Зміючка Оленка
رفتن به کانال در Telegram
647
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
-27 روز
-530 روز
آرشیو پست ها
Верховна зрада пішла на місяць у відпустку. Може і військові хай на місяць у відпустку? Причому всі.
Блять який йобаний піздец.
Не люблю розводити диванну політику, але я не хочу, щоб моє життя залежало від підарів полоумних. Якийсь цирк абсурду
Скоро буде виставка. От готуюсь, принесла колажі в багетну майстерню на оформлення. Згодом розкажу що де коли
Під час Голодомору радянська влада знищувала не лише людей-вона цілеспрямовано руйнувала економічний і культурний уклад українського села.
Одним із символів цієї руйнації стали вітряки та млини. У традиційному селі вони були центрами життя: через них проходило зерно, борошно, хліб. Саме тому мельників часто оголошували «куркулями», «саботажниками» або «спільниками приховування зерна». Млини конфісковували, закривали або передавали під контроль колгоспів.
Після ухвалення у серпні 1932 року так званого «закону про п’ять колосків» навіть за спробу взяти залишки зерна з поля людей засуджували до розстрілу або багаторічних таборів. Паралельно діяли «буксирні бригади», які проводили обшуки в селах і вилучали у селян не лише зерно, а й інші продукти харчування.
У багатьох регіонах України селянам забороняли залишати територію в пошуках їжі.
Архівні документи свідчать: голод був не наслідком неврожаю, а результатом політики примусового вилучення продовольства та репресій.
Мовчазні силуети старих вітряків сьогодні залишаються нагадуванням про знищене українське село, мільйони загиблих і спробу стерти саму ідентичність народу.
Загалом люди дуже дивуються, коли зустрічають людину яка відстоює свої кордони, бо ця опція доступна лиш комусь одному, і коли опонент вміє відповідати і спроможний на висловлювання власної думки, яка ( невже) може відрізнятись від вашої, це сприймається вороже.
Я поки не вмію робить цього. Але навчилась казати ні. Мені спершу тяжко це давалось, але якщо ні, це означає ні. Не можливо, ні я подумаю, не наступним разом. Ні то є ні.
І тут тобі прилітає питання « а чому ні?»
Бо ні 🙅♀️
Думка: ну ти сука!
А знаєте чому? Бо 1) як ти наважилась мені відмовити?!?
2) я так не вмію, але дуже хочу вміти, тому заздрю цій опції, сука.
Але наразі замість скіла фаєрболів маю нервове скорочення пальців лівої руки🤌🏻 як думаєте стрес чи на погоду?
Кожен ранок зайду чи в фейсбук, почитавши щось я дуже злюсь. І пишу допис! А потім видаляю його. Щоб не забруднитись.
Короче був у мене такий сервант. Вбитий. Думала під реставрацію, а потім плюнула і розібрала його щоб викинуть. Лишила тільки дверцята
