Олег Шарп | Oleg Sharp
📈 تحلیل کانال تلگرام Олег Шарп | Oleg Sharp
کانال Олег Шарп | Oleg Sharp در بخش زبانی اوکراینی بازیگری فعال است. در حال حاضر جامعه شامل 53 589 مشترک است و جایگاه 1 121 را در دسته سیاست و رتبه 1 053 را در منطقه أوكرانيا دارد.
📊 شاخصهای مخاطب و پویایی
از زمان ایجاد در невідомо، پروژه رشد سریعی داشته و 53 589 مشترک جذب کرده است.
بر اساس آخرین دادهها در تاریخ 05 ژوئیه, 2026، کانال فعالیت پایداری دارد. در ۳۰ روز گذشته تغییر اعضا برابر -437 و در ۲۴ ساعت گذشته برابر -12 بوده و همچنان دسترسی گستردهای حفظ شده است.
- وضعیت تأیید: تأیید نشده
- نرخ تعامل (ER): میانگین تعامل مخاطب 43.65% است و در ۲۴ ساعت نخست پس از انتشار، محتوا معمولاً N/A% واکنش نسبت به کل مشترکان کسب میکند.
- دسترسی پستها: هر پست به طور میانگین 23 399 بازدید دریافت میکند. در اولین روز معمولاً 0 بازدید جمعآوری میشود.
- واکنشها و تعامل: مخاطبان بهطور فعال حمایت میکنند؛ میانگین واکنش به هر پست 2 354 است.
- علایق موضوعی: محتوا بر موضوعات کلیدی مانند путін, нафта, єрмак, санкція, партія تمرکز دارد.
📝 توضیح و سیاست محتوایی
توضیحی برای کانال ارائه نشده است.
به لطف بهروزرسانیهای پرتکرار (آخرین داده در تاریخ 06 ژوئیه, 2026)، کانال همواره بهروز و دارای دسترسی بالاست. تحلیلها نشان میدهد مخاطبان بهطور فعال با محتوا تعامل دارند و آن را به نقطه اثرگذاری مهم در دسته سیاست تبدیل کردهاند.
«Не накручуйте самих себе, не думайте тривожно, що буде завтра, що буде в майбутньому. Розповідаю. 22 січня ми відзначимо День Соборності. Відкриємо Запорізький міст. За рік – збудуємо найбільшу трасу в Україні від Ужгорода до Луганська. Будемо будувати дороги, мости, школи, стадіони, вагони, літаки і танки. В квітні - відзначимо Великдень. В травні як завжди – сонце, вихідні, шашлики, і звісно – День Перемоги.»❗️Я не згоден з думкою багатьох, що при Порошенко великої війни вдалось би уникнути. Не вдалось би. Але в черговий раз з біллю у серці думаю: скільки життів можна було врятувати, скільки б територій не втратити, якби цей комік і будівник доріг, який вирішив надіти на себе мантію Верховного Головнокомандувача, вже з серпня 21-го весь державний апарат переключив би на військові рейки. За 5 місяці можна було б провести величезну роботу у цьому сенсі - від будівництва захисних споруд та мінування сотень кілометрів кордону до евакуації людей з найбільш небезпечних місць. Можливо, побачивши такі приготування, путін скорегував би, як мінімум, масштаб вторгнення. Але маємо те, що маємо. Не другий термін, а суд повинен чекати такого горе-головнокомандувача. Це я тримаю за головне, коли стверджую, що всім проєвроатлантичним силам треба обʼєднатись і зробити все можливе, щоб не допустити цю команду на другий термін. Не тільки не допустити, але й започаткувати судову справу щодо умисного саботажу процесу підготовки до того, що сталось 24 лютого 22-го року. Все інше - компроміс, малодушність та Стокгольмський синдром.
«У телефонній розмові Дональд Трамп поцікавився нашою думкою щодо призупинення військових дій в Україні. Для мене це не нова тема. Тому що в 2024 році мене про це запитували багато глав держав і міжнародних організацій. Складається особлива ситуація: росія непереможна з військової точки зору, а Україна за допомогою своїх союзників на Заході прагне не здатися та не програти у цій війні. Саме тому я сказав, що ця проблема особливо складна, і її рішення залежить від волі лідерів не тільки двох воюючих країн, а й самого Трампа, як лідера світових держав.Здавалось би, банальні слова, але ні... Я з певною повагою ставлюсь до Токаєва - достатньо згадати ті два рази, коли він публічно "опустив" путіна. Наприклад, два тижні тому путін, перебуваючи у Казахстані, заявив на спільній прес-конференції, що, мовляв, у цій країні усі розмовляють російською і багатозначно подивився на Токаєва. Останній вухом не повів і у відповідь демонстративно почав говорити казахською. Було дуже дотепно спостерігати, як всякі там пєскови та лаврови, перебуваючи у шоці від такого ляпасу, почали метушливо надівати навушники. Так от, той же Токаєв, знаходячись у великій залежності від росії та Китаю, ніколи політично не виступить проти путіна. Але з цієї відповіді стало зрозуміло, що вирішення т.зв. "українського питання" він очікує саме від Трампа і не вірить у капітуляцію України. Таким чином, я схиляюсь до дуже стриманого оптимізму, коли бачу таке глибоке занурення Трампа у проблему. Бо такий підхід йому абсолютно не притаманний. І якщо він запросив стільки матеріалів і стільки думок з цього приводу, є надія, що його "план" не спиратиметься на дуже просте рішення - а саме, вдіти на себе мантію "миротворця" за рахунок тиску на слабку ланку цього процесі - Україну. Подивимось... Поки що я пишу виключно про підхід, який мене трохи обнадіює, а не про те, що Трамп вирішить грати на українському полі. Періодично намагатимусь давати максимально об`єктивний аналіз з цього приводу. Попри те, що залишаюсь ідейним прихильником демократів. Всіх обійняв.
اکنون در دسترس! پژوهش تلگرام ۲۰۲۵ — مهمترین بینشهای سال 
