Олег Шарп | Oleg Sharp

🍁 "Наша віра в те, що Україна не може перемогти, є причиною того, чому вона досі не перемогла". ©️ Енн Епплбаум, відома європейська журналістка.

🍁 Порошенко заявив, що в перші години війни влада втекла з Києва:

«У перші години широкомасштабного вторгнення, коли вся влада зірвала з Києва, ми сформували батальйони. І в рамках 206 батальйону ми забезпечили евакуацію Бучі, Гостомелю, Ірпеня, блокпости, роздачу зброї та, нарешті, захист Києва від російських загарбників», — заявив Пятий президент.

Нагадаю, що за даними тодішнього генсека НАТО Столтенберга, Зеленський після початку російського вторгнення переховувався у бункері і ні з ким не виходив на звʼязок. Потім у нього відбулась зустріч з Порошенком, і вони домовились про співробітництво у боротьбі проти агресора. Але, як показав час, всі пропозиції партії ЄС та особисто Пʼятого президента про спільні дії були відкинуті владою. Рівно як і була відкинута ідея про створення коаліційного уряду народної довіри.

🍁 Дві заяви з бельгійської столиці після засідання Ради Україна-НАТО: 💬 Умеров: «Публічно у Брюсселі ніхто не висловлювався проти запрошення України до НАТО. Такого не було. Усі хочуть, щоб Україна була у НАТО. Я нічого негативного не почув». 💬 У ЄС та НАТО немає підтримки плану Зеленського, заявив міністр оборони Польщі:

"Великого ентузіазму ні на засіданні Ради ЄС, ні в штаб-квартирі НАТО щодо плану Зеленського і вступу України до Альянсу немає, оскільки ситуація на фронті дуже складна, існує величезна втома від війни", - заявив Владислав Косиняк-Камиш.

🤷‍♂️ І Умеров, і його польський колега сиділи на одному засіданні, слухали одних спікерів, отримували однакову інформацію. А на виході кажуть діаметрально протилежні речі. Все як завжди… На цьому тлі я хочу повторити свій нещодавній висновок: наріжним каменем цієї війни є фундаментальний перегляд контурів світової системи безпеки. Розмову на цю тему без нової американської адміністрації не розпочати - це всі розуміють. Значить, треба чекати на вибори у США. Бо поруч з вищевикладеним загальні контури нової світової безпеки автоматично виводить розмову на визначення гарантій безпеки України. Так що всі ці заяви до голосування у США можна взагалі не читати. Слів, сигналів, зустрічей і обіцянок у ці тижні може бути десятки, але вага їх вкрай мала. Чекати залишилось недовго.

🍁 Пост вдячності справжнім українцям. Глянув на календар: 18 жовтня. Не часто пишу про особисте, але зроблю виключення. Сьогодні б виповнилось 110 років моїй бабці по материнській лінії - Цукерман Поліні Іванівні. За три роки до Другої світової вона вийшла заміж за щирого українця з Поділля - Григорія Поліщука і у 1938 році народила мою маму. На початку війни викладала біологію та історію у середній школі Грицева, що на Хмельниччині. Свої предмети читала виключно українською - на цьому наполіг її чоловік - мій дід. Сам він на початку війни пройшов прискорені курси пілотів і вже у пеших числа серпня сів за штурвал Іл-2. Цей штурмовик літав невисоко над землею і часто ставав мішенню для ворога. А з огляду на те, що в перших версіях Іл-2 був одномісним літаком без бортстрілка, бойові втрати були дуже великі. Це вже потім радянські льотчики отримали нормальні американські літаки - як, наприклад "P-39 Airacobra" - і почали на рівних битися з асами Люфтваффе. А у перші місяці війни всі ці Іл-2 та йому подібні знищувались ворогом, ледь встигши відірватись від землі. Сумної долі не уникнув і мій дід - його літак було збито над Литвою у вересні 1941-го. Він загинув, а його місце поховання у братській могилі Клайпеди бабця знайшла лише у 70-х роках минулого століття. Але зараз про інше. Коли фашисти (тоді ще німецькі, а не російські) почали окупацію Хмельниччини, пройшли чутки, що вони на місці розстрілюють всіх євреїв. Моя бабця була єдиною єврейкою у Грицеві. Мало того, вона мала репутацію дуже суворої вчительки, яка не давала спуску учням і з цього приводу досить часто конфліктувала з їх батьками. Здавалось, людина приречена. Проте, голова сільради (на жаль, не знаю його прізвища) ініціативно виправив її документи з прізвища Цукерман на прізвище Цукерник, а запис у книзі про її шлюб з Григорієм Поліщуком знищив. Вірніше, спалив усю книгу. Майже три роки війни вона з дитиною (моєю матір`ю) переховувалась в оселях своїх односільчан, і ЖОДЕН з них не виявився негідником і не здав їх німцям. Хоча, як я казав, стосунки з батьками її дітей були далеко не райдужні. Після закінчення війни Поліна Іванівна ще багато років вчителювала у Хмельницькій області під прізвищем Цукерник, а моя мати продовжила життя під прізвищем батька - Поліщук. І ось багато років потому я хочу ще раз подякувати щирим українцям Грицева за те, що вони прихистили та зберегли свою вчительку - єдину єврейку цього славного селища. Завдяки чому я маю можливість жити і писати ці рядки. Зараз українці воюють з фашистами, які своєю жорстокістю не поступаються своїм попередникам - як на мене, вони набагато гірше за них. І зберегти країну може тільки єдність тих, хто по-справжньому любить Україну - вне залежності від національності. Я ж найближчої весни поїду до своєї рідної Вінниці, щоб на міському цвинтарі відвідати могили найближчих жінок свого дитинства - прабабці, бабці, мами та сестри. Всі вони поховані поруч. Ще раз дякую вам, українці! Прорвемось.

