Статуси | Документи У-Ра! Об'єднання Авторів

Використовуйте в своїх правочинах 👆👆👆

Они правопреемники обязательств в обеспечении почтовой связи начиная с Міністерства зв'язку СРСР, який виконує державну функцію поштового зв'язку. А сколько уже раз с 1991 года было изменено названий? 👇 https://t.me/c/1365931623/198577

А вы знали, что Украина ратифицировала Международную конвенцию для защиты всех лиц от насильственных исчезновений в 2015 году? Эта Конвенция ООН запрещает насильственные исчезновения людей, то есть похищения, тайные задержания, удержание в неизвестном месте и сокрытие судьбы человека государством, силовыми структурами или связанными с ними лицами. Главный смысл Конвенции заключается в том, что государство не имеет права: — похищать людей без официального признания задержания; — скрывать местонахождение человека; — отказывать родственникам и адвокатам в информации; — удерживать человека вне правового поля; — создавать тайные места содержания. Согласно Конвенции, насильственное исчезновение может рассматриваться как преступление против человечности, если такие действия носят систематический или массовый характер. Украина также признала международные процедуры подачи индивидуальных жалоб в рамках этой Конвенции.

Многие путают при указании статьи из НПА "часть" с "пунктом" Последовательность: Статья ➔ Часть ➔ Пункт ➔ Подпункт. Если цифра с точкой, например, 1. — это часть, а если со скобкой, например, 1) — это пункт. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/n0002451-06?lang=uk#Text ПРАВИЛА оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації) 2. Складання тексту законопроекту 2.1. Структура законопроекту (В данном случае цифры 2 и 2.1 — это элементы нумерации самого текста Методических рекомендаций (то есть структуры самого документа, а не закона, который в нем описывается). «2» — это Раздел (Розділ) методических рекомендаций. Он называется «Складання тексту законопроекту». «2.1» — это Подраздел (Підрозділ) или пункт данного раздела. Он называется «Структура законопроекту» и находится внутри второго раздела) Существует разделение на законодательную технику (как пишутся законы) и делопроизводственную/нормативную технику (как пишутся подзаконные акты, инструкции и рекомендации).

Про головне забули = згадати той перший правочин, відповідно до якого з'явилися громадяни України. І да, це не форма 1П. Не пам'ятаю, щоб їх засвідчували нотаріуси.

Враховуючи 👆 можна зробити висновок: за допомогою праочину людина обирає не лише ''маску/персону'' а й правове поле, де буде маску застосовувати.

Території = це межі поширення юрисдикції органу, корпорації, держави. Це завжли система координат. Перейменована вулиця, адмін=тер. одиниця = це завжди черговий режим використання майна. Державного, приватного, не важливо. Чим більше штампів в п=порт наставить людина по незнанню, чим більше укладе договорів чи нахапає скидочних карт, тим в більше правових режимів вона вляпається.

Правовий режим — це особливий порядок юридичного регулювання, який застосовується до певних об'єктів (майно, території) чи ситуацій. Він створюється державою за допомогою унікального поєднання юридичних засобів (пільг, заборон, дозволів) для досягнення конкретної суспільної мети. Вікіпедюшка.

Про человека, встретилась информация

Збірник наукових статей Газдайка-Василишин І.Б. пов'язано зі ст. 355 ККУ. https://lib-repo.pnu.edu.ua/bitstream/123456789/9238/1/832-Article%20Text-1626-1-10-20191024.pdf

Стаття 203 ККУ. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. {Частина перша статті 203 в редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010 } 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD Правочин Правочи́н — дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. «Правочин» є терміном, який раніше використовувався в українському законодавстві протягом 1920-1930-х років та застосований в новому Цивільному кодексі України, в якому йому відведено окрему главу. Раніше в цивільному праві вживався термін «угода», під яким розуміли вольові, правомірні дії громадян чи організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Ст. 202 Цивільного кодексу України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин, зокрема договір, є однією з найпоширеніших підстав виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин у системі юридичних фактів. Через що інститут правочинів можна назвати одним з найважливіших у науці цивільного права. Правочин — вольовий акт і цим відрізняється від подій, що відбуваються незалежно від волі людини Правочин — це правомірна вольова дія. Така позиція переважає в юридичній літературі. Правомірність правочину означає, що він є юридичним фактом, який породжує ті правові наслідки, наступу яких бажають сторони і які відповідають вимогам закону. Своєю правомірністю правочини відрізняються від правопорушень (деліктів) — вольових дій, що суперечать вимогам закону та тягнуть за собою правові наслідки, які сторони не бажали отримати. Згідно із законом правочин завжди є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.