53 бригада ім. Володимира Мономаха

Слов’янський напрямок: Противник активно працює артилерією по Кривій Луці і накриває лісові масиви північніше Рай-Олександрівки скидами. Відбувається робота по вибиванню укриттів і зачистці зеленки перед можливими рухами. По «Рубікону» — на цій ділянці їх не фіксували, але працюють інші підрозділи і основний акцент у них — удари по тилу та логістиці, це спроба задушити забезпечення. По Озерному ситуація мутна, був показовий вкид з боку противника де вони типу продемонстрували свої ганчірки північно-східніше та північно-західніше але факт цього закріплення поки не підтверджений, тут потрібно чекати чіткої візуалки їхніх позицій.

Краматорсько-Слов’янська агломерація: Ворог працює системно з прицілом на розхитування логістики й переднього краю. По трасі на Слов’янськ, у секторі південніше та західніше Юрківки фіксується активна робота противника. Вони цілеспрямовано вибивають вузли управління дронами. За наявними кадрами видно, що накривали ПУ БПЛА, які стояли з порушенням маскування й розосередження. Як результат швидке виявлення і пряме артилерійське ураження без затримки. Тут противник проглядає картинку і реагує без затримки. Північно-західний відрізок, дорога на Рай-Олександрівку стає зоною підвищеного ризику. Ворог перейшов до тактики гачків, залишає дроні-приманки на маршрутах, провокує підхід техніки або евакуації, після чого відпрацьовує по цілях. Їх задача-перізати підвезення, зірвати ротації і посадити підрозділи в ізоляцію. Це вже відбувається поступовий контроль над логістичними артеріями. Південніше Піскунівки спостерігається активна робота ворожої артилерії. Пробують бити по скупченню і передбачуваним районам розгортання. Ціль — підрізати живу силу, продавити піхоту і дронові екіпажі на першій і другій лініях. Вони готують поле, щоб наші підрозділи втрачали темп і не могли нормально тримати щільність оборони.

Ворог просунувся поблизу Покровська та Мирнограда.

Краматорськ/Слов’янська агломерація: На цьому напрямку відчутно, як противник підкручує темп, тиск росте і робиться ставка на масове застосування БПЛА. Все частіше в небі з’являються «Молнія-2», якими вони намагаються перенавантажити нашу ППО і дістати тилові та прифронтові точки. Але наші розрахунки не сплять, більшість цих цілей гасять не даючи їм реалізувати свій потенціал. Паралельно ворог лізе FPV-дронами по Малинівці, що за каналом. Це вже не випадкові удари, вони прощупують логістику і підходи, намагаючись вибити контроль над переправами та ускладнити маневр нашим підрозділам. Південніше Рай-Олександрівки ситуація теж напружується, артилерія противника системно накриває район. По динаміці видно-це може бути не просто вогневий тиск, а підготовка ґрунту під подальші дії. Вони розхитують оборону, шукають слабкі місця, щоб у потрібний момент спробувати продавити лінію. Тут ще немає чіткого наступу, але прогрів іде серйозний. У районі Калеників фіксується більш структурована історія, противник уже не просто заходить, а укріплюється. Бетонні ДОТи, робота на східному фланзі, регулярні ураження — все це говорить про те, що його вони тримають і поступово насичують живою силою та засобами. Фактично формують опорний вузол, від якого можуть далі розгортати наступ або тримати фланговий контроль. Південніше Ямполя ворог пробує рухатися малими групами але там їх жорстко викурюють наші бійці з ЗАК, скиди працюють точно не даючи їм закопатися чи накопичитися. Буд-який рух швидко фіксується і знищується. Н.п. Озерне окрема гаряча точка, по ньому щільно працює ворожа артилерія і видно, що бажання противника дотиснути цей район. Вони намагаються стерти позиції в нуль і вибити нас із ключових точок. Попри цей пресинг, наші воїни тримаються і не дають їм закріпитися.

Ворог просунувся поблизу Мирного.