🍁 Щодо ядерної зброї с лейблом «Made in Ukraine”. Олексій Копитько раніше сформулював приблизно те, що я планував зробити пізніше…)

У мережу вже помчала лавина коментарів про те, що ЯО для України – це неможливо, бо маса політичних перешкод, організаційно дуже складно, довго, дуже дорого і т.д. А хіба хтось із осудних людей не жартома каже, що це просто й дешево? Звісно, ​​це складно та дорого. Плюс усі заважатимуть. Заблокують кордони, вбиватимуть наших вчених та інженерів. Будуватимуть інші підступи. Тому що ціна питання – надзвичайно висока: суверенітет. А що, хіба вступ до НАТО - це простіша, швидша і менш витратна справа? Точно ні. Це два зіставних з вкладенням зусиль вектора. Які потребують напруги всіх сил, консенсусу тощо. Нагадую, що консенсус щодо НАТО – вимушений, він став наслідком повномасштабної війни. Чверть країни згоріли у вогні, щоб з'явився цей консенсус. НАТО є пріоритетом. На це чітко вказано. ЯО – це поганий, дорогий вибір, краще до нього не доводити. Це обмін усього масла та половини хліба на гармати на покоління вперед. Нюанс у тому, що у разі НАТО на цьому етапі від нас залежить приблизно нічого. Україна вже все зробила. Далі – питання політичного рішення. Чи не нашого. І конкурс відмовок на шляху до нього. А ось під час створення ЯО є варіанти. Знаєте, чому партнери всерйоз сприймають таку вилку і не хіхікають? Тому що вони переконані: Україна здатна завдання з ЯО вирішити, якщо це буде позначено як національний пріоритет, і виявиться довга політична воля. Тому що за два з половиною роки вони вже втомилися рахувати неможливі місії, які Україна виконала. Наше МЗС, наша влада в цілому зараз мають затято заперечувати бажання отримати ЯЗ (вже почали, і це правильно). Логіку позначили – цього достатньо. Тепер вона живе своїм життям. І всі в неї вірять, бо вона правдива. Тепер твереза ​​оцінка ситуації звучить так: якщо ми не беремо цих девіантів до НАТО і залишимо бовтатись у сірій зоні, вони від безвиході зроблять ядерну бомбу. Як вони її застосують - навіть уявити страшно. Якщо ми віддамо їх Росії, вони разом із Росією радісно нам помстяться. Вірити Росії, що вона триматиме їх у вузді – себе не поважати. І на це все дивиться і робить висновки десяток таких самих девіантів. Тому ЗАПРОШЕННЯ України в НАТО на даному етапі – це мікроскопічна ціна та максимально прагматичне рішення. Воно не варте взагалі нічого. Відсутність запрошення має бути компенсована настільки масштабними бонусами, щоб вони вразили навіть не Україну – а решту девіантів.

