✙Resurgam✙
Resurgam (lat. «я підіймусь знову») Наші ресурси | підтримати — https://linktr.ee/resurgamhub Зворотній зв'язок ☎️: @Resurgamm_bot
نمایش بیشتر📈 تحلیل کانال تلگرام ✙Resurgam✙
کانال ✙Resurgam✙ (@resurgammmm) در بخش زبانی اوکراینی بازیگری فعال است. در حال حاضر جامعه شامل 55 538 مشترک است و جایگاه 1 092 را در دسته سیاست و رتبه 1 025 را در منطقه أوكرانيا دارد.
📊 شاخصهای مخاطب و پویایی
از زمان ایجاد در невідомо، پروژه رشد سریعی داشته و 55 538 مشترک جذب کرده است.
بر اساس آخرین دادهها در تاریخ 05 سپتامبر, 2026، کانال فعالیت پایداری دارد. در ۳۰ روز گذشته تغییر اعضا برابر -505 و در ۲۴ ساعت گذشته برابر -31 بوده و همچنان دسترسی گستردهای حفظ شده است.
- وضعیت تأیید: تأیید نشده
- نرخ تعامل (ER): میانگین تعامل مخاطب 48.65% است و در ۲۴ ساعت نخست پس از انتشار، محتوا معمولاً 29.39% واکنش نسبت به کل مشترکان کسب میکند.
- دسترسی پستها: هر پست به طور میانگین 27 024 بازدید دریافت میکند. در اولین روز معمولاً 16 325 بازدید جمعآوری میشود.
- واکنشها و تعامل: مخاطبان بهطور فعال حمایت میکنند؛ میانگین واکنش به هر پست 1 237 است.
- علایق موضوعی: محتوا بر موضوعات کلیدی مانند кремль, тelegramсайтinstagram, twitterмерч, нафта, тиск تمرکز دارد.
📝 توضیح و سیاست محتوایی
نویسنده این فضا را محل بیان دیدگاههای شخصی توصیف میکند:
“Resurgam (lat. «я підіймусь знову»)
Наші ресурси | підтримати — https://linktr.ee/resurgamhub
Зворотній зв'язок ☎️: @Resurgamm_bot”
به لطف بهروزرسانیهای پرتکرار (آخرین داده در تاریخ 06 سپتامبر, 2026)، کانال همواره بهروز و دارای دسترسی بالاست. تحلیلها نشان میدهد مخاطبان بهطور فعال با محتوا تعامل دارند و آن را به نقطه اثرگذاری مهم در دسته سیاست تبدیل کردهاند.
در حال بارگیری داده...
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 06 سپتامبر | +29 | |||
| 05 سپتامبر | +16 | |||
| 04 سپتامبر | +23 | |||
| 03 سپتامبر | +28 | |||
| 02 سپتامبر | +13 | |||
| 01 سپتامبر | +18 |
| 2 | 💬 «На пенсії я буду згадувати зустрічі в Бундестазі з Гітлером, як найкращі та найбільш незабутні часи», — Віткофф Чембурек
Resurgam ➰ Приєднуйся | 19 866 |
| 3 | Вчергове продавлена Набіуліна: дуй-дуй і отримаєш вибух
➡️ Цього тижня Мінфін з першого аукціону залучив 1 трлн рублів у борг (2/3 від квартального плану), що могло сприйнятися «як стійкість» і запас міцності банківської системи Кремля. Але є нюанс. Великі нюанси і їх декілька.
У серпні ми з Вами розбирали тенденції, що Мінфін повністю провалив третій квартал, залучивши замість 1,5 трлн рублів тільки 10 млрд. Більш детально про це повторювати не буду — можна почитати тут, але виокремлю з того допису висновок, що Мінфін спробує / буде змушений зробити три дії, якщо попит на облігації федерального займу (ОФЗ) не відновиться:
▶️ 1. Запропонувати банкам кращі умови щодо ОФЗ, щоб спонукати їх викупити борг. Це ділиться на два підпункти: дати кращі умови та запевнити в прогнозованості ключової ставки (збереження, а краще зниження).
▶️ 2. Отримати рішення завдяки тиску на ЦБ — профінансувати банки (фактичний друк).
Усі ці механізми Мінфін таки використав для отримання попиту, але є великі нюанси:
📌 Мінфін запропонував банкам флоатери — боргові папери з плаваючим купоном. Для банків — це найбільш бажані боргові папери, бо незалежно від інфляції / ключової ставки самі банки отримають більший захист прибутку. Для уряду ж це означає «дорогі гроші», які стають ще дорожчими, якщо з якихось причин ключова ставка ЦБ буде підвищуватися. У середньому 1% ключової ставки вгору коштує бюджету близько 500 млрд рублів за вже наявні боргові папери, зокрема флоатери.
Через вартість та ризики цього механізму останній раз Кремль використовував цей механізм торік, коли було потрібно швидко покрити дефіцит.
📌Мінфін (точніше, уряд) за допомогою тиску спромігся отримати від Набіуліної запевняння, що вона «не буде підвищувати ключову ставку», а збереже її. Це дозволяє Мінфіну запевняти уряд, що «не буде зростати вартість обслуговування боргу» від нових боргових паперів (саме флоат-паперів). Але у всьому цьому важливо те, що це втручання у монетарну політику, яке ніколи гарно не закінчувалося.
📌 І третє — найголовніше. Всього вищезазначеного не було достатньо, щоб відновити попит на боргові папери уряду. Мінфін продавив ЦБ на емісію, використовуючи для цього механізм РЕПО, який вже зі звичайного інструменту став бульбашкою (про сам механізм почитати можна тут).
➡️ У той момент, коли було відкрито аукціон, щоб Мінфін міг взяти в борг, саме в той момент Центральний банк московії залив у банки 953 млрд рублів — рівно ту саму суму, на яку власне банки дали в борг уряду.
Сергій Алексашенко, колишній заступник міністра фінансів та ексзаступник голови Центрального банку іронічно відреагував:
«Співпадіння? Не думаю».
❓Які можемо зробити висновки?
ЦБ більше не є незалежним регулятором — це раз. Два — достатнього попиту на боргові папери немає (всі механізми використані). Попри всі використані стимулювальні методи, реальним фактором стало лише: пропозиція «дорогих грошей» і те, що сам же ЦБ заплатив за це — це емісія в бульбашку. Три — це означає, що в банках немає ліквідності (вільних грошей). На вересень нестача ліквідності в банках сягнула 2,6 трлн. Чотири — головне, механізм РЕПО зі звичайного банківського та фінансового інструменту перетворився на бульбашку у стилі «МММ», яка сягнула нездорових 5,3 трлн. При цьому ще на червень 2025 року там було 0,6 трлн, а вже за рік — 5,3 трлн. Прогресія більш ніж показова.
Банківський сектор має всі ознаки кризи: нездатність запропонувати попит на борг уряду, криза ліквідності, окремо погіршення кредитних портфелів банків тощо.
І оскільки, я впевнений, що буде питання, коли це все призведе до більш масштабних наслідків, зазначу: параметр такий, що Кремль станом на зараз вже вичавив всю банківську стійкість і регуляторно відтерміновує «вибух», бо приховував дисбаланси.
Тож є два базові сценарії (з допоміжними їх 5).
🔗 Перший — це шок як прискорювач. Тобто подія, яка викриє всі дисбаланси впродовж 3–6 місяців. Шоки, які це можуть зробити:
🛑Значне падіння цін на енергоресурси. Достатньо було б 40–45$ на Urals. І це було б, але «дякуємо» близькосхідним стратегам.
