4 139
مشترکین
+1124 ساعت
+847 روز
+18330 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
هیچ دادهای
مشکلی وجود دارد؟ لطفاً صفحه را تازه کنید یا با مدیر پشتیبانی ما تماس بگیرید.
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
ژوئیه '26
ژوئیه '26
+246
در 11 کانالها
ژوئن '26
+15
در 2 کانالها
Get PRO
مه '26
+58
در 5 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+78
در 11 کانالها
Get PRO
مارس '26
+95
در 11 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+99
در 11 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+120
در 12 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+115
در 11 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+401
در 19 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+266
در 8 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+52
در 6 کانالها
Get PRO
اوت '25
+43
در 4 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+55
در 10 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+39
در 4 کانالها
Get PRO
مه '25
+29
در 3 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+7
در 1 کانالها
Get PRO
مارس '25
+47
در 7 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+30
در 4 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+130
در 4 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+651
در 39 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+322
در 6 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+84
در 5 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+139
در 3 کانالها
Get PRO
اوت '24
+86
در 2 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+20
در 3 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+41
در 1 کانالها
Get PRO
مه '24
+324
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+586
در 5 کانالها
Get PRO
مارس '24
+14
در 1 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+89
در 6 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+14
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+44
در 7 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+7
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+14
در 1 کانالها
Get PRO
سپتامبر '23
+8
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '23
+16
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '23
+12
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '23
+22
در 0 کانالها
Get PRO
مه '23
+66
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '23
+26
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '23
+9
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '23
+10
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '23
+26
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '22
+29
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '22
+123
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '22
+1 722
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 31 ژوئیه | +1 | |||
| 30 ژوئیه | +13 | |||
| 29 ژوئیه | +53 | |||
| 28 ژوئیه | +16 | |||
| 27 ژوئیه | +1 | |||
| 26 ژوئیه | 0 | |||
| 25 ژوئیه | +9 | |||
| 24 ژوئیه | +2 | |||
| 23 ژوئیه | +2 | |||
| 22 ژوئیه | 0 | |||
| 21 ژوئیه | +5 | |||
| 20 ژوئیه | +12 | |||
| 19 ژوئیه | +7 | |||
| 18 ژوئیه | +27 | |||
| 17 ژوئیه | +84 | |||
| 16 ژوئیه | +3 | |||
| 15 ژوئیه | +4 | |||
| 14 ژوئیه | 0 | |||
| 13 ژوئیه | 0 | |||
| 12 ژوئیه | 0 | |||
| 11 ژوئیه | 0 | |||
| 10 ژوئیه | +1 | |||
| 09 ژوئیه | +2 | |||
| 08 ژوئیه | 0 | |||
| 07 ژوئیه | +1 | |||
| 06 ژوئیه | +2 | |||
| 05 ژوئیه | 0 | |||
| 04 ژوئیه | 0 | |||
| 03 ژوئیه | +1 | |||
| 02 ژوئیه | 0 | |||
| 01 ژوئیه | 0 |
پستهای کانال
Паралельно з німецькою кампанією на Заході, свій власний "Кайзершлахт" в Італії здійснила Австро-Угорщина, яку так само штовхали на генеральну битву голод та політичний відчай. Але реалізація цього наступу виявилась ускладненою деякими неочевидними внутрішніми обставинами в австро-угорській армії.
Детальніше - в другій статті заключного циклу про "Кайзершлахт".
Голодний наступ
#ПСВ #статті #історія
| 2 | 27 травня 1918 року, після більше ніж місяця оперативної паузи, німецька армія несподіваним та руйнівним ударом прорвала французький фронт під Chemin des Dames. Французька армія на напрямку була розбита і німецькі дивізії вперше за всю кампанію по-справжньому вийшли на оперативний простір. Всі жертви, які принесла Франція за чотири роки війни, здавались даремними - німецька армія знову опинилась на рубежах, на яких була в 1914 році, і знову загрожувала Парижу. Але на відміну від перших місяців війни, обороняти столицю тепер мала втомлена, знекровлена та зневірена армія. Суспільна думка шукала винних, військове керівництво шукало шляхи зупинити німецький прорив, але мало хто здогадувався, що головний удар німецької армії в цей час готується зовсім в іншому місці.