Краматорсько/Слов’янська агломерація: По цій ділянці противник, схоже, повернув контроль над Миньківкою і одразу почав розширювати зону впливу, зафіксоване просування на південний захід від Новомаркового. Далі вони намагатимуться зробити закріплення вздовж каналу Сіверський Донець–Донбас як природного рубежу і опори для подальшого тиску. Саме тому на захід і північний захід від Миньківки йдуть штурмові дії, ворог пробує перехопити ініціативу і вибудувати суцільну лінію контролю. По Никифорівці бої продовжуються, наші підрозділи там ще тримаються, що підтверджується візуально. Противник працює ударами південніше центру, намагаючись розрізати оборону і вибити нас із вузлових позицій. Бій за цей населений пункт не завершений, йде боротьба за утримання і контроль, без чіткої переваги на даний момент. У районі Рай-Олександрівки фіксується взаємна активність. Наші сили працюють по східній околиці, вибиваючи ворога і не даючи йому спокійно закріпитися. У відповідь противник рухається з боку Калеників по балці, додатково підключається артилерія і навіть танк, що говорить про підвищений пріоритет цієї ділянки.

Краматорсько/Слов’янська агломерація: На ділянці південніше Міньківки противник продавився вперед і вибив наш опорний пункт в одній із посадок. Зараз вони не рвуться одразу далі, а діють по класиці — закріплюються на зайнятому, підтягуючи сили і вирівнюючи лінію. Основний їхній вектор — рух вздовж каналу Сіверський-Донець Донбас через суміжні посадки. Це дає їм природний коридор для просування: укриття, маскування і можливість поступово розширювати контроль без різких ривків. Якщо їх не збивати з темпу, вони будуть перегризати цю лісосмугову смугу далі, нарощуючи плацдарм. На Слов’янському напрямку наші підрозділи працюють жорстко і точково. 54-та бригада разом із РУБАК «Залізна Кара» показали результат — це означає, що ворога не просто стримують, а вибивають у критичних точках. При підтримці артилерії відпрацьовано північніше Різниківки, а також по східних і північно-східних підходах, противнику там не дають спокійно накопичуватись і розгортатися. Також підбиття БМП показник того, що їхні спроби підтягнути техніку під вогневим контролем зриваються завчасно. Водночас ворог відповідає важкими засобами, північніше Озерного зафіксовано застосування ТОС — це спроба випалити позиції і деморалізувати оборону через термобаричний тиск. У районі Ямполя противник б’є «Молніями-2» по наших позиціях південніше, намагаючись вибити нас з рубежів і розчистити собі простір. Але ключове наші сили там залишаються, тобто повного витіснення не відбулося.

Краматорсько-Слов’янська агломерація: Противник тисне по району Міньківки, зокрема по лісу — це спроба вибити наше західне плече і послабити оборону в глибині. Також є просування вздовж траси до каналу Сіверський-Донець Донбас, поки що невелика сіра зона але напрямок чутливий, бо це потенційний коридор для подальшого розвитку наступу у бік Слов'янська.

Ворог просунувся у Родинському та Червоному Лимані.

Слов’янський напрямок: У Калениках противник вже світиться відкрито, фіксується присутність у східній частині, плюс інформаційно-психологічний тиск: розкидання листівок із закликами до здачі в полон. Це ознака того, що вони пробують працювати не лише вогнем, а й морально. По Кривій Луці та Озерному триває щільна робота артилерії, позиції наших воїнів під постійним накриттям, ворог намагається вибити оборону через виснаження.

Ворог просунувся поблизу Новодмитрівки та Степка.

Слов’янський напрямок: Противник методично працює артилерією південніше Кривої Луки, паралельно накриває захід Озерного. Завдання стоїть розхитати ділянку і не дати нам накопичити сили. Це класична підготовка ґрунту під подальші рухи.

Слов’янський / Лиманський напрямок: Противник намагається грати через фланги, в районі Кривої Луки фіксується обхід з півдня — вони розширюють зону проникнення, намацують слабкі місця і поступово вгризаються в сіру зону. Їхня логіка проста: зайняти балки та лісисті ділянки, бо це природні укриття. Там можна тихо накопичити піхоту, розтягнути сили і вже звідти розгортати штурмові порядки. Паралельно ворог активно веде розвідку, відслідковують наші пункти управління БПЛА, палять позиції через рух і сигнатури, після чого одразу прилітає ураження по прихованих бліндажах. Акцент зміщений на ніч–працюють дронами в темряві, коли складніше виявити, і цілеспрямовано полюють по логістиці та замаскованих засобах ураження. Тобто намагаються не просто давити, а осліпити і обрізати забезпечення. На Лиманському рубежі ситуація більш контрольована, але напружена. Східна частина Масляківки–сіра зона без стабільного контролю. Противник періодично заскакує туди малими групами, але наші підрозділи оперативно реагують і знищують ці заходи, не даючи закріпитися. Є і позитивна динаміка: на північно-східних околицях ворога вдалося відтиснути приблизно на 2.8 км. З окремих посадок їх вибили аж до балки — фактично викинули з проміжних укриттів, що ускладнює їм повторне накопичення. Але у відповідь противник не відходить мовчки — накриває наші позиції, зокрема застосовує запалювальні боєприпаси, намагаючись випалити укриття і деморалізувати оборону.