Ось про що йдеться.

🍁 Ізраїль продовжує точково знищувати лідерів ХАМАС. Сьогодні був ліквідований Яхья Сінвар, організатор різанини 7 жовтня. Старий вбивця присвятив десятки років боротьбі з Єрусалимом, спеціально вивчивши іврит, щоб краще розуміти свого ворога. Безпринципний терорист, який жив за логікою: все, що допомагає в знищенні Ізраїлю, — добре, навіть якщо це — його власний народ. 🔥 На кадрах останні секунди життя мерзенного глави політбюро ХАМАС. Перед смертю поранений Сінвар кинув ціпок у дрон ЦАХАЛу, який його виявив. Потім терориста пострілом у голову було застрелено снайпером. Колись така ж доля спіткає путіна. І нам треба до цього дожити.

🍁 Літак президента Байдена приземлився у Берліні. Там він хазяїн Білого дому планує зустрітися з Шольцем та Штайнмаєром. Інформації, про те, чи приїде сьогодні з Брюсселя у Берлін Зеленський, поки немає, але така можливість не відкидається. Головна тема зустрічей американського та німецького лідерів - Україна. Зокрема, Байден і Шольц мають обговорити такі важливих питання, як процедура, умови та строки вступу України до НАТО (Берлін є одним з головних опонентами цієї ідеї), а також запит Києва на використання західного дальнобою на відстань 300-800 км вглиб росії. І це той випадок, коли краще узгодити свої позиції без українського президента, який все, що хотів, вже сказав, і навряд чи додасть до сказаного щось нове. Але у американських демократів, на відміну від республіканців, принцип «нічого про Україну без України», а тому, не виключаю, що Шостий таки прилетить до німецької столиці зі своїм «планом перемоги» та її секретною частиною. І я радітиму усім рішенням, які підуть на користь України.

🍁 Саміт ЄС оголосив про фактичну зупинку процесу прийому Грузії до Євросоюзу. А про її членство у НАТО мова взагалі вже не йде.

💬 Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все. Якщо обирає свободу, матиме вирощений ним і ніким не відібраний хліб.

©️ Степан Бандера

🍁 Трамп звинуватив Зеленського у початку війни в Україні - Politico.

"Саме він (Зеленський) ніколи не повинен був дозволити цій війні розпочатися. Війна для України програна", - заявив Трамп.

Що цікаво… Тільки сьогодні Зеленський заявив у Брюсселі, що розмовляв з Трампом і заявив тому, що для свого захисту Україна має два варіанти - або ядерна зброя, або членство в НАТО. І Україна, мовляв, вибирає НАТО. На що Трамп, нібито, відповів: "У вас справедливі аргументи". І навіть поплескав нашого президента по плечу, обтягнутому мілітарі-теніскою. І на цьому тлі така заява Трампа… Звісно, у нас немає вибору, і нам треба захищати свого президента. Бо те, що саме Зеленський, а не путін, винуватий у початку цієї війни - така вже сова на глобус, що аж невдобно. Так, Шостий багато у чому винуватий - і те, що окупація частини України навесні 22-го відбулась так швидко - його одноосібна, як Верховного, вина. Не готувався, не прислухався, саботував, брехав. Але підігрувати у цьому питанні Трампу, який на блакитному оці артикулює головні російські наративи, недопустимо за жодних умов. Не знаю, чим закінчаться вибори у США, але підозрюю, що у випадку перемоги Трампа, останній надасть перевагу тандему з путіним, а не Зеленським. Якщо, звісно, не поміняє свої риторику і дії на 180 градусів. І єдина надія на те, що йому це як два пальці об асфальт.

🍁 Читаю: діючу нардепку спіймали на незаконному збагаченні на 20 млн грн. 💬 Боже-боже, кажу, ти справедливий - хай хоч на цей раз буде не «слуга народу»!

А він такий: «Хє-хє-хє, хлопче - ти забув, що я ваш вирок? Так що тягніть цей хрест до кінця і запамʼятайте на майбутнє: країною повинні керувати не слуги, країною повинні керувати господарі...»

