🌲Лісова пісня🌲
رفتن به کانال در Telegram
390
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
+57 روز
+830 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
هیچ دادهای
مشکلی وجود دارد؟ لطفاً صفحه را تازه کنید یا با مدیر پشتیبانی ما تماس بگیرید.
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
نوامبر '24
نوامبر '24
+2
در 0 کانالها
اکتبر '24
+17
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+8
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '24
+45
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+8
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '240
در 0 کانالها
Get PRO
مه '240
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '240
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '24
+12
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+382
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 11 نوامبر | 0 | |||
| 10 نوامبر | 0 | |||
| 09 نوامبر | 0 | |||
| 08 نوامبر | 0 | |||
| 07 نوامبر | 0 | |||
| 06 نوامبر | 0 | |||
| 05 نوامبر | 0 | |||
| 04 نوامبر | 0 | |||
| 03 نوامبر | +1 | |||
| 02 نوامبر | 0 | |||
| 01 نوامبر | +1 |
پستهای کانال
| 2 |  Стрибог 14 липня (Посвистач, Позвізд) Бог Повітряного простору, від якого залежить погода. Вшануйте Його хлібом, варениками, якими пригостіть чотирьох Вітрів біля води. | 197 |
| 3 |  1 липня — літнє свято Сварога. Вшанування Сварога як Бога ковальства та шлюбу. За повір’ями, коваль міг викувати веciлля, бо вмів чаклувати. Початок сінокосу. | 177 |
| 4 |  29 червня — свято Водяника. Рибалки вшановують Водяника жертвами у вигляді тютюну, пива (або інших напоїв), першої спійманої рибини тощо. Жінки сплітають рибалкам вінки з петрового батога (цикорію). | 208 |
| 5 |  20/21 червня — Купайла, Купальська ніч (Сонцекрес, Соботка). Шлюбні ритуали, гуляння в лiсi, біля річок, виплітання вінків, спів купальських пісень, стрибання через вогонь, спалювання солом’яного опудала Купайла, потоплення деревця Марени, потоплення палаючого колеса — символу повороту сонця до зими. Збирання цілющих трав, «шукання Квітки папороті». Щасливий час для зачаття дітей. | 285 |
| 6 |  Видів День - 15 червня. Славимо Світовида літнього (Дива) як Бога всевидючого (Дідо-Всевідо), похвалімося перед ним нашим багатством, красою й здоров'ям. У цей день можна навчитися всякому мистецтву, яке людина може побачити (бо сьогодні «що виджу, те вмію»). Світовид розкриває таємниці досі невидимого, що можна побачити лише «внутрішнім» зором. Сприятливий час для лікування очей. | 328 |
| 7 | https://www.facebook.com/share/p/63DtaJKM1hEp5nx9/ | 375 |
| 8 |  Вітаю, друзі! Хочу познайомити вас з чудовою людиною, він робить велику справу!
https://www.facebook.com/andrey.endriu
А саме, вирізає ідолів з дерева, без механічних пристроїв, як робили наші предки. На зображенні Род, який він зробив по моєму замовленні для військового. Познайомитись з ним можна по ссилці вище. Слава Роду! | 343 |
| 9 | СТРИБОГ НА СВИСТУН-ГОРІ
(казка)
Якось уночі налетів на одне село буйний вітер Східний — дахи з хат позносив, хліби стиглі столочив, млина вітряного зруйнував. Уранці побачили селяни, скільки збитків їм завдано, — зачухали потилиці, закректали. Проте крекчи-не-крекчи, а хазяйство треба відновлювати. Тож закотили рукави — та й за роботу. Але один, шорник Вакула, який був знаним майстром у справі виготовлення різної упряжі, настільки образився на вітер, що вирішив шукати на нього управу. І ніде інде, як у самого Стрибога — верховного володаря всіх вітрів.
Того ж дня викував Вакула в коваля черевики залізні, вирізав костура дубового від звірів боронитися, поклав у торбинку сякий-такий харч і вирушив у далеку дорогу. Старий мірошник (кажуть, що всі вони, мірошники, чаклуни!) підказав йому, де шукати Стрибога: за горами, за долинами, на Свистун-горі.
Цілий рік ішов Вакула… Вже й черевики залізні стоптав, аж поки зійшов на Свистун-гору.
Бачить — сидить на камені сивий крилатий дід-велетень і дме в ріг позолочений, а над головою діда орел кружляє. Це ж він, Стрибог! Точнісінько такий, яким його мірошник змальовував!
Вклонився Вакула в ноги Стрибогу, про свою біду розповів, про витівки вітру Східного. Вислухав Бог, брови насупив. А тоді тричі засурмив у ріг. У ту ж мить з’явся перед ним крилатий велетень у зеленому вбранні та з гуслами в руках.
— Повтори-но свою скаргу на вітра Східного! — наказав Стрибог Вакулі. Той повторив усе до словечка.
— Що скажеш? Чим виправдаєшся? — грізно глянув верховний Бог на бешкетника. — Хіба я вчив села розоряти? Відповідай, розбишако!
