Смак сутінок

Оябе Зен'ічіро: (小谷部全一郎, 1868-1941) – автор відомої праці "Чингісхан - це Йошіцуне" (成吉思汗ハ源義経也), яка була закінчена в 1924 р, та стала бестселером у період Тайшьо. Як відомо, Мінамото-но Йошіцуне (1159-1189) є одним із найбільш популярних персонажів японської історії, героєм безлічі тогочасних казок та оповідань, молодшим братом засновника шьоґуната Камакура Мінамото-но Йорітомо, боротьба з яким закінчилася трагічною смертю Йошіцуне. Однак, за теорією, Йошіцуне зміг врятуватися за допомогою клану Фуджівара та втекти на північ до айну, потім на материк, й стати там Чингісханом. Оябе Зен'ічіро в біографіях називають японським Робінзоном Крузо. Його теорія дуже добре пояснюється контекстом періодів Тайшьо та Шьова, коли в Японії все далі й далі поширювалися континентальні амбіції. Оябе народився в родині кондитера клана Акіта (秋田), поступив в Університет Токіо, де вивчав англійську мову, культуру, математику та китаєзнавство. З «континентальною теорією Йошіцуне» його познайомила нікому тоді не відома маленька книжечка авторства Суемацу Кенчьо: (1855-1920, 末松謙澄) - збірка легенд про Йошіцуне, де, ніби на основі легенд та інтерв’ю, зібраних на землях айну, розповідалася історія відомо героя. Задля перевірки теорії, Оябе відправився до земель айну, культурою яких займався в той час. Він планував велику подорож на північ, через Сибір до США, де знаходився його батько, однак з острову Ітуруп був депортований до Японії в 1885 р. В 1919 р, після подорожі в США з міста Кобе, на канадському вантажному судні, закінчення богословського факультету Університету Вашингтону та активної праці в якості лідеру комуністичного руху, Оябе відправляється працювати перекладачем японської армії в Маньчжурію, звідки втикає до Монголі. Пройшовши шлях від Монголії до берегів Сиріру, в 1924 р. він завершує свою працю, яка стає бестселером на наступні 20 років.

Згадаємо цікаве 👀

Восьминіг грає на музичних інструментах для морських створінбєь. Каванабе Кьосаі, період Едо. #йокай #укійо_е

👻 Кавазу ньо:бо: (蛙女房) – різновид йокай, відомого як Жінка з Двума Ротами (二口女). Зазвичай у казках Кавазу ньо:бо: є ідеальною жінкою, доти чоловік не розкриваю її таємниці. Тоді Кавазу ньо:бо: приймає предстає перед ним у своїї демонічній подобі, та ідеальна жінка зникає. #йокай

Тож як, чи має кіт природу будди?

Згідно з буддизмом Махаяни, авжеж, має. Свідчать про це такі ключові тексти, як Татхагатагарбха Сутра, Махапарінірвана Сутра, Лотосова Сутра та Аватамсака Сутра. Основа в цьому питання доктрин Татхагатагарбха («вмістилище Так Присутнього») вчить про безперешкодні можливості для всіх живих істот стати буддами через реалізацію факту того, що всі та все в цьому світі вже є буддою. Дзен-буддизм дає відповідь на це питання у формі відомого коану «Чи має собака природу Будди?» (Чжаочжоу Му). Згідно з сюжетом, собака заходить до храму, де чернці слухають майстра, та починає скрести землю та мітити територію. В цей момент хтось з учнів ставить запитання. Як відомо, майстер Чжаочжоу (Джьошю) відповідає на це питання коротким словом «Му» (無), яке в сучасній мові позначає заперечення, а в буддійському контексті відсилає до концепції порожнечі. Порожнеча і є сутністю істот, основою просвітлення та природи будди. Але є згадки і про котів. Так в Лотосовій сутрі притчу про золоту кішку. Золота кішка відрізнялася від усіх інших тим, що її хутро сяяло яскравим золотим світлом. Багато сільчан вірили, що кішка є божественною істотою і ставилися до неї з великою повагою. Вони приносили їй їжу і молилися про благословення. Одного дня мудрий чернець відвідав село і побачив, як сільчани шанують золоту кішку. Монах вирішив навчити сільчан про справжню природу будди. Він зібрав їх і сказав: «Ця кішка, хоч і золота, не відрізняється від інших кішок. Те, що ви бачите як особливе, - це лише зовнішній вигляд. Справжня природа Будди знаходиться всередині, і вона присутня в усіх істотах, не лише в цій золотій кішці». В буддизмі школи Кеґон (Хуанань) розповідають притчу про кішту, за ім’ям Коштовніть. У далекій землі був величний храм з прекрасним садом. У цьому саду жила кішка на ім'я Коштовність. Коштовність була не звичайною кішкою; вона була символом взаємозв'язку всього життя. Її хутро, як говорили, відображало весь всесвіт, а очі блищали як зірки. Одного дня група монахів зібралася в саду для медитації над природою буття. Під час медитації вони спостерігали, як Коштовність граціозно пересувається садом. Один монах зауважив: «Ця кішка, Коштовність, здається, втілює весь космос у своїй істоті. Чи може бути, що вона має природу Будди?». Настоятель відповів: «Справді, Коштовність є проявом сітки Індри. Так само, як кожен коштовний камінь у сітці відображає всі інші камені, ця кішка відображає взаємозв'язок усіх істот. Її природа Будди нічим не відрізняється від нашої. Кожна істота, кожна форма - це коштовний камінь у сітці Індри, кожен з яких відображає і містить ціле». Сінтка Інди – метафора описує величезну сітку, що простягається нескінченно в усіх напрямках. У кожному вузлі сітки є коштовний камінь, і кожен камінь відображає всі інші камені, символізуючи взаємозв'язок усіх істот і феноменів. Кожна особа містить ціле, і тому кожна істота має природу Будди. #буддизм #дзен #неко

☸ А чи має кот природу будди? #буддизм

Тут гарний список книжок на тему сучасних японських релігій. Рекомендації від Аіке Ротс. #японістам #сучасна_релігійність

Варабе-Джідзо (статуї Джідзо, що виглядають як діти) у храмі Сандзен-ін (三千院), Кіото. #htr_japan #jizo #temples

#фото_історія #буддизм

Деякі роботи фотографа Муда Томохіро з альбому "Форми води". Фотограф пише, що його місія – "відобразити у фотографіях те, про що говорять речі, і що неможливо передати словами". В альбомі "Форми води" Муда намагався представити воду як один з елементів, який, згодно з буддизмом, разом з землею, вогнем, повітрям та порожнечею формують навклишній всесвіт. #буддизм #фото_історія