Посміхнувся з хитринкою - як дєдушка лєнін - і пішов собі. Сказав, що йому ще виступ Залужного треба прочитати. А потім вже щось вирішуватиме… На фото нардепка, а не той, про кого ви подумали. Той був на Рейгана схожий.

🍁 План перемоги України, в якому головними виконавцями є хто завгодно, але не Україна, не є планом перемоги. План перемоги, в якому провал першого пункту тягне за собою ланцюговий крах всіх інших, не є планом перемоги. План перемоги, в якому основна ставка робиться на декларативне запрошення до НАТО з боку адміністрації Байдена в останній місяць свого правління, не є планом перемоги. Є авантюрою. План перемоги, в якому немає пункту, повʼязаного з подоланням корупції та казнокрадства у власній країні, не є планом перемоги (до речі, Хмельницька «інвалідна» область вам норм?) План перемоги, де немає жодної нової ідеї, а є перелік того, що називається Капітан Очевидність, не є планом перемоги. І нарешті питання до залу: а ми-то що будемо робити за цим планом? ❗️ОК, критикуючи пропонуй, так? Тоді повторю те, про вже писав раніше: Щоб просити друзів прийняти чийсь "план перемоги", треба, щоб друзі побачили якусь власну перемогу. Слова про те, що комусь сторонньому треба допомогти "заради демократії та міжнародного права" красиві, але друзі потребують більшого. Їм потрібен не перелік ракет, які хоче отримати Київ, а спільна стратегія щодо того: 👉 якою саме Україна бачить перемогу - без лозунгів та бойових закликів; 👉 розрахунок людських ресурсів, якими володіє Київ для того, щоб (умовно) вийти на кордони 1991 року - бо зброї теоретично можна дати й більше, але чи вистачить українців, щоб з цією зброєю отримати абсолютну перемогу; 👉 межа тих компромісів, на які готовий піти - ні, не Зеленський - український соціум; 👉 щодо НАТО - яка робота зроблена у плані подолання корупції всередені країни (бо постійне розкрадання військових ресурсів напружує не тільки нас, але й наших союзників); чи готова Україна до того, щоб піти під парасольку НАТО у межах тієї території, що контролює - або буде битись до кордонів 1991-го, і тільки потім піднімати питання вступу до Альянсу; 👉 якою Київ бачить післявоєнну систему безпеки для України, якщо вступ до НАТО на цьому етапі виявиться нереальним. І далі у такому ключі. Ще раз: "план перемоги" - це не список побажань та вимог до союзників. Це цілістна концепція стратегічного (а не тактичного) рівня, де детально виписуються всі можливі сценарії розвитку подій та розрахунки під це ресурсної бази на основі наших внутрішніх резервів та можливостей. Здається мені, то була «чєлобітная», а не план перемоги.

🍁 До допису, що вище. Побажання. Тексти такого обсягу пишу в умовах нестачі часу, компілюючи свої попередні думки та використовуючи різні джерела різними мовами. Звичайно, іноді фактаж (а не висновки чи аналіз) ставлю на автоперекладач. Люди, які заходять сюди тільки для того, щоб виправити написання якогось слова - я розумію що ви дуже розумні (без сарказму), але - якщо не складно - додавайте до свого лінгвістичного повчання пару власних думок по темі допису, пліз. Бо суто мисливців за технічними фейлами буду банити. Одна справа - тактично вказати на помилку, інше - вставити автору шпильку, неодмінно згадавши при цьому "пекельні борошна". Давайте поважати один одного. Дякую.