Чи зможе французьке командування знайти резерви для оборони столиці? Чи зможе генерал Фош розгадати справжній замисел Людендорфа? Чи вистачить у німецького Верховного командування сил та твердості довести задум до кінця?
Чиї нерви виявляться міцніше і хто вистоїть в переломний момент війни - в новій статті заключного циклу про Кайзершлахт.
Кайзершлахт. Частина Третя.
#статті #ПСВ #історія | 17 386 |
| 3 | Епохальний труд наближається до фіналу.
Завтра, о 18:00, вийде Третя частина статті про "Кайзершлахт".
Об'єм заключної частини вийшов таким, що її саму доведеться ділити на три частини, які будуть публікуватись планомірно через день.
Щоб бути в контексті, рекомендую освітити в пам'яті події перших частин "Кайзершлахту" та попередніх статей циклу. Їх ви можете знайти в закріплених повідомленнях каналу або за тегом #статті
https://youtu.be/Y27GrEjtRvM?si=Nv-SR89foY13qFap | 4 637 |
| 4 |  С каждым днём объем 3-й части "Кайзершлахта" становился всё безумнее. | 1 934 |
| 5 |  Командував у найважчій оборонній битві війни
Активно насичував війська вогневими засобами
Добросовісно виконував накази держави
Кинув усі сили на битву, що мала закінчити війну
Повісили всіх собак | 3 161 |
| 6 | Історія Лютневої Революції вчить, що найбільшою загрозою для держави в момент стихійних подій є двовладдя.
У випадку революційної Росії того часу акторами двовладдя були:
- Тимчасовий уряд, який складався частково із залишків старого державного апарату, частково із політичних авантюристів, який взяв на себе задачу адміністрування державою до моменту, коли буде виграна війна;
- стихійно обрані Ради (селянські, робітничі, солдатські), які були голосом народної болі та намагались досягти утопічного покращення для всіх і кожного вже зараз.
По мірі часу Ради брали на себе більше і більше повноважень і на побутовому рівні мали набагато більший вплив, ніж офіційний уряд. В конкретних історичних обставинах Росії, Тимчасовий уряд не проявив бажаної єдності та компетенції, не зумівши ні синхронізуватись із волею народних мас, ні впровадити жодної прагматичної реформи.
В цих конкретних історичних умовах у тодішньої російської держави було два шляхи: військова диктатура та влада Рад.
Обидва сценарії були в очах сучасників як спасінням, так і карою. Військова диктатура єдиною була здатна довести війну до переможного кінця, але це означало повернення всіх елементів військового божевілля імператорської армії. Влада Рад у свою чергу була єдиним провідником саме народної волі, але в умовах відсутності в суспільстві загальновизнаних твердих ідеалів ціла держава перетворювалась на політичну прірву, в якій мали шанс взяти владу будь-які маргінали.
Обидва сценарії були однаково ймовірні, і фактичний хід речей визначив випадок - в момент подій заколот генерала Корнілова мав усі шанси на успіх.
Наш "Тимчасовий уряд" весь час свого існування намагається балансувати між прагматичною державною політикою і задоволенням хотілок народних мас, і, не маючи твердої волі і компетенції довести жоден задум до кінця, так само як і Тимчасовий уряд свого часу отримує заслужену зневагу як від воюючого полюсу суспільства, так і не воюючого.
На сьогоднішній день в Україні нема інституційного двовладдя, але є всі підстави настання двовладдя побутового.
Потенційна відставка ГК під тиском "суспільної думки" буде першим поштовхом до тріумфу "влади Рад", яка в нашому випадку розчинена в середовищі активних інтернет-юзерів. Формально в цьому нема нічого поганого, але, як і у всі часи, суспільний гнів будуть спрямовувати та монетизувати люди сумнівного минулого та розмитих ідеалів.
