Історії українських козаків.

Тисни на середину ↘️👇🏿👇🏿👇🏿👇🏿👇🏿👇🏿👇🏿👇🏿👇🏿↙️ 👉🏿↘️👇🏾👇🏾👇🏾👇🏾👇🏾👇🏾👇🏾↙️👈🏿 👉🏿👉🏾↘️👇🏽👇🏽👇🏽👇🏽👇🏽↙️👈🏾👈🏿 👉🏿👉🏾👉🏽↘️👇🏼👇🏼👇🏼↙️👈🏽👈🏾👈🏿 👉🏿👉🏾👉🏽👉🏼↘️👇🏻↙️👈🏼👈🏽👈🏾👈🏿 👉🏿👉🏾👉🏽👉🏼👉🏻🛑👈🏻👈🏼👈🏽👈🏾👈🏿 👉🏿👉🏾👉🏽👉🏼↗️👆🏻↖️👈🏼👈🏽👈🏾👈🏿 👉🏿👉🏾👉🏽↗️👆🏼👆🏼👆🏼↖️👈🏽👈🏾👈🏿 👉🏿👉🏾↗️👆🏽👆🏽👆🏽👆🏽👆🏽↖️👈🏾👈🏿 👉🏿↗️👆🏾👆🏾👆🏾👆🏾👆🏾👆🏾👆🏾↖️👈🏿 ↗️👆🏿👆🏿👆🏿👆🏿👆🏿👆🏿👆🏿👆🏿👆🏿↖️

Попри потужні укріплення та стратегічне значення, фортеця Кодак не змогла повністю виконати свою функцію. Вже у рік її побудови, в серпні 1635 року, козацький загін під проводом Івана Сулими здійснив успішний напад на фортецю, зруйнувавши її частини та вирізавши гарнізон. Це показало, що навіть добре укріплені споруди не можуть гарантувати повного контролю над козацькими землями. Згодом фортеця була відновлена та продовжувала виконувати свої оборонні функції аж до середини XVII століття, коли вона стала ареною для численних конфліктів під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Її значення зберігалося до 1648 року, коли козацькі війська під проводом Хмельницького оточили та захопили фортецю після перемог у битвах під Жовтими Водами та Корсунем. Таким чином, фортеця Кодак відігравала важливу роль у військово-політичних подіях на українських землях у першій половині XVII століття. Вона стала символом боротьби за контроль над стратегічно важливим регіоном та підтвердила незламний дух козацтва в його прагненні до свободи та незалежності. Поділися постом та не забуть про👍

Історія фортеці Кодак.🏰🔥💪⚔️ Фортеця Кодак, розташована на правому березі Дніпра поблизу сучасного міста Дніпро, була збудована у 1635 році за наказом польського короля Владислава IV. Метою побудови фортеці було зміцнення польської влади на південних рубежах Речі Посполитої та контроль над козаками, які мали значний вплив у цьому регіоні. Кодак також мав стримувати кримських татар, які регулярно здійснювали набіги на українські землі. Архітектором фортеці був французький інженер і військовий архітектор Гійом Левассер де Боплан, відомий своїми роботами з укріплення багатьох міст і фортець у Речі Посполитій. Боплан був запрошений королем Владиславом IV спеціально для проектування та керівництва будівництвом фортеці. Його досвід і знання у військовій інженерії забезпечили високий рівень захищеності Кодаку. Будівництво фортеці фінансувалося з державного бюджету Речі Посполитої. Виділення коштів було значним, адже споруда мала бути не лише оборонною, але й символом польської присутності та влади на цих територіях. Кодак був стратегічно розташований на торговому та військовому шляху, що проходив уздовж Дніпра, і контролював важливий переправний пункт. Фортеця мала форму прямокутника з потужними земляними валами та дерев'яними бастіонами. Вона була оснащена артилерією та мала добре укріплені ворота. У центрі фортеці знаходилися житлові будинки, склади боєприпасів і продовольства, а також інші необхідні для гарнізону будівлі. Глибокий рів, наповнений водою, оточував укріплення, що додатково ускладнювало доступ до фортеці ворогу. Основною функцією фортеці Кодак було обмеження пересувань козаків і контроль над їхніми діями. Козаки часто здійснювали набіги на турецькі та татарські землі, що викликало невдоволення і конфлікти з польською владою. Фортеця мала стати бар'єром на шляху їхніх експедицій, а також базою для польських військових операцій проти непокірних козаків. Поділися постом та не забуть про👍 👇👇👇

Все частіше з'являються кадри зі знищенням російських танків-черепах, а отже українські воїни навчилися успішніше протистояти їм і боротися, використовуючи нові засоби поразки. На цьому відео по панцерообразному "сараю" на Лиманському напрямі чудово відпрацювали бійці 2-го батальйону бригади "Рубіж" Національної гвардії. Що відчуває екіпаж такого "монстра", по суті, пересуваючись у братській могилі, можна тільки здогадуватися. Поділися постом та не забуть про👍