Підписання світу

Основним гравцям зрозуміло, що наріжним каменем українсько-російської війни є фундаментальний перегляд контурів світової системи безпеки, а отже, і військово-політичної цивілізації загалом. Розмову на цю тему без Вашингтона не розпочати - це всі розуміють. Значить, треба чекати на вибори у США. Бо поруч з вищевикладеним загальні контури нової світової безпеки автоматично виводить розмову на визначення гарантій безпеки України. Прямий діалог із Києвом для Москви на цю тему виключений. Значить, знову треба чекати на Вашингтон. Причому чекатиме і Європа також. Так що про міжнародні відносини до голосування у США можна взагалі не читати. Слів, сигналів, зустрічей і обіцянок у ці три тижні може бути тисячі, але вага їх вкрай мала. Це розуміють і росіяни, які спробують у будь-який спосіб у жовтні домогтися не тільки обвалу нашого фронту за рахунок безпрецедентних втрат зі своєї сторони, але й розкачати нашу внутрішню ситуацію. Чи вистоїть Україна у цій ситуації? Вистоїть. От тільки на зиму-весну ми вийдемо на один з двох варіантів. Перемога Харріс гарантує вихід обговорення умов закінчення війни з позиції перспектив, як мінімум, чотирьохрічної військової підтримки з боку Вашингтона. Перемога Трампа не гарантує нічого. Не кажу, що допомога Києву буде повністю згорнута, але те, як поведе себе Трамп, не знає навіть він сам, а те, що він декларує публічно, оптимізму не викликає. Тому виходити треба з очевидної аксіоми – Трампу цікавий тільки сам Трамп та його марнославство. Прогнозувати щось на випадок його перемоги категорично відмовляють – ліпити якісь сценарії будемо прямо з коліс. І на закінчення про нашу перемогу чи, як мінімум, не програш. Якщо все піде за оптимістичним для нас сценарієм, вона (перемога) можлива навіть раніше, аніж ми думаємо. Що особисто я включаю у це слово? Ситуація з безпекою, кордонами та державністю, на яку погодиться більшість пасіонарної частини нашого соціуму. Не абсолютна більшість українців, а саме її пасіонарна більшість. Яка вона (перемога) матиме конкретний вигляд, не знає жодна людина у світі, але умову називати її саме перемогою, я назвав. Єдині три пункти, на які Києву не можна погоджуватись за будь-яких обставин – це відмова від окупованих територій, позаблоковість та зняття міжнародних санкцій з росії. А так як Україна має стати однією з основних ланок майбутньої системи безпеки, на цих пунктах потрібно буде наполягати до кінця. І пофіг, що москва на це не погоджуватиметься – система безпеки може скластись «за умовчуванням», без формальної згоди на це кремля. Як і пофіг на те, що «путіну потрібна вся Україна». Він її вже не потягне, а з огляду на спротив російських еліт і те, у якому стані опиниться економіка ерефії наступного року в умовах перегріва її військових рейок, наша ситуація не така вже і безнадійна. Так що поки видихнули, набрались терпіння, допомагаємо армії, сподіваємось на краще і не читаємо всепропальщиків. Про Зеленського, його місце у майбутніх політичних розкладах і перспективах виборів у наступному році писати не буду - все це також стане зрозумілим ближче до кінця року. Соррі, але відповідати на запитання у коментах не буду – все що хотів на цей час сказати, я сказав. Бо багато роботи, та й дім ще не до кінця поновили після урагану. Вийду на зв'язок, якщо будуть якісь важливі новини. Всіх обняв.

