UCP | УКРАЇНСЬКІ КОУЧІ ТА ПСИХОЛОГИ

ГОЛОВНИЙ ПАРАДОКС ПРАКТИКИ: ТИ СУПРОВОДЖУЄШ КЛІЄНТА ДО ЙОГО СПРАВЖНОСТІ, АЛЕ САМ БОЇШСЯ ОБЛАЖАТИСЯ В СОЦМЕРЕЖАХ Днями натрапив на YouTube на ролик для хлопців: «Як знайомитися з дівчатами, ніби тобі взагалі начхати на результат» І тут мене осінило. Цей же принцип «контрольованого пофігізму», готове рішення для просування допомагаючих практиків. Ми ж можемо взяти цю базову психологічну потребу в безпеці, прикрутити до продажів коучингу й отримати те, чого експерти хочуть найбільше у світі - свободу від страху. 1⃣ Логіка примітивна: люди завжди реагуватимуть на те, що знімає з них внутрішню напругу. З цієї причини клікбейт живе, котики у стрічці збирають мільйони, а реклама обіцяє «результат за три кроки без зусиль». “Рептильний” мозок хоче, щоб усе було просто і безпечно. 2⃣ триггер - когнітивний дисонанс. З'єднуємо те, що в головах розумних людей зазвичай не вкладається. Наприклад, ПРОДАЖІ + ПОФІГІЗМ. У світі бізнесу це класика: найбільші чеки закриваються тоді, коли експерту щиро байдуже, куплять у нього просто зараз чи ні. У нього немає дефіциту. Він не заглядає клієнту в рот в очікуванні згоди. У нішу просування психологів цей підхід залітає ідеально. Експерти ж приходять у соцмережі за проявленістю? Але замість цього будують навколо себе залізобетонні паркани зі складних термінів, щоб, не дай боже, ніхто не побачив їх живими та справжніми. Замість того, щоб забити на ідеальність, вони гарячково шукають секретні формули постів та шаблони «мільйонних» рілсів, про які кричать із кожної щілини в інстаграмі. Намагаються втиснути себе в чужі трафарети успіху, які в підсумку видають абсолютно мертвий, пластиковий продукт.

І у мене логічне запитання до колег. Психологи, коучі, ми навіщо цей цирк влаштовуємо?

Ми добровiльно втрачаємо клієнтів, бо боїмося здатися неідеальними. Чекаємо, поки всередині дозріє стовідсоткова впевненість, пишемо вилизані, стерильні тексти, які нікого не чіпляють, і поліруємо свої профілі до блиску.

І тут стається тотальний увнутрішній розрив і парадокс. Ти береш у роботу запит клієнта, який хоче нарешті бути собою, зняти маски й жити своє життя. Ти супроводжуєш його на шляху до цієї свободи самовираження та автентичності. Але сам при цьому ховаєшся за стерильним фасадом, бо до смерті боїшся показати аудиторії хоч одну свою живу, неідеальну сторону. Намагаєшся підсвітити іншому сміливість, транслюючи власний страх.

У нашій індустрії просто зобов'язаний з'явитися новий тренд: «Терапія без масок». Напрям для тих, хто готовий зняти корону, вийти до аудиторії живою людиною і просто забрати свій ринок, поки решта узгоджує зі своїм внутрішнім критиком правильний шрифт для сторіс. Як вважаєте? P.S. Надмірне захоплення власною ідеальністю гарантовано шкодить вашому банківському рахунку