Такі соціальні явища як "Тимчасовий уряд" чи "влада Рад" не були ручним творінням якоїсь конкретної людини, а були в однаковій мірі результатом стихійної діяльності мільйонів людей, втягнутих у важкі випробування. Тим не менш, у кожної людини, що жила в той час, був дуже просторий вибір в яку сторону застосувати свої здібності та енергію і з якими людьми бути поруч.
Наша історія багато в чому несвідомо повторює чуже минуле, але наші конкретні обставини дають більшу та інакшу варіативність.
Як витягнути державу з кризи я не знаю, але знаю до чого прагнути у власному житті. Чим би все не закінчилось в нашій історії, які б події не відбувались навколо, для кожної чесної людини головним житттєвим завданням є не втратити себе.
Окрема людина не може упередити ні "диктатуру сильної руки", ні "диктатуру шарікових", оскільки обидва явища по своїй суті стихійні. Але кожен здатен упередити диктатуру над собою, зберігши контроль над своїми думками і здатність тверезо мислити. Для цього важливо вже зараз не створювати у своїй власній голові культ "великої особистості", якою б симпатичною вона не здавалась. Добре, якщо їх діяльність піде на спільну користь, але життєвий досвід показує, що всіх великих людей епохи краще любити здалеку, якщо ви не близькі до них особисто. Ще краще - триматись далі від всіх, хто голосно популярні на сьогоднішній день ідеї. Найгірші тиранії в історії були створені людьми, що палкіше інших проповідували свободу. | 2 802 |
| 7 | Продовжуючи про чистку генералітету.
В країні немає жодного військового в ієрархії, котрий не мав би начальника. ГК має над собою ВГК – цивільну особу, політичного представника українського народу, обраного в законний спосіб парламент у нас незаконно обраний правда. ГК отримує від ВГК вказівки та ВГК контролює його дії, оцінює результат. Реагує на події всередині війська, дає їм політичну оцінку. Бере на себе відповідальність за дії війська, й пожинає плоди успіхів.
Всі, хто нижче ВГК – транслюють його волю. Як би високо ми не були у військовій ієрархії, в ній ми втрачаємо частину себе й стаємо функцією, навіть в математичному сенсі цього слова. Посадою. Проходячи через нас, воля ВГК розгортається через наші посадові обов'язки на нашому рівні й передається далі.
Вся ця система працює в міцній сцепці. Змінюється вона повільно: не шляхом революційних змін, а довгої роботи з кадрами. Залученням нових, підготовкою нових та старих, атестацією старих. Наш поточний стан армії сформований нами ж протягом довоєнного періоду. Що посієш, те пожнеш.
Заміна генералітету Тимчасовим урядом це хороша тема, про котру варто подумати зараз, незважаючи на значну відмінність контексту, масштабів й т. д. Заміна генералів була емоційним рішенням: як клас, воно було дискредитовано, й інтуїтивно ніби потребувало оновлення. Але генерали переоцінені. Їх агентність переоцінена. Тому що не достатньо зняти – треба замінити, а пул кадрів для заміни той самий, що був, й нові обличчя ще потребують освоєння. Й заміна у будь якій ієрархії буде відбуватися не на основі фаху, а при забезпеченні лояльності. Тому що лояльність – це керованість, й керівнику важливіше зберегти контроль над виконавцем, ніж бачити, який він перспективний.
Керівник передає настрій всій ієрархії, його стиль управління поступово формує систему під ним за рахунок зворотнього фідбеку. Навіть якщо керівник не конкретизує, що хоче бачити (це зазвичай), підлеглий в якийсь момент методом проб починає розуміти, що йому подобається, й на основі позитивного фідбеку коригує поведінку відповідно до отриманого. Якщо цього не відбувається – підлеглий замінюється на того, хто виконує вказівки краще. Ми це бачили, коли Зеленський зняв Залужного, коли той не продемонстрував результат, й почав нарікати на нестачу людей. Тоді Зеленський (як і Федоров на посаді МОУ) вважали, що забагато людей шаройобиться у тилу.