— У «патріотичному середовищі» намітились передумови розколу. — Констатовано очевидний факт неможливості досягти всіх цілей війни без мобілізації. А закриті соціологічні опитування, проведені у перші дні жовтня, показують вкрай негативне ставлення більшості росіян до другої хвилі мобілізації. Таким чином, чи не щодня збільшується кількість російських еліт, які у закритому режимі закликають переглянути цілі «СВО» і закінчити війну з урахуванням інтересів майбутнього розвитку. Тепер про Україну… Не програти цю війну, зберегти державність, людей і навіть відвоювати частину своїх територій (про кордони 1991-го у середньостроковій перспективі можна забути – повернути ВСІ землі військовим шляхом ми не зможемо, а воювати замість нас ніхто не збирається) можна лише за чотирьох умов: • США не тільки не припинять нам військову допомогу, а навіть наростять її; • Україні вдасться провести не тільки якісну мобілізацію, але й не менш якісну ротацію; • У лютому-березні Києву вдасться поставити на потік виробництво ракет, які ми вироблятимемо на власних підземних заводах по американським технологіям; • Економічне піке у першій половині наступного року та необхідність нової мобілізації, проводити яку путін дуже і дуже не хоче, спонукають кремль шукати вихід з цієї війни. Все! А тепер – на що нам не варто сподіватись: • На те, що Європа у випадку відмови США продовжувати і нарощувати військову допомогу, повноцінно замінить у цьому сенсі Вашингтон. Не замінить. Тільки Британія та скандинави з великих європейських гравців залишиться непохитною щодо допомоги Україні. Усіх інших буде теліпати зі сторони в сторону в залежності від настроїв своїх еліт. Щоправда, є один альтернативний шлях до завершення війни для тих, хто панічно боїться миру за допомогою сили: запровадження світового торговельно-економічного ембарго проти РФ. Щось схоже було зроблено в серпні 1990 року, коли Ірак вторгся до Кувейту. Тоді проти Багдада було запроваджено масштабне торговельне ембарго включно із забороною експорту нафти. Вплив санкцій на економіку Іраку був катастрофічним. За один рік ВВП на душу населення впав у 2,5 разу. Економіку Іраку було фактично демонтовано внаслідок такого жорсткого режиму обмежень. Якби ООН наважилася на аналогічний крок стосовно Росії в лютому 2022 року, це надзвичайно ускладнило б путіну умови для ведення війни. Він був би змушений піти на перемовини, але з украй невигідної для себе позиції. Однак у світі геть немає політичної волі на такий крок. • Не можна сподіватись на те, що хтось з міжнародних гравців буде кістьми лягати за верховенство міжнародного права. Забудьте про нього. У тому вигляді, яке воно формувалось за підсумками WW2, це право не спрацювало. А нове у муках формуватиметься за підсумками українсько-російської війни. • Також не треба сподіватись, що у найближчому майбутньому росія розвалиться. Особисто я не бачу для цього передумов. Каральний апарат там величезний – це еліта суспільства і він задоволений своїм становищем. Економічна ситуація та соціальні настрої в росії неодмінно погіршаться і навіть призведуть до того, що путін буде вимушений згорнути цю війну (див. розділ вище), але до суттєвих змін там не дійде. Ерефія - країна рабів без громадянського суспільства. А скільки ще загине умовних бурятів, москвичам до лампочки. • І, нарешті, не варто покладати великі надії на те, що дозвіл США на використання дальнобою свого виробництва стане переломним моментом у цій війні. Значно допоможе – так, але вундерваффе не стане. Таким чином, ми дійшли висновку, що основна надія саме на ті чотири пункти, які я виклав вище. Що маємо на виході – висновки: Буде найближчим часом Рамштайн чи не буде, представить Зеленський свій «план перемоги» чи не представить, зустрінеться ще раз з Байденом чи не зустрінеться – у даний проміжок часу не має жодного значення.

