МИРЯНИ

Не ну а шо

Краса і віра #Банчени https://t.me/postnoemenypalchuk/2312

🔴НОВИНИ ПРО ХІД СПРАВИ ЧЕНЦЯ ЛАВРИ ОТЦЯ ПАВЛА https://t.me/nikita_chekman/442

Брати та сестри! Вітаємо вас із днем пам’яті трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоуста. Як ми знаємо, що кожному із цих великих святителів написана окнема служба, а також і окремі дні їхньої пам’ятідля почитання, які встановлені Церквою. Загальний день пам’яті трьох святителів виник на основі того, що їхні учні почали сперечатися хто із святих вище перед Богом, але вони з’явилися всі разом і сказали, що перед Богом вони рівні. З того часу встановили спільний день пам’яті для них і написали окремо службу. Тому дорогі брати та сестри будемо молитися до цих святих угодників щоб і ми завжди перебували в єдності і любові один з одним щоб християнська любов та милосердя неугасало одне до одного, а тільки прикмеожувалося. Зі святом 🕊️

Госпо́дь пасе́тъ мя́, и ничто́же мя́ лиши́тъ. На мѣ́сте зла́чнѣ, та́мо всели́ мя, на водѣ́ поко́йнѣ воспита́ мя. Ду́шу мою́ обрати́, наста́ви мя́ на стези́ пра́вды, и́мене ра́ди Сво­его́. А́ще бо и пойду́ посредѣ́ сѣ́ни сме́ртныя, не убою́ся зла́, я́ко Ты́ со мно́ю еси́: же́злъ Тво́й и па́лица Твоя́, та́ мя́ утѣ́шиста. Угото́валъ еси́ предо мно́ю трапе́зу сопроти́въ стужа́ющымъ мнѣ́: ума́стилъ еси́ еле́омъ главу́ мою́, и ча́ша твоя́ упоява́ющи мя́, я́ко держа́вна. И ми́лость Твоя́ пожене́тъ мя́ вся́ дни́ живота́ мо­его́, и е́же всели́тимися въ до́мъ Госпо́день въ долготу́ дні́й

📣 #Мысли вслух от СПЖ 📣 Как ПЦУ может принести победу армии Один из украинских Тик-Ток-блогеров Орест Ласка предложил гениальную схему для решения дефицита боеприпасов и приближении победы. Развивая байку «иерарха» ПЦУ М. Зинкевича, что за купленные в храмах УПЦ свечи армия РФ делала патроны, Орест предложил ТЦК ловить на улицах людей, чтобы привозить их в храмы ПЦУ. «Помните, люди ходили в храмы МП, люди покупали свечки, а за эти свечки Москва покупала патроны», – говорит блоггер и подчеркивает, что «мы это все прекратили». Но тут, по его словам, возникла серьезная проблема – в храмы ПЦУ «никто не ходит». «Патриоты вынуждены ходить по спискам в определенные праздники», – пожаловался Орест, и заявил, что «так проблему не решить». Ведь если мало людей в храмах – покупается мало свечей – делается мало патронов для украинской армии. Поэтому надо задействовать ТЦК, чтобы они ловили людей и привозили их в церковь. «Нужно, чтобы церковь была набита битком. Тогда люди накупят свечек, и у нас хватит боеприпасов. Слава Украине», – закончил блоггер. В комментариях мнения разделились. Кто-то говорит, что это сарказм, кто-то ругает Ореста за дискредитацию Церкви. Но это видео, на самом деле, куда глубже, чем кажется. Здесь есть абсолютно четкая логика. Если кто-то всерьез говорил, что деньги от «упцшных» свечек шли на армию РФ, то логично считать, что и «пцушные» свечки идут на патроны, только украинские. И смешно, и грустно – но «за что боролись – на то и напоролись». Такое вот «свечно-патронное богословие» Потому, Думенко пора уже креативить в стиле: «Хочешь победы – приди в храм и купи у нас свечку!»

У Неділю 36-ту після П’ятидесятниці біля мощей прп. Лаврентія, затворника Печерського, єп. Туровського, в Ближніх печерах (+1194) #Лавра в #УПЦ

#СловоПредстоятеля Отримавши Божі милості, ми повинні ще більше укріплятися у своєму слідуванні за Богом. «Кожна людина у своєму житті щось просить у Бога. <…> Коли ми отримуємо за свої молитви якийсь дар, то повинні не забувати бути вдячними. Коли ми отримуємо від Бога якісь милості, то повинні ще більше укріплятися у своєму слідуванні за Господом і прославляти Його. І таких людей Бог прославляє ще в цьому земному житті», — сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій. Дивитися відео повністю.

🙏Предстоятель очолив всенічне бдіння у Києво-Печерській Лаврі. 10 лютого 2024 року, напередодні Неділі 36-ї після П’ятидесятниці, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив всенічне бдіння у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі. Вечірнє богослужіння відбулось у храмі в ім’я преподобного Агапіта Печерського. Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, вікарії Київської єпархії митрополит Васильківський Іоасаф, єпископ Ірпінський Лавр, єпископ Бородянський Марк та духовенство обителі. 📸➡️Більше фото. In English, more photos.