🛑Значне прискорення інфляції, зокрема через зовнішні (кінетичні) фактори. Це можливо, але потрібно довести вплив інфляції до двозначних %, а для цього потрібно в рази масштабніші засоби «кінетичного впливу».
🛑Провокування панічних настроїв — основним фактором чого є мобілізація саме зразка 2022 року (так-то вона і так йде).
🛑Масштабні санкції з боку США (в принципі, закону Грема-Блюменталя було б достатньо, якби його прийняли, і головне — за сценарію, що далі б Трамп не спотворив його застосування).
Є й інші шоки, але немає вже символів.
🔗 Другий сценарій — це дозрівання кризи (так, криза вже є), але дозрівання саме до вибухового явища у поточній ситуації. Це важко спрогнозувати через нестачу даних, які закриті. Але, за оцінкою, саме вибухове явище при ситуації без змін може статися наприкінці першої половини 2027 року, що якраз символічно співпаде із закінченням контракту Набіуліної (у червні).
⤴️ Прискорити вибух можуть вищеперелічені шоки, але й відтермінувати — високі ціни на енергоносії (понад 100 Brent) чи пом’якшення санкцій.
Але у будь-якому разі Кремль вже на ґанку вибору між: банківською системою чи політичними цілями. І те, і те — вибір між поганим, і вплине на здатність вести війну, або її масштаб. Питання тільки, що обере Кремль і яким буде перелік наслідків.
Resurgam ➰ Приєднуйся | 19 236 |
| 4 | #ПочитатиНаВечір
Дайджест матеріалів Resurgam, які вийшли на resurgamhub та які ви могли пропустити ⤵️
Просування джихадистів у Малі змушує ECOWAS міняти оборонну політику (Аналітична стаття)
Автор: Галіаскаров Микита, стажер аналітичного Центру Resurgam за напрямом Західна Африка
Стаття аналізує, як активізація джихадистського угруповання JNIM у Малі та поширення загрози на прибережні країни Західної Африки змушують ECOWAS переглядати підходи до регіональної безпеки. Автор розглядає слабкість попередніх механізмів боротьби з тероризмом, вихід Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру з організації, проблеми фінансування та перспективи створення нового антитерористичного контингенту.
Доступна до прочитання: українською
—————————————————
Як Україна, Молдова та Румунія розвивають Одеський трикутник (Експлейнер)
Автор: Дмитро Ананьєв, штатний аналітик Центру “Resurgam” з політики країн західної та центральної Європи
27 серпня 2026 року президентка Молдови Мая Санду в рамках формату «Одеського трикутника», прийняла в Кишиневі президента Румунії, Нікушора Дана, та президента України, Володимира Зеленського. Сторони обговорили питання транспортної, енергетичної інфраструктури, координації дунайських портів, водних ресурсів та безпеки. Розбираємось як змінився Одеський трикутник з моменту його створення як регіонального формату у сферах безпеки, логістики та енергетики.
Доступна до прочитання: українською
—————————————————
Парламентські вибори в Італії 2027 року: ключові політичні тенденції (Аналітична стаття)
Автор: Микита Носік, стажер аналітичного Центру Resurgam
Стаття аналізує політичні розклади напередодні парламентських виборів в Італії 2027 року, які можуть стати першим серйозним викликом для Джорджі Мелоні справа. Автор розглядає конкуренцію між «Братами Італії», Lega та новою партією Роберто Ванначчі Futuro Nazionale, а також перспективи лівоцентристської опозиції. Окрему увагу приділено новій виборчій системі, можливим коаліційним сценаріям і позиціям основних політичних сил щодо підтримки України. Результати виборів можуть визначити не лише майбутній уряд Італії, а й її подальший курс у ЄС та політику щодо України.
Доступна до прочитання: українською, англійською
—————————————————
Швеція обирає французькі фрегати. Чого може навчитись Україна? (Експлейнер)
Автор: Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
31 серпня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Франції Емануель Макрон підписали угоду про придбання Швецією 4 фрегатів французького виробництва, вартістю 4,3 млрд євро. У ході візиту міністри оборони обох країн Пол Йонсон та Катрін Вотрен також підписали угоду про співпрацю у галузі ОПК. Пояснюємо, чому Швеція обрала саме французький проєкт, як це рішення вписується у ширшу картину довгострокової співпраці між шведським і французьким ОПК і чому це важливо для України.
Доступна до прочитання: українською
—————————————————
Архітектура влади країн Вишеградської четвірки (Аналітична стаття)
Автор: Дмитро Ананьєв, штатний аналітик аналітичного центру «Resurgam» з політики країн Західної та Центральної Європи
Стаття присвячена порівняльному аналізу державного устрою та інституційного балансу влади у країнах Вишеградської четвірки (V4) — Польщі, Угорщині, Словаччині та Чехії. На основі актуальних політичних кейсів (зокрема формування уряду Петера Мадяра в Угорщині після виборів 2026 року та протистояння президента Кароля Навроцького з урядом Дональда Туска в Польщі) автор розкриває, чому однакові за назвою посади забезпечують принципово різний рівень реального впливу.
Доступна до прочитання: українською
🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати | 18 983 |
| 5 | 💬 Я так розумію, Кремль поцілив у будівлю СБУ, щоб у Віткоффа було побільше відмазок, чому він боїться їхати в Україну.
Бо завдання ж того — з’їсти чебурек, послухати продовження історії про печенігів, взяти кремлівську локшину, яку буде вішати Трампу, баночки червоної ікри, як минулого разу, та, рахуючи 12 трлн доларів віртуальної угоди, про яку якось забув горе-лобіст, знаючи, де в Кремлі не гостьова вбиральня, але не знаючи, де на мапі Донбас, — поїхати розповідати Трампу про біг-біг діл.
Resurgam ➰ Приєднуйся | 20 114 |
| 6 | Чи встоїть Каллас (продовження): німці завдали удару?
Попередній допис по темі і контексту можна почитати тут
🇩🇪 Німеччина просуває план підпорядкувати Європейську дипломатичну службу (EEAS), яку очолює Кая Каллас, безпосередньо Європейській Комісії (Урсулі ф-д Ляєн). Між якими й так триває довготривала напруга, де однією з причин є і саме ця ситуація.
Прихильники ідеї (Німеччина та низка інших країн) стверджують, що створення EEAS як окремої інституції було тимчасовим рішенням 15 років тому, і зараз потрібно сконцентрувати внутрішню і зовнішню дипломатію в одному центрі — Європейській Комісії, яка б представляла ЄС. Зараз ЄС на зовнішній арені фактично представляє як Єврокомісія, так і Європейська дипломатична служба, й інколи їхні політики різняться: наприклад, щодо останнього конфлікту довкола ізраїльських поселень.
Противники ідеї кажуть, що це спроба Німеччини розширити повноваження Урсули ф-д Ляєн (німецької політкині) і зменшити роль служб, які політично дістались представникам країн Східної Європи. В ЄС є давня напруга між «старими» і «новими» (східними) членами. Німеччина у власному плані розраховувала на підтримку Франції (і попередньо вона є).
Але Euractiv повідомляє, що Каллас змогла відбитися цього тижня, заручившись підтримкою декількох країн.
Каллас висловила думку, що ці плани є нездійсненними не лише тому, що країни не захочуть передавати стільки повноважень Комісії, а й тому, що сама Урсула фон дер Ляєн, голова Комісії, має надто сильний вплив на зовнішню політику.
«Верховний представник/віцепрезидент є ланкою між державами-членами та Комісією — на папері, теоретично»,
— сказала Каллас із посмішкою.
«Якщо у нас виникали проблеми через те, що над мною є хтось, хто насправді приймає рішення, то, скажемо відверто, це не працює таким чином».