🍁 Привіт, друзі! Буду відвертим. За останні два тижні позиції Камали Харріс в ключових штатах дещо погіршились, а тому роботи тим, хто її підтримує, значно додалось. Зараз напишу черговий лонгрід-лонгрідіще про все на світі і знову перейду у режим «Stand by». Але про все по-порядку. Передвиборча ситуація у США. Два тижні шаленої активності Трампа дали певний результат – проводячи велику кількість «живих» мітингів і обіцяючи все, що тільки можна обіцяти, Донні зрівнявся з Камалою у ключових штатах, а деінде навіть випередив її. Опитування Harvard CAPS/Harris показало, що 48% виборців, які достроково проголосують у ключових штатах, обрали Трампа, 47% підтримали Харріс, а ще 5% - інший варіант. Суперники майже на рівних змагаються в Мічигані, Вісконсині, Аризоні, Пенсільванії та інших місцях. Що цікаво. У національному масштабі Харріс випереджає Трампа, як мінімум, на 4%, маючи приблизно 50% підтримки проти 46%. У звязку з чим, на днях я сперечався з донькою щодо виборчої системи у США, яка дозволяє вигравати кандидату навіть коли той отримує на декілька мільйонів голосів менше по країні у цілому. На що почув аргумент, що у протилежному випадку долю виборів вирішували б виключно Нью-Йорк і Каліфорнія, а кожен зі штатів повинен мати право на адекватне представництво в управлінні країною. Як би там не було, США не планують міняти виборче законодавство, і нам треба сприйняти ці реалії. І хоча прогрес Трампа знаходиться у межах статистичної похибки, штаб Харріс наразі докладає зусиль для повернення втрачених позицій. Що стосується самого Трампа, то він продовжує «гнати пургу». Наприклад, на мітингу у Пенсильванії заявив, що путін попереджав його про намір розпочати повномасштабну війну проти України. Він продовжує наполягати на тому, що у нього «прекрасні стосунки» з російським диктатором, і він зможе владнати з ним всі питання, що стосуються України. Як ви розумієте, це можливо лише за рахунок самої України та її інтересів. Але це вже не проблема Трампа, бо для Трампа важливий лише Трамп та його марнославство. Все інше, включаючи якусь там Україну, поза орбітою його інтересів. Тепер про ситуацію на росії. Смішно читати тих оглядачів, які перемогу України пов’язують з розвалом росії. Особисто я не бачу жодних передумов для такого розвитку подій. Хоча тих, хто вважає потенціал ерефії практично безмежним, теж хочу розчарувати – він також має свої кордони. Американська розвідка стверджує, що більша частина російських еліт переконує путіна закінчити війну якнайшвидше. Зокрема, стверджується, що великі російські бізнесмени спільно з провідними економістами провели комплексне дослідження і дійшли висновку, що затягування війни за першу половину 2025 року призведе до катастрофічних і незворотних наслідків порівнянних з тими, що були в СРСР у другій половині 1980-х. Якщо коротко, деякі висновки: — Військові витрати постійно збільшуються, поповнення техніки, виплати військовим-контрактникам, закупівля дронів та іншої техніки – весь цей тягар для бюджету в умовах значного обмеження експорту країни. Більше того, в динаміці майбутніх років неухильно збільшується кількість військових пенсіонерів та інвалідів війни, що також буде значною частиною витрат країни. — Санкції змушують росію закуповувати обладнання та техніку через треті країни у втридорога, у свою чергу, це знижує конкурентоспроможність. Росія так і не змогла відмовитись від західних технологій. — З причини санкцій росія змушена продавати свою сировину і продукцію з великим дисконтом. Союзники здебільшого користуються становищем рф, отримуючи вигоду для себе. Китай, Казахстан, Індія частково (особливо, у фінансовій сфері, дотримуються санкцій США щодо Росії. Країна втрачає мільярди прибутків. — Поки що 40% бюджету витрачаються на війну, вони не йдуть на інші потреби. У цей час Китай, Індія та інші, йдучи вперед, розвивають невійськові галузі, в яких конкуренція не зупиниться після підписання світу. — Т. зв. СВО посилила процеси заміщення корінного населення мігрантами, посилилися етнічні конфлікти всередині країни.

🍁 Привіт, друзі! Ми живі, але трохи підтоплені та місцями покоцані.) Поки що три мільйони людей сидять без світла, є ушкодження будівельних конструкцій та комунікацій. На жаль, не обійшлося без загиблих. На відео - вулиця в Palm-Beach-Gardens, де перед самим ураганом похазяйнував торнадо. Особисто у нас підтопило оселю, повалило дерево перед домом та подекуди позривало дахове покриття. Приблизно добу не було світла. Зараз треба відновлюватись, а тому відпрошусь у вас ще на декілька днів. Прорвемось!