В ідеалі, система має мати певний люфт. Підлеглий має мати право бути в легкому протистоянні з начальником, й мати моменти під час планування, коли він може внести корективи в рішення. Але зазвичай такого виходить досягнути тільки на тактичному рівні. Перейобувати оперативний задум, бо комбат почав бухтіти, ніхто не буде, хіба косметично. Ми це бачили, коли Сирський зняв комбрига, що відмовився їхати на Курщину. Через нього одного ніхто не буде скасовувати план.
Врешті, ми маємо нашу систему. Чому ми маємо те, що маємо? Тому що ця система побудована на основі зворотнього фідбеку з підкріпленням від ВГК. Якби йому не подобалися флаговтики, він би одним дзвінком міг їх зупинити. Бо флаговтики робляться для того, щоб дати політичний результат в ЗМІ – себто, покласти бал в парафію ВГК. Їх розквіт пов'язаний з тим, що вони політично задовольняли ВГК – інакше вони б не закріпилися. ВГК поінформований про «Скелю». У нього є звіти омбудсмена. Розформувати її – одна вказівка. Вона не дається. Чому? Тому що він вважає, що це ефективний підрозділ, тому треба якось інакше: проводити розслідування, не звертати увагу й так далі.
Люди хочуть відставки ГК. Отже, вони хочуть, щоб ВГК призначив когось нового. Кого він призначить, й який результат буде очікувати, якщо йому подобаються флаговтики та він вважає Скелю ефективним підрозділом?
Звідки впевненість, що яблуневе дерево дасть цитрусові плоди. Звідки такий рівень довіри до прізвищ, чию роботу ніхто не може оцінити. Чому відсутність негативу сприймається за позитив, а не за страх розповісти.
ВГК уникає відповідальності й перекидає її на підлеглих, котрі не вміють, не мають й не можуть мати відповідні повноваження. Наприклад, мобілізація. Це наразі найгостріше питання нашої держави, мабуть. Але найвища посадова особа не втручається, щоб вирулити найгострішу ситуацію, а намагається її спихнути. Чому це має змінитися?
Колись я був радий, що зняли Залужного. Мабуть, досі емоційно приємно. Але я не певен, що це призвело до чогось кращого. Вайб змінився, бо як завжди передалося від керівника всій системі. Але вже пройшло два з половиною роки й я не можу знайти об'єктивних критеріїв, котрі вказували б на покращення. В тому числі тому, що ця заміна відбулась з абсолютно протилежних предпосилок від того, за що я ненавиджу Залужного. Мене переважно оточують ті самі люди, ті самі начальники спускають накази, й душок від цих наказів доволі подібний. Система стала краще – але що з цього вплив керівництва, а що загальний дрейф системи?
Емоційна складова мені зрозуміла. Емоційно я б відчув задоволення, якби ВГК зняв ГК. Отже, ВГК нарешті блядь до чогось додумався. Тепер він здійснює це під примусом, й не бачу оптимізму в тому, що він зробить у відповідь. Ми топчемося на місці, ходимо кругами навколо речей емоційно забарвлених, але сумнівних або небезпечних за наслідками.
P. S. Малоінформативні коментарі, приколи, іронію та ін. буду видаляти з рестріктом або баном. У мене голова болить від подій, на приколістів витрачати час не збираюсь. | 1 441 |
| 8 | Порівняння по лінії "в 1917 також були мітинги" зовсім хибне. Але вірним є інше. Революційні події в Росії розгорталися в настільки деструктивний спосіб, оскільки в умовах кризи на фронті (викликаної об'єктивними причинами), уряд не міг вірно проадресувати проблеми. Політики, котрі вирішили реалізовувати, не мали необхідного ефекту або зробили гірше. Тобто, насправді агентним в революційних подіях були не народні маси, котра є стихією по своїй природі, а уряди. Некомпетентність урядів добре витримується в мирний час, коли немає кризи, але в умовах виснажливої війни, криза, що розпалюється некомпетентним урядом, виносить на вершину інші сили. Вакуум, утворений безвладдям, заповнюють амбітні політичні корпорації, котрі здатні до самоорганізації й мають власний пул кадрів. В Росії початку 20 ст. це були соціалісти, в сучасній Україні – ультраправі.