Її коментарі були явною шпилькою на адресу 13-го поверху будівлі «Берлеймонт», спрямованою на те, щоб підкріпити підозри, що реформа Європейської служби зовнішніх справ приховує спонсороване Німеччиною захоплення влади в Брюсселі.
Каллас також перевернула ситуацію, запропонувавши, щоб саме Європейська комісія утримувалася від дублювання роботи Європейської служби зовнішніх справ, а не навпаки»,
— пише видання.
Для Європи/України важливо, щоб цей конфлікт/напруга припинилися і сторони дійшли до якогось рішення. Це може статися через визначення того, хто переміг, і закриття цієї теми ще на кілька років після ухвалення семирічного бюджету ЄС, у якому стане зрозуміло, чи буде EEAS як окрема інституція профінансована на наступні 7 років, чи ні.
Resurgam ➰ Приєднуйся | 19 405 |
| 7 | Україна — ЄС: про насичений день учора
Вчора відбулося багато подій між Україною, ЄС та Угорщиною, то дам інформацію з невеликими коментарями про процес, а висновки робіть самостійно.
➡️ Вчора Верховна Рада України одностайно підтримала заяву з осудом злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944–1946 роках, зокрема проти угорців. Детально ознайомитися із повним змістом заяви можна тут.
❗️ Зважайте, що заява — це політична позиція/декларація, не закон. Можна припустити, що це крок від ВР у спробі компенсувати невдоволення з Будапешта на тлі порушення угоди 3 червня, до якої апелюють там.
🇭🇺 У парламенті Угорщини у той же день відреагували та привітали заяву ВР, заявивши про підтримку України, але наголосили, що спочатку мають бути виконані домовленості червневої угоди.
Депутат Мартон Хайду, який очолює комітет з питань закордонних справ угорського парламенту🗣:
«Чесне висвітлення минулого та збереження пам’яті про жертв є основою примирення. Водночас визнання історичних злочинів (мова про радянські) має супроводжуватися конкретними кроками.
Ми звертаємося до наших українських партнерів із проханням якнайшвидше та в повному обсязі виконати червневу (3 червня) угоду про права меншин. [...] Підтримка України та відстоювання прав меншин не суперечать одне одному: це дві сторони одного й того самого європейського мислення, за яке угорці сказали "так" 12 квітня».
Із заявою виступив вчора і Мадяр, наголосивши, що було порушено домовленості (терміни) угоди, досягнутої раніше. Попри те, що він виконав власну частину домовленості:
Мадяр заявив🗣:
«У ній (угоді) визначено конкретний графік і конкретні терміни, коли відповідні законодавчі зміни мають бути подані до Верховної Ради — українського парламенту, коли їх мають ухвалити та імплементувати. Ми поки що не бачимо, щоб щось із цього було зроблено. Угорщина погодилася на відкриття першого та шостого кластерів за умови, що ця домовленість буде».
Більш детально ця заява тут.
➡️ Українська сторона офіційно ніяк не заперечила слова угорського прем’єра та не спростувала наявність домовленості. Натомість було прийнято ж деклараційну заяву ВР.
📍 Але того ж дня у Дубліні на неформальному засіданні Ради ЄС із загальних справ єврокомісарка з розширення Марта Кос зустрічалась з віцепрем’єр-міністром Всеволодом Ченцовим (обійняв посаду замість Тараса Качки).
На зустрічі було дві ключові теми: фінанси та саме виконання Україною зобов’язань щодо національних меншин, включених у План заходів щодо євроінтеграції (угорська угода якраз включена в План).
Ченцов запевнив Кос, що уряд виконає домовленості (підкреслюю: домовленості, так і в офіційному пострелізі уряду) щодо захисту прав національних меншин, зокрема в освітній сфері. Ченцов запевнив, що незабаром уряд має винести відповідний законопроєкт у Парламент.
➡️ Тож характер комунікації з Єврокомісією слугує підтвердженням існування дедлайнових зобов’язань щодо внесення законопроєкту України в рамках двосторонніх домовленостей з Будапештом. Цікавість комісарки полягає в тому, що угода від 3 червня відображена і в Плані дій, і, відповідно, зобов’язує її контролювати.
Дослівний фрагмент з офіційного пострелізу на урядовому порталі України за 3 вересня:
Під час зустрічі сторони обговорили актуальні питання європейської інтеграції України, виконання зобов’язань у межах переговорного процесу про вступ до Європейського
Союзу та подальші кроки для реалізації ключових реформ. Зокрема йшлося про виконання Україною домовленостей щодо захисту прав національних меншин, зокрема в освітній сфері.
Віцепрем’єр-міністр також поінформував про виконання Україною домовленостей щодо посилення захисту прав національних меншин, зокрема повідомив про те, що Урядом найближчим часом буде внесено на розгляд Парламенту відповідний законопроєкт, спрямований на імплементацію передбачених Планом заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, кроків в освітній сфері.
Далі висновки робіть самі: чому Україна не заперечує слова Мадяра (бо мені доводили, що він бреше й угоди немає, як і термінів)? Чому замість реакції (якщо бреше Мадяр) ВР намагається очевидно, у пожежному порядку, тепер зробити хоч символічні кроки? Чому віцепрем’єр-міністр запевняє єврокомісарку, що Україна виконає саме «домовленість» (для чого це запевняння стало потрібне)? Чи зобов’язані інші держави просто вірити «на слово», чи інші теж керуються національним інтересом і політично страхуються? Чи все так просто, що одні тільки погані, а інші тільки хороші? Кожен може дати відповіді собі сам — я лише допоміг зібрати інформацію за вчора докупи.
P.S. І не забувайте, що наш ключовий інтерес — витіснення московії звідусіль: 26 серпня Будапешт офіційно визнав та закріпив документально Кремль загрозою для себе та Європи.
Resurgam ➰ Приєднуйся | 18 772 |
| 8 | 🇩🇰 Данці після німців теж прямо звинуватили Кремль у підривній діяльності: інтерв'ю з керівником відділу контршпіонажу
Тренд у Європі прямо казати суспільству про відповідальність Кремля за підривну діяльність поширився і на Данію.
➡️ Керівник відділу контршпіонажу Служби безпеки та розвідки Данії (PET) Еміль Грешолм дав інтерв’ю, щоб попередити, що Кремль вже діє проти Данії, і розповів, як данцям не стати несвідомими агентами Кремля.
Процитую найбільш цікаві моменти⤵️
Ми зустрічаємося з керівником контррозвідки в кімнаті для переговорів у штаб-квартирі PET у Себорзі, на північ від Копенгагена. Це перший публічний виступ Еміль Ґрешольма з моменту його вступу на посаду на початку цього року. Перед ним лежать кілька сторінок машинописних нотаток.
🔗 Блок про те, чому непублічна контррозвідка вийшла із тіні?
Журналіст:
PET майже ніколи не дає інтерв’ю/це особливий випадок. Часто краще діяти непомітно, коли йдеться про загрозу з боку іноземної держави (керівник служби схвально хитає головою у відповідь). Чи не ризикуєте ви зробити росію небезпечнішою, ніж вона є насправді? Адже ми не бачили жодних здійснених диверсійних актів у Данії?
Директор:
Це завжди питання балансу. Мета диверсійної кампанії полягає також у тому, щоб нас налякати. З іншого боку, ми мусимо готуватися до ризику вже зараз, що це може статися. Іншими словами, ситуація зараз настільки серйозна, що PET вважає за необхідне бити на сполох. Служба вже налагодила контакти з підприємствами оборонної промисловості, і контррозвідка закликає їх посилити заходи безпеки. Однак необхідно розширити комунікацію. Адже росіяни ведуть вербування в ширших масштабах. Служба має низку прикладів того, що «абсолютно звичайних данців» намагалися завербувати для виконання завдань на користь росії. Часто вони навіть не знають, на кого працюють.
