Тверда Криця

Так виглядає сучасна столиця Боснії і Герцеговини. Більше 40% вивісок на арабській мові.

На світлині учасники фольклорного колективу босняків у народних костюмах Вгадайте, на чий національний костюм схожий? Мусульманський одяг, така як фески чи шаровари, поширювалася в південнослов'янських землях і серед християнського населення, аж до того, що християнки в містах стали закривати обличчя при виході на вулицю. Носіння чадри чи паранджі боснійськими мусульманками дотримувалося головним чином містах, насамперед, у знатних сім'ях. У селах, а особливо в селах гірської місцевості жінки рідко закривали обличчя. Замість паранджі сільські жінки-мусульманки закривали обличчя хусткою, що носилася на голові.

Остаточне знищення словʼянських традицій в Боснії Османське панування в Боснії і Герцеговині продовжувалося з другої половини XV ст. до 1878 р. У період османського панування саме в Боснії і Герцеговині іслам набув найбільшого розповсюдження. Сюди переселялося багато турків — посадовців, представників духівництва, ремісників. Серед переселенців були вихідці з Північного Кавказу, араби, курди, які визнавали іслам. Частину їх асимільовано, приймаючи звичаї та мову корінного населення, але й вони мали вплив на розвиток місцевого населення, приносили свої звичаї, поширюючи іслам і деякі елементи східної культури. Східні впливи сильно відчутні у плануванні сільських поселень і особливостях інтер'єру житла. Мусульманські села були найчастіше купчастого типу, тоді як їхні сусіди-християни жили в поселеннях переважно розкиданого типу. Мусульманські села поділяються на окремі квартали — махали. В центрі їх — мечеть, поряд — цвинтар. Зовні мусульманське житло не відрізняється від християнського. Але внутрішнє планування та інтер'єр не подібні до християнського житла — у них більше кімнат, обов'язково є килими й посуд східного типу. Ліжок немає — сплять на килимах, подушках, ковдрах. У спальні відведено місце для ритуальних омовінь. Заможні мусульмани будували двохповерхові оселі, поділені на дві половини: чоловічу (селамлук) і жіночу (харемлук) і будували високі огорожі навколо садиб. На першому поверсі були господарські приміщення, на другому — житло. Заможні будували на садибі два двоповерхові будинки — окремо для чоловіків і жінок.

Масове заселення території Боснії турками Описуючи міграційні процеси, які також суттєво вплинули на становлення тієї етнорелігійної картини в Боснії, географ Жевто Дедієр в опублікованому більше сотні років тому дослідженні, звертає увагу на те, що словʼянські землі Боснії поповнювалися мусульманським населенням. трьох хвиль. Перша хвиля пов'язана з експансією турків — заселення земель воїнами, чиновниками та імамами, які прибувають до Боснії з азійської частини імперії Османа. Друга і третя хвилі вже пов'язані із заходом блискучої Порти. Йдеться як про населення, яке залишало окуповані турками землі: Далмацію, Ліку, Славонію та частково Угорщину, так і про колишніх жителів сербських міст Вужице, Шапця, Валево та Белграда, які не бажали залишатися підданими «гяурського» князя Сербії. Відтак, ісламізовані землі Балкан заселило чимало тюрків з Азії, які витіснили малий відсоток християнського населення. Ті хто залишився, нерідко ставали жертвами погромів та дискримінації.

Герби деяких середньовічних боснійських дворянських родів, які припинили своє існування після османського завоювання.

Боснія під час османського панування У 1463 році більша частина Боснії потрапила під турецьку владу, а в 1482 р. і Герцеговина підкорилися туркам. Після падіння Боснії Венеція 14 червня 1463 року сповістила: «На очах світу згоріло одне видатне королівство». У складі Османської імперії ці два регіони були об'єднані під владою єдиної місцевої адміністрації, і був утворений єдиний вілаят Боснія. У 1528 році, після перемоги турків над угорцями у битві при Мохачі, Боснійський район Яйце теж потрапив до турків. Так, об'єднані Боснія і Герцеговина, до 1718 року належали Османській імперії. Відразу після окупації Королівства Боснії, почалося масове навернення боснійського населення до ісламу. Ісламізація городян була викликана дискримінацією християнського населення, як соціальної, і податкової — християни платили додаткові податки харадж та джзія, зазнавали низки обмежень і загалом існували на правах людей другого сорту. Прийняття ісламу давало новонаверненому помітне соціальне зростання та полегшував податковий тягар. Відтак, більшість населення Боснії стає мусульманським.

Вищевикладені дописи розказують про те, якою була Боснія до окупації Османською імперією. Середньовічна Боснія була взірцем європейської культури, яка не поступалася західноєвропейській. На жаль, все змінилося після 1463 року. Тоді словʼянське королівство поступово втрачало свою ідентичність, поки не стала південною азійською країною. Чекайте на нові дописи.

Вищевикладені дописи розказують про те, якою була Боснія до окупації Османською імперією. Середньовічна Боснія була взірцем європейської культури, яка не поступалася західноєвропейській. На жаль, все змінилося після 1463 року. Тоді словʼянське королівство поступово втрачало свою ідентичність, поки не стала південною азійською країною. Чекайте на нові дописи.

Корона Єлизавети Боснійської, доньки бана Боснії — Стефана II Котроманича. Корона виставлена ​​в музеї в хорватському Задарі.

Князький герб Хрвоє Вукчича, який зображено в боснійському середньовічному міссалі. Робота каліграфіста Бутко 1404 року. Римський місса́л, або просто місса́л (лат. Missale) — у римо-католицькій церкві богослужбова книга, яка містить тексти меси з супутніми текстами