— Провина моя невелика, о Стрибоже, — мовив той. — Розсуди. По інших селах мене й у піснях славлять, і Вітром-Вітрилом та Вітром-Вітровичем величають, і кашу та млинці на дахи мені виставляють, борошно з млина жменями кидають, щоб я крила вітряку крутив. А в їхньому селі, — він вказав на Вакулу, — й плюють назустріч мені, й обмовляють мене: псують людей і худобину, а народ лає мене, безвинного, на всі заставки — мовляв, це я наніс хвороби-пошесті. Рибалки там на воді свистять і тим бурю накликають... Довго терпів я всілякі образи, та, врешті, терпець мені урвався — саме коли дітиська розорили мурашник, дрючками його розкидали за вітром, а ввечері взялися старий віник палити й іскрами на вітрі милуватися. А тую ж ганьбу старі люди від віку забороняли! Ото й не стерпів я образи... Даруй мені, Стрибоже!
Помовчав, помізкував крилатий велетень та й каже:
— Чув, чоловіче? Повертай назад і перекажи слова Східного вітра своїм безрозсудним землякам. Втім, стривай: ноги в довгій дорозі зіб’єш, оно й черевики залізні вже продірявив. За мить той, хто наробив клопоту вашому селу, і замчить тебе до рідного краю. І надалі, сподіваюся, між вами не виникатиме непорозумінь. Прощавай!
...На сході сонця косарі в Ярилиній долині побачили диво дивнеє: людина летить попід хмарами! Придивилися — аж то шорник Вакула до них спускається, немов на невидимому килимі-літаку! Як став Вакула на траву, то перше низенько вклонився комусь небаченому, а вже потім розповів землякам про свою подорож до Свистун-гори та про справедливого Стрибога.
Відтоді в селі всі дахи цілі, хліби не толочені та й млин меле справно. А таку шану вітрам, як тут, навряд чи ще десь складають!
/Опубліковано у часописі «Сварог» № 23 // Божатко (К., 2011)/
https://t.me/HeathenUkraine | 338 |
| 10 |  Небо над Черкасами🌅 | 309 |
| 11 | Світлі та Темні боги в язичництві.
В язичництві всі боги діляться на дві категорії:
1. Світлі боги
2. Темні боги.
Поділення богів на Світлих і Темних, це не те саме, що поділення на Добрих і Злих. Якщо боги Світлі, то це не означає, що Світлі боги добрі. А якщо Темні боги, то це не означає, що Темні є злими.
Все навколо нас є енергія. В електриці є такі поняття як плюс і мінус. Для того, щоб електричний прилад запрацював, до цього приладу потрібно приєднати дві протилежності - плюс та мінус, і тільки після цього приєднання електричний прилад запрацює. Наш світ створений з цих протилежностей – тепло і холод, день і ніч, світло і темрява, зимаі літо і т.д. Можна умовно сказати, що Світлі і Темні боги є плюсом та мінусом і потрібні для того, щоб працював наш «електричний прилад» який ми називаємо - життя.
І хоча всі боги поділяються на Світлих і Темних, наші предки однаково вшановували всіх богів і з повагою ставилися як до Світлих так і до Темних богів. Розподіл богів на Світлих і Темних відбувається через руни та світи.
В інших народів, протилежності «Плюс» та «Мінус» можуть передаватися по іншому, наприклад в китайців це Інь і Ян.
Люди теж діляться на дві категорії:
1. Миряни
2. Духовники.
Миряни – це звичайні люди, які живуть звичайним життям. Основна мета мирян - це продовження роду, тому головне завдання в їх житті, це – створити сім'ю, народити дітей, виховувати дітей, піклуватися прорідних старих та робити все краще, для поліпшення життя всіх рідних, в їхньому роді. По заповіту богів всі миряни обов’язково повинні і створити свою сім’ю і жити все життяв парі.
Духовники – це не звичайні люди, і основною метою їхнього життя є сповідування Рідної Віри, вивчення магії, духовне зростання, служіння богам, вихід з колеса реінкарнацій, підготовка до життя після смерті в інших світах і т. п. Духовники не зобов’язані створювати сім’ї, тому їм дозволяється жити одинокими, жити не в парі. Найчастіше духівники живуть одні, але деякі з них живуть в парі та створюють свої сім'ї. Створювати сім’ю їм не заборонено.
© Велемудр Світоярий
https://www.facebook.com/share/p/tAtrqn3wv456rxrw/ | 420 |
| 12 |  10 травня — Зільник.