Тренд для коуча чи психолога: був на зустрічі зі стартаперами. Розбирали темні патерни поведінки користувачів Якщо ти досі думаєш, що Дарт Вейдер був злодієм, а не просто людиною з нестандартним підходом до мотивації команди — ця тема точно твоя (невдалий жарт) Торік дослідники з Університету Калгарі розібрали Instagram і опублікували це на CHI. Висновок: платформа жодного разу не прибрала маніпуляцію під тиском регуляторів. Вона її маскувала під турботу про користувача. Бо поки людина думає, що сама вирішує, вона не йде. А це гроші. Виникло питання: навіщо стартапу думати про ці тонкощі, якщоголовне завдання стартапу - заробити гроші? Amazon заплатив 2,5 млрд доларів штрафу за темні патерни в підписці Prime. Процес скасування підписки там внутрішньо називався «Іліада», на честь епосу про нескінченну війну. 76% підписних сервісів у світі використовують хоча б один темний патерн. Запитання не про «чи етично». Запитання «хто в команді це відловить до того, як прийде регулятор та оштрафує». Ось вона, спеціалізація для психолога чи коуча, яка наберає тренд, особливо, якщо ви переїхали в Європу та не поспішаєте із практикою. Не абстрактна етика продукту. А конкретна робота: знайти в інтерфейсі те, за що штрафують, і пояснити команді, чому це там з'явилось. Чому це відноситься до маніпуляцій та дарк патерн. Людина, яка розуміє цю механіку, це вже інша розмова з бізнесом. І інший чек. З бізнесом завжди було працювати вигідніше, але давайте чесно: формат бізнес-коучів, який зараз існує - це підбита качка. Досі дивуюсь, як колеги планують свою практику, роблячи ставку на цей формат. Що думаєте?

“Я ДЛЯ ОБРАНИХ”— ІЛЮЗІЯ, ЯКА ПОВЕРНЕ ТЕБЕ В НАЙМ Регулярно спостерігаю картину, як коучі та психологи вмикають режим інтелектуальної зверхності: - «Ні, ти не розумієш. Моя практика для усвідомленої, глибокої аудиторії. Я не збираюся опускатися до банальщини в соцмережах і знімати дурні ролики заради охоплень».* Існує інфантильна фантазія про такого собі клієнта. Ніби цей мегамозок перед сном не гортає стрічку зі смішними котами, а сидить із кам'яним обличчям і вчитується в твої багатосторінкові трактати про стадію дзеркала за Лаканом, опрацювання витісненого лібідо чи декомпозицію екзистенційної кризи через SMART. От чесно - це не позиціонування. Це банальний страх продажів Ти заліз на свій броньований п'єдестал з академічної теорії лише для того, щоб застрахувати себе від відмови. Бо якщо ти почнеш говорити просто і ніхто не купить, виявиться, що ти облажався. А поки ти «складний і незрозумілий», ти автоматично правий. «Експертний» контент занудна річ, нікому не цікава, як лекція в універі. І твоє просто «люди ще не доросли». Дуже зручна позиція, щоб сидіти без клієнтів, але з гордо піднятою головою. Тобі кортить, щоб до тебе приходила людина, яка вже знає твою матчастину на твоєму рівні, але чомусь хоче заплатити тобі за терапію чи сесію. Абсурд чистої води. Вихід із цього тупика один - опрацюй цей опір в особистій терапії чи коучинзі та починай продавати, як би сильно не хотілося цього уникнути.

Інших варіантів побудувати незалежну практику просто немає. Альтернатива — вбудуватися в чужий проєкт.

Але й там ніхто не платитиме за красивий диплом та сертифікат чергового PCC: доведеться чітко заявити про себе і запропонувати конкретну спеціалізацію. До речі, про проєкти. В блозі довго не було постів саме з цієї причини. Далі розповім, де я пропадав увесь цей час і в якому процесі брав участь.

Колеги, обіцяне дослідження Повний текст тут Кратко: Дослідження «Глобальний тягар хвороб 2023» (Global Burden of Disease Study), опубліковане в журналі The Lancet, виявило такі ключові тенденції Рекордний масштаб проблеми: У 2023 році майже 1,2 мільярда людей у всьому світі жили з психічними розладами З 1990 року цей показник зріс практично вдвічі (зростання склало 95,5%) Провідна причина інвалідності: Психічні захворювання вийшли на перше місце серед причин життя з інвалідністю у світі, випередивши серцево-судинні та онкологічні захворювання. На їхню частку припадає понад 17% усіх років, прожитих з інвалідністю Найчастіші діагнози: Головним чинником зростання стали тривожні розлади та тяжка депресія. Лише з 2019 року поширеність тривожності зросла на понад 47%, а депресії — на 24% (багато в чому через стреси, пов'язані з пандемією COVID-19) Найбільш вразливі групи: • Підлітки: Вперше пік тягаря психічних розладів змістився на критичний для розвитку вік — від 15 до 19 років • Жінки: Жінки страждають від цих захворювань частіше за чоловіків (620 млн проти 552 млн), при цьому вони більш схильні саме до депресії та тривожності . У чоловіків та хлопчиків, навпаки, частіше діагностуються порушення нервово-психічного розвитку (наприклад, аутизм та СДУГ) і поведінкові розлади Криза систем охорони здоров'я: • Світова медицина не встигає за таким зростанням захворюваності • Нині лише близько 9% пацієнтів із тяжкою депресією у світі отримують мінімально необхідне лікування Ключові фактори ризику: На стрімке зростання кількості діагнозів, окрім пандемії, впливають довгострокові структурні проблеми: бідність, жорстоке поводження в дитинстві, домашнє насильство, соціальна ізоляція та зростаюча соціальна нерівність Зараз ви знаєте, яку спеціалізацію обрати 🙂

