FAUST • ФАУСТ | Манґа й манхва онлайн українською

Сьогодні глави не буде теж, але завтра буде 100% Я просто дуже втомилась(

⚠️!СПОЙЛЕР!⚠️ Завтра буде опублікована глава, повністю побудована на історії минулого головних героїв. Можливо вона буде складатись із 2 частин

Глава 3 Сумніви майбутньої перемоги —ЗАЛІЗАЙ САНЗУ — кричить Мучо . Санзу сів до нього на байк і разом із іншими загонами Токійської Свастики помчав на справжню точку битви проти Мебіусів. Адже вони вирішили загнати Майкі в глухий кут, і напали на Доракена. Харучійо готовий роздерти на дрібні шматочки тих, хто стоїть на шляху Майкі. Каплі дощу котились по лицю Санзу, але він на це не звертав уваги. Доїхавши до місця призначення, перед Майкі та його друзями була армія Мебіусів, але разом з ними був дуже високий хлопець із тату на обох кистях руки, на ім'я Ханма. — ПОГНАЛИ! — крикнув Майкі, і почалась справжня битва між Мебіусами та Свастонами. Санзу зціпивши зуби давав кулаками прямо в ніс, тим хто до нього наближався. Його майстерність була дуже хороша, тому майже ніхто не зачепив Санзу. Але найкраща мастерність була у Майкі, який міг покласти на коліна пів армії Ханми своїми ударами. Задивившись на нього, Санзу зрозумів наскільки він хоробрий та сильний, і його серце стискалось від того що він це робить захищаючи свого друга Доракена, а його він ніколи так не захищатиме, адже він просто слуга. Але раптом в лице Санзу кулаком зарядив один із Мебіусів, що в хлопця потекла кров з носа. Мучо одним пинком вирубив його захищаючи Санзу. — Санзу зараз не час розслаблятись! Якщо тобі це допоможе, то подумай про те як твоєму "знайомому" Майкі було б легше якщо ти, як покірний слуга, допоможеш йому. — промовив Мучо, хоч це і була маніпуляція, але дуже вдала, адже в Санзу проснувся той самий звір, і він почав шматувати усіх без жалості. Командир Мучо перевертав усіх також, та кидав на землю. — Залиши мого товариша! — крикнув якийсь член Мебіусів і напрямив свій ніж прямо в спину Мучо, але Санзу встиг своєю рукою взятись за лезо, тим самим захистив свого капітана. Вдаривши в лице того чорта, Мучо заговорив до Санзу: — Дякую тобі, Санзу, так тримати. А тепер давай розберемось з ними — Давайте Але не встигши вдарити жодного Мебіуса, як виявилось що в Доракена пирнули ножем. Майкі біг до Доракена, але його збили з ніг. Тому Санзу помчав до ворогів і вирубив їх. Але Майкі був вже зайнятий Ханмою. Розчистивши усіх, Санзу ледве дихав, і всі його руки були до ліктів у крові. Що не зробиш, за ради свого короля. Але король нічого не мовивши до Санзу сів на байк, та поїхав у лікарню до свого товариша.

Усім привіт! Сьогодні глави не буде, хочу трохи відпочити. Надіюсь ви поставитесь із розумінням.

Глава 2 Ріки моїх спогадів —Ей Майкі, що з тобою? Весь час коли ми перебували на даху, з твоїх вуст було сказано тільки пару слів. — звернувся до Майкі його друг Доракен — А? Вибач, я просто задумався — мовив Майкі —Щось сталось? — Не думаю, просто деякі спогади з дитинства згадую — відповів Майкі — Я вважаю, цьому є якась причина. — сказав Доракен, він догадувався в чому справа. Адже недавно Майкі підвіз хлопця з білим волоссям, і після цього вернувся мовчазним. — Є, саме цей хлопець дуже змінився за пару місяців, від тоді як я віддав його Мучо. І він перша людина, яка всерйоз назвала мене королем.... —АХАХАХАХАХАХАХАХА, КОРОЛЕМ? Тоді..... Королю чи не віднести вас на руках до вашого дому, і не дати вам таякі? — сміючись промовив Доракен — Заткнись Кенчін, але від таякі не відмовлюсь — сказав Майкі закочуючи очі — Забий на цього біловолосого, битва з Мебіусами вже на носі, ось там ми повеселимось — сказав Доракен — Не заперечую — Красивий захід сонця, правда? — сказав Доракен — Дуже НІколи б не подумав Майкі, що Санзу настільки вірний йому. А його усмішка... дуже добре запам'яталась, але від згадки про шрами його серце стискалось. Яке діло королю до свого піданного? Ніяке. Але який із Майкі король, він просто хлопець який любить байки, таякі, а ще своїх вірних друзів. — Ти правий, Кенчін, коли я наб‘ю тих хлопаків, то я обов‘язково розвіюсь — сказав Майкі та усміхнувся — Я наб‘ю разом з тобою, Майкі — відповів Доракен і усміхнувся теж — Але мені вже пора, ідемо? — Ти йди, я ще побуду тут — відмовив Майкі — Як завгодно, королю — із насмішкою мовив Доракен — Іди вже Ось і вже стемніло, Майкі їде на своєму мотоциклі по дорозі, але думки не залишили його. — Яке діло королю до піданного… — повторював собі Майкі «Але я не король» Пролунало в голові Майкі — Але можу стати ним.

