш мозок володіє неймовірною здатністю до самовідновлення після травм? 🧠✨ Останні дослідження вчених відкрили новий підхід до лікування травм головного мозку та нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера та Паркінсона. 🔬Нейронні стовбурові клітини - ключ до самовідновлення мозку! Вчені виявили, що ці клітини можуть "перепрограмуватись" та відновлювати пошкоджені ділянки мозку. Це відкриття дає надію на створення нових методів лікування, які можуть значно покращити якість життя мільйонів людей. Як це працює? Нейронні стовбурові клітини здатні перетворюватись на різні типи нейронів, які можуть замінювати пошкоджені клітини мозку. Завдяки цьому процесу мозок отримує шанс на відновлення та регенерацію. Це відкриття є великим кроком вперед у боротьбі з хворобами, які довгий час вважались невиліковними. Уявіть собі світ, де інноваційні технології допомагають людям повернутись до повноцінного життя після важких травм або хвороб. У світі, де пошкоджений мозок може відновлювати свої функції, відкриваються безмежні можливості для розвитку медицини та покращення здоров'я людей. Ми стоїмо на порозі нової ери у медицині, де відновлення мозку стане реальністю, а не фантастикою. 🌍 🎓 Що це означає для нас? Нові дослідження відкривають двері до створення ефективних методів лікування травм головного мозку та нейродегенеративних захворювань. Це може призвести до розробки нових ліків та терапій, які допоможуть людям відновити свої когнітивні функції та покращити якість життя. Конкретні приклади Дослідження, проведене у провідному науково-дослідницькому центрі, показало, що у разі травмування мозку нейронні стовбурові клітини починають активно діяти, спрямовуючи свої зусилля на відновлення ушкоджених ділянок. Це надихає на створення нових методик лікування, які базуються на використанні цих клітин для регенерації мозкових тканин. Інші дослідження демонструють, як застосування нейронних стовбурових клітин може допомогти при лікуванні хвороби Паркінсона. Вчені змогли перепрограмувати стовбурові клітини так, щоб вони замінювали пошкоджені нейрони, які відповідають за вироблення дофаміну, життєво важливого для контролю рухів. Вплив на суспільство Це відкриття має потенціал змінити життя мільйонів людей по всьому світу. Воно може принести надію тим, хто страждає від хвороб, які раніше вважалися невиліковними. Кожен крок до успішного лікування та відновлення мозкових функцій – це величезний прогрес для всього людства. 📢 Діліться своїми думками в коментарях! Які ще наукові відкриття вас вражають? Як ви думаєте, які ще захворювання можна буде вилікувати за допомогою стовбурових клітин? Поділіться своїми історіями та думками – разом ми можемо надихати одне одного та підтримувати у важкі часи.

Привіт, шановні читачі! Сподіваємось, ви чудово проводите час, а ми підготували новий допис #генетикастаті. Цього разу поговоримо про розвиток жіночої статі на гонадному рівні. На 7-му тижні внутрішньоутробного розвитку гонади ще гістологічно не диференційовані, але функціонально вже починає проявлятись різниця: вони починають синтезувати естрадіол. Первинні статеві клітини починають ділитись мітозом, а на 10-му тижні ті, що розташовані найглибше у яєчниках — входять у мейоз. А саме у профазу 1, що вказує на диференціацію яєчників, потім ці процеси зачіпають і зовнішні шари яєчників. Оогонії стають оточені одним шаром гранульозних фолікулярних клітин, вони входять у мейоз, утворюючи ооцити та примордіальні фолікули до 15-16 тижня. А до 23-24 тижнів — Граафів фолікули. До 7 місяця вагітності майже всі мітотичні процеси припиняються, бо овоцити входять у мейоз та зупиняються на стадії диплотени аж до статевого дозрівання та овуляції. Однак далеко не всі овоцити вступають у мейоз: із 6–7 мільйонів фолікулів на 25 тижні, до 7 місяців внутрішньоутробного розвитку зберігається лише 2 мільйони. Більшість ооцитів піддаються апоптозу, а фолікули стають атретичними.  Гранульозні клітини, еквівалентні клітинам Сертолі тестикул, походять з 3 можливих джерел: поверхневого епітелію яєчників, мезонефральних клітин із сусідньої сіточки яєчників та наявних мезенхімальних клітин генітального відростка.  Про Вольфів та Мюллерів канал, а також про подальший розвиток буде описано у наступному дописі. А на цьому бажаємо гарного дня! Джерела: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK279001/ Автор: @euchromatin