PROФАЗА

Команда BioGENext радо запрошує на фінальну лекцію 2025 року освітнього проєкту BioGENext Series! Вона відбудеться 25 листопада о 18:00 у Kyiv School of Economics. Лектор: професор Януш М. Буйніцький (Janusz M. Bujnicki) Керівник Лабораторії біоінформатики та білкової інженерії, Міжнародний інститут молекулярної та клітинної біології у Варшаві (IIMCB), Польща Тема: Structural bioinformatics of RNA folding, interactions, and modifications Мова лекції: англійська Анотація: Молекули рибонуклеїнової кислоти (РНК) є ключовими регуляторами клітинних процесів. Їхня здатність згортатися у специфічні 3D-структури та взаємодіяти з білками, малими молекулами й іонами лежить в основі регуляції генів, каталітичних реакцій та молекулярного розпізнавання. Щоб зрозуміти ці функції, важливо досліджувати не лише статичну будову РНК, а й її динамічну поведінку та вплив хімічних модифікацій, які можуть змінювати згортання та взаємодії. Експериментальні методи визначення структури та динаміки РНК залишаються складними, особливо коли йдеться про гнучкі або частково невпорядковані ділянки. Комп’ютерне моделювання є важливим доповненням, однак його точність і можливості часто обмежені складністю системи та обмеженнями вибірки. У лекції будуть представлені стратегії, що поєднують грубозернисте (coarse-grained) та гібридні моделювання для вивчення згортання РНК, її взаємодій із білками та структурних наслідків хімічних модифікацій. Ці методи розроблені та реалізовані у лабораторії Януша Буйніцького. Разом ці підходи дають змогу ефективно передбачати й аналізувати 3D-структури РНК у різних біологічних контекстах, поєднуючи можливості експериментальних і теоретичних досліджень. Вас чекає інтерактивна жива сесія, де лектор приєднається до нас онлайн, але аудиторія збереться в офлайн-форматі у залі Kyiv School of Economics. І як завжди після лекції запрошуємо кожного з вас залишитися на неформальний нетворкінг із кавою та смаколиками. Вважаємо цю частину чудовою нагодою обговорити ідеї, поділитися враженнями та познайомитися ближче з учасниками спільноти BioGENext. 👉 Реєстрація: https://biogenext-series-season-2-lecture-3-tickets.eventbrite.com З найкращими побажаннями, Команда BioGENext

Dear friends! We invite you to our new seminar "In Vitro Screening Cascade for Novel Drug Development" by the NGO Bioinformatics for Ukraine. 👩‍🏫 Speaker: Diana Alieksieieva — project manager and researcher in drug discovery with five years of experience working in Ukraine and abroad. During the seminar, you will learn about: 🔹 How the Research Funnel works in Drug Discovery and how the stages of in silico, in vitro, and cell-based research are interconnected through examples 🔹 The importance of experimental design and effective communication between biologists and bioinformaticians for project success 🔹 The use of AI, FAIR principles, and automation to optimize research The program includes an interactive discussion and work with data table to enhance communication among specialists from different fields. 📅 Date: November 15 🕕 Time: 12:00 PM (Kyiv time) 💻 Format: Online 🗣 Language: Ukrainian 🔗 Registration: https://forms.gle/HNj1AySFbiaSgjRy5 Don’t miss this chance to explore modern drug development!

Привіт, ми до вас з класною можливістю🫨🥰 📣 Multiomic Signatures of Lifespan Regulation Запрошуємо на наукову лекцію, присвячену сучасним підходам до вивчення молекулярних механізмів регуляції тривалості життя. Йтиметься про те, як поєднання різних типів оміксів — геноміки, транскриптоміки, протеоміки та метаболоміки — дозволяє комплексно досліджувати біологічне старіння, виявляти ключові маркери довголіття та знаходити потенційні шляхи для продовження життя і його якості. 🎙 Спікер події: Олег Лущак — професор біохімії, радник ректора KSE з розвитку науки. Під час лекції обговоримо, як досліджуються процеси старіння на різних рівнях реалізації генетичної інформації — від експресії генів до змін у метаболізмі. Ці знання можуть стати основою для створення інтервенцій, спрямованих на сповільнення старіння та підтримання клітинного здоров’я. 📍 Де: KSE, вул. Миколи Шпака, 3, онлайн 🗓 Коли: 7 листопада, 2025, 15:00 🔗 Попередня реєстрація обов’язкова за посиланням https://forms.gle/Qjn2xtDrP7cdD6Kw8

Страх помилки зупиняє більше ідей, ніж брак знань. У Science Mentoring ми вчимо не боятись спроб, бо саме в них народжується справжній дослідник. Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні. Читай карусель, щоб побачити, чому “щось пішло не так” іноді найкраща фраза у світі досліджень.