Ворог просунувся поблизу Миропільського, Мар'їного та Новодмитрівки.

Ворог окупував Мирне.

Слов’янський напрямок: На відрізку Федорівки Другої ситуація напружена і нестабільна, наші групи намагаються зайти у північну частину населеного пункту, але противник щільно тримає сектор під контролем. Працює артилерія і постійно висить небо — дрони не дають спокійно закріпитися. Будь-який рух швидко фіксується, тому зайти з наскоку і втриматися з першого разу не виходить, противник одразу накриває. В районі Рай-Олександрівці та південно-західніше Калеників ситуація не легша. Ворог методично обробляє ділянки важкою артилерією, б’є не хаотично, а по укриттях і маршрутах пересування. Видно, що працює з розвідданими — дрони ведуть корекцію, контролюють підходи і намагаються зривати будь-яку нашу активність ще на етапі руху. Райгородок і Миколаївка — окрема зона ризику, тут противник зробив акцент на логістиці. Працюють як оптоволоконні дрони, так і звичайні FPV, основна ціль– транспорт і все, що рухається. Крім того, під постійним наглядом пускові точки наших БПЛА, ворог намагається вираховувати і вибивати їх. Цей відрізок у них під щільним контролем, фактично прострілюється по всіх ключових напрямках.

Ворог просунувся поблизу Петропавлівки та Ступочок.

Ворог просунувся поблизу Рясного.

Краматорсько-Слов’янська агломерація: Противник провів вирівнювання лінії і закрив виступ на південний захід від району Бондарне–Хромівка, тим самим зменшивши ризики флангових ударів по своїх підрозділах. Після цього переключився на розширення тиску: активні атаки тривають у напрямках на північний захід і північ від Голубівки. Зараз вони пробують продавити фронт не в лоб, а розхитати його по суміжних ділянках і знайти слабке місце для подальшого заходу. З нашого боку триває робота на повернення контролю, наші бійці намагаються просочитися в Міньківку, щоб вибити противника і повністю закрити населений пункт за собою. Там ситуація динамічна, контакт щільний, позиції можуть змінюватися локально. По Слов’янському напрямку ситуація напружена, є ознаки, що противник дотиснув Різниківку та Каленики, але це потребує додаткового підтвердження — картина може змінюватися буквально в процесі боїв. Водночас наші сили провели результативні дії, відбили значну частину Озерного і просунулися до південної частини Ямполя. Це важливий момент, вихід на ці рубежі дозволяє підтягувати резерви і формувати більш стійку лінію оборони з перспективою подальших дій. Окремо варто звернути увагу на лісисту зону західніше Діброви, там противник діє дрібними групами, просочується в глибину і намагається розтягнути сіру зону аж до району Старого Каравану та Брусівки. Це типова тактика розповзання: без чіткої лінії фронту, проте з постійною присутністю і тиском, щоб розбалансувати оборону і змусити нас тримати ширший фронт.

Слов’янський напрямок: Противник на цьому відрізку переходить до більш динамічної тактики, активно задіює мотоштурми. Це швидкі, ризиковані заходи малими групами, розраховані на прорив або просочування в сіру зону. Основна ціль — вийти в район балки південно-східніше Кривої Луки. Це тактична точка, яка дає укриття і можливість закріпитися для подальшого розгортання. Паралельно противник не відпускає тиск на Рай-Олександрівку. Тут ставка робиться не стільки на прорив, скільки на виснаження: постійні скиди з БПЛА, робота FPV-дронів, полювання по позиціях і логістиці. Ворог намагається тримати наших бійців у напрузі, не даючи підняти голову і перегрупуватися. Загалом противник шукає слабкі місця через швидкі наскоки і одночасно давить дронами, щоб розхитати оборону. Але на даний момент просування йому не дається: штурмові групи вибиваються, контроль над ділянками утримується. Лінія стоїть, хоча тиск постійний і системний.