Часопис "Гетьманат"✙

Вимушені клятви непосутні "Ми підняли зброю не для якоїсь користи або пустої слави, а тільки в обороні нашої батьківщини, нашого життя й життя наших дітей... Всі народи, що живуть на світі, завжди боронили і боронитимуть вічно життя своє, волю і власність; і навіть найнижчі звіри, худоба і птаство, боронять гнізда свої і немовлят своїх до знемоги. Як же нам, браття, бути нечулими й волочити тяжкі кайдани неволі в дрімоті й соромному невільництві, до того ще на власній своїй землі?!.. І тії мученики, що безвинно потерпіли, волають до вас із гробів своїх, вимагаючи за кров їхню відомщення і викликають вас на оборону самих себе і отчизни своєї." — З промови гетьмана Богдана Хмельницького до козаків що присягнули Барабашу. За літописом Самійла Величка. Часопис "Гетьманат" 🇺🇦

Лікарі розбирають завали у Охматдиті

...

AWALOW: Німецько—білогвардійський варлордизм Від Regnum Aeternum Коли німці програли на Західному фронті Першої Світової, на їх сході розгорталась чергова епопея — войовничо налаштовані етнічні німці підняли боротьбу з новим урядом Латвії. Як не дивно — повів їх російський офіцер (хоча й не московит) та давній германофіл Бермондт-Авалов. 🪖 Попри назву "Західна Добровольча Армія", латвійці однозначно вважали свою війну — війною проти німців, і ці події до сих пір займають важливе місце у їх національній пам'яті. Нова стаття нашого товариша є спробою розібратися у суті цих подій, які як виявилось, ведуть свій слід з України: 🔗 hetmanate.com.ua/chasopys/article/nimecko-bilohvardiyskyy-varlordyzm — читайте на нашому сайті. Часопис "Гетьманат" 🇺🇦

Від трактора до появи танків на фронтах Хоча справжні танки з'явилися вже під час Першої Світової, ідеї та проекти існували й до цього, попри суперечки істориків; на винахідників ставили 2 задачі — пересування артилерії та прорив кулеметної оборони. 🚜 Відповідь була одна — трактор. Першим на поле бою трактор "Холт" випустив батько французьких танкових військ, полковник (а потім бригадний генерал) Жан Естьєн. На основі американського "Холта", австрійці ще до війни намагались побудувати танк Motorgeschutz, але не погодили патенти. Розвинувши ідею тягача артилерії, англієць Ернест Свінтон, що не був інженером, запропонував генштабу розробку на базі "Холта" ще у 1914 році, яку лише в червні 1915 помітив та підтримав сер Черчилль. 🪤 Вже після війни, німецький Рейхсвер відмітиться тим, що ховатиме розробку власних танків під розробку тракторів О. Юрчук "Створення і розвиток танкових військ та їх участь у бойових діях в Першій та на початку Другої світових воєн" Часопис "Гетьманат" 🇺🇦

«Населення поголовно висказалось за приєднання до України» — звернення делегатів Воронезької губернії до гетьмана Скоропадського. У липні 1918 до Гетьманської Похідної Канцелярії потрапила доповідна записка хліборобських делегатів з Воронежчини. Автори записки відштовхуються від історичних фактів — апелюють до карт і документів XVIII століття, за якими їх земля визнається частиною Слобожанщини, яка заселялась козаками з України та є невід'ємною її частиною. За їх даними, більшовики відразу вирішили, що не можуть втратити цей регіон через його важливість, та під дулами кулеметів змусили населення визнати їх владу. Часопис "Гетьманат" 🇺🇦

Гетьманівні — 105 років Лише у віці 71 року Олена Скоропадська змогла вперше відвідати відроджену Україну: «Я згадувала В. Липинського, моїх батьків, братів і сестер, з якою відданістю вони працювали і не дожили до відновлення їх надій. І тут стою я, єдина з нашої родини, яка залишилася, і над нами повівають прапори молодої Української Держави» На питання студентів з Києва і Чернігова, що я їм раджу робити, я сказала, що всі українці перш за все мусять навчитися справжньої демократії, тобто нести відповідальність в своєму особистому житті, але в більшому — спільно.

