#ФРОНТМЕНИ

Літературно-музичний вечір Олександра Кудя та друзів! Поет, фронтмен гурту Busicama та співзасновник «Літературного Слему» у зв’язку з третім роком своєї служби в лавах ЗСУ не має можливості наживо декламувати свої вірші чи співати пісень. Тому колеги Сашка вирішили не втрачати можливість влаштувати спільний вечір поезії та музики під час його рідкісного повернення до рідного міста, аби виправити цю несправедливість. 📆 Подробиці — за цим посиланням. Більше цікавих подій — в розділі «Анонси» на нашому сайті.

У Франції престижною книжковою премією Rencontres d’Arles відзначили роботу українського художника Фотографічний щоденник «Больнічка» Владислава Краснощока посів 2-ге місце в категорії «Авторська книжка» Facebook | Instagram | Buy Me a Coffee

📚 Письменники, які були солдатами, льотчиками і воєнними кореспондентами: Суспільне Культура розповідає про 5 літераторів, які долучались до воєнних дій та у своїх текстах описували набутий досвід битв та втрат.

✍️ По 20 липня триває Конкурс воєнної літератури для військових та ветеранів «4.5.0». Категорії конкурсу: оповідання, есе, нотатки та щоденникові записи, вірші. Переможці у своїх категоріях додатково отримають грошові призи у розмірі 45 тис. грн.

Друзі, сподіваємося всі цілі 🫂 Сьогодні музикант Микола Пацюк опинився в епіцентрі обстрілу. Він втратив житло та машину, чудом вибравшись із завалів і потребує нашої допомоги. Тож сьогодні ділимось збором для Миколи, а також актуальними зборами на підтримку армії від інших музикантів: ▪️Збір-допомога Миколі Пацюку ▪️Збір на помсту від Sadsvit ▪️Збір для 3 ОШБ від гурту Nazva ▪️Збір для 5 підрозділів оборони від Юлії Вітранюк ▪️На fpv для Гауди від гурту Kazka ▪️Збір на fpv дрони для 48 ОШБ від Dj Tapolsky І як казала Марина Круть у своєму останньому дописі: «Коли нас стає менше, нам треба звучати гучніше». Тож допомагаємо і звучимо на весь світ про російський терор.

Всім привіт. Дивiться о 20.00 мій сет під Донецькою стелою. Ми будемо збирати гроші на fpv дрони для 48ОШБ. Дякую за увагу. https://youtu.be/GEuvLViTC4M

Нещодавно у Великій Британії відбувся проект "Ukrainian Wartime Poetry" (серія читань віршів українських поетів і поеток, здебільшого військових або тих, що їхні тексти міцно пов'язані з темою війни), про який розповіла одна з його ініціаторок і учасниць, наша лауреатка і авторка Юлія Мусаковська. Під час цих читань звучали й вірші Миколи Леоновича з книжки "Повільна людина", яка зараз готується до друку в нашому видавництві. Ось що пише про це Юлія Мусаковська: "Спеціально для наших подій у Великобританії, з дозволу Марини Александрович, я переклала дуже символічний вірш Миколи Леоновича "Непомітні свої”, який нагадує про тих, кого ми чекаємо і чию присутність відчуваємо - тих, хто пропав безвісти, хто в полоні. Він закінчується словами, які цитували після подій різні люди: “Кожен із нас у цьому світі вперше” / every one of us is in this world for the first time. Закликали всіх присутніх розділити з нами надію на повернення Миколи". Хочемо нагадати, що книжку Миколи можна передзамовити тут: https://smoloskyp.com.ua/product/povilna-lyudyna/ І - той самий вірш: Непомітні свої Інколи просто не помічаєш, як перестаєш боятися — просто життя не залежить від кількості сказаних слів, і ті люди, які тебе, мислив, забули — озиваються, наче птахи з дерев. І луни голосів цих із гілок скрапують, скочуються зеленим мохом, втопають у ньому — там, де ходив, стежки давно вже позаростали: ні корови сюди не ведуть, ні хліб не привозять, небо тільки понад ліском напинається, полощеться, полощеться, доки вся синява із нього виходить — куди ж, цікаво знати, вона перетікає? І здається, що та, за якою ідеш, уже зовсім близько, на горбочку, між деревами тихо сміється, настільки, що в цій тиші тутешній це означає бути почутим. І я сміюся, і, може, за мною теж хтось іде, так само, без жодної торби, залишивши зайве там, де можна було боятися, в тому, що називалося «домом»; не дошукуючись слідів — кожен із нас у цьому світі вперше.

ну так щоб десь прям треба було то не чула

Київський гурт adm:t випустив сингл «метаморфосінь» В основу композиції ліг однойменний вірш Максима Кривцова, який встиг почути демо-версію пісні. Згодом до створення нового синглу був запрошений гурт Tember Blanche. Трек оприлюднено у двох версіях: повній та акустичній. Незважаючи на назву пісні, настрій — літній, що передує осінньому перетворенню. «ліс. органний зал. ми — осінь. метамор метамор метаморфосінь»