книжкова буря
رفتن به کانال در Telegram
емоційно про книги 📚 говорю про все книжкове та довколокнижкове 💅🏻 умови реклами: https://telegra.ph/Prajs-na-reklamu-v-moyemu-kanalі-01-03 авторка каналу: @haileen_sy ютуб: https://youtube.com/@bookstorm гудрідз: https://www.goodreads.com/user/show/
نمایش بیشتر1 947
مشترکین
+124 ساعت
+307 روز
-830 روز
در حال بارگیری داده...
کانال‌های مشابه
ابر برچسب‌ها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
اکتبر '26اکتبر '26
اکتبر '26
+25
در 0 کانال‌ها
سپتامبر '26
+55
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '26
+255
در 10 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '26
+80
در 1 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '26
+166
در 8 کانال‌ها
Get PRO
مه '26
+218
در 9 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '26
+71
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '26
+101
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '26
+28
در 2 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '26
+425
در 11 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '25
+148
در 4 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '25
+169
در 2 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '25
+323
در 11 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '25
+491
در 17 کانال‌ها
Get PRO
اوت '25
+5
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '25
+1
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '25
+2
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مه '25
+4
در 0 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '25
+2
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '25
+5
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '25
+25
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '25
+16
در 1 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '24
+3
در 0 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '24
+14
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '24
+6
در 0 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '24
+258
در 0 کانال‌ها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانال‌ها | |
| 07 اکتبر | +2 | |||
| 06 اکتبر | +2 | |||
| 05 اکتبر | +7 | |||
| 04 اکتبر | +5 | |||
| 03 اکتبر | 0 | |||
| 02 اکتبر | +3 | |||
| 01 اکتبر | +6 |
پست‌های کانال
Repost from cozy books and tea
видавництво Книголав можна підтримати, придбавши електронні та аудіо книжки у них на сайті. також можна пошукати їхні книги у книгарень-партнерів. болить за рідне книговидання💔
| 2 |  «Ми завжди жили в замку» Ширлі Джексон став моїм першим знайомством з авторкою. І, якщо чесно, я дуже рада, що почала саме з цієї книжки.
Я вже досить давно бачила Джексон у різноманітних підбірках Weird Girl Fiction, а мене, як ви знаєте, вся ця химерна, дивна і трохи некомфортна література дуже цікавить, тому до роману я підходила вже з певними очікуваннями. І вони, здається, справдилися навіть краще, ніж я могла подумати.
Перше, що мене реально вразило, — це те, наскільки гарно пише Джексон. Бо книжка в українському виданні має всього близько 240 сторінок, ще й досить великий шрифт, але при цьому авторка примудряється настільки тонко прописати персонажів, їхню психологію і всю цю дивну атмосферу, що ти взагалі не відчуваєш, ніби читаєш якусь маленьку історію.
Навпаки. У тебе постійно виникає відчуття, що за цими персонажами, їхніми словами і вчинками ховається щось набагато більше.
І найцікавіше тут те, що вся історія подається від імені Мері Кетрін — абсолютно ненадійної оповідачки, якій я, якщо чесно, не дуже-то й довіряла 😅
Вона розповідає нам про свою сім’ю, будинок, події, які відбуваються навколо них, але ти постійно ловиш себе на думці: «А це точно було саме так?»
Мері Кетрін як героїня мені, до речі, не особливо сподобалася. Я не можу сказати, що вона викликала в мене якусь особливу симпатію, якщо дивитися на деякі її вчинки. Але при цьому я розуміла, чому вона поводиться саме так. І мені здається, саме це Джексон і робить настільки добре — вона не намагається зробити своїх персонажів зручними чи зрозумілими.
Вони дивні. Химерні. Місцями дуже неприємні. І водночас за ними страшенно цікаво спостерігати.
А ще їхній дорогий кузен Чарльз.
Ну, тварота 🩸
Чесно, в мене просто немає інших слів, щоб його описати. Максимально противний мужчинчик. Причому нам його практично одразу показують очима Мері Кетрін, яка його терпіти не може, тому знову ж таки виникає питання: а наскільки він насправді такий, яким його бачить вона?
І от таких моментів у книжці дуже багато. Ти начебто читаєш просту історію про дивну сім’ю, яка живе у своєму величезному будинку, але чим далі, тим більше починаєш сумніватися буквально у всьому.