У світі вже 1,2 мільярда людей з психічними розладами — тепер це більш поширена проблема, ніж хвороби серця та рак Видання The Lancet пише, що психічні захворювання вперше стали основною причиною проблем зі здоров'ям у всьому світі Це до питання: коучинг та психологія нікому не потрібні. Не має клієнтів і таке інше

Нішева причетність: чому скрипти вбивають твою практику Кожен спеціаліст — це окрема структура. І чим більше я спостерігаю за просуванням у допоміжних професіях, тим сильніше переконуюся: універсальні правила маркетингу на одному експерті виглядають органічно, а на іншому, як безглузда маска. Я називаю це — «Нішева причетність Це ті самі «внутряки», про які знають абсолютно ВСІ практикуючі, але про які МАЛО ХТО говорить відкрито. Це тонка межа між нудною теорією та тим, що у нашому середовищі ще не стало пісним шаблоном. Якщо витягнути такий симптом у контент, лояльність аудиторії злітає миттєво, бо клієнт впізнає у цьому себе Я накидав список таких речей з нашої професії: — Той самий «найважливіший запит», який клієнт озвучує рівно за 2 хвилини до кінця сесії — Бажання проінтерпретувати всіх друзів за вечерею, яке доводиться придушувати зусиллям волі — Десята куплена книга з психоаналізу чи коучингу, яку ви почнете читати «одразу після попередніх дев’яти» — Стан «емоційного обнулення» після важкого кейсу, коли навіть просте «як справи» від близьких викликає бажання всіх послати — Той момент, коли розумієш, що клієнт прийшов не «вирішувати проблему», а отримати легітимне право в ній залишатися А тепер найважливіше — тональність Уявімо рілз на тему «клієнт, що запізнюється».Маркетологи дадуть вам такий хук: «Я ніколи не починаю сесію, якщо клієнт запізнився на 15 хвилин» Але якщо ви м’який, підтримуючий коуч, це звучатиме фальшиво. Вам органічніше зайти через турботу: — «50 хвилин, які ви крадете у свого життя...» Якщо ж ви працюєте в директивному стилі або лаканівському дискурсі, вам більше підійде чесний «бруталізм»: — «Запізнення — це не випадковість, зізнайтесь — ви 100% знайдете причину, чому запізнитися на сесію. Запитайте себе, від чого саме ви тікаєте за власні ж гроші?» А якщо ваш стиль — інтелектуальний стьоб: — «Обожнюю клієнтів, які запізнюються на пів години й сподіваються, що за 20 хвилин, які залишилися, ми встигнемо перепрошити їхнє дитинство чи кар'єру...» Проблема одна, рішення одне, але слова — різні. Можна скупити всі гайди з хуків та лід-магнітів, але вони не працюватимуть, якщо вони «вклеєні» у ваш контент ззовні. Одному підходить конфронтація, іншому — контейнування, третьому — іронія. Маркетинг коуча чи психолога — це продовження його методу. Якщо в кабінеті ви одна людина, а в блозі — інша, люди це відчувають навіть через блог Які «внутряки» вашої практики, для створення контенту, ви б додали до цього списку?