Рибосоми це білкові «фабрики» клітин, які присутні в кожному організмі, від бактерії до людини. Проте збірка субодниць рибосом є складним процесом, який недостатньо вивчено. У нещодавній статті в журналі Nature вчені опублікували результати понад 10-річної роботи з вивчення формування рибосом. Вчені використали комплексний підхід, об'єднавши штучний інтелект, молекулярну генетику та електронну мікроскопію. Програма штучного інтелекту AlphaFold змоделювала понад 3500 можливих взаємодій між молекулами, які беруть участь в утворенні рибосом. Це направило дослідників на вивчення цільових білків. Завдяки кріомікроскопії зроблено понад 200 000 знімків молекулярних взаємодій та зібрано 16 3D-моделей етапів формування малою субодиниці рибосом. Протягом 16 етапів дозрівання субодиниці рибосом гелікази Mtr4 та Dhr1. Mtr4 виступає «молекулярним двигуном», розщеплюючи пре-рибосомну РНК і пришвидшуючи процес формування субодиниці. Далі в гру вступає білок Utp14, який передає естафету геліказі Dhr1. Dhr1 розкручує маленьку ядерцеву РНК, що є фінальним кроком дозрівання 40S субодиниці рибосоми. Робота є кропіткою і розкриває фундаментальні аспекти молекулярної біології та дає поштовх новим дослідженням. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1,2,

Чи було життя на Марсі? Це питання не дає спокою вченим, які досліджують червону планету. Дослідники NASA у 2020 році відправили марсохід «Preseverence» для пошуку та збору геологічних порід, які будуть доставлені для детального аналізу на Землю. Нове дослідження з марсохода, яке опубліковане в Nature, зосереджене на одній із долин кратера Джезеро – «Bright Angel». Кратер Джезеро залишився від дельти річки. Після того як марсохід натрапив на цікаві осадові гірські породи, команда науковців за допомогою спеціалізованих рентгенівських приладів спектроскопії провела їх детальний аналіз. Аналіз показав, що знайдені породи більш характерні для озер, оскільки течія річки їх би виносила. Геохімічне дослідження виявило, що породи збагаченні органічним вуглецем, фосфатом та сульфідом заліза. Вчені припускають, що органічний вуглець брав участь в окисно-відновних реакціях, а знайдені сполуки можуть бути продуктами бактеріального метаболізму. Єдиний спосіб підтвердити цю гіпотезу, провести ряд лабораторних досліджень на Землі. Виявлені знахідки є перспективними для подальших досліджень щодо поширення життя поза нашою планетою. Копірайтерка:@r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1, 2,

Привіт-привіт, з вами рубрика #генетикастаті! І сьогодні ми нарешті завершимо огляд психологічних аспектів статі, описавши психосексуальний розвиток людини. Далі буде допис, де ми знову повернемось до певного порушення, яке викликане проблемою збігу якогось критерію визначення статі із іншими (і цю проблему ми згадували часто у описах певних порушень чи особливостей). Розвиток цього процесу починається ще із раннього віку, коли немовля починає досліджувати свої геніталії, а трохи старші діти мають схильність до мастурбації. Хоча, можливо, діти не бачать суттєвої різниці між цим процесом та просто чуханням інших ділянок тіла, поки не отримають певної реакції батьків за перше (нерідко негативної). Діти у ранньому віці починають розуміти, у чому різниця між хлопчиками та дівчатами, а також проявляється гендерна ідентичність. Діти вже є збудливими, але природа цього явища відрізняється від збудливості у дорослих. Відомо, що у віці 6-10 років надниркові залози починають активніше виділяти гормони, через що сексуальне бажання з’являється саме на початку статевого дозрівання (тобто коло 10 років), а якщо точніше, то зазнають поступового розвитку під дією внаслідок поступового переплетення біологічних, соціальних та психологічних переходів, що відбуваються в умовах змінних соціальних контекстів (хоча багато деталей щодо важливості різних чинників у різному віці є ще не вивченими через чутливість теми). До підліткового віку, як було сказано, з’являється сексуальне бажання, а із настанням пубертату воно посилюється під дією гонадних та нейроендокринних змін, які перетворюють дитячий організм у дорослий. У дівчат початком пубертату зазвичай вважають появу менструацій, а у хлопчиків – появу полюцій (еякуляції вві сні), причому у розвинутих країнах спостерігається тенденція, що діти вступають у статеве дозрівання раніше, ніж попередні покоління. У обох статей на самому початку статевого дозрівання прискорюється зростання, а також починає рости лобкове волосся та під пахвами. Також саме у цьому віці вже підліток може визначитись, хто її більше приваблює (тобто яка сексуальна орієнтація). Чимало досліджень вказують на те, що дійсно, у підлітків спостерігається дещо вищий сексуальний потяг, ніж у дорослих, що може бути пояснено тим, що перші мають менш розвинуту префронтальну кору, яка відповідає за зваженність рішень, що відрізняє підлітка від дорослої людини, яка може оцінювати ризики, контролювати свою поведінку та дати усвідомлену згоду чи відмову у сексуальному контакті. І саме тому сексуальні контакти між дорослою людиною та неповнолітніми несуть шкоду психічному здоров’ю останнім, тобто учасники процесу мають бути на однаковому рівні розвитку. У наступному дописі ми опишемо явище, яке було б логічно описати якраз зараз (або навпаки: у найперших дописах цієї рубрики). Тому сподіваємось, вам допис сподобався, а ми бажаємо гарного дня! Автор: @euchromatin Дизайнер: @ukaralius Джерела: 1