Я досить довго взагалі думала, що ну окей, атмосфера є, персонажі дивні, мені цікаво, але що ж тут зрештою станеться? І я абсолютно не очікувала того, у що все це виллється ближче до кінця.
Особливо того рішення, яке приймають сестри.
Я не хочу спойлерити, бо тут, мені здається, дуже важливо дійти до цього самостійно. Але я сиділа і просто: 😳😶
Бо це було настільки страшно. І водночас настільки красиво по-своєму.
Для мене те, що відбулося наприкінці, — це справжня трагедія. Причому така, після якої ти ще сидиш і думаєш: «А що це взагалі зараз було?»
І, здається, саме це мені найбільше й сподобалося в романі. Ми так і не отримуємо якоїсь однозначної відповіді на всі питання. Що насправді відбувалося? Чи можна взагалі довіряти Мері Кетрін? Наскільки реальними були всі ці події? А що, якщо теорія про те, що Мері Кетрін насправді привид, не така вже й божевільна? І що, якщо взагалі всі мешканці цього будинку — привиди?
Я натрапила на цю теорію вже після прочитання і тепер не можу перестати про неї думати 😂
Бо це якраз та книжка, після якої не закриваєш останню сторінку з думкою «ну все, я зрозуміла, що тут сталося», а навпаки — сидиш і думаєш:
А ЩО Я ТІЛЬКИ ЩО ПРОЧИТАЛА ВЗАГАЛІ?
І це я зараз кажу в хорошому сенсі.
Мені було дуже цікаво, химерно, дивно, місцями моторошно і взагалі дуже атмосферно. Я отримувала задоволення просто від самого читання і від того, як Джексон поступово затягує тебе в цей абсолютно перекошений світ.
Тому для першого знайомства з авторкою — дуже навіть вдало.
🤩 9/10 🤩
І тепер мені, звісно ж, терміново треба прочитати «Привиди дому на пагорбі». Думаю, саме її і візьму наступною у Джексон, бо після «Ми завжди жили в замку» мені вже дуже цікаво, що ще ця жінка здатна зі мною зробити 🥴
#відгук | 209 |
| 3 |  Це що таке я вас питаю?
Оце Goodreads дивує 😳 | 340 |
| 4 | بدون متن... | 353 |
| 5 |  Однозначно, одна з найкращих книжок цього року ❤️
Мене розʼїбало, і я дочитувала, плачучи 😭
Вона вам треба, повірте. | 360 |
| 6 |  «Нічні патрулі» Лейли Моттлі я взяла до рук абсолютно спонтанно. Побачила, що книжка дає мені одну з ачивок на Goodreads, плюс вона невеликого об’єму, і подумала: о, зараз швиденько прочитаю за вечір-два і піду далі 😊
Ага. Звісно.
Бо не так сталося, як гадалося.
Я, до речі, навіть не читала анотацію перед початком, і от у випадку з цією книжкою це була моя велика помилка. Тому що попри невеликий обсяг, «Нічні патрулі» — це взагалі не легке і не швидке читання.
Історія досить важка морально. Місцями дискомфортна, неприємна і така, яку читаєш без особливого задоволення.
У центрі сюжету дівчина, яка через життєві обставини змушена піти на панель, а потім мимоволі опиняється втягнута у складну кримінальну історію, де замішана поліція.
І от мені було дуже шкода головну героїню.
Тому що авторка спочатку досить детально показує її життя: в яких умовах вона живе, як ледве зводить кінці з кінцями, як у неї практично немає на кого спертися, що відбувається в її сім’ї і взагалі що привело її до такого життя.
І ти поступово розумієш, що це не історія про «сама винна, сама зробила вибір». Там набагато більше всього — бідність, відсутність підтримки, складні обставини, люди навколо, які не допомагають, і ситуації, з яких дуже важко вибратися.
А потім усе це ще й виливається в ту історію, яка відбувається далі.
І це було для мене найбільш неприємним.
Особливо якщо врахувати, що події в книжці частково засновані на реальності. Післямова авторки взагалі змусила мене ще трохи посидіти й подумати після того, як я закрила книжку.
