СУМИ | SUMY FIX

Ще є і цілком політичний вимір, якого Геннадій Мінаєв торкатися не став: що саме це за люди, як вони взагалі стали тими ким стали та чиї інтереси вони відстоюють у житті. От коли ми також періодично згадуємо, що люди чмиря нині контролюють деякі КП, то впевнені, що далеко не всі розуміють, як це відбувається, про що мова, бо для цього слід добре знати попередній контекст. 📌 Тому не лише без минулого немає майбутнього, а й минуле визначає майбутнє.

Геннадій Мінаєв вирішив трохи розворушити кубло СумДУ. Можна було б чимало написати з цього приводу, але нема натхнення. Тому максимально стисло. 📌 Завжди є час, коли вікно можливостей відкрите і коли пізно пити боржомі, бо нирки вже відвалилися. Після перемоги студентської революції на траві була повна можливість усунути Васильєва і зробити адекватний заклад, була повна свобода дій. Але самі переможці цього не захотіли, їм виявилося досить, щоб їхні маленькі особисті права та привілеї були збережені. Тому все те, що відбувається зараз — прямий наслідок того, що відбулося тоді. Коли токсичне керівництво залишається, то воно поступово будує навколо себе зграю таких самих, яка з часом витісняє все адекватне і дивуватися як це раптом на місці галявини утворилося болото не варто. Це не «раптом», це довгий багаторічний процес зміни моделі.

Друзі, ми можемо вам докладно розповісти і що саме вам недоговорюють місцеві підконтрольні медіа, і що саме і як мають зробити місцеві тимчасовики, щоб узимку все місто було з мінімально гарантованим теплом, електрикою та водою і багато-багато іншого. Питання лише в тому, чи є у вас запит на це, чи ви особисто зі свого боку якось сприяєте нормалізації ситуації. Бо ось, наприклад, Семен Салатенко періодично говорить вам правду, незважаючи на все невдоволення тимчасовиків його словами. Геннадій Мінаєв постійно розповідав вам правду. Але, що він отримував натомість, замість вдячності та масового поширення його дописів? Цькування, хейт, десятки провокативних дописів від підконтрольних тимчасовикам блогерів. Якщо ви нездатні не лише говорити самостійно, своїм голосом, а й навіть масово підтримати тих, хто це робить, то чого ви скаржитеся на жахливу ситуацію. Якщо ви, замість підтримки умовного Мінаєва, масово підтримуєте підконтрольні проплачені та маніпулятивні джерела, то просто не нарікайте.

Це досить типовий сюжет для медіа, які висвітлюють становище у Сумах. Він міг би з однаковою імовірністю з'явитися як у телемарафоні, чи у місцевих медіа, але, оскільки, він вийшов на міжнародному телеканалі, то ми його розміщаємо. ✅ Намагаємося щоденно відстежувати все те, що зарубіжні медіа розповідають про Суми, особливо у відеоформатах, щоб ви мали чітке уявлення, як саме бачать Суми ті, хто тут не живуть, як світ сприймає місто.

Колишній журналіст-розслідувач, а нині ветеран російсько-української війни Володимир Бойко роз'яснює народу справжні, за його джерелами, причини відставки Михайла Федорова

Костянтин Аленінський продовжує вправлятися у написанні дошкульних дописів. І якщо раніше місцеві підлабузники набігали до нього в коментарі з криками, як ти смієш казати, що належного інформування нема, то тепер вони мовчать, бо з кожним наступним разом бомбардування КАБами крити аргументи все важче. Справді, поки єдина «допомога», яка була виділена — це гроші на сітки, проте кожен чиновник, чи нардеп не забуває хайпанути на трагедії Сум. Дійсно жодної докладної інформації про щоденні бомбардування Сум та їх порівняння з попередніми місяцями у іноземних медіа нема та що там іноземні — розлогих аналітичних матеріалів про нас нема навіть у всеукраїнських ЗМІ. Реально скидається на омерту. Правда і те, що керівники на всіх світових рівнях публічно торочать винятково про захист від балістики, що сумчанами зчитується однозначно — їх цікавить захист Києва від ракет, Суми в цьому ряду навіть не згадуються, бо КАБи це не балістика. І справді чимало повчань сумчан від професійних потужників із закордону.

Це ж не перший і не другий випадок, коли Суспільне Суми розповідає про загибель бджіл. Інші медіа-підлабузники вже традиційно мовчать. Проблема відома — обробка посівів хімією місцевим олігархатом. Але якщо ви гадаєте, що вас це не стосується, і це проблеми виключно пасічників, то сильно помиляєтеся. Крім того, що знищуються певні види комах необхідні для нормального харчового ланцюга в природі, ця отрута ще й безпосередньо впливає на людей, викликає захворювання, генетичні збої, порушення. От дивуються, чого стільки дітей нині з'являється з хронічними вродженими патологіями, яким потім роками збирають на вартісне лікування без якого вони помруть. Заведено це списувати на покращення діагностики і розповідати, що обробка, мовляв, безпечна, ніяк не шкодить людині, вона повністю покидає рослини та не накопичується. Але то все брехня, бо ми те, що ми їмо, а їсти те від чого помирають бджоли точно не варто і людям.