У них різні інструменти, але спільна мета — зрозуміти, як влаштований світ. Історія, яку вони розслідують, починається з одного питання: “Чому?” Гортай — і побачиш, як наука звучить у ритмі справжнього детективу. Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.

Від імені компанії "Ензим", запрошуємо вас реєструватися на шості Біотех Студії! Enzym Group – українська біотехнологічна компанія з понад 30-річним досвідом на ринку, що постійно інвестує у науку та розвиток інновацій. Не пропустіть свій шанс! Кількість учасників обмежена. Учасники зможуть зануритися у роботу R&D-центру компанії і прокачати знання та практичні навички у сучасній лабораторії з реальними розробками. За 6 років участь у програмі взяли понад 70 студентів з різних університетів. Четверо з них вже працюють у нашій команді. Для участі необхідно пройти лише декілька кроків: 1. До 20 жовтня реєструйтеся тут 👉 https://forms.office.com/pages/responsepage.aspx?id=ldDxLCU0Z0-hR4B5ftIpDdMa30G4mylMuoiZa77guZlUOVFEMzJTS0IxVUJENTVWUzlLQUlKRDhDNi4u&route=shorturl&fbclid=IwY2xjawNZi2JleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFMWkZQR3N1NklDbUs3b3llAR6z1lRDN_SgU-36e4DqkTzlhl0S6NhEDH9rtdc0VT0nBDgEwaD-Udjoe2IvYQ_aem_tZU3YNvGeicgeM08DUgYRA 2. Пройдіть співбесіду 21-24 жовтня. 3. Ставайте новим учасником студій! Участь у студіях є повністю БЕЗКОШТОВНОЮ! Навчання буде проходити у м. Львів протягом 13-16 листопада на виробничих потужностях компанії "Ензим", а також у лабораторії "Експлоджен". В першу чергу будуть розглядатися заявки студентів 4-5 курсів біотехнологічних або суміжних спеціальностей. Для учасників з інших міст є можливість безкоштовного поселення, а також всі учасники будуть забезпечені обідами.

Дослідники з лабораторії Колд-Спрінг-Харбор створили атлас експресії генів стовбурових клітин рослин, які пов'язані із врожайністю та продуктивністю. Стовбурові клітини пагонів дають початок всім рослинним органам, тому розуміння їх генетичних особливостей є важливим для створення нових сортів. Дослідники обрали два види рослин: арабідопсис та кукурудзу. Щоб проаналізувати експресію генів в стовбурових клітинах пагонів вчені використали технологію РНК-секвенування окремих клітин. Кропітка робота над отриманням стовбурових клітин дала свої плоди. Так вчені дослідили експресії таких ключових генів як CLAVATA3 та WUSCHEL, які регулюють ріст та диференціацію клітин. Крім того, завдяки порівнянню двох видів рослин вченим вдалося виявити ще інші гени, які контролюють розвиток стовбурових клітин. Найважливіше ‑ встановлено взаємозв'язок між активністю певних генів з розмірами рослин та продуктивністю рослин. Атлас експресії генів може допомогти створити більш продуктивні сорти рослин. Ці фундаментальні знання є основою для подальшого цілеспрямованого маніпулювання генами рослин. Копірайтерка: : @r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1, 2

Ми - команда Київського молодіжного центру, і з радістю запрошуємо вас на захід «Лідерський код», який відбудеться 17 жовтня в aWARe Zone. Разом досліджуватимемо, що формує справжнього лідера, як віднайти власний внутрішній код і застосовувати його в житті. Це чудова нагода надихнутись та поділитись власним баченням лідерства. Будемо вдячні, якщо ви допоможете поширити інформацію 🌿 👉🏻 Медіапакет для зручності:https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1oe7598mm1XqAsLHDvTl2lt1ThoeArsRZ

Кожна наша клітина містить у собі копію своєрідної “книги життя”, записану чотирма літерами у сорока шести розділах. У ній уся інструкція: як рости, ділитися, працювати на благо організму. А що якщо у тексті помилки? Чи можливо їх виправити так само, як коректор редагує книгу? Копірайтерка: @Lady_DNA Дизайнерка: @ukaralius Джерела: 1, 2,