Авторка розповідає, що ще в дитинстві стала свідком схожої ситуації з іншою дівчиною і так і не дізналася, чим усе для неї закінчилося.
І от після цього мені стало ще важче сприймати історію, бо ти розумієш, що подібне — це не якась вигадана страшилка заради сюжету. Таке реально відбувається.
Фінал, якщо чесно, мене теж не дуже порадував.
Хоча я розумію, чому він саме такий. Мені здається, авторка навмисно не стала робити тут якусь казкову кінцівку, де після всього пережитого героїня нарешті отримує своє щасливе життя.
Бо в реальності, на жаль, далеко не всі подібні історії закінчуються добре.
Ще один великий мінус конкретно для мене — стиль.
Мені ця книжка дуже важко читалася навіть окремо від самого сюжету. Тобто справа була не тільки в тому, що тема важка. Сам текст мені просто не йшов.
Я іноді перечитувала абзаци по кілька разів, бо буквально не розуміла, що я щойно прочитала. Не знаю, чи це особливість стилю самої Лейли Моттлі, чи, можливо, мені просто не дуже зайшов переклад, але читалося складно.
Тому в якийсь момент я просто почала читати її нахрапом. Ставила собі за мету хоча б сто сторінок за день, бо прекрасно розуміла: якщо я зараз її відкладу, то повернуся до неї невідомо коли…
Тому якщо ви теж побачите невеликий обсяг і подумаєте: «О, клас, швиденько проковтну» — не факт 😅
Загалом я не шкодую, що прочитала «Нічні патрулі». Але це точно не та книжка, яку мені хочеться колись перечитати.
Власне, я її вже й позбулася — на полиці вона в мене не залишилася. Через це і фото ШІшне, не бийте за це 😳
Можливо, просто я не була морально готова до такого читання. Не можу сказати, що книжка прям якось сильно вдарила по психіці чи залишила після себе якийсь жахливий стан, але читати її було важко саме морально.
Тут багато дуже неприємних і складних тем, а ще важче від того, що ти весь час розумієш, наскільки несправедливо все те, що відбувається з головною героїнею.
Тому 8/10.
Вважаю, що це хороша оцінка для цієї книжки. Вона точно не стала моєю улюбленою і я не побіжу радити її всім підряд, але водночас це важлива історія, яку, на мою думку, варто прочитати, якщо ви готові до такого морально непростого читання.
#відгук | 340 |
| 7 |  Нагадую про папку з книжковими блогерами 📚
Раптом хтось пропустив її кілька днів тому — залишаю посилання ще раз 🫶 | 307 |
| 8 |  +2Богдан відкрили передзамовлення на «Ягня» Люсі Роуз 🐐
Буде у грудні.
Без негативу, але обкладинка ну зовсім мені не подобається 😘
Невже викупити оригінальну було аж так дорого? (мені дуже подобаються ці два варіанти)
Але я давно чекала на цю книжку, тож куплю, звісно… | 381 |
| 9 |  +1Порішала ✌
Книжка вже у мене і візуально вона дуже класно виглядає 😌 | 379 |
| 10 |  «Rouge» Мона Авад — 9/10⚖👁️
«Rouge» — це друга книжка Мони Авад, яку я прочитала. Першою, звісно ж, був «Зайчик», який я читала ще минулого року і який досі вважаю просто бомбічним. Реально, я дуже люблю цю книжку і цього року страшенно хочу її перечитати.
Тому до «Rouge» я йшла з доволі великими очікуваннями, бо після «Зайчика» мені було дуже цікаво, що ж там ще Авад може витворити.
І перші сторінок 100–150 я просто кайфувала.
Мені дуже подобається стиль цієї авторки. Він якийсь такий… дивний? Химерний? Трохи божевільний? Але при цьому дуже красивий. І я, чесно кажучи, просто скучила за Авад, бо вже пройшов майже рік після «Зайчика».
А ще мені дуже сподобалася сама ідея «Rouge». Це переосмислення міфу про Персефону та Деметру, і от саме ця інтерпретація мені реально зайшла.
Ну і, звичайно, тут є культ.
Тільки якщо в «Зайчику» це був культ письменництва, така собі сатира на письменників, творчість і всю цю історію з письменницьким середовищем, то тут у нас культ краси.