Глава 1 Король на білому байку Після зборів Токійської Свастики, на якій обговорювалась майбутня битва із бандою Мебіусів, всі починали розходитись. Санзу майже нічого не чув, адже його погляд зупинився тільки на Майкі, а його думки були затьмарені. Санзу продовжував би літати в хмарах, але до нього заговорив капітан 5 загону Мучо: — Хто він для тебе? — промовив Мучо. — А?.... Майкі? — відповів Санзу повертаючись у реальність — Так, ти на нього погляд не зводиш. — Просто знайомий. — різко відповів Санзу — Зрозуміло. Скоро у нас важлива битва, ти почув все що вони повідомили про це?— задав питання Мучо посупивши брови. — Так — відповів Санзу, але насправді він усе прослухав повз вуха. — Добре, надеремо тим чортякам пику. Це були його останні слова, які завершували короткий діалог. Мучо відійшов до членів 5 загону, а Санзу поволі крокував до себе додому. Пройшовши відстань від місця зборів пішки, Санзу побачив ту саму сакуру і зупинився. "Чи зробив я правильний вибір? Я знову бачу перед собою людину, яка відбилась на моїй душі та на історії мого життя" саме ці думки і зайняли голову юнака. Як раптом, Санзу почув голосний гуркіт схожий на звук мотоцикла, який тормозить. Це був Майкі. — Підвезти? — запитався Майкі у Харучійо — Санзу загубив дар мовлення на 5 секунд, але зміг вимовити — Так... — Сідай — сказав він посуваючись, щоб звільнити місце. —Візьмись за мене, не встидайся — промовив із насмішкою Майкі Санзу почервонів, але міцно обхопив руками його талію. — Ти ще живеш в тій квартирі? — Так — Тоді поїхали, я дуже добре пам'ятаю куди треба їхати — промовив Майкі, і завів мотор байка. Ось і помчав трасою непереможений Майкі. Швидкість щомиті збільшувалась, і вітер ставав дедалі швидшим. Санзу заплющив очі, і насолоджувався теплим вітерцем, який піддував його біле, мов сніг, волосся. — Як тобі в нашій команді, Санзу? — запитав Майкі — Нормально — Тебе погодився взяти капітан 5 загону, у якого є великі повноваження. Тебе це не лякає? — Аніскілечки, ...... командире.... — Санзу не міг підібрати слова, щоб звернутись до Майкі, і саме ці слова він вимовив. — А? Командире? Ти б ще мене королем назвав…. — але раптом Майкі перебив Санзу. — Можу і королем називати. Гадаю тобі буде личити це прізвиського, тебе ж називають непереможеним, правда? — Правда, ну раз так, можеш і королем називати — Відповів Майкі та засміявся Санзу справді вирішив називати Майкі королем, адже його серйе підказувало, що саме з цією людиною він хоче бути вірним та справжнім. Ось вони вже приїхали, Санзу встав на бруківку вкриту пелюстками сакури. — Зніми маску. — сказав твердо Майкі —Що?….. — перепитав Санзу — Як король, віддаю тобі перший наказ, зніми маску та усміхнися — Сказав Майкі насупивши брови. Санзу поволі зняв маску і усміхнувся. Майкі дивився йому прямо у вічі, і усміхнувся у відповідь. — Твоя усмішка тобі личить — сказав Майкі заводячи двигун. Санзу дивився йому вслід, поки постать з мотоциклом не зникла із зору. Ось він увійшов в своє помешкання, а в очах спалахнув вогник щастя.

Вибачте за затримання, але глава 1 буде опублікована завтра зранку і 2 глава буде опублікована у ввечері. UPD: все таки дописала 😉

Я постараюсь кожного дня виставляти по главі💘Надіюсь вам сподобалось! Прокоментуйте свої враження під прологом, це помагає автору!

Фанфік "Прив'язаність" Пролог. Стежка слави безтурботної сакури На календарі 2 квітня. Санзу, вдіваючись у форму банди "Токійської свастики", щомиті поглядав на годинник. Сьогодні були заплановані перші збори цієї відомої байкерської банди, і йому залишається тільки гадати, як це відбудеться. Але поглянувши на себе у дзеркало, його увагу привертають два шрама по обидві сторони від куточків губ. На столі стояла чорна маска, тому він вирішує одягнути її, тим самим приховати їхню наявність. Ось уже Санзу виходить на вулицю, і біжить у напрямку місця зборів. Могутню сакуру колихає вітер, тому її пелюстки осипаються та кружляють. Деякі пелюстки залишились у білосніжному волоссі Харучійо Санзу. Не звертаючи уваги, він уже добігає до великої зграї людей. Побачивши знайомого йому командира 5 загону свастонів Ясухіро Мучо, він крокує до нього. Санзу не встигнув вимовити нічого зі своїх уст, як хтось голосно крикнув "тихо". Усі обернулись в сторону джерела крику, високий хлопець із тату дракона на вибритій голові просить тишини, адже збори починаються. Але раптом виходить нижчий ростом світловолосий хлопець, із чорними глибокими очима. Його розпущене волосся, колихає вітер і в його бік летять ніжні пелюстки сакури. Ось він, голова та засновник Токійської Свастики, Манджиро Сано, або просто Майкі. Серце Санзу почало битись швидше, побачивши постать добре йому знайомої людини.

Усім привіт! З вами на зв'язку 2 адмін цього чудового каналу Так як у мене появилось натхнення, я придумала свій фанфік із основний пейрінгом Майкі/Санзу(і не тільки). Зараз буде опублікований пролог

вот оріґ

хто лайкнув того люблю