Ангарта.

🙂‍↕️ВАЛЬКІРІЯ: та, що обирає полеглих Ім'я valkyrja давньоскандинавською означає «та, що обирає полеглих». У цих словах уся її суть. Вона вказувала наперед, кому з воїнів упасти в бою. Смерть на полі починалася з її вибору. Служниці Одіна, валькірії ділили загиблих: половина йшла до Вальгалли, до самого Одіна, половина — на поле Фольквангр, до богині Фрейї. Так свідчить «Ґрімнісмаль». У Вальгаллі вони підносили мед героям-ейнхеріям, що бенкетували в очікуванні останньої битви світу. Ранні джерела малюють їх похмуро. У «Пісні списів» з «Саґи про Ньяля» валькірії тчуть долю битви на моторошному верстаті: основа снується з людських кишок, важки — відрубані голови, замість човника летять стріли, за набилку править меч. На цьому верстаті долю не оплакують. Її тчуть, рядок за рядком. Був і світліший образ — діва-лебідка. Деякі валькірії вміли обертатися лебедем, і хто викрадав їхнє лебедине вбрання, здобував над ними владу («Пісня про Вьолунда»). А ще вони кохали. Брюнхільд, Сіґрун, Свава сходили зі сторінок міфу в героїчні саги й брали за чоловіків смертних. За непослух Одін карав: Брюнхільд він приспав тернієм сну та замкнув у кільці полум'я («Саґа про Вьольсунґів»). Північ обирала своїх мертвих так само певно, як обирала королів. Валькірія лишилась образом культури, де влада й смерть сиділи за одним столом. Тому перший наш журнал і носить її ім'я. Angharta | Valkyrie