І от це було дуже цікаво спостерігати.
Уся ця зацикленість героїнь на красі, на тому, як вони виглядають, на догляді за обличчям, процедурах, омолодженні, на бажанні бути красивою, ідеальною, молодою… Воно настільки викручене, що в якийсь момент стає навіть моторошно.
Але мені дуже сподобалося, як це зроблено. Ти ніби читаєш про якийсь абсолютно дивний культ, але при цьому дуже добре розумієш, звідки він узявся. Бо ми живемо у світі, де жінкам постійно розповідають, що з їхньою зовнішністю щось не так і треба ще щось виправити 😅
І взагалі естетика «Rouge» мені дуже зайшла. Місцями я прямо ловила вайби «Зайчика», хоча історії абсолютно різні.
Але…
Десь після 250-ї сторінки я почала нудьгувати.
І от тут у мене книжка досить сильно просіла. Приблизно від 250-ї до 400-ї сторінки я вже читала з думкою: «Ну коли там уже щось станеться?»
Мені здавалося, що деякі моменти дуже затягнуті, деякі діалоги взагалі можна було скоротити, а деякі сцени — просто викинути. І книжка від цього, на мою думку, абсолютно нічого б не втратила.
А ще мене моментами страшенно бісила Мірабель.
При цьому я розуміла, чому вона поводиться саме так. Я розуміла, що з нею відбувається, бо вона потрапила під вплив цього культу, і загалом її поведінка була логічною в рамках того, що з нею робили.
І десь у цей момент я вже хотіла, щоб книжка просто швидше закінчилася.
А потім на останніх 80–100 сторінках нарешті почався якийсь рух, і я знову нормально втягнулася в історію.
Фінал, правда, для мене вийшов трохи занадто швидким. Після такого довгого розгону я очікувала чогось більш розгорнутого, а воно якось так — бах, бах, і все 😅
Але мені сподобалося, чим усе закінчилося.
І, мабуть, найбільше мені сподобалося те, що за всією цією історією про культ краси насправді стоїть історія про стосунки матері й доньки.
Саме матері й доньки.
Про їхню заздрість одна до одної, про конкуренцію, образи, любов, про бажання бути схожою на іншу і водночас перевершити її. Про те, як мати може бачити у своїй доньці власну молодість, а донька — усе те, чого їй самій не вистачає.
І от ця частина мені дуже сподобалася.
Мені здається, Мірабель врешті змогла багато чого в собі й у своїх стосунках із матір’ю прорефлексувати. І через це для мене «Rouge» вийшла набагато глибшою історією, ніж просто книжка про культ краси.
Тому загалом мені вона дуже сподобалася.
Але все одно…
«Зайчик» для мене геніальніший.
От прям значно.
Мені подобається, що він коротший, але при цьому набагато насиченіший, божевільніший і там, як на мене, взагалі немає нічого зайвого. Він просто бере тебе і не відпускає.
Але стиль Авад, атмосфера, ця дивна естетика, культ краси, стосунки матері й доньки — усе це мені дуже сподобалося.
Тому 9/10 💋♥️
#відгук | 374 |
| 11 |  Неочікувано, але мій список на жовтень виглядає ось так 🥹
А все через великий Моторошний марафон, у якому я беру участь уже вдруге.
Минулого року, до речі, виграла книжечку, тож і цього разу буду випробовувати себе і точно-точно писатиму відгук на кожну прочитану книжку, бо без них ніяк.
Усі деталі та умови марафону — тут 👀
Доєднуйтесь!
Ну і побажайте мені успіхів, бо купка виглядає солідно 😂 | 391 |
| 12 |  Сюдаааа 👄
Поки на передпродажі
Тим часом я, яка вже купу років не може «Середню стать» прочитати… | 1 205 |
| 13 |  Читання у вересні було супер розслабленим і вайбовим, але сподіваюсь, що цього місяця прочитаю більше, бо влізаю в марафон.
За вересень прочитано 7 книжок, відгуки пишуться, тож скоро усе буде)
«Вересневий дім»
Карісса Орландо
Непогана моторошна історія із подвійним(?) дном, де далеко не все так однозначно. Мені подобалось рівно до кінця, а далі все скотилось у казочку(
«Пташиний короб»
Джош Малерман
Відгук буде після клубу.