🔗 Блок про те, як Кремль вербує данців: «це не шпигунський блокбастер»?
Спосіб полягає в наступному. Усе починається з невеликих сум. Спроби вербування в Данії відбуваються в цифровому форматі, і адресат часто навіть не підозрює, хто насправді стоїть за цим. Все починається з оголошень про виконання, на перший погляд, банальних завдань, наприклад, фотографування певних підприємств, вантажних перевезень, воріт або складів.
Завдання, які на перший погляд можуть здаватися «незначними», — зазначає керівник контррозвідки. Багато оголошень написано данською мовою, і вони з’являються у месенджері Telegram, на ігрових платформах або у звичайних соціальних мережах.
🔗 Блок про те, як ось такі «банальні» завдання складаються кремлівськими спецслужбами у загальну картинку?
«Особа, яка виконує таке завдання, не бачить повної картини й отримує прохання виконати невелику частину роботи, яка може здаватися невинною. Однак окремо взяті завдання складаються в загальну картину, яку можна використати для саботажу або операцій. Кожне окреме завдання полягає у вивченні умов навколо підприємства чи заводу. Наскільки добре воно захищене? Чи є огорожа? Де розташовані різні будівлі? Які умови доступу? Чи є охорона? Чи ведеться відеоспостереження?
🔗 Блок про те, що Кремль вже намагається діяти проти Данії, і про те, що розвідка викривала цю підготовку
Директор:
«Тому це не просто попередження про те, що одного дня це, можливо, дійде й до Данії. Ми вже зараз бачимо, як це планується. Дуже конкретно. PET та Розвідувальна служба Збройних сил (FE) раніше просто попереджали про загальний ризик російського саботажу проти Данії.
Тепер повідомлення інше: за даними PET, російські спецслужби були спіймані на гарячому під час підготовки операцій проти цілей у Данії. Це настільки конкретне виявлення та підготовка, що ми вважаємо за необхідне оприлюднити повідомлення про те, що це загроза, до якої слід ставитися серйозно (далі мова йде про підготовку підпалу на оборонному підприємстві). Росіяни активно готують диверсійні дії, спрямовані проти оборонної промисловості в Данії».
Також керівник відділу контррозвідки розповів, що серед цілей особливо компанії в оборонній промисловості, пов'язані з військовою допомогою Україні, і саме на захист їх направлені увага і сили служб Данії.
Resurgam ➰ Приєднуйся | 18 840 |
| 9 | Північ пам’ятає: як Європа нарощує відповідь Кремлю
💬 На початку серпня у Швеції Верховний суд підтримав арешт та передачу Україні судна московського тіньового флоту Caffa, що стало знаковою подією, а ми з Вами на каналі розбирали, чому це прецедент і чим він так важливий, і чому це основа для «повторення досвіду».
І прецедент розширюється, і хоч під іншою юридичною основою, ніж у шведському кейсі, але є не менш значущим і дотичним.
➡️ Вчора Нафтогаз України повідомив, що норвезький 🇳🇴 суд 31 серпня наклав арешт на московське дослідницьке судно льодового класу «Професор Молчанов» в порту Баренцбург на Свальбарді. Судно заарештовано для забезпечення виконання непогашених зобов’язань московії перед українським Нафтогазом за арбітражними рішеннями, які сумарно становлять приблизно 4,22 млрд$ основної суми боргу, а також проценти та витрати. На основі того, що раніше Норвегія визнала арбітражне рішення таким, що підлягає виконанню на території країни, суд зобов’язав судно залишатися у порту, а місцевого губернатора — вчинити дії для унеможливлення його переміщення.
❓Чим ця подія особлива?
📌 По-перше, розширенням географії. Норвегія після Швеції друга країна, яка заарештовує судно з наміром передати/стягнути у фонд України. Тільки для шведів юридичною основою стало звернення української прокуратури, а для норвежців — раніше виграні арбітражні суди «Нафтогазом».
📌 По-друге, підготовкою до примусового виконання самого арбітражного рішення на користь «Нафтогазу», що само по собі стає прецедентом.
📌 По-третє, дослідницьке судно льодового класу «Професор Молчанов» — це судно, що має специфічну апаратуру: радари, сонар, ехолоти та виконує завдання для океанографічної та гідрологічної розвідки, сканування дна і багато чого іншого. Хоч це номінально є «цивільним» судном, Кремль його використовує для мапування критичної підводної інфраструктури, яка потім зазнає часто «інцидентів» власне після активностей таких суден. Плюс це судно — складова арктичного флоту Кремля. Минулого місяця «Професор Молчанов» відправився в експедицію з голослівною назвою «Русский Шпіцберген».
📌 По-четверте, комплексністю, оскільки арештом в інтересах України норвежці реалізують і власний інтерес. У тому числі це відповідь на минулі злочини Кремля. Біля Шпіцбергену проходить підводна критична інфраструктура Норвегії, яка в тому числі має військове значення. У 2021 році з невідомих причин з обох сторін був відірваний один з двох основних кабелів. Відірваний фрагмент знайшли за 11 кілометрів, а характер пошкоджень вказував на зовнішнє втручання. Вже у 2022 році інцидент повторився. Тоді журналісти норвезького NRK на підставі зібраної інформації вважали, що за пошкодженнями стоїть Кремль. Серед доказів — активність подібних дослідних суден, як «Професор Молчанов», в місцях прориву, та активність кремлівських рибалок. Але щоб остаточно довести провину Кремля не було достатньо доказів.
Тож для Норвегії арешт цього судна — це як допомога Україні, так і відповідь Кремлю за агресію. Плюс це посилює безпеку підводної інфраструктури Шпіцбергену.
📌 Ну і по-п’яте, якщо процес стягнення завершиться успішно, то Україна поповнить власний арктичний флот судном із технічним обладнанням, яке точно стане в пригоді.
А головне — це те, що все більше країн Європи переходять до проактивних дій у відповідь на дії Кремля, створюють прецеденти та все це супроводжують трендом посилення політичної відповідальності для Кремля. Процес, що посилюється діями та заявами Мерца, Санчеса, Рютте сприяє формуванню цілком нової свідомості для більшості політичної еліти Європи, але від політичних еліт, у разі довгостроковості тренду, оновлене усвідомлення буде спускатися на все більші частини суспільств.
🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати | 18 848 |
| 10 | ❤ Спільното, ми з Вами проробили дуже гарну роботу та вже зібрали понад 80% від загальної суми досить великого збору на закупівлю спеціальної тканини для якісних маскувальних сіток, які Sitka Community вже багато років робить для наших військових на обладнанні з лазерної порізки та БЕЗОПЛАТНО передає їх у військо.
* Також хочу нагадати, що якщо ви військовий/підрозділ, якому теж потрібні маскувальні сітки, то напишіть у бот @Resurgamm_bot , щоб я сконтактував Вас із Sitka community.
⏩ На даний момент зібрано 201 488 грн з 250 000 грн.
🗒 Поточний звіт №2 надходжень на PayPal в рамках збору. Звіт №1 тут.
Надійшло 55$ та 440€ відповідно кошти у розмірі 22 617 грн та 2 467 грн переведені у банку.
Підтвердження переведень прикріплені до допису👆
Допомогти можна за реквізитами⤵️
🛑Посилання на Банку —
https://send.monobank.ua/jar/6ghHJ53QwQ
🛑Номер картки —
4874100031973699
🛑PayPal — Chanelresurgam@gmail.com
🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати | 22 397 |
| 11 | 🇩🇪 Мерц офіційно звинуватив Кремль в інциденті у Лейпцигу. У відповідь Берлін:
🛑В односторонньому порядку розриває договори щодо функціонування «Російського дому» в Берліні.