У цей день збирають цілющі трави, копають лікувальне коріння. Це день знахарок. Трави збирали самі жінки (найцiлюще зілля — те, яке збирали голими), тому це було винятково жіноче свято. Ритуальні обіди в лiсi, в полі, де збирають зілля: яєчня, вареники, риба, ряжанка. Жертва траві у вигляді хмільного напою — кроплять траву перед обідом. Після збору трав жінки влаштовували колективне купання у трав’яному напарі.
https://telegra.ph/Z%D0%86LNIK--PERSHIJ-ZB%D0%86R-C%D0%86LYUSHCHOGO-Z%D0%86LLYA-05-10 | 392 |
| 13 |  9 травня — Велес (весняний, або теплий). Присвячується весняному вшануванню Бога Велеса. Про це свідчать реліктові обряди, з допомогою яких можна достовірно реконструювати основні риси міфології цього культу через християнську надбудову цього свята — так званого «св. Миколая весняного» (або «Миколи теплого», «чудотворця», що ортодоксальні християни святкують 22 травня).
https://telegra.ph/VELES-VESNYANIJ-05-09 | 329 |
| 14 |  6 травня у понеділок — Проводи Русалок. Це спеціальні обряди, щоб позбутися них, спонукати повернутися їх у свій світ. У цей день дівчата в полі, в житах, роблять спільний обід — тризну в честь Русалок. Після тризни дівчата ходять по полях з розплетеними косами і вінками на голові, співаючи проводи Русалкам:
Проводили русалочок, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Та нашого житечка не ломили,
Та наших дівочок не ловили.
(інше датування цього обряду — «десятий понеділок», або христ. Вознесення, або перший понеділок Петрівки — видаються помилковими, оскільки вони міцно пов’язані з самими Русалками, Зiльником, Зеленою Неділею). | 335 |
| 15 |  ХРИСТИЯНИ НЕ МАЮТЬ ВЕЛИКОДНЯ
https://oru.org.ua/index.php/bogoznavstvo/statti/476-khrystyjany-ne-majut-velykodnia.html | 357 |
| 16 |  3 травня (п’ятниця) — Мокоша весняна (свято має рухому дату, випадає на п’ятницю Русального тижня). Обряди Русального тижня. Вшанування Богині Мокоші — покровительки жіночого рукоділля. Заборона в цей день усіх видів жіночих робіт, пов’язаних з рукоділлям (шити, прати, прясти, виплітати і т. д.). | 334 |
| 17 |  РУСАЛЧИН ВЕЛИКДЕНЬ
Молодиці й дівчата у вівторок та середу «зустрічають» Русалок, пригощають (розкладають їжу в полях, лісах,запрошують Русалок «їсти й пити та охороняти наші ниви»),а в четвер настає найголовніша фаза святкування — Русалчин Великдень.
Звичайно, християнська церква за ціле тисячоліття прищепила своїм вірянам страх перед Русалками, однак люди добре розуміли стародавню заборону працювати в ці святки, тому влаштовували веселощі, бо в цей день веселяться й самі Русалки — саме у свій Великдень вони відчувають життя так само, як і люди, тому їх «пригощають» людськими стравами і разом з ними вони водять хороводи, беруть участь в ігрищах та веселощах, можуть любити й радіти життю.
Дівочий гурт водить «Куста» («вдягнену» у зеленину гарну дівчину) — здійснює з ним святковий обхід села. Дівчата віншують кожного господаря кустовими піснями і збирають гостинці для спільної трапези. Дійство подібне до колядницького обходу на Різдво.
Джерело:
Лозко Г. С. Дочка Сварога. — Тернопіль: Мандрівець, 2022. — 440 с. | 305 |
| 18 |  Свято Живи — 2 травня. За повір'ями, Богиня Жива перетворюється в зозулю і починає пророкувати (кувати) довгі літа Життя. Солов'їний Великдень (прилітають соловейки). Моляться про довголіття та здоров'я. | 251 |
| 19 |  Богиня Мати - 1 травня. Майя, покровителька жінок-віщунок - давньослов'янська Богиня рослинності, яка вкриває, «замаює» листом дерева, вкриває землю зеленотрав'ям. Її свято довго відзначали жінки-знахарки по всій Європі, за що церква переслідувала учасниць цих свят, а інквізиція спалювала їх як відьом (Вальпургієва ніч). Припускають, що в цей день за давніх часів відбувалися ініціації язичницьких жриць. | 224 |
| 20 | Русалії - сьомий тиждень після Великодня. Русальний тиждень, за давніх часів називався «сьомик» (випадає переважно на початку травня, коли й належить святкувати розквіт трав, а не на червень, як християнська Трійця). Свято Берегинь Роду, поминаємо Душі Праматерів, приносимо пожертви із свіжовипеченого хліба на води річок (особливо на Русалчин Великдень). У суботу разом із зе- леним клечанням Душі заходять до нашої оселі, щоб подивитися на наше Життя. Треба всій родині жити в ладу, не сваритися, не підвищувати голосу, не ображати один одного. Слід згадувати Пращурів добрими словами, влаштовувати поминальний обід. Як записано у Велесовій Книзі: «Слава Отцям нашим і Матерям, що вчили нас про Богів наших і вели нас за руку по стежці Права, слава!». В ці дні завивають вінки, заплітають берізку, заквітчують хату і подвір'я. Жінки розвішують на деревах рушники, стрічки, шматочки полотна - «Русалкам на сорочку», дівчата кидають на воду вінки, пахучі зела (лепеху, полин, любисток, м'яту, шовкову траву) – це є пожертви Русалкам перед початком купального сезону.
* Русалчин Великдень – четвер на Русальному тижні.
🌿🌿🌿🌿🌿🌿🌿🌿🌿🌿🌿🌿🌿 | 241 |