Цими вихідними молодіжна громадська організація "UkrTeenScience" взяла участь у фестивалі «Арсенал ідей 2025» в Мистецькому арсеналі! Ми підготували для учасників одразу кілька активностей: 🔬 презентацію мінікурсу «Основи наукового методу» у рамках програми Science Mentoring, де підлітки могли відчути себе молодими науковцями; 🤝 розмову «Молодіжне лідерство: хайпувати чи діяти?» із заступницею голови правління UkrTeenScience Владиславою Мешко. Це були дні, наповнені цікавими відкриттями, натхненням та новими знайомствами. Ми раді, що змогли долучитися до такого масштабного простору можливостей і ще раз переконалися: молодь — рушій змін! Дякуємо організаторам фестивалю за запрошення та всім учасникам за активність!🥰🔬 Цього року програма Science Mentoring реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.

Сьогодні поговоримо про ракові гени та сигнальні шляхи, які відіграють ключову роль у розвитку пухлин. У нормі клітини нашого організму постійно отримують сигнали – як зовнішні (від сусідніх клітин чи гормонів), так і внутрішні (власні механізми контролю). Ці сигнали регулюють їхній поділ, ріст і навіть загибель, якщо клітина пошкоджена. Однак у разі порушення сигнальних шляхів пухлинні клітини набувають небезпечних властивостей: Незалежність від ростових сигналів – клітина починає ділитися без жодних «наказів» ззовні. Нечутливість до антипроліферативних сигналів – вона ігнорує гальмівні механізми, що зазвичай обмежують поділ клітин. Опір апоптозу – клітина не реагує на «сигнали самознищення» (апоптоз), які мали б ліквідувати небезпечні зміни. Імунна мімікрія – клітина навчається «маскуватися» під нормальні, щоб уникати атаки імунної системи. 💡 Важливо: у кожної людини неодноразово виникають клітинні збої, які потенційно могли б призвести до онкології. Але завдяки ефективній роботі імунної системи та механізмам контролю, більшість таких клітин знищуються ще на ранніх етапах. Проблема виникає лише тоді, коли клітина обходить усі захисні бар’єри. 🧬 Спадкові та спорадичні пухлини Лише близько 5% пухлин мають спадкову природу, коли мутації передаються у родині (наприклад, ретинобластома — пухлина ока в дітей, спричинена мутацією або делецією гена RB1). У понад 80% випадків рак виникає як спорадична пухлина – тобто внаслідок випадкових мутацій упродовж життя, без спадкової схильності. 🏆 Нобелівська премія за дослідження клітинного циклу У 2001 році Ліленд Гартвелл, Пол Нерс та Тимоті Гант отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за дослідження механізмів клітинного циклу. 🔹 Вони довели, що навіть у дріжджів (одноклітинних грибів) є ті ж самі механізми контролю поділу, що й у клітин людини. 🔹 Відкриття ключових генів, які регулюють перехід клітини з однієї фази циклу в іншу, стало основою для розуміння, як і чому виникають збої у пухлинних клітинах. 🔹 Це дало науці інструменти для створення нових методів діагностики та таргетної терапії онкології. ✅ Таким чином, онкогенетика показує, що рак — це не випадковість, а результат складних порушень у клітинних сигнальних шляхах. І хоча більшість «збоїв» наш організм долає самостійно, іноді клітини навчаються обманювати систему. Саме тому дослідження цих процесів мають величезне значення для медицини майбутнього. Копірайтерка: @Anastasia_Gold1 Дизайнерка: @cerulean_sun

Вчені припускають, що така відома молекула як лактат має ще одну важливу функцію — захист від оксидативного стресу. Лактат або молочна кислота продукт анаеробного обміну. Саме лактат утворюється в м'язах під час анаеробних вправ і викликає біль. Водночас нова гіпотеза стверджує, що молекула лактату разом із залізом утворює щит проти активних форм кисню. Одним з прикладів виступає перекис водню, який утворюється в ряді біохімічних реакцій і в невеликих концентраціях діє як сигнальна молекула. Проте у великих концентраціях перекис водню можуть пошкоджувати ДНК або білки. Для запобігання цього в клітинах є ферменти, які розщеплюють перекис водню, але вони не можуть справитися з великою кількістю пероксиду водню. Якщо клітини не справляються з оксидативним стресом, то вони відмирають. В цьому випадку, згідно з гіпотезою, лактат у з'єднанні із залізом приходить на допомогу і знешкоджує перекис водню. В кінці лактат перетворюється на піруват, який використовується в енергетичному обміні. Якщо ця гіпотеза підтвердиться, то відкриються нові горизонти для терапії раку, нейродегенеративних захворювань та аутоімунних захворювань. Копірайтерка: @r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1, 2