🛑З 18 вересня закриє московське Генеральне консульство в Берліні.
🛑Берлін опрацює рішення та посилить тиск на тіньовий флот (цей фактор критично необхідний фінам та естонцям, бо поляки у виборах).
🛑Німеччина запропонує розширити пакет санкцій ЄС (і, відповідно, лобіюватиме його).
🛑Буде посилено контроль та перевірки всіх громадян московії, що в’їжджають у Німеччину.
🛑Німеччина підтверджує, що розглядає Кремль як основну загрозу власній безпеці та, відповідно, посилить заходи у сфері розвідки та контррозвідки.
🛑Німеччина підтверджує курс на посилення оборонної спроможності (ремілітаризації) для гарантування обороноздатності.
🛑Німеччина підготує додаткові ракети до IRIS-T та розширить партії безпілотників, що будуть поставлені в Україну.
Важливість не тільки в оголошених кроках, а й у формуванні тренду — де формується конкретний суб’єкт, що несе відповідальність, а не «невідомий провокатор», «можливий випадок порушення безпеки» тощо.
До цього тренду приєдналися в Іспанії, приєдналися в НАТО (заява Рютте), оголошення Мерца припадає на вихід із канікул усіх європейських інституцій, де одразу вступила в процес Європейська Комісія, посилюючи власні пропозиції на загальноєвропейській арені щодо підтримки України завдяки інформаційному фону, що задає Берлін. І все це припадає на початок нового політичного тримісячного циклу в Європі на цей рік.
➡️ Формуються умови для отримання рішень, змінюється форма суспільної комунікації європейських лідерів із власним населенням, і загалом відшліфовується реальне сприйняття Кремля з позиції «агресора, що вже веде війну про нас (європейців)». А це в майбутньому буде визначати й характер дій.
Це дуже важливі речі, за якими будуть йти політичні рішення і поступова зміна суспільної свідомості.
Плюс, офіційні реакції та контрдії щодо Кремля провокують того на ще більш ідіотичні вчинки, як заяви з Держдуми та Медвєдєва про «бомбардування та підриви Німеччини». Тобто Кремль ще більше пришвидшує цикл зміни сприйняття з «ми (в Європі) не називаємо винних у саботажах, бо це провокує більшу ескалацію» до «ми готуємо населення до того, що у всіх є один великий ворог, який вже вчиняє дії, що підривають нашу безпеку».
Вчинок Мерца є адекватною реакцією на те, що зробив Кремль, але він далеко не буденний, бо випадає з культури, яка домінувала до подібних випадків. А від того ця подія важлива.
Resurgam ➰ Приєднуйся | 19 254 |
| 12 | 💬 Можна продовжувати спекулювати на емоційних патернах і зводити в маніпуляцію «фанати Мадяра».
При цьому продовжувати зводити все в емоцію, коли невигідна дискусія й контраргументи, після того як було виявлено неправду в тезах, і просто переходити до емоцій та образ, лише щоб забезпечити переконаність у концепції «підари/напівпідари» — то це справа тих людей, тим паче пропонувалось обмінятись інформацією та баченнями.
Простіше висміювати — ок, прийняв. І оскільки, я так розумію, треба обмінюватись заявами, які демонструють лише зручну складову, то я теж надам цитату Кос у липні, якщо ми по аргументах від єврокомісара:
«Перший кластер — це лише одна частина, нам ще залишилося відкрити п’ять. Така можливість є, але ми маємо, знаєте, визнати, що я відповідаю за технічну частину переговорів (що виконано). Інший аспект (відкриття) — це політична динаміка в державах-членах».
Тож пояснюю слова єврокомісара — євроінтеграція складається з технічної складової (яка виконана) і політичної.
➡️ У межах політичної ми 3 червня досягли угоди з Угорщиною і зафіксували її в попередній political agreement.
➡️ Реалізація agreement є такою ж складовою євроінтеграції. І це проходили ВСІ країни з подібними речами. І проходимо ми, бо Угорщина в ЄС, а ми — ні. Бо вступ в ЄС — це не тільки технічна складова, а й політична, і це політичний процес. І де для того, щоб досягти успіху, треба не тільки акцентувати на тому, що нам вигідно (на виконанні технічних умов), але й бути критичними до того, де порушено political agreement, межі якої були чітко визначені 3-го червня.
І розуміння цього — це основа розуміння процесу та шлях для досягнення бажаного.
Resurgam ➰ Приєднуйся | 19 097 |
| 13 | 💬 Як ми з Вами говорили раніше, що на початку вересня-жовтня буде політична можливість розблокувати наступні перемовні кластери з ЄС. Але при цьому Угорщина очікує спершу від України просування взятих зобовʼязань щодо угорської меншини, перш ніж Будапешт розблокує наступні 2-ий та 3-ій кластер.
І тут знову йдуть розповіді про те, що «Угорщина обіцяла за внесення у план дій щодо вступу України в ЄС розблокувати ВСІ кластери». Але ні — це неправда, оскільки вже у перший день досягнення домовленості, 3 червня 2026 року, політичний параметр (тобто якою має бути реалізація угоди з боку сторін) було оголошено того ж дня.
Тоді параметри оголосив Мадяр, а МЗС України привітало угорського прем’єра (якщо ми не віримо Мадяру, то офіційно оголошені ним параметри за весь цей час від 3 червня не були спростовані українською стороною).
Параметри зафіксовані 3 червня у промові Мадяра:
📌 1. За внесення змін до плану дій України щодо вступу до ЄС за результатами досягнутої угоди між Угорщиною та Україною — Будапешт розблоковує перший кластер. Україна внесла — Будапешт розблокував. Від першого дня угоди про це відомо з офіційної заяви. Дивись скрин 1 (Європейська правда) та скрин 2 (DW). Звідки взялися «всі кластери» — питання до інсайдерів.
Цитата:
«Також будуть відображені в її (України) плані дій щодо Європейського Союзу. Якщо це відбудеться — угорський уряд підтримає відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України»,— додав Мадяр.
📌 2. Для розблокування наступних кластерів Україна зобов’язалась включити у законодавче поле результати досягнутої угоди за 3 червня, і про це в день підписання теж було повідомлено:
«Мені дуже приємно, що за день до Дня національної єдності я можу оголосити, що український уряд зобов’язався найближчим часом включити узгоджені заходи до свого законодавчого поля», — заявив Мадяр,
❗️ А далі на скрині 1 та 2 можете побачити, що План дій щодо вступу в ЄС і законодавче включення — це два окремі пункти.
У тій же заяві, у той же день підписання угоди (3 червня), Мадяр оголосив наступний параметр, за яким Київ взяв зобов’язання, що відкриття кластерів буде напряму залежати від законодавчого руху. Дивитись скрин 3.
«Якщо Україна не виконає свої зобов’язання щодо прав угорської меншини протягом встановленого терміну, вони не зможуть рухатися вперед у процесі приєднання».
Про конкретні рамки встановленого терміну для законодавчого руху не повідомив ні Мадяр, ні українська сторона (Київ взагалі не афішували угоду, бо вона електорально некомфортна, але політично необхідна).
Але можемо взяти заяву Ласло Зубанича, голови «Демократичної спілки угорців України» (UMDSZ). Такі спілки залучали до консультацій, і який за результатами досягнутої угоди назвав ймовірним терміном ухвалення нового законодавства щодо меншин кінець 2026 року та першу половину 2027 року, найпізніше — кінець 2027-го. Хоч це його оцінка, але враховуючи залученість можна припустити ці параметри відображає й угода «протягом встановленого терміну».