Облога фортеці Кодак в 1648 році.🔥💪⚔️🏰 У 1648 році, після перемоги в Корсунській битві над польськими військами, Богдан Хмельницький почав облогу фортеці Кодак. Фортеця Кодак, розташована на Дніпрі, була стратегічно важливим пунктом, що контролював шлях до Запорозької Січі та інших південних територій. У фортеці знаходився польський гарнізон чисельністю близько 1000 чоловік, до складу якого входили деякі з найбільш досвідчених та знаменитих військових Речі Посполитої, таких як комендант фортеці полковник Гродзіцький, а також інші відомі офіцери. Фортеця Кодак була добре укріпленою, з потужними стінами та добре організованою обороною. Вона мала значний запас боєприпасів та продовольства, що дозволяло гарнізону готуватися до тривалої оборони. Проте, незважаючи на це, козацькі війська під проводом Хмельницького продемонстрували відмінну тактику та стратегічне планування. Облога тривала кілька днів, під час яких козаки активно обстрілювали фортецю з артилерії та намагалися підкопами зруйнувати її стіни. Польський гарнізон чинив запеклий опір, але зрештою, 1 жовтня 1648 року, розуміючи безнадійність свого становища та бажаючи уникнути масових жертв, поляки капітулювали перед козаками. Хмельницький дозволив частині гарнізону покинути фортецю зі зброєю та особистими речами, демонструючи таким чином повагу до військової доблесті своїх супротивників. Захоплення фортеці Кодак стало ще одним вагомим досягненням у військовій кампанії Богдана Хмельницького. Це посилало сигнал про рішучість та силу козацького війська, зміцнило його контроль над стратегічними територіями та сприяло піднесенню бойового духу козаків та населення України. Фортеця Кодак, що була символом польської влади на українських землях, перейшла до рук козаків, ставши важливим пунктом у їхній боротьбі за свободу та незалежність. Поділися постом та не забуть про👍

Іван Сірко – козак характерник. Є така легенда про кошового отамана Івана Сірка. Він прожив 210 років — тричі по 70. Коли приходив час смерті, отаман кликав свого джуру (слугу) і давав йому три пляшки з настоями трав. Після смерті отамана, той закопував його тіло. Третього дня джура розгрібав землю й окроплював тіло отамана настоєм із першої пляшки — Сірко починав дихати. Після настою з другої пляшки у Сірка відкривалися очі, а після третього кроплення отаман починав рухатися та розмовляти. Коли смерть прийшла за Іваном втретє, він наказав себе спалити та розвіяти попіл за вітром. Але перед тим — відрубати йому руку та носити її у походи козацького війська сім років і лише потім покласти в могилу. Поділися постом та не забуть про👍

Його жахались вороги.🔥⚔️🐎 Як був кошовим Сірко, то татарва жахалась його, як те гайвороння... Було, тікають, кляті,— і коні погублять. А запорожцям того й треба: займуть табун, та й гайда через Дніпро... Після смерті Сірка запорожців, кажуть, довго боялись ляхи і бусурмани. Б’ються, було, козаки і праву руку його поперед війська везуть: де рука, там і удача. Кажуть, у Сірка на хресті був напис: «Хто буде сім років проти Великодня виносить по три заполи землі на мою могилу, той буде мати таку силу, як я, і буде знати стільки, як і я». Покійний дід Михайло Нелипа розказував, що, як носив землю проти Великодня, то йому спершу показалось, мов щось гуде; вдруге — зібралось стільки війська Запорозького, що аж земля стогне; втретє — барабани б’ють, з гармат палять, козацькі шапки червоніють, як мак... Він злякався, кинув носить землю і подався в хату. Носив землю проти Великодня і. старий капулівський дід Матрапас (Димниченко), так і той казав, що страшно. — Що стану,— каже, — п’ястись на могилу, то воно тебе так і штовхає назад... Раз,— каже, — упав навзнач та й язика прикусив... З того часу і зарікся ходить на могилу. Поділися постом та не забуть про👍

Солдат Микита Белименко поліг 14 квітня 2022 року під час оборони Маріуполя. Йому було 22 роки. Микита – киянин. Підлітком він разом із молодшим братом стали сиротами, втративши обох батьків. Спочатку жили у дядька, а потім їхнім опікуном стала хрещена. Відтоді жили у місті Бориспіль. Микита навчався в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, який так і не встиг закінчити. Його вабила військова служба, тож у 2020 році він підписав контракт із Окремим загоном спецпризначення НГУ «Азов». «Микита – найдобріша людина, безстрашний воїн і гідний приклад для свого молодшого брата Іллі», – зазначила його хрещена Тетяна Дзей. Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У Микити залишилися брат, хрещена, друзі та побратими. Наш канал разом із платформою Меморіал вшановує пам’ять загиблих українців. Поділися постом та не забуть про👍