inlandempire

Зібрались якось кінкі-ісусовий Фінн з Джейком на грудях, татуйований Гендальф та група 70-річних байкерів з Хард Рок Кафе під лідерством капітана Флінта та з викраденою дівчинкою, і поїхали вони вимагати у вождів картоплю, яку ті віддавати звісно не хочуть. І поки мужики розбираються з продуктами, дівчинці доводиться пройти шлях від виживання до помсти, що дасть зародок нового життя у світі твариноподібних людей. Цією дівчинкою була Furryosa.... Вийшов такий непоганий розважальний фільм з поганим графоном, але з класним поп-культурним підґрунтям, а можливо і ні, але жартувати мені хотілось майже на кожному кадрі, що, в принципі, і стало основою для позитивного відношення до стрічки. Бо я люблю свої тупі жарти. Що тут поробиш.

Decoder / Декодер, 1984 Dir. Muscha Індастріальний музикант незадоволений фашистським корпоратизмом мережі бургерних, тому він підкидає у кафе магнітофони зі своєю музикою, яка створює атмосферу хаосу, викликаючи у людей насильницькі пориви. «Декодер» - дуже потужний фільм не тільки як експериментальне контркультурне висловлювання, але як мистецький проєкт, створений з залученням The The, Psychic TV, Soft Cell, Берроуза та Кріастіани Фельшерінов. Ніби Ардженто купається у басейні кіберпанковсього естетизму, поки Вотерс намагається туди випорожнитися. Адже операторська робота тут взагалі дуже яскрава та талановита, і в об'єднанні такої зйомки, індастріал музики і різних документальних кадрів, стрічка пронизує атмосферою протесту та ностальгії за тим, чого не було. І за читанням Берроуза у перервах між емоційною критикою споживацтва та капіталізму.

Gräns / На межі світів, 2018 Dir. Ali Abbasi Тіна працює на митному контролі шведського аеропорту, вона відчуває емоції людей як запах і це допомогає їй в роботі. Але одного разу вона зустрічає чоловіка, запах якого не може розпізнати. Від стрічки віє приємним дивацтвом та холодною, скандинавською естетикою, а зовнішність героїні, яку називають відштовхуючою, добре вписується в природність, хоча і трішки сором'язливо. Якось я спочатку подумала, що дивлюсь милу мелодраму, де парочка годує одне одного хробаками та займається сексом на холодній моховій землі, а фільм виявився драмою про гуманізм та прийняття себе і своїх орієнтирів у вигляді артгаусу з осучасненими елементами фольклору. І хоча часом так і хотілось сказати: "як це по-людськи", але так здається навіть краще і живіше.

Sasquatch Sunset / Пригоди Бігфутів, 2024 Dir. David Zellner, Nathan Zellner Раночок, підписники

Deathgasm / Смертельний оргазм, 2015 Dir. Jason Lei Howden Броуді - підліток-металіст, який переїжджає жити до дядька в маленьке містечко. Там він знайомиться з іншим металюгой Заком, і одного разу вони знаходить платівку з загадковими нотами, зігравши які, люди стають одержимими демонами. Легенький треш-горор з клішованими елементами підліткових комедій та омажем на «Зловісні мерці» - ідеальний фільм, щоб відпочити та посміятися, бо гумор тут достатньо приємний і іронічний, а кількість відірваних кінцівок та фалоімітаторів якраз така, щоб не перенасититись. Ще радує, що при досить малому бюджеті, автори змогли цікаво погратись зі зйомкою та ефектами, - а більшість з них зроблені старими-добрими саморобними методами, що додають душевності - штучна кров, продукти з м'ясного магазину, бутафорія. Створено з любов'ю та металом.

The Woman Who Powders Herself / Жінка, яка пудриться, 1972 Dir. Patrick Bokanowski Короткометражний експериментальний фільм, що вивертає назовні тривожні, дискомфортні образи екзистенційного жаху, краси та об'єктивації. Авангард заради авангарду. І дійсно моторошне та загадкове видовище, що триває якихось 16 хвилин - набагато менше, ніж ваші щоденні думки перед сном. Чи зрозуміло тут щось? Ні. Чи кайфово це? Так точно.