Є такий момент у практиці, коли розумієш: ти хороший спеціаліст. Клієнти задоволені. Результати є. Але тебе не видно Це синдром соціальної смерті. Не самозванець — це надто м'яко. Самозванець сумнівається у компетентності. Тут інше: людина компетентна, але публічно не існує 😎🎓 Нас вчили нейтральності. Чистий аркуш, мінімум себе у просторі сесії. У кабінеті — це і є професіоналізм. У блозі — це називається «ще один психолог, якого ніхто не читає». Три зіткнення, які я бачу постійно: 1️⃣ Чим глибша експертиза, тим голосніший внутрішній голос, який каже «ти недостатньо компетентний, щоб про це писати». Даннінг і Крюгер зафіксували це ще у 1999-му: дилетант впевнений, професіонал сумнівається. Твій сумнів — ознака кваліфікації, а не сигнал мовчати. 2️⃣ «Мені потрібна команда, оператор, дизайнер» і ти чекаєш запрошення до Голлівуду, щоб зняти три рілси. Які в більшості випадків не злетять. Бо 100500 людей роблять перші три рілси, а потім кидають, бо продакшн без команди не витягнути, самому знімати немає ні досвіду, ні часу. Так і красуються акаунти з трьома відосами. 3️⃣ Вічна тема, як єгипетська піраміда: «я не люблю продавати». Окей. Тоді клієнт має «кинути на картах», щоб знайти тебе серед тисячі схожих профілів. Само по собі нічого не станеться особливо, коли ти тільки став коучем, а на курсі обіцяли, що після PCC ICF клієнтів буде море. Питання не в маніпуляціях. Питання в тому, щоб знайти свій формат той, який тебе драйвить. Бо «чекати, поки про мене заговорять і почнуть передавати з рук у руки» — це стратегія. Просто дуже повільна. І працює вона у тих, хто вже видимий. Синдром соціальної смерті лікується не курсом із маркетингу і не новим сертифікатом. Він лікується рішенням почати з тим форматом, який тобі підходить, з тією регулярністю, яку ти реально витримаєш, і без голлівудського продакшну. Профіль із трьома відосами і тишею — це не старт. Це пам'ятник наміру. Про "контент-завод" у наступному дописі, зізнавайтесь вже купили курс по створенню контента за 2 хвилини? 👇

Кейс: Психолог-Священник і виклик «без Інстаграму» ⛪️ До мене звернувся Отець Олександр (наш колега, психолог). Він довго спостерігав за групою, перш ніж запитати: «А чи можу я додатково заробляти на своїх знаннях?» (Отець Олександр, сподіваюсь Ви надасте дозвіл на невеличке інтерв'ю з Вами) Для мене це був справжній виклик. Востаннє такий азарт я відчував, коли на спір робив віральний контент для металургійного заводу (підсумок: 1 млн+ переглядів та сюжет на «1+1»). Але тут умови були жорсткіші: жодних «інстаграмів», жодної реклами, взагалі нічого. «Добре, — сказав я. — Виклик прийнято». Що ми зробили? Справа була прямо перед Великим Постом. Ідеальний привід. Ми запустили закриту платну групу в Telegram на 40 днів. Концепція: Один пост на день. Але не сухе тлумачення Біблії, а інтерпретація Писання через призму психології. Ми запропонували ідею, що «ментальне очищення» так само важливе, як і фізичне. Результат: 84 людини в групі. Чек - $90. Без жодної копійки на трафік, тільки на силі сенсів Чому це спрацювало і які висновки варто зробити колегам? Дуже часто я чую: «Про що мені говорити? Все вже сказано до мене». Серйозно? Чи є у світі щось більш «обговорене» та масштабне, ніж Біблія? І все ж таки, люди готові платити за ваш тон, за вашу подачу, за ваш погляд. У світі взагалі мало залишилося тем, які не обговорювали. Секрет не в «новизні», а в «інтерпретації». Два важливі висновки з цього кейсу: 1️⃣ Зав’язуйте з «квазі-послугами». Перестаньте вигадувати «квантово-інтегровані-ментально-посилені авторські методи». Коли опис вашої послуги звучить як «розширення простору через прибирання затисків у кордонах для усвідомлення прийняття вашої індивидуальності», це цікаво тільки вам і вашій фантазії про необхідність цієї послуги. Людям потрібне рішення їхніх зрозумілих проблем, а не ваш словник синонімів, який написав ChatGPT. 2️⃣ Нейромережі — це пилотяг, а не Гуру. Ваша професійна ідентичність розсипається, коли її ліпить ChatGPT. Використовуйте ШІ як інструмент для рутини, але не дозволяйте йому створювати ваш «унікальний» профіль. Повірте, він видав точно таке ж «унікальне позиціонування» ще 100 500 коучам. Ви стаєте затребуваними лише тоді, коли в контенті є жива людина, а не стерильний текст нейронки. З нею ви просто "пластиковий" аватар. Персонаж. Виснвоок: заробляти на коучингу та психології можливо тоді, коли ви не намагаєтеся ускладнювати просте. Люди втомилися від «цікавого», вони шукають справжнє. Що думаєте? Чи варто гнатися за «авторською унікальністю» чи простота все-таки б’є пафос? 👇 ПС. Фото створено ШІ, не має відношення до колеги, якого згадував в допису

