#навчання
#безкоштовно
#онлайн
З чого почати?
1.1 Три системні питання
Незалежно від того, яка це робота є ряд спільних етапів які є загальними. Зупинимось на кожному.
1. Спочатку необхідно сформувати «спосіб мислення», тобто мати представлення про те до чого ми прагнемо. При написанні дисертації, наукового проєкту, статті або тези можна скористатись прийомом «риболовної сіті». Науковець він як рибалка, який намагається піймати рибу. В даному випадку під рибою розуміємо науковий результат. Для того щоб піймати бажану рибу варто обрати правильний діаметр «вічка» сітки. Якщо обрати дуже крупний діаметр, то є вірогідність, що жодної риби не вдасться піймати, а при малому діаметрі – існує велика вірогідність піймати дрібну «сорну» рибу, тобто також бажаний результат не буде отримано. По відношенню до наукової діяльності науковий результат визначається обраною областю застосування отриманих результатів, а також об’єкту дослідження. Інакше кажучи, не варто надто заглиблюватись в тему і вирішувати часткові проблеми, адже часткові проблеми вирішуються не універсальними, а локальними інструментами. При цьому не варто і «писати загально», формувати глобальні концепції, гіпотези, тощо, адже в найліпшому випадку це буде імітація. Перше, що слід зробити, то визначити конкретну область застосування результатів, а також той рівень системи в якому вирішується актуальна наукова проблема. Наведу тривіальні приклади: «Наукові основи створення системи поточного управління діяльністю вугледобувних підприємств України» - однозначно назва погана, адже система потребує створення методології, інструментів, засобів ухвалення рішень. Жодному притомному науковцю це не вдасться зробити. Інший приклад «Наукові основи обґрунтування меж раціонального проєктування процесів інтенсифікації гірничозбагачувальних процесів…» - цей приклад є набагато кращим, адже є конкретна наукова новизна, яка полягає в обґрунтуванні меж області раціонального проєктування. В даному випадку не говорять про універсальність інструменту, а говорять про визначення області де можуть бути застосовані універсальні інструменти. Резюмую, будь яка робота повинна мати чітко визначену область застосування.
2. Необхідно постійно слідувати відповідності роботи паспорту спеціальності. Лише при відповідності паспорту спеціальності є вірогідність захисту роботи. Тому, перше завдання: знайти паспорт спеціальності та завантажити його. Це необхідно для того, щоб потім розуміти отриманий результат. Наведу приклад, розроблено систему підтримки прийняття рішень у вигляді програмного забезпечення. Програми дозволяють обчислювати раціональні обсяги вилучення корисних копалин, оптимізовувати собівартість, тощо – але, це не є науковим результатом – це є лише практичним впровадженням наукової новизни, яка полягає в створенні методології обгрунтування області раціонального проєктування. Так само, і інший приклад – обрано найбільш оптимальну технологію опріснення шахтних вод – це круто, але цей результат є новим і може претендувати на захист зі спеціальності «Екологія», а у відповідності до паспорту «Підземної розробки родовищ корисних копалин» він є недоцільним, але, якщо ми розробили систему балансу технологічних потоків де вода є продуктивним потоком, то це є практичним результатом.
3. При пошуку натхнення, варто скористатись прийомом «ментальних карт». Де в центрі розміщується проблема, а по бокам, засоби її вирішення. Це дозволить не тільки візуалізувати, але і систематизувати отримані результати. Наприклад, в центрі – «Дисертація», а вітки «Аналіз джерел та узагальнення проблеми», «Методологія», «Дослідження», «Практичне впровадження». Це є загальний план.
Наведені вище три питання є «системними» та не мають остаточної відповіді, поки робота не почалась. Їх варто проговорити, їх варто «запам’ятати на найближчі 100 років» і у «вільний від роботи час» опрацьовувати.
Після цього можна перейти до конкретної роботи, яка полягає в аналізу літературних джерел.
Успіхів!