Кожна спроба Зеленського уникнути відповідальності, кожна ініційована ним криза, кожен день перекидання відповідальності за мобілізацію між МОУ та МВС наближає день, коли в Україні при владі буде не Президент, а Вождь. | 1 515 |
| 9 | Горе тому, хто обирає орієнтири та формує власні переконання спираючись на суспільну думку та симпатії публіки в поточний момент, оскільки в світі немає нічого більш мінливого та нестабільного.
Теперішній стан речей на війні та в управлінні є нічим іншим як результатом суспільної думки минулих років. | 2 468 |
| 10 | Одним із перших кроків Тимчасового уряду по реформі армії в дусі ідей Лютневої революції була чистка генералітету. Її ініціатором виступив новопризначений Військовий міністр Гучков.
В военном ведомстве давно свили себе гнездо злые силы – протекционизма и угодничества. С трибуны Государственной Думы я еще задолго до войны указывал, что нас ждут неудачи, если мы не примем героических мер для изменения нашего командного состава. Наши опасения, к несчастью, оправдались.
На початку березня 1917 Гучков розпорядився скласти список із кількох сотень дивізійних та корпусних командирів, по кожному з яких була проведена атестація. Круг осіб, які проводили атестацію, лишився невідомим - головнокомандувач армії генерал Алєксєєв стверджував, що в нього входили декілька офіцерів в чині до полковника, яким Гучков особисто довіряв. За замислом, старих непотрібних генералів мали замінити талановиті офіцери "із низів", яких поважали і любили солдати, а головне - які були лояльні новому уряду. Всього в ході кампанії було звільнено більше 120 генералів.
Гучков был прав, в том отношении, что армия наша страдала и протекционизмом, и угодничеством; что командный состав ее комплектовался не из лучших элементов, и в общем далеко не всегда был на высоте своего положения. Что «чистка» являлась необходимой, и по мотивам принципиальным, и по практическим соображениям: многое сокровенное после «свобод» стало явным, дискредитируя и лиц, и символ власти. //Антон Деникин, "Крушение власти и армии (февраль-сентябрь 1917)"//
Професійні генерали калібру Алєксєєва і Денікіна критикували військового міністра за дилетантство і упередженість, з якою невідомі люди оцінювали командний склад, а також за відсутність результатів реформи - моральний дух армії не виріс, нові генерали в умовах розвалу армії часто ніяк себе не проявили.
Але іронія в іншому. Коли Тимчасовому уряду знадобилось воювати, він сам був змушений звернутись до генералів і методів старої школи.
В конце апреля 1917 года генерал Корнилов отказывается от должности главнокомандующего войсками Петроградского округа, «не считая возможным для себя быть невольным свидетелем и участником разрушения армии… Советом рабочих и солдатских депутатов» и, в связи с подготовкой летнего наступления на фронте, его переводят на Юго-Западный фронт командующим 8-й армией, которая под его начальством добилась впечатляющих успехов в ходе июньского наступления войск Юго-Западного фронта. (с) Вікі
Л. Г. Корнилов начал с жёстких мер: приказом от 10(23) июля 1917 года он запретил всякого рода митинги на фронте, в случае попыток их проведения приказал считать их незаконными сборищами и рассеивать силой, самовольное оставление позиций и неисполнение боевых приказов объявил «изменой Родине и революции» с требованием всем начальникам в подобных случаях, не колеблясь, применять против изменников огонь пулемётов и артиллерии. Всю ответственность за жертвы в этом случае он принял на себя, а начальникам бездействие в подобных случаях приказал считать неисполнением их служебного долга, за что их следовало немедленно отрешать от командования и предавать суду. (с) теж Вікі
На жаль для Тимчасового уряду, в повній мірі втілити ідеї Лютневої революції в життя йому завадило політичне та побутове двовладдя, яке розкололо суспільство та армію, а також військова поразка в "Наступі Керенського", який відбувся всупереч військовій доцільності заради політичної гри.