❗️ Але станом на зараз Україна не почала законодавчого процесу, щоб встигнути у визначені терміни виконати зобов’язання, які взяла на себе.
І те, що робить Мадяр, що вимагає просування, при цьому не вимагає прийняття вже зараз, а хоча б «продемонструвати просування у рамках раніше досягнутих домовленостей» — є цілком логічним. Мадяр зацікавлений контролювати виконання угоди, бо він оголосив їх «історичними», Київ підтвердив зобов’язання, і тепер під виконання Україною міждержавної угоди підв’язаний авторитет Мадяра.
Тож історія проста: Україна навіть не почала виконувати власну частину угоди — Мадяр натомість не виконує свою. А те, що саме законодавча частина підв’язана під решту кластерів, а не просто включення у План дій, — вище я навів Вам з офіційних заяв, а не інсайдів.
Нам може не подобатись угода, але якщо країна бере зобов’язання у досягнутій домовленості (3 червня) — вони мають виконуватись. Інакше формується відповідне ставлення до такої країни, а ми втрачаємо можливість будувати партнерства і витискати Кремль з Європи.
Resurgam ➰ Приєднуйся | 20 951 |
| 14 | 💬 Невеличка історія на вечір про пригоди «Ксюши-пропаганди»
Ксюша-пропаганда, або більш відома як Ксенія Федорова, головна редакторка RT (Russia Today) France. Після того як на канал наклали санкції і заблокували рахунки, Ксюша «прозріла» і почала місцями видавати з себе «невинну жертву путінської політики».
Мета проста — залишитись у Франції. Паралельно Ксенія активно просувала ексжурналістів та кореспондентів Russia Today у місцеві французькі видання, будуючи мережі прихованого впливу та пропаганди замість RT. Ще трохи підписувала колонки на таких виданнях як Le Journal du Dimanche, де посил усіх її дописів був: «путін поганий, але не все так однозначно з Україною».
Багато років боротьби різних груп і людей: місцевих французів у Франції, української діаспори у Франції, груп і організацій в Україні. У тому числі невеличкі вклади робила й наша команда, зрештою призвели до очевидного багато років тому рішення для французької влади — депортувати Федорову за «поширення пропаганди та дестабілізацію громадського порядку».
Коли Федорова стала безробітною завдяки депортації, то ця «жертва путінського тиску», як вона себе позиціювала, яку нібито там заарештують, вб’ють тощо, за даними французів одразу претендувала на посаду директора Російського дому в Берліні, і в Кремлі готували її призначення.
До речі, французька влада відкрито звинувачує Російський дім у прикритті кремлівського шпигунства (так і є насправді).
Але не пощастило знову Ксюші-пропаганді, бо одним із рішень Мерца у відповідь на атаку у Лейпцигу стає закриття Російського дому в Берліні (алілуя — стільки років боротьби за закриття цього шпигунського центру). Тож Федорова не встигла отримати призначення (а мала у жовтні) — знову безробітна.
Така вона, історія однієї пропагандистки.
P.S. У рамках інсайду можу сказати про ще одну пропагандистку, яка планує оселитись у Франції, — Юлію Мендель, на яку Кремль очевидно планує покласти функції Федорової у Франції. Зараз Мендель «тестують» наскільки вона підійде на цю роль, через її зустрічі та інтерв’ю у французькій пресі.
Resurgam ➰ Приєднуйся | 21 460 |
| 15 | ❓Чому саме Глюксмана вважаю найбільш проукраїнським кандидатом серед провідних кандидатів, прихильних до України, як Філіп, Атталь, Рітейло?
Лише один показовий момент⤵️
Попри те, що на тлі економічної кризи та кризи державного боргу Франції ідеї якихось зовнішніх видатків у країні непопулярні від слова взагалі. І попри те, що є аж декілька прихильних до України кандидатів, які у разі перемоги будуть очевидно проводити партнерську політику, що підкреслює їхня риторика, але програмно чи дієво вони не афішують конкретних кроків.
Глюксман серед усіх прихильних до України кандидатів згадує конкретні рішення та ідеї підтримки. І більш того — саме про виділення допомоги Києву. Звучить це так🗣:
«Посилена військова та фінансова підтримка України, зокрема створення європейського оборонного фонду обсягом 100 мільярдів євро».
Це його давня ідея.
Є щось цінне (для України) в людині, яка, попри те, що така позиція радше принесе йому електоральний мінус, ніж плюс, усе одно принципово фіксує її у своїй програмі як власне політичне зобов’язання. Демонструючи тим самим як чесність до виборця, так і свою принципову позицію щодо підтримки України.
І це при тому, що для того, щоб отримати достатньо підтримки на багатопартійних праймеріз і повноцінно обиратися в першому турі як кандидат від кількох партій, йому доведеться заручитися підтримкою партійців декількох партій, для яких питання України є навіть не питанням третього кола, тим паче щодо створення фондів та виділення якихось коштів на зовнішні питання.
Тому саме в таких деталях і багатьох інших формується образ Глюксмана як найбільш проукраїнського кандидата з принциповою позицією.
Resurgam ➰ Приєднуйся | 20 588 |
| 16 | 🇫🇷 Ролан Гаррос: перші дебати кандидатів у президенти Франції
💬 На відомих тенісних кортах на перші дебати зустрілися 7 провідних кандидатів у президенти Франції. І оскільки ці дебати були організовані потужним лобі роботодавців MEDEF, то зовнішньополітичних тем, як «вторгнення в Україну» тощо, — не було. Була домінація економічних тем, але навіть через них поступово можна знайомитися з кандидатами, бо були деякі цікаві моменти.
🔗 Марі Ле Пен (RN) — ультраправа зі зміщенням у право, україноскептик, ближча до приховано промосковської. Хоч останній рік активно уникає теми України та стає більш «поміркованою», радше це є політичним кроком, ніж реальною зміною. Такий крок обумовлений двома цілями: політичною боротьбою за ширшу кількість виборців та спробою відвертати увагу від скандалів із фінансуванням її з боку Кремля.
Із дебатів цікаво, що Ле Пен і свою євроскептичну позицію пом’якшує: якщо у першій кампанії вона закликала до Frexit, потім умовою збереження Франції в ЄС називала радикальну реформу, то тепер фокусується на тому, що Париж має зменшити відрахування до бюджету ЄС. На дебатах закликала до зменшення з 29 млрд до 5 млрд.
Ле Пен є лідеркою перегонів, у першому турі має 34–35%. У другому турі також є фавориткою, але боротьбу можуть нав’язати Філіп, Атталь та Глюксманн — над рештою кандидатів у другому турі Ле Пен познущається.
🔗 Едуард Філіп («Горизонт») — центрист, проукраїнський, експрем’єр-міністр в уряді Макрона, головна загроза для Ле Пен у другому турі. Рейтинг від 14% до 20%. В останні тижні зазнає зниження. Основна жертва дезінформаційних кампаній Кремля.
Із цікавого на дебатах (що може бути якось нам цікаво) виступає за спільноєвропейську жорстку лінію щодо США та Китаю:
«Ми повинні переконати наших європейських партнерів говорити мовою сили до Китаю та Сполучених Штатів (за такий же підхід до Кремля)».
🔗 Жан-Люк Меланшон (LFI) — комуніст, промосковський, євроскептик, ультралівий кандидат, що має рейтинг на рівні 14–15%. Найбільш бажаний для Ле Пен серед усіх претендентів на другий тур.