🍁 Друзі, до вашої уваги добірка каналів патріотичних однодумців, для яких Україна — понад усе! 🇺🇦Історія України - крутезний канал про справжню історію України, яку зобов'язані знати всі. 🇺🇦Олексій Гончаренко - український депутат, що знищує кремлівську пропаганду! 🇺🇦Порохоботченко. Україна переможе - про все важливе, що прискорює нашу перемогу. Підтримуймо ЗСУ разом! 🇺🇦Березовий сік - Борислав Береза. Про українську та світову політику з іронією. 🇺🇦Дмитро Чекалкин - невпинно підпалює сраки ворожим пропагандистам і внутрішнім ворогам. 🇺🇦Телеканал "Прямий" - справжній патріотичний канал про події в Україні. 🇺🇦Андрій Смолій - український погляд на світ та боротьба з руzкім міром. 🇺🇦Олег Шарп - про політику, економіку, історію. Інсайди, добрий гумор, злий сарказм. 🇺🇦Переможний Магдіяж - Євген Магда. Про політику в Україні та за її межами. 🇺🇦Радикальня - взлом кацапів, пранки та українофільство. 🇺🇦KNPU - війна триватиме до спалення Москви. 🇺🇦Україна Наживо - оперативні новини, моніторинг ракетних загроз. 🇺🇦5 канал | 5.ua - крутий 5-й, де лише перевірені і найголовніші новини. 🇺🇦Падре Полтава - метафізичне обґрунтування України з точки зору Царства Небесного. 🇺🇦Печера Дракона - Дмитро "Калинчук" Вовнянко, воїн ЗСУ і письменник. 🇺🇦Нетелемарафон - твоя правдива стрічка новин! 🇺🇦ПЕТРУШЕВСЬКИЙ - веселий ведучий хіт-параду зашкварів. 🇺🇦UKRCHAN — українізація ваших інтернетів. Працюємо 24/7 🔪 🇺🇦Дафа - Не бійся! Бийся! 🇺🇦Горковенко - вгадайте чий канал? 🇺🇦Крінжарня - тут буяє сарказм, іронія та висміювання кацапні. 🇺🇦Курбанова - авторський погляд на головні заяви із запорєбріка та не тільки. 🇺🇦На Вашингтонщині - все про відносини України і США. 🇺🇦ЗАКРИТА ЗОНА - розслідування і аналіз від Володимира Ар'єва. 🇺🇦Ніна Южаніна - про фінанси змістовно і фахово. 🇺🇦Ірина Геращенко - співголова фракції ЄС у Верховній Раді. 🇺🇦Портников - український публіцист, письменник та журналіст. 🇺🇦Омелян News - чесні новини, думки та аналітика. 🇺🇦Вікно Відновлення - новини відбудови з усіх регіонів. 🇺🇦Гайдукевич - Людина року-2014 у номінації Журналіст року. 🇺🇦Max Gadyukin – бородата ненависть із мундштуком. 🇺🇦Європейська Солідарність - офіційний канал партії. 🇺🇦Софія Федина - настільки любить Україну, що перелякані на неї до суду подають. 🇺🇦Справа Громад - тут ваш донат на ЗСУ Порох помножить на х2. 🇺🇦Андрій «Полтава» Карпов - першовідкривач лупцювання кацапні морально через інтернет. 🇺🇦Шалений Кіт - той самий Олексій Петров. Воїн ЗСУ, громадянин, блогер. 🇺🇦Бригинець - екс-нардеп відверто тролить кацапів, малоросів і зомбімарафон. 🇺🇦Книжкова жаба - канал про книги і про все, що з ними пов'язано. 🇺🇦Олександр Третяк - громадський діяч, політик, міський голова Рівного. 🇺🇦@Prozapas77 - воїн ЗСУ, голова фракції ЄС у Запорізькій міськраді. 🇺🇦@BEREZOVIEW - офіцер ЗСУ Тарас Березовець. Оперативно з фронту, міжнародна і військова аналітика. 🇺🇦@REITERS - пише політолог Ігор Рейтерович. ⬇️В один клік підписатись на теку «Всі Свої», де ще більше чудових каналів, можна за посиланням нижче: https://t.me/addlist/XZM5GNuhOmpjNGUy

🍁 Щось цього року пороблено з погодою. Тільки здолали один ураган, за добу прямо на нас сунеться інший - "Мілтон". В районі Тампа-Бей прямі удари такої сили, які очікуються вже завтра, не траплялися з 1946 року. Поряд зі зливами та повінню, сила вітра сягатиме 300 км/год. Людей з узбережжя евакуюють. Хто залишається, забивають вікна дошками, закладають двері мішками з піском, прикріплюють на тросах машини. Школи та садочки закриті до наступного понеділка. Десь тиждень може не бути світла, зв`язку, води. Це у кращому випадку. Наступного разу вийду в етер, як зможу, а поки треба допомогти дітям підготувати будинок. Я розумію, що це не "Кінджали" і не КАБи над головою, але все одно трохи лячно.) ✌️Але прорвемось. Бережіть себе в Україні! UPD - 8 жовтня. Вночі розпочнеться. Біля мільйона людей вже виїхали. Ми поки на місці, бо живемо на певній відстані від узбережжя. Але приготувались так, щоб тиждень-два протриматись без світла, води та зв`язку. Будинок укріпили.

🍁 Таке відео хтось з сусідів виставив. Те відчуття, коли дитина хотіла як краще, а вийшло як завжди.) А ви часто сварите своїх дітей чи онуків? Особисто я знаю, що був досить жорстким батьком, а от на онуків навіть голос підвищити не можу. І це несправедливо по відношенню до доньки.