Чи знали ви, що під кожний канал комунікації потрібно підлаштовувати свій опис в профілі? Тепер ви знаєте 😉 Наприклад, опис в шапці профілю Instagram та LinkedIn - це зовсім різні підходи. Як вам таке для LinkedIn:

Ви точно відчуваєте, що чим більше досягаєте, тим менше контролю над власним життям та командою маєте. А тут ще Рада директорів в наступному місяці, а KPI горять… Як Executive Coach, я щодня бачу топів, які керують успішними компаніями, досягли вищих сходинок ціною якісного сну, задоволенню від життя, про “нормальне” спілкування із близькими я вже мовчу. І далі ви хотіли почути, що у всьому винне вигорання?! Та ми ж дорослі люди, і розуміємо, що це не єдина причина, яка руйнує ваше життя та кар’єру. Я працюю із топ-менеджерам більше 5 років та розумію, що всі ці “ресурсні стани”, “емоційний контроль” - в топку. Просто запишись на першу зустріч та дізнаєшся, що спільного у топ-менеджерів Apple і твоєю ситуацією, та як швидко пофіксити себе Що буде: - Після 5 сесій - вихід зі стану “вічного пожежника” - Після 10 сесій - іншу комунікацію в команді, де кожен бере відповідальність - Після 15 сесій - чіткий баланс, де робота не забирає 100% вашого часу Бонус: повернення спокою та…контролю, який ви так любите Напишіть мені і ми проведемо 30-хвилинну сесію, щоб ви зрозуміли чи підійдем один одному

Обновляю "LinkedIn для коуча та психолога: Повний гайд зі стратегії та просування 2026". Чи цікаво отримати? Бажано якось відреагувати 🧐 ПС Що так чи не так з цим описом?

Конкурувати із ШІ через знання - це марно витрачати час та 80% того, що повернутися в найм - це найближча перспектива Але й інший шлях. Який? Давайте зустрінемося онлайн і поговоримо про це 😎 Нижче опитування, щоб зрозуміти чи цікава ця тема 👇

Зараз той момент, коли варто не чікати особливого моменту, а починати отримувати гроші від любимої професії Ось чесно, позиція: "спочатку буду нарощувати клієнтів, а потім заведу блог" - іншою мовою "нічого не хочеться робити, якщо будуть клієнти, тоді щось буду робити" . Ага, скільки ви вже збираєтесь це зробити? рік, два? Чому зараз? Частина аудиторії з рашки відвалиться в Інстаграм із 15 квітня, в Телеграм - з першого. Разом із цим звільняється увага алгоритмів, які не зупиняються. Вони починають активно шукати, ким закрити ці “дірки” у видачі в стрічці. Це означає просту річ: твої тексти, відео і сенси можуть почати отримувати більше органічного охоплення навіть без реклами, навіть без ідеальної фотосесії Але тут важливий нюанс Алгоритм підсилює не будь-що. Він підсилює те, що вже рухається. Як у практиці з клієнтами. Якщо є хоча б мінімальна дія, з неї можна виростити результат. Якщо тиша, підсилювати нічого. Тому зараз не про ідеальний контент. Зараз про присутність. Ти або з’являєшся і займаєш місце, яке звільняється. Або хтось інший робить це замість тебе Але, звісно, можна ще трохи почекати ідеального моменту 🧐 ПС. Мені завжди було цікаво спостерігати, як доля розпоряджається останнім містом на моїй майстер-практиці. Ніхто не хоче спробувати знак долі? Якщо є бажання зайти на майстер-практику та зібрату свою професійну ідентичність та почати заробляти, пишіть в особисті