🔴ПІДТРИМАЙТЕ ЮРИДИЧНИЙ ФРОНТ ЗАХИСТУ УПЦ! 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/6oCNvRrEBr 💳Номер картки банки 5375 4112 1473 4118

#ЛавраСьогодні

Субота. Пам'ять прп. Єфрема Сиріна (373–379); прп. Єфрема Печерського, єп. Переяславського, в Ближніх печерах (+1098)

Временно отключаем комментарии и включаем молитву.

#УПЦ_це_МИ 🙏 Затворники лаврского корпуса Гостиницы 57, чтения акафиста святителю Иоанну Златоусту.

❄️10 ЛЮТОГО - ПРЕПОДОБНОГО ЄФРЕМА СИРІНА Преподобний Єфрем Сирін, вчитель покаяння, народився на початку IV століття (рік його народження точно невідомий) у місті Нізібії (Месопотамії) у християнській родині бідних землеробів. Батьки виховали сина у благочесті. Але, вирізняючись з дитинства запальним, дратівливим характером, він у юності часто сварився, робив необдумані вчинки, навіть сумнівався в Божому Промислі, доки не отримав від Господа напоумлення, що направило його на шлях покаяння і спасіння. Якось його несправедливо звинуватили в крадіжці овець і посадили до в’язниці. У ній він почув уві сні голос, що закликав його до покаяння та виправлення життя.  У Єфремі прокинулося глибоке покаяння. Юнак пішов у гори і став пустельником. Такий рід християнського подвижництва був запроваджений у Нізібії учнем преподобного Антонія Великого єгипетським пустельником Євгеном. Серед пустельників особливо виділявся знаменитий аскет, проповідник християнства та викривач аріан єпископ Низібійської Церкви святий Яків (пам’ять 13 січня). Преподобний Єфрем став одним із його учнів. Під благодатним керівництвом святителя преподобний Єфрем набув християнської лагідності, смиренності, покірності Промислу Божого, що дає силу покірно переносити різні спокуси. Святитель Яків знав високі достоїнства свого учня і використав їх на благо Церкви – доручав йому читати проповіді, навчати дітей у училищі, взяв його із собою на І Вселенський Собор у Нікеї (325 р.). Преподобний Єфрем 14 років був у послуху у святителя Якова до його смерті. Після взяття Нізібії персами у 363 році преподобний Єфрем залишив пустелю та оселився в монастирі поблизу міста Едеси. Тут він побачив багато великих подвижників, які проводили життя в молитвах та псалмоспівах. Печери були їхнім єдиним притулком, харчувалися вони одними рослинами. Особливо він зблизився з подвижником Іуліаном (пам’ять 18 жовтня), який був із ним одного покаяного духу. Преподобний Єфрем поєднував з подвижницькими працями невпинне вивчення Слова Божого, почерпаючи в ньому для своєї душі розчулення та мудрість. Господь дав йому дар вчительства, до нього почали приходити люди, які чекали почути його настанови, які особливо діяли на душі тому, що він починав їх з викриття себе. Преподобний і усно, і письмово навчав усіх покаянню, вірі та благочестю, викривав аріанську брехню, яка тоді хвилювала християнське суспільство. Язичники, слухаючи проповіді преподобного, зверталися до християнства. Чимало попрацював він і в тлумаченні Святого Письма – поясненні П’ятикнижжя Мойсея. Ним написано багато молитов і піснеспівів, які збагатили церковне Богослужіння. Відомі молитви до Пресвятої Трійці, Сина Божого, Пресвятої Богородиці. Він написав для своєї Церкви піснеспіви на дні двонадесятих Господніх свят (Різдво Христове, Хрещення), Воскресіння, похоронні піснеспіви. Його покаяна молитва “Господи і Владико живота мого…” читається великим постом і закликає християн до духовного оновлення. Між пророками святий Давид, переважно, псалмоспівець; між святими отцями Церкви преподобний Єфрем Сирін – переважно молитовник. Духовне дослідження зробила його наставником ченців та помічником єдесських пастирів. Преподобний Єфрем писав по-сирійськи, але його твори дуже рано були перекладені грецькою та вірменською мовами, а з грецької – латинською та слов’янською. У численних творах преподобного зустрічаються цілісні картини життя сирійських подвижників, чільне місце у якій посідала молитва, а потім праця загальна на братню користь, послух. Погляди сенс життя в усіх сирійських аскетів були однакові. Кінцевою метою своїх подвигів ченці вважали Богоспілкування та вселення Божественної благодаті в душу подвижника, справжнє життя було для них часом плачу, посту та праць.. Запорука обожнювання в нас – Хрещення Христове, головний двигун життя християнського – покаяння. Преподобний Єфрем Сирін був великим учителем покаяння.

Упс-2