Зі смішного на дебатах, де основними слухачами були бізнес, банкіри, роботодавці, Меланшон почав розповідати про скасування (не визнавати) частини французького державного боргу, зокрема того, що належить ЄЦБ. Фактично це оголошення дефолту. Інший кандидат Атталь красиво підкреслив популізм Меланшона:
«Якщо достатньо скасувати борг, то чому ви пропонуєте одночасно збільшити податки? Це з чистого садизму?».
Після того Меланшон фактично помер на дебатах, за словами французької преси, отримавши найменшу реакцію від глядачів.
Рафаель Глюксманн («Громадський простір») — лівоцентрист із поступовим зміщенням до центру. Найбільш проукраїнський кандидат, на мою думку, із найбільш різкою позицію щодо Кремля. Має 11–13%, але з тенденцією до росту, особливо якщо в праймеріз (визначення кандидата від партії) «Соціалістичної партії» переможе місцевих лідерів Олів’є Фора та Сеголен Руаяль і відповідно отримає підтримку партії. Тези на дебатах співзвучні до Філіпа: об’єднати Європу для жорсткої позиції щодо Китаю, США, московії, але з елементом критики екс-юмакроністів.
🔗 Габріель Атталь («Ренесанс», партія Макрона) — центрист, експрем’єр Макрона. Рейтинг 7–12%. Фактично позиції Макрона. Філіп та Атталь один для одного є спойлерами в електоральному полі, що може призвести до того, що жоден з них не пройде до другого туру, якщо на більш пізніх стадіях передвиборчої кампанії хтось з них не зніметься.
🔗 Бруно Рітейло («Республіканці») — правий, проукраїнська позиція з жорсткою лінією щодо Кремля. Рейтинг 7–9%.
Решта кандидатів, хоч їх ще багато, не є конкурентними, щоб вийти до 2-го туру. Всі кандидати та їх програми можна подивитись тут.
Тож серед шести провідних кандидатів 4 явно проукраїнські, 1 явно промосковський і 1 приховано промосковська. Потенційно найбільш проукраїнський — Глюксман.
➡️ Найкращий сценарій для першого туру, щоб пару Ле Пен у другому турі склав або Філіп, або Глюксман.
➡️ Найгірший сценарій на другий тур — пара Ле Пен / Меланшон.
Resurgam ➰ Приєднуйся | 21 658 |
| 17 | 🇪🇸 Прем’єр-міністр Іспанії публічно звинуватив, що за інформаційними кампаніями з метою роздмухування кризи в Сеуті стоять московські та ізраїльські мережі.
Санчес в інтерв’ю повідомив, що дослідження дипломатичної служби ЄС (EEAS) показало, що московські та ізраїльські мережі стоять за поширенням дезінформації разом з ультраправими групами.
Він сказав, що очевидно, що дві країни використали кризу, щоб розкритикувати Мадрид через невдоволення його позицією щодо війни в Україні та Газі, але Санчес не надав жодних подробиць щодо доказів власних слів. При цьому іспанський прем’єр повністю відкинув причетність Марокко.
У цій новині можна виокремити декілька важливих моментів⤵️
📌 1. У минулих офіційних іспанських заявах зазначали про наявність «зовнішнього (інформаційного) втручання» у кризу, але уникали називати прямо винуватців. Попри те, що відповідні дані та дослідження надавала українська сторона. Те, що прем’єр чітко називає Кремль стороною, яка як мінімум сприяла кризі (діяла проти безпеки Іспанії), — це гарний тренд. Тренд у доповнення до анонсованого виступу Мерца зі звинуваченнями щодо Лейпцигу.
📌 2. Санчес буде й далі відігравати та перекладати всю провину на «зовнішні сили». І це стратегічно гарно для України. Але, щоб бути об’єктивним, перекладання всього на зовнішні сили — це спроба самого прем’єра зменшити відповідальність за власні дії, точніше, бездіяльність, щоб уникнути кризи. При цьому це не спростовує тезу про зовнішні втручання.
📌 3. Мадрид продовжить також захищати Марокко, щоб не були опубліковані факти ігнорування Санчесом попереджень з боку Рабату про події, що насувались.
Але сам Марокко теж несе відповідальність, оскільки, навіть якщо не був на організаційному рівні дотичним до кризи, то не перешкодив створенню на власній території контрабандної та, можливо, іноземної мережі, метою якої було збільшити природний обсяг вибуху з традиційних кількох тисяч, як було у 2021 році, до понад 70 тисяч у цьому році.
Окремо, ми вже говорили в іншому дописі щодо мотивів Санчеса зменшувати критику щодо Марокко.
Якщо коротко та спрощено, то більш чітко вимальовується такий стан: криза викликана природно через рішення Верховного суду Іспанії щодо пом’якшення політики депортацій.
❗️ Але масштаби кризи посилені трьома факторами:
➡️ Бездіяльністю іспанського уряду щодо марокканських попереджень.
➡️ Пасивністю самого Марокко щодо нівелювання структур на власній території: природно (через мету заробітку місцевих) чи штучно (інтереси третіх країн) створених для масштабування кризи.
➡️ І все це посилено для ефекту масштабу зовнішнім інформаційним втручанням з боку Кремля та, ймовірно, Ізраїлю (тут момент обережності: що саме кремлівські мережі поширювали твердження про причетність Ізраїлю та США).
Ситуація доволі відповідає попереднім дописам на каналі про Сеуту (тут і тут).
При цьому самі заяви Санчеса за чисту монету сприймати теж не можна, бо вони мотивовані політичною необхідністю перекласти відповідальність, перебільшувати деякі моменти та применшувати інші, а можливо, деяку інформацію взагалі й вигадувати — з метою захисту власного хиткого положення.
У будь-якому разі позитив у тому, що, незалежно від того, робить Санчес це заради захисту власної політичної дупи чи ні, він буде притоплювати Кремль. Бо раніше майже місяць була позиція «ми не знаємо чи є там Кремль». Що було звичайною практикою (уникання звинувачень Кремля) з метою не ставити себе в позицію необхідності реагувати, яка вимагала б дій.
💬 Можливо, з усіма цими процесами й пов’язане те, на моє здивування, що Іспанія — одна з чотирьох країн, яка подала запит до Єврокомісії з метою поновити ідею використання заморожених активів Кремля в ЄС, аргументуючи в листі, що 90 млрд буде недостатньо Києву для протидії Кремлю. Хто знає...
⏩ Але посилення тренду «звинувачень Кремля» є, а від нього має посилюватись інформаційний вплив на суспільне сприйняття московії.
🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати | 21 323 |
| 18 | 🇫🇮 Чому президент Фінляндії знову нагадав про обіцянку Китаю?
У своєму останньому широкому інтерв’ю Стубба знову була піднята тема можливості застосування Кремлем ядерної зброї. Перед цим президент Фінляндії окреслював наявну інформацію про можливість атак Кремля на його та інші країни, але щодо використання ЯЗ чітко підтвердив інформацію ще з саміту НАТО в Анкарі, що Китай цього не допустить.
Окремо можна зазначити, що Пекіну персонально не вигідно дозволяти Кремлю використовувати ЯЗ з багатьох причин, серед найпростіших які: Пекін прагне контролювати міжнародний порядок, ринки та економіки, в тому числі через стратегію контрольованого-божевільного, роль якого виконує Кремль, а не руйнувати вщент порядок; самі прецеденти використання ЯЗ є неприйнятними для Китаю, бо ця зброя не має бути політично та міжнародно доступна у потенційних прямих та проксі-конфліктах Пекіна та Вашингтону в майбутньому, оскільки сам Пекін ще не має достатньої кількості та інфраструктури для рівного протистояння саме в сегменті ЯЗ із США.
Але нас цікавить актуалізація цієї теми знову і певний контекст останніх подій.