Транспортний активіст Ярослав Каранда так оцінює зміни в так званому «графіку» КП «Електроавтотранс», яке вирішило скоротити частину рейсів увечері, мотивуючи це безпековою ситуацією. Елементарна логіка підказує, що якщо певні рейси скорочені ввечері, то вони б мали збільшуватися в інший час доби, а не скорочуватися загалом, щоб люди не тіснилися в маршрутках. Ще один момент стосується так званого «графіку». Насправді це ніякий не графік, а оприлюднені три контрольні точки проїзду зупинок. І саме так їх і треба правильно називати в медіа, не підіграючи команді корупціонера Чмиря, чия обслуга нині контролює КП. Утім, навіть цей «графік» постійно не виконується. Пасажири часто залишаються на зупинках, а коли сумчанин Олег Нестеренко цікавиться причинами чому ж так відбувається, то отримує у відповідь неадекватну поведінку зі спробами силоміць відібрати у нього телефон. Усе це типові наслідки правління тимчасовиків у Сумах і підлабузництва їхньої медійної обслуги.

Певно, найбільшим здивуванням у житті для нас було те, що далеко не всі навіть знають про існування клясика, а деякі кажуть, мовляв, як узагалі можна слухати/читати його твори, адже там самі матюки, тобто за формою взагалі не бачать глибинного змісту, не відчувають контексту, не розрізняють подвійного дна. Отже, і гумористи також бувають різних рівнів — для широких народних мас і для окремого кола поціновувачів.

Несподівано багато місцевих журналістів і громадських діячів нам написали, мовляв, а ви бачили оцю розмову з можновладцем, а чого ви нічого не пишете з цього приводу, деякі назвали це дуполизанням, інші відбілюванням, треті замовленням, а четверті теплою ванною. Дивіться, друзі, по-перше, грубої невідповідності стандартам там нема. Звісно, краще це робити в форматі програми, де запрошений експерт далі оцінює слова політика, або чиновника, як це, зазвичай, практикувало Суспільне. Також і набір питань у нас би був дещо інший, але це також залишається на власний розсуд інтерв'ю ера. Якщо, наприклад, Валевська прямо порушила стандарти і журналістські, і етичні, коли накинулася на побитого лікаря, що дуже скидається на співпрацю з силовиками, то ми про це одразу сказали. У даному ж випадку можна критикувати формат і набір питань, але прямі порушення там відсутні. От, наприклад, формат розмов з чиновниками на Українському Радіо Суми нам теж не сильно подобається, але ми також публічно не висловлюємося з цього приводу, бо прямі порушення відсутні. Знову ж таки, якщо ви хочете гостріші питання, але чиновник у якесь медіа приходить, а до когось ні, так є можливість звернень і запитів, з яких також буде прекрасно видно всі провали в роботі, або ж втаємничення суспільно-важливих речей від громади, яке ніяк не може бути виправдано війною. Ви можете попрацювати в цьому напрямку, для сумчан це буде навіть важливіше. Якщо ж ви хвилюєтеся, що комусь вдається цинічно ходити «між крапельками», а спільнота це не побачить, то не варто, просто зробіть свій власний матеріал на порядок краще.

Колишній журналіст-розслідувач, нині ветеран російсько-української війни Володимир Бойко про журналістику в Україні:

Я прийшов у журналістику ще за радянських часів, у 1990 році, і пропрацював у царині правової журналістики та журналістських розслідувань 32 роки, до 5 березня 2022 року. Напевно, я маю моральне право робити певні висновки, головний з яких полягає в тому, що феодальному суспільству – а Україна є типовою феодальною країною – журналістика не потрібна. ‼️ У серпні 2019 року тодішній керівник Офісу Президента Андрій Богдан офіційно оголосив, що журналістика цій країні не потрібна. Натомість інформаційний простір був відданий так званим «активістам», які зараз повністю контролюють соціальні мережі Фейсбук, Тредс, Інстаграм. ✅ Професійна журналістика, навіть сама низькопробна, орієнтована на задоволення потреб споживача інформації, а не замовника статті чи власника видання, і тому має подавати різні точки зору, наштовхує читача/глядача/слухача на необхідність докладати бодай мінімальні розумові зусилля. 📌 Пропаганда в соцмережах або колишніх ЗМІ, які прийшли на заміну журналістиці, не вчить думати, бо в соцмережі не приходять по інформацію, туди приходять по емоції. Власне, для цього журналістику і знищили – щоби з’явилося покоління виборців, нездатних думати.