Поки читала, то подобалось, але після прочитання з кожним днем з’являється все більше й більше питань, тож книжка вже не так сильно подобається. Думаю ще й екранізацію глянути.
«Фамільяр» Лі Бардуґо
Не бийте, але для мене це суцільне розчарування. Редактура просто жахлива, і я щиро не розумію, як при такому гарному оформленні можна було так запороти текст. Знаю, що авторка може краще. Відгук буде теж уже після клубу.
«Наші дружини на дні морському» Джулія Армфілд
Досить тужлива історія про втрату та вміння відпускати близьких. Мені зайшло.
«Rouge» Мона Авад
Це далеко не геніальний «Зайчик». Моментами мені було супер затягнуто, але стиль авторки просто чудовий, тож тут лайк.
«Нічні патрулі» Лейла Моттлі
Для такого маленького об’єму досить складна й важка історія. Читалось нелегко + стиль авторки мені не надто зайшов, але книжка підіймає важливі теми, тож варто звернути на неї увагу.
«Ніколи не здригайся»
Стівен Кінг
Дочитувала вчора в поїздці, і цю книжку я читала ну дуже довго. У післямові автор писав, що міг би зробити краще, і це таки правда. Для мене було надто затягнуто, але я люблю Голлі, тож старалась кайфонути від появи улюблених персонажів.
У процесі:
«Лебедина зграя» Василь Земляк
На полицях з’явилося 16 нових книжок, а пішло з полиць 4 книжки.
Кажіть, скільки прочитали за місяць, реакціями:
1–5 — ❤️
6–10 — 💅🏻
Більше 10 — 🥰
#підсумки_місяця | 457 |
| 14 |  Осінь - найкращий час загубитися в історіях 🍁
А ще краще - разом із людьми, які теж скуповують книжки швидше, ніж встигають їх читати 📖
➖Чекаємо саме на тебе➖ | 478 |
| 15 |  Жорж, шо ви робите я тепер всю цю серію хочу 😳
І взагалі зараз збираю гроши, аби наважитись і замовити у них вже 7(!) книжок 😫 | 713 |
| 16 |  پیام ویدیو | 622 |
| 17 |  Коротше, прийшла понити, що отримаю свою «Вчоріч» аж у грудні, бо замовляла її разом із «Підійди ближче».
Пиздець, її вихід просто перенесли, хоча вона мала вийти ще у вересні…
Доведеться тепер «Вчоріч» купувати в електронці, бо я її на клуб у жовтні запропонувала, і дівчата погодилися.
Капець( | 622 |
| 18 |  +4Жодні фото не зможуть передати краси цієї книжки, вона неймовірна 👾
Читатиму вже дуже скоро 🧛♀
Передзамовляла на Мегого Букс, відправили раніше, ніж я очікувала.
Листівка була лише одна,
але для мене це несуттєво, бо я байдужа до книжкового мерчу ☺️
Ви отримали вже свій примірник?
Так — ❤️
Ні — 💔
Не ведусь на хайп, але як продаватимуть на барахолці дешевше, то куплю, ги — 💅🏻 | 645 |
| 19 | Ранкові збори:
Мій на наплічники медикам для «Лелеки»:
https://send.monobank.ua/jar/6eBPNMKDoK
Книгарня ARFA збирає на авто: https://send.monobank.ua/jar/9VMUczQYSE
Драконка збирає на антени для дронів перехоплювачів https://send.monobank.ua/jar/7kcJDRaeFQ
Перехресні стежки підтримують збір на дрони та старлінки: https://send.monobank.ua/jar/3gaCamTp4x
Усюди є книжкові бонуси.
Бережіть себе. | 418 |
| 20 |  У КСД акція 1+1=3 💕
Повірте, там є з чого вибрати.
А поки ви не побігли на сайт, скажіть, чи треба мені «Хлопці з Томмена», бо в мене тут моральна дилема. Я наче й знаю, що це не моє, але воно вже таке хайпове, що я тупо не можу пройти повз 😭
Тож тут рішення за вами:
Бери — ❤️
Не треба — 💔
В тебе й так купа циклів, заспокойся вже (це реакція для мене) — 💅🏻 | 529 |