Спочатку пряма мова Стубба⤵️
Журналіст: Чи збираються росіяни використати ядерну зброю?
Стубб: Ні
Журналіст: Чому ви в цьому так впевнені?
Стубб: Цього літа мене відвідав міністр закордонних справ Китаю, і я порушив це питання. А він відповів: «Ми ніколи не дозволимо цьому статися». І я вважаю, що це досить непоганий фактор, що стримуватиме (Кремль).
➡️ Зміст у тому, що Сі Цзіньпінь має провести (сьогодні/завтра) закриту зустріч з путіним на полях ШОС, де очевидно кремлівський диктатор буде переконувати Пекін залучитися сильніше у «війну проти колективного Заходу», і де натомість у рамках реалізації власних інтересів Сі буде встановлювати Кремлю допустимі межі.
У рамках цього чергове нагадування Стубба про обіцянку Пекіна, дану перед самітом НАТО в Анкарі, — є елемент заочної (і, скоріше, не тільки) комунікації з китайським лідером про параметри, які той же й визначив і яких має дотримуватися Кремль через позицію Пекіна.
💬 Особливо на тлі статті The Economist про те, ніби путін зважував декілька тижнів, чи ескалювати далі, чи ні. Тези цієї статті суперечливі, як й джерела отриманої інформації.
Але є те, на що я б звернув увагу: людина, яка публічно порівнює війну з мільйонами жертв у стилі «тваринного світу і ланцюжків харчування», навряд чи здатна вже до адекватної оцінки будь-чого, особливо зважування ризиків. І хоч тактикою Кремля, і особисто путіна, традиційно було створення образу «непередбачуваного і ризик-хлопця», але це було контрольовано для тиску, то є все більше факторів, що кремлівський диктатор перебуває у стадії «божевілля останніх років Грозного».
🔄 Тому радше кремлівський диктатор зважував не стільки між раціональним завершенням війни чи продовженням ескалації, а між поточною та верхньою межею ескалації, яка в тому числі може включати як мобілізацію, безвихідне використання ядерної зброї, так і різні гібридні варіанти підпалу Європи у помсту та в надії, що та надірветься у підтримці України на тлі запропонованих Кремлем ризиків, але ці кроки для самого ж Кремля несуть високу невизначеність та ризики.
Щодо ЯЗ, то в Держдумі московії та на рівні уряду, хоч ця тема і є латентною та спекулятивною, але в останні тижні значно посилилися заклики до примушення України через масові вбивства цивільного населення аж до межі застосування ЯЗ. Такі кроки можуть бути й елементом зняття відповідальності з царя, бо «цар робить як бояри просять».
І все це збігається з візитом Реткліффа, дуже явним занепокоєнням країн Балтії та Скандинавії: фіни штучно розширюють болота на кордоні, шведи відправляють війська на кордон з фінами, балтійці створюють спільні командування для протидії безпілотникам та посилюють кордон і ще багато іншого.
І ця стаття The Economist, хоч, знову ж таки, має багато запитань та суперечностей, але якщо дивитись у розрізі всіх подій та змінити її головну тезу від «путін обирав між деескалацією та ескалацією» на тезу «косатки путіна в голові на тлі стресу та провалів обирають межі ескалації», то пояснюється і візит директора ЦРУ, і нагадування Стубба про китайські гарантії, і власне все вкладається у зустріч путіна із Сі сьогодні як певну межу, де китайський лідер «цій недокосатці» буде окреслювати верхню межу допустимого, яка не має суперечити інтересам Пекіна.
Питання лише, чи прогнозованими є інтереси Пекіна і чи «правильні» налаштування (тобто поточні) будуть підтверджені путіну: а ці налаштування спрощено були такими «грайся у війну, продовжуй давати нам заробляти та посилювати геополітичний вплив завдяки колишнім зонам впливу Кремля, які все більше переходять під Пекін, але знай межі, які не мають суперечити нашим (китайським) інтересам».
🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати | 21 816 |
| 19 | 🐟 Риба перемогла 🇮🇸
Цікаво було спостерігати за підрахунком голосів на референдумі в Ісландії. Поділюся враженнями.
🔗 1. По-перше, явка на референдумі склала аж 82,5%. Хоч країна маленька і від того там традиційно висока явка, але тим не менш референдум викликав там ажіотаж — це факт.
🔗 2. По-друге, конфлікт між містом і селом, як й ідеологічний розкол між ними спостерігається зараз від виборів до виборів, й Ісландія не виключення.
У столиці Рейк’явіку, на який припадає 1/3 виборців країни, і у двох із шести округів ісландці в першому окрузі у 57,5% та у 54,5% у другому окрузі голосували «за». Але на решті округів, які вважаються «сільськими», прихильників відновлення перемовин з ЄС було в середньому близько 40% проти 60% противників.
🔗 3. По-третє, вирішальними стали віддалені риболовецькі поселення та їх вузькі інтереси, які традиційно виступають проти вступу в ЄС через небажання втрачати власне положення як щодо вилову риби, так і в місцевій політиці.
Положення, отримане ще в минулому столітті завдяки декільком етапам «Тріскових війн» між Великою Британією та Ісландією + США. Плюс, окреме бажання зберегти китобійний промисел, який заборонений в ЄС.
Хоч напередодні в Брюсселі сподівалися, що вихід Великої Британії з ЄС та обіцянка цього разу перед вступом Ісландії розглянути окремі спеціалізовані умови будуть мати більший ефект на ці ж віддалені риболовецькі громади — цього виявилося недостатньо, щоб переконати традиціоналістські, замкнуті галузеві громади, які історично вважають голосування за вступ в ЄС втратою здобутків «Тріскових війн», навіть якщо в ході перемовин їх можна було зберегти, а цей референдум не був вирішальним (треба було б проводити ще один і там можна було б сказати «ні», якби угода між ЄС та Ісландією їм не сподобалась).
Хоча переважна більшість місцевих економістів попереджала, що без вступу в ЄС країна найближчим часом зіткнеться з економічними кризами, подібними до тих, що вже були викликані специфікою ісландської економіки. І це попри те, що навіть за мірками Європи Ісландія має високий рівень життя.
Ще рік тому успішність референдуму (як і проведення референдуму) вважалася малоймовірною, але в останні місяці для частини міських еліт в Ісландії, коаліції та Брюсселя була цілком осяжна надія на успіх.
💬 Але ця надія потонула в бочках тріски та китовому жиру.
А загалом було цікаво:
Спочатку надходили голоси із сільської місцевості, і було 45% «за» / 55% «проти».
Потім почав надходити Рейк’явік з передмістям, і прихильники ЄС вирвалися на +3–4% вперед.
Але потім зі зміни прийшла «риба» і поховала результат із загальним рахунком 47,16% «за» та 52,84% «проти».
Шкода. Глобально були б цікаві перспективи у разі успішності референдуму. Але економіку, геополітику та безпеку перемогла риба.
🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати | 25 798 |
| 20 | 💬 Нещодавно Bloomberg поділився новиною про те, що Венесуела розглядає можливість виходу з ОПЕК. І, звісно... Ці процеси не могли початися повз та без узгодження Білого дому, який розглядає венесуельську нафту як частину своєї «вотчини».
Чи дійсно американці готують вивести Венесуелу з ОПЕК? Чи це шантаж Саудівської Аравії? Якщо так, то за що і який? Чи, можливо, розвал ОПЕК — альтернатива вирішенню проблем США на Близькому Сході?
Тож кому це цікаво і є бажання, то запрошую до нового відео ❤
————————————————
🎞 Дивитись відео — https://youtu.be/ZtWM3th1BVM
————————————————
🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати | 26 250 |