Кожний на своєму місці має відповідальну працю. Незалежна Українська Держава потребуватиме величезної кількості молодих сил, які хочуть і можуть добре працювати на всіх ділянках загального життя.

Коли ми вже відходили, підійшов до мене старший чоловік, плачучи.. говорив, що "я до цього моменту дожив, я до цього моменту дожив". Я відчувала те саме і йому це сказала.» — "Остання з роду Скоропадських" (2-ге видання, 2013) Часопис "Гетьманат" 🇺🇦

Since 1848 🇺🇦🇦🇹 Весна (чи радше літо) народів у 1848 році відкликнулось бурхливою хвилею національного самоусвідомлення серед менш везучих народів Європи. Зокрема, у підавстрійському Королівстві Галичини і Волині, де постала Руська Рада. Одночасно запал та конструктивні стосунки між намісницькою владою та українською елітою призвело до позитивних змін. Підняття Синьо-Жовтого стягу в місті Лева, Руські Стрільці, вкінець скасування панщини — це вочевидь заклало підгрунтя, аби у XX-му столітті здобувалсь українська державність, адже діячі часів обох світових воєн покладались на досвід своїх попередників. Не можна не згадати про мову, бо на сторінках першої "Зорі Галицької" людей агітували не цуратись власної мови, а жінок закликали повчати своїх дітей:

Руська мова красна, мила, Абись нею говорила, Кто бо ся свого язика встидає, Благословення від Бога не має

Часопис "Гетьманат" 🇺🇦

Також Єрошевич залишив спогади про відродження громадського життя в Україні того часу:

«Життя [у Вінниці] пробивалось усе більш жваво; поодчинялись крамниці, понаїхали купці, переважно з Австрії; понавозили вина, делікатесів, річей розкоші; фабрики, млини почали роботу; великий базар що-тижня.»

Ніколи Київ не мав такого блискучого вигляду, як літом 1918 р.! «... Увечері вийшов на Хрещатик. Який рух! Туалети пань, нові авта, вітрини повні краму; у ювелірів за шклом горять самоцвіти. Хрещатик битком набитий веселою юрбою; кафе повнісінькі. Поїхав до театру: їдуть авта, екіпажі з породистими кіньми; коло театру не можна протиснутись; стрілою пролетів рисак в малому возі на гумах. Столиця!..

Перед розсвітом, після кабаре (неважне) поїхали за Дніпро в маленький ресторанчик. Почало світати; вийшли на балкон; сонце виринуло з-за обрію і блискучими проміннями ударило по золотих банях; Київ повстав у всій своїй чарівній красі.»

У 1945 році, комкор Єрошевич буде закатований органами НКВД. Часопис "Гетьманат" 🇺🇦

«Не перешкоджайте нам, що німці, що наші управлінці, ми хутко збудуємо міцну армію на славу нашої Неньки України і Гетьмана славу!» — Петро Єрошевич, командувач Подільського Корпусу ЗС Української Держави у 1918 році. Ці слова генерал-поручик промовив на спільній нараді українського Ґенштабу з генералами Центральних Держав.

"Ефект був повний; гетьман аплодував, німці зацікавились. По обіді гетьман підійшов до частини комкорів і сказав: "я доб'юся, пишіть мені і т.д.".

Знайомство з гетьманом у комкора відбулося після перевороту, за урочистим запрошенням. Як він писав: "Перше знайомство на всіх зробило враження гарне.", — гетьману вдалося переконати тоді багатьох, що його мета в добробуті самостійної України. Коли комкор стикнувся з бюрократичними проблемами у розбудові війська, співчуваючий міністр Рогоза відправив до гетьмана:

"Пішов до гетьмана; детально розложив про стан і необхідність приступити до розгортання армії.. Видно було, що і його зачепило це діло; почав ходити по залі.. «Почекайте трохи, я посуну це діло, пишіть, що потрібно, прямо мені.»"

Таким чином, Скоропадський по суті брав військову політику на особистий контроль. Часопис "Гетьманат" 🇺🇦