Оформлений профіль не приведе тобі клієнтів Колеги, цікава дискусія була в коментарях, я вдячний колезі Знаю, це боляче чути. Особливо якщо ти щойно три години підбирав шрифт для обкладинки і переписував шапку вп'яте. Шапка профілю — це формула з чотирьох елементів: хто ти, чим корисний, який результат отримає клієнт, чим ти відрізняєшся від інших. Якщо закрив хоча б три — профіль нормальний. Ніякого секретного секрету За це не треба платити гроші, йти на курс або чекати «правильного моменту». Це просто чотири питання. Відповів — готово. Але "правильний профіль" не продає Клієнт відкриває твою шапку профілю. Після того, як твій контент його зачепив. Після того, як він кілька разів прочитав тебе і подумав «це про мене». Після того, як виникла довіра — не до твого дизайну, а до тебе. І ще одне. «Показати особистість» — це не розповідати, як тобі було важко і як ти всього досяг усупереч. Ніхто не платить гроші Попелюшці. Платять тому, кому довіряють як експерту. Платять тому, кому довіряють як експерту, який пройшов цей самий шлях. Тонка грань. Спочатку смисли. Потім довіра. І тільки потім профіль робить свої 5% роботи. Які думки у вас? 👇

"Коучинг нікому не потрібен", "У клієнтів немає грошей", "Коучів і психологів на кожному розі — і ніхто не заробляє", "Навіщо мої банальності, коли таких як я — мільйон", "Мене вже нудить від цього Інстаграму" Знайоме? Тоді у середу, 18 березня о 19:00 чекаю на стрімі. Як завжди: безкоштовно, суттєво, з кейсами Розкажу, чому більшість коучів і психологів застрягають саме тут — і що з цим реально робити. Бо ніхто ж не сидить і свідомо не саботує свою практику. Просто є речі, які здаються очевидними — а насправді є пасткою. І в ній можна провести роки, щиро намагаючись, щиро вкладаючись — і так само щиро піти в найм з думкою "ну, не моє". Хоча до виходу було буквально кілька кроків. І саме про ці кроки — у середу Хто прийде — той не гадатиме ще рік Посилання на стрім залишу тут в цю середу, 18 березня о 19:00 (Київ). Маєте питання, яке б хотіли розглянути - пишіть в коментах✌️

Я запитав дві різні аудиторії про один опис блогу «Психолог для тих, кого вже трохи підзабало життя. Без пафосу, з матами й сенсом. Говорю прямо. Працюю м’яко» Звичайні люди: 62% — «піду на консультацію, нарешті без пафосу» Колеги-психологи: 53% — «ні», 11% — «це взагалі не опис для психолога» В цьому розриві — вся суть. «Правильний» спеціаліст пише: «Простір, де все змінюється і ви стаєте новою версією себе» Колеги ставлять лайк. Клієнти проходять мимо. Бо клієнт не шукає «нову версію себе» — він шукає того, хто говорить як він думає. Він втомився. Йому набридло. І він хоче спеціаліста, який це розуміє — а не того, хто ховає живу людину за професійним глянцем. Парадокс «правильного» експерта: Чим бездоганніше ти звучиш — тим менше тобі довіряють. Бо ідеальні коучі чи психологи відштовхують. Аудиторія обирає не «глянець». Вона обирає собі подібного. Твої колеги оцінюють твою правильність. Твої клієнти — твою чесність. Це різні світи, які не пересікаються.​​​​​​​​​​​​​​​​ Як вам експеримент? На майстер-практиці допомогаю знайти свою професійну ідентичність, яка дає клієнтів і задоволення від професії

Запис розбору Telegram-каналу Акаунт живий, контент є, колега старається — але клієнти з нього не приходять. І не тому що щось робиться неправильно. А тому що поки немає відповіді на одне питання: для кого це все? Не в сенсі «визначте цільову аудиторію». А в сенсі — з ким вам справді хочеться працювати, що у вас є що більше ні в кого немає, і хто це відчує як «це про мене». За годину намітили перший напрямок. Не фінальний — розуміння своєї ніші не збирається за одну розмову. Але вже є відчуття куди рухатись. Саме так і має відбуватися робота із побудови практики: без «ось ваша помилка», крок за кроком, до ясності. Такі розбори — щотижня для кожного учасника майстер-практики: блог, ніша, клієнт, контент, формати роботи — все що впливає на дохід і задоволення від своєї справи. Детальніше про програму за посиланням