#ПСВ | 10 508 |
| 11 |  +4Найсмішніше, що можна прочитати ці дні - це думки, що протести та вимоги популістів в часи війни є позитивною ознакою того, що "у нас не як в росії".
Рєбятішкі, знали б ви тільки. | 13 024 |
| 12 | С каждым днём война становилась всё безумнее. | 9 360 |
| 13 | "Нет хуже, когда два начальника примерно равного чина творят рядом, на глазах друг у друга. Все человеческое в них замирает, и каждый хочет проявить «бдительность», не "выказать слабости", выполнить приказ государства."
//Варлам Шаламов, "Артист лопаты"//
#книги | 3 601 |
| 14 | Нет хуже, когда два начальника примерно равного чина творят рядом, на глазах друг у друга. Все человеческое в них замирает, и каждый хочет проявить «бдительность», не «выказать слабости», выполнить приказ государства.
//Варлам Шаламов, "Колымские рассказы"//
#книги | 238 |
| 15 |  Ієронім Босх, "Корабель дурнів" (1495-1500).
#Art | 3 383 |
| 16 | "Теория боя на уничтожение, родившаяся на полях технических битв, приведет нас в будущем к техническим битвам, к борьбе на истребление, имеющей смысл при значительном материальном перевесе одной из сторон, но совершенно бессмысленной при однокачественности и разноколичественности вооружения обоих противников. Техническая война, требующая чудовищных средств, не может не быть затяжною, т.е. и кровопролитною, и крайне разорительною - война принимает форму осады государств, форму, при которой истребление врага становится главною целью, становится почти самоцелью. Бой-бойня является характерным для технической войны видом боя, ибо борьба машин развивается медленно; обороняющийся, пользуясь совершенством средств сообщения, быстро уравнивает силы на атакованном участ-ке, лишая таким образом врага надежды на стратегические успехи. Поэтому и Верден, и Сомма, и немецкие удары 18-го г., и все почти сражения на французском театре были боями на уничтожение. При такой системе действий маневру на войне не было места - остались лишь интенсивные перевозки грузов и людей. <...>
Не касаясь пока вопроса о том, «правильна» ли с точки зрения военного искусства техническая война, мы не можем не указать на то, что она с практической точки зрения абсурдна. Как уже упоминалось выше, техническая война не может не быть медленной как в отдельных эпизодах (сражения), так и в общем своем развитии; вследствие этого она катастрофически изнуряет силы: моральные, физические и материальные, - борющихся государств и в одинаковой мере разоряет и побежденного, и победителя: победитель может залечить свои экономические раны, только взыскавши громадную контрибуцию с побежденного, но последний оказывается в результате войны неплатежеспособным.
Великая война могла сделаться техническою лишь потому, что она стала позиционною; стабилизация фронта является необходимым условием возникновения технической борьбы. Но почему она стала позиционною?
По немецкой версии, «позиционная война возникла из-за ослабления сторон (Fuhrung und Gefecht...)», по французским объяснениям - из-за недостатка снарядов. В этих утверждениях кроется крупная ошибка: так возникла приостановка войск на известной линии, приостановка боев, но вовсе не позиционная война. Ведь в Русско-японскую войну ни ослабление сторон, ни недостатки снабжения не вызывали позиционной войны, а создавали лишь периоды зати-шья на фронте. Почва для позиционной войны стала создаваться, когда французское и германское командования без всякой нужды принялись состязаться в выигрыше фланга. В результате «бега к морю» образовался непрерывный фронт от Швейцарии до моря. Но и это еще не была позиционная война - это была лишь благоприятная обстановка. Для зарождения позиционной войны: отсутствие флангов требовало лобовой атаки, а лобовые атаки внушали страх после кровопролития первых боев, вызывавших убеждения, что без могущественной артиллерии атаковать нельзя; войска решили зарыться в землю в ожидании артиллерии - так создалась у французов позиционная война. У немцев мысль о ней пришла не снизу, а сверху: Фалькенгейн решает фортификацией и артиллерией удерживать французов и англичан, а тем временем обрушиться на русских.
