Книжкове буття

​​Як Валерій Залужний став лідером, опорою і крашем У Vivat вийшло багато книжок військових і про військових: про відважних чоловіків і жінок, які захищають нашу країну. І хоч все це не серія, а окремі видання, але книжка про Валерія Залужного ідеально доповнює цю тематику, бо важко знайти людину, яка користувалася б у війську на своїй посаді більшим авторитетом і була визнана більшим лідером. Тож зустрічайте — передзамовлення на першу книжку про Валерія Залужного від очевидиці й радниці Головнокомандувача зі стратегічних комунікацій Людмили Долгоновської. ✔️ «Залізний генерал. Уроки людяності» вийде у серпні одночасно у двох форматах: паперовий і аудіо (теж можна передзамовити в Абук із -20%). І цитата із книжки, бо таке любите і ви, і я: ▪️ Валерій Федорович говорив мені, що просування щаблями військової кар’єри не давалося йому легко. Він згадував про тодішні багатогодинні стройові огляди, перевірки, побори. Але Залужний не оминув і не перескочив жодного щабля — від взводного до командувача оперативного командування. «Щоб мати авторитет у війську, важливо пройти їх усі, — говорить генерал. — Обов’язково треба побути командиром роти. Це дасть можливість напрацювати потрібні професійні якості. Якщо ти не командував сотнею солдатів, у тебе нема військового майбутнього. Щоб стати на чолі оперативного командування, обов’язково треба побути командиром батальйону й командиром бригади»

Розмова про першу шлюбну ніч зайняла 7 сторінок, але матінка так і не спромоглася нічого путнього розказати своїй дочці. Читаю Бріджертонів.

Вже кілька разів показувала цю дитячу зону на вокзалі в інших соцмережах, але на каналі не публікувала. Якщо пройти перевірку через рамки і повернути ліворуч, то ви потрапите в зал, де є велика дитяча зона із безліччю розваг, місцями із зарядками і спеціальним дитячим туалетом. І також тут є дуже класна книжкова зона — там не ажіотаж, але щоразу бачу 1-2 дитини, які вибирають книжки. Ми тут, мабуть, четвертий раз — і щоразу це не випадково заходимо на 10 хв, а спеціально приїздимо на годину раніше, щоб Артур вибігався перед потягом.

Нещодавно я писала про те, що неважливо, хто скільки читає. І не порівнюйте себе з іншими. І все так. Але якщо і коли працюєш із книжками, то ситуація може виглядати дещо інакше 😆 Так, я читаю зараз менше — і мені як книголюбці з цим цілком ок. Як блогерці теж. Але мені як людині, яка працює із промоцією книжок — вартує читати більше. І я поки не вигадала, як це зробити. Загалом я читаю значно більше книжок Vivat, ніж книжок інших видавництв. Це і тому, що я долучена до їхнього вибору (а якщо я щось із цього ще й раптом запропонувала, так взагалііі). Але й тому, що набагато легше працювати із книжкою, яку прочитала (але на саме читання треба виділяти час на вихідних, тож це замкнуте коло, крізь яке іноді визирає «некнижкове» життя): тут і теми для контенту, текстів матеріалів; і теми для подій або співпрацю; і позиціонування, яке продасть аудиторії. Все насправді в тексті. І водночас — всього не прочитаєш. 🥂 Я оце готувалася до події про Бріджертонів, то стільки всього дізналася в процесі підготовки. Зараз вже ковтнула половину книжку — і під час читання усмішка не сходить. Мені дуже подобається! Занотовую ідеї і цитати. Але от не розумію, як збільшити кількість опрацьованих і прочитаних книжок.

Найромантичніше книжкове освідчення, яке ви коли-небудь бачили. Джерело.

Всі ми збирачі 🥂 А взагалі Віан — це любов. Не знаю, чому я за нього взялася вранці, але дуже в настрій зараз.

Коли прокидаєшся о 5:30, то 10 ранку — це за відчуттями (ну якщо чесно, то сьогодні і за подіями) це наче пів дня вже минуло. І от у мене є запитання 😆 Чому вечорниці із гаданням на Андрія — це ок навіть для багатьох людей, які відвідують церкву. Сюди ж різні події на Купала. А карти таро і активності навколо них — це популяризація магічного мислення?

А це кухар Ніколя пояснює головному герою, як танцювати навкосяка. Ну і піанококтейлі 💔💔 коктейлі, які робляться в процесі гри на фортепіано: кожна нота відповідає за певний інгредієнт, педаль для приглушення струн відповідає сколоченому яйцевидні (тут є проблема, бо якщо мелодія дуже хот, то виходять шматки омлету), педаль для послаблення звуку видає шматочки криги.

Наприклад:

Як і щопонеділка, він запросив на вечерю свого приятеля Шика, що жив неподалік. Щоправда, була лише суботу, але Коленові не терпілося побачити Шика й почастувати гостя добірними стравами…

Колен, не переймаючись, поклав її до свого кабанця з гаманцевої шкіри й повернув ліворуч…

Друзі відступили до правого краю доріжки, щоб не заважати прибиральникам, які, зневірившись знайти в чималій купі жертв щось інше, крім окремих і нецікавих частин і фраґментів розпаду особистості, вхопилися за скребки і прибрали всю масу полеглих, згорнувши її до стічної ями…

💔

Почали перечитувати книжку, про яку я нічого не памʼятаю, але памʼятаю сам факт читання — «Шумовиння днів» Бориса Віана. І тепер ледве стримуюся, щоб не кидати сюди цитату або діалоги із кожної сторінки.