Коли Віталій Портников щось говорить про війну, або безпекові питання ми не беремо його думку до уваги. Бо він не проходить за нашими критеріями, по-перше, він ніколи не говорить про Суми, а завжди говорить про воєнні загрози для Львова, у якому став постійно мешкати після вторгнення рф, іноді про Київ і Дніпро. Однак він, (на відміну від переважної більшості українських журналістів і політологів, які можливо бояться, а можливо просто нездатні це сформулювати), — абсолютно чітко і правильно визначив нинішній суспільно-політичний устрій України. І це надзвичайно важливо для розуміння і порядку управління державою і відповідальності за результати, і адресації нагальних питань, що вас цікавлять. Не повинно бути жодних ілюзій на цю тему.

Деякі виборці починають розуміти, що функції тимчасовиків різних рівнів полягають явно не лише в інформуванні про очевидні речі. Це добре. Але таких мешканців меншість і механізмів впливу у них немає. Це погано.

Завдяки низці місцевих пабліків фейсбуку, сайтів і телеграмів версію про те, як нардеп Качура з міністром Федоровим, начебто, хотіли презентувати Сирському ідеї захисту Сум від КАБів ми побачили і почули неодноразово. Все зрозуміло, Сирський був поганий, його звільнили, тепер прийшов хороший Драпатий, всі радіють. Небо блакитне, трава зелена, а у негараздах винні попередники, класика нехитрого жанру. Незрозуміло інше. Коли буде розповідь про те, як нардеп Качура з Федоровим, чи без презентує вже Драпатому ідеї захисту Сум від КАБів, тим більше, що той і відповідав раніше і за Сумський напрямок. Бо начальники змінюються, а КАБи в Сумах, як падали, так і падають.

Оскільки «Цукр» уже написав: про захист від КАБів і виявлення оптоволоконних дронів, то продовжуючи тематику захисту Сум від загроз логічно було б розповісти і про боротьбу з реактивними шахедам та «Бандеролями» (не вірте, що це принципово неможливо), а також далекобійною артилерією (тут у захисників Сумщини періодично бувають успіхи).

Доброволець і винахідник Павло Шапошніков надав свій відгук щодо систем акустичного виявлення дронів на оптоволокні про які пише «Цукр». А от також згадана в статті альтернатива у вигляді радіолокаційних станцій може виявитися ефективнішою.

Дивіться, друзі, якщо просто зараз сумські журналісти, політики та громадськість не почнуть контролювати виконання так званих планів стійкості своїми запитами, зверненнями та іншими діями, то до КАБів, безпілотників усіх типів, ракет, снарядів тощо додасться ще й низка інших проблем, які ви зараз навіть і не уявляєте.

Чимало запитань надходить від читачів, яка наша думка щодо хейту з боку Валевської на адресу побитого лікаря. Дивіться, друзі, для нас тут нема абсолютно нічого нового, чи дивного. По-перше, за часів керівництва облрадою Семена Салатенка Валевська так само цькувала і його на боці людей прямо підконтрольних Деркачу; По-друге, видання «Спецкор» Валевської було в числі медіа, які влаштовували інформаційну кампанію проти фонду «Суми». Так, певний час після цього Валевська справді поводилася  пристойно і у нових зашкварах не була помічена, але, як кажуть, очевидно, знову взялася за старе. ✅ Наша позиція завжди дуже проста, якщо хтось говорить якісь правильні, чи суспільно-значимі речі, то ми це підтримуємо. Підтримуємо не особу того, хто говорить, а винятково самі тези, які говоряться, а тим більше, якщо інші мовчать. Ми можемо в деяких речах підтримувати те, що говорять і оприлюднюють Мінаєв, і Вірьовкін, і Курочкін, і Валевська. 📌 Але це зовсім не значить, що ми підтримуємо все, що вони говорять, чи роблять, або підтримуємо особисто їх, як громадських діячів, наша підсвітка стосується винятково конкретних оприлюднених тез, а не осіб в цілому. Ці речі слід чітко розуміти, і розділяти. Тут скоріше проблема етичного характеру має виникає у тих, хто перебуває з нею в прямій спільній діяльності — у Бобиренка, у ЄС, у Удару тощо. Але, оскільки, в Україні майже не розвинений інститут репутації, населення не звертає та не надає ваги таким зашкварам, то, гадаємо, всі сторони будуть і далі собі робити вигляд, що все нормально та правильно.

я це передбачив ще до:)))

⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️ А дехто, на відміну від нас і штучного інтелекту, передбачав усе наперед. 🙃