Таким образом, причина позиционной войны лежит гораздо глубже, нежели в явлениях внешнего порядка - отсутствии снарядов или резервов; она лежит в стремлении привлечь к широкому участию в бою машины с целью экономии людского материала. Это стремление вызвало нагромождение боевых машин и привело армию к позиционной борьбе, то есть к применению в поле осадных методов.
А затем - L'appetit vient en mangeant - желание помочь людям машинами обратилось в желание заменить людей машинами, и тогда позиционная война обратилась в позиционно-техническую, в утрированно-позиционную.
Борьба духа претворилась в борьбу техники, и это вышло не случайно - люди сами пожелали придать ей такой характер."
//Евгений Месснер, "Качество или количество" (1930)//
#ПСВ #війна | 5 013 |
| 17 | Морська блокада була одним із основних факторів, що призвів до поразки і розпаду Росії в роки Першої світової війни.
"Мировая война почти герметически закрыла России ворота в западный мир: она оборвала связи, которые всегда были для России живительными. Единственный путь между Россией и Западом проходил через Норвегию и Швецию — с пересечением Ботнического залива — в Финляндию. Но германская военно-морская блокада сделала этот путь опасным. Ведущие русские политики и экономисты довольно скоро оценили разрушительный эффект русского изоляционизма. В январе 1915 года член русского кабинета М. Харитонов пришел к следующему выводу: «Изоляция нашей страны является одним из наиболее болезненных и опасных аспектов текущей войны» {100} .
Министр иностранных дел Сазонов: «Изолированное положение наблюдалось с растущей тревогой правительством и общественным мнением по мере того, как становилось все ощутительнее наше одиночество. На почве тревоги за исход войны легко развивается и растет чувство всеобщего недовольства и падает то обаяние властью, без которого не может держаться никакая государственная организация, достойная этого имени… Россия была лишена главного элемента успеха, давшего ее союзникам победу: тесное слияние и сплочение между собой и общность материальных средств» {102}.
Немцы хорошо понимали значение изоляции России. Начальник генерального штаба фон Фалькенгайн пишет: «Если бы проливы между Средиземным и Черным морями не были закрыты для прохода кораблей Антанты, надежды на успешное ведение войны уменьшились бы значительно. Россия освободилась бы от изоляции, которая давала более надежную, чем военные успехи, гарантию того, что рано или поздно колеблющиеся силы почти автоматически покинут этого Титана. Если такой строго дисциплинированный организм, как Германия, привыкший на протяжении столетий к сознательной работе и имеющий в своей распоряжении неистощимую мощь умелых, организованных сил своего народа, едва был способен решить огромную, заданную войной задачу, то было ясно, что русское государство, значительно менее сильное внутренне, не выдержит испытания. Насколько это было в человеческих силах предвидеть, Россия была не в состоянии ответить на запросы такой борьбы и в то же время осуществить реконструкцию всей своей экономической жизни, что стало необходимым для нее в свете неожиданной изоляции от внешнего мира» {104}.
... У скептиков появлялось все больше оснований для беспокойства. Первые месяцы войны показали, что к долговременному конфликту индустриального века Россия не готова. На что же полагались государственные умы из блестящей петербургской элиты? Складывается впечатление, что их главной внутренней опорой была вера в то, что (как это ни парадоксально) сама примитивность экономической системы России, преобладание крестьянского населения и крестьянского хозяйства в экономической системе страны явится защитой ее в грядущей борьбе экономик. Самодовлеющее крестьянское хозяйство, мол, обеспечит фактическую автаркию страны, сделает ее нечувствительной к колоссальной трансформации внешнего мира. Эта точка зрения оказалась трагическим заблуждением.
Выше мы уже говорили, что самые разрушительные последствия для развития России имела установившаяся впервые за многие десятилетия почти герметическая блокада России. Два главных «окна в Европу» — Балтийское и Черное моря — потеряли свое значение каналов обмена. Немного понадобилось времени, чтобы сказалась губительная отрезанность России от науки и промышленности Запада. Швеция сократила поток товаров и людей между Россией и Западом в ответ на британскую блокаду. В результате рухнула внешняя торговля страны. Импорт сельскохозяйственной техники с Запада прекратился — это ударило по значительной массе русского населения. Уже на второй год войны цены на самые простые инструменты, даже такие как лопаты и топоры, выросли многократно.
Обеспечение же национальных нужд средствами местной промышленности оказалось делом трудным.
//Анатолий Уткин, "Забытая трагедия. Россия в Первой мировой войне"//
#ПСВ | 3 065 |
| 18 | Мав нагоду ознайомитись з книгою "Анти-Макіавеллі" за авторством Фрідріха II, короля Пруссії. Твір був написаний в 1739 році в період, коли автор ще був спадкоємцем престолу і міг вільно розмірковувати про високі ідеали. Майбутній король критикує цинізм Макіавеллі та монархів, які на його думку ставлять власні амбіції вище людяності. Зокрема, Фрідріх критикує королів, які ставляться до солдат своєї армії як до розхідного матеріалу.
Найцікавіше, що не знаючи наперед своєї долі, Фрідріх несвідомо і явно не бажаючи цього, в деякій мірі передбачив деякі речі. Є місця, де Фрідріх розмірковує про безплідні затяжні війни інших монархів, що ведуться без жодної користі для їх держав. При цьому, Фрідріх підкреслює, що хід військових кампаній часто залежить від непередбачених обставин або випадкових подій, які в один момент перевертають дошку.
Вообще, всякая война приносит столько несчастий, и пагубных следствий для государства, что государи должны очень хорошо подумать, прежде чем вступать в нее. Я уверен в том, что если бы государи могли представить те беды, которые уготованы народам объявлением войны, то они были бы более ответственны в принятии решения о том следует ли начинать ее, или нет. Однако воображение их не простирается так далеко, чтобы увидеть будущие несчастья народа Как можно государям не понимать какие бедствия несет с собой война: народ угнетается налогами, страна лишается многих молодых людей, неприятельский меч и пули пожирают народ толпами, раненные, лишившиеся своих членов, единственного средства для добычи пропитания, гибнут в нищете, и, наконец, скольких полезных граждан теряет государство.
Государи, считающие подданных своих рабами, без всякого милосердия используют их в войне и лишаются их без сожаления, напротив, государи, считающие граждан равными себе, и являющиеся душой народного тела, берегут жизни своих подданных.
Час покаже, що Кронпринц Фрідріх, попри заплутаність думок, був багато в чому правий, але Король Фрідріх стане іншою людиною і зробить все по-своєму.
В 1740 році автор книги успадкує престол і буквально через півроку свого правління почне свою першу самостійну війну за завоювання Силезії, боротьба за яку затягнеться на роки і десятиліття. Про те, яким людським конвеєром стане Прусська армія цього періоду, ми вже згадували вище.
#історія | 2 506 |
| 19 |  Крикуни (1995) - фантастичний бойовик за романом Філіпа Діка про виживання людей у вигаданій війні роботів.
В основі сюжету - військовий конфлікт на планеті Сіріус 6Б, який триває так довго, що мало хто з воюючих пам'ятає з чого все почалось і заради чого триває. На початку війни одна зі сторін почала активно застосовувати проти іншої дрони-вбивці, які при наближенні до жертви видавали огидний голосний звук, через що отримали назву "крикуни". З часом моделі "крикунів" ставали більш досконалими до моменту, коли ті здобули повну автономію та навчились програмувати і виробляти самі себе в промисловій кількості. Єдиний шанс жити для солдат - постійно ховатись під землею, але з моменту, коли "крикуни" навчились маскуватись під людей краще, ніж самі люди, цей спосіб став теж під питанням.
#кіно | 3 213 |
| 20 |  +1Сумний артефакт Великої війни із чиєїсь колекції.
«Вотъ это вамъ и тень моя в память, какъ неворочусь домой, а какъ ворочусь то порву эту карту»
#ПСВ #Артефакт | 3 611 |
