ми помрем не в парижі
رفتن به کانال در Telegram
414
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
-17 روز
+1130 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
هیچ دادهای
مشکلی وجود دارد؟ لطفاً صفحه را تازه کنید یا با مدیر پشتیبانی ما تماس بگیرید.
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
دسامبر '24
دسامبر '24
+8
در 1 کانالها
نوامبر '24
+14
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+41
در 3 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+31
در 3 کانالها
Get PRO
اوت '24
+31
در 1 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+23
در 2 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+49
در 2 کانالها
Get PRO
مه '24
+15
در 2 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+21
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '24
+9
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+27
در 2 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+50
در 2 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+210
در 2 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 21 دسامبر | 0 | |||
| 20 دسامبر | +1 | |||
| 19 دسامبر | +1 | |||
| 18 دسامبر | 0 | |||
| 17 دسامبر | 0 | |||
| 16 دسامبر | 0 | |||
| 15 دسامبر | 0 | |||
| 14 دسامبر | +2 | |||
| 13 دسامبر | +1 | |||
| 12 دسامبر | 0 | |||
| 11 دسامبر | 0 | |||
| 10 دسامبر | 0 | |||
| 09 دسامبر | +1 | |||
| 08 دسامبر | 0 | |||
| 07 دسامبر | 0 | |||
| 06 دسامبر | +1 | |||
| 05 دسامبر | +1 | |||
| 04 دسامبر | 0 | |||
| 03 دسامبر | 0 | |||
| 02 دسامبر | 0 | |||
| 01 دسامبر | 0 |
پستهای کانال
вчора ввечері після чергової дочитаної книжки я раптово зрозуміла, що
😭 перестала отримувати задоволення від читання.
💔і ведення цього каналу теж.
що звичка читати щодня, яку я витренувала завдяки rork і своєму перфекціонізму,
весь цей час не була здоровою і тільки віддаляла мене від справжнього задоволення,
а моє переконання, що конче треба писати по розгорнутому відгуку на кожну прочитану книжку, призвело до постійних самозвинувачень, що я роблю недостатньо.
📚 я читаю вдома, читаю на роботі і працюю теж з людьми та книгами.
мені дуже сумно, що станом на зараз читання книг на дозвіллі перетворилось на якусь безконечну гонку;
я відчуваю, що навіть тих сім-вісім книг на місяць, які я читаю зараз, враховуючи роботу, для мене вже забагато.
💔 тому я хочу зробити перерву.
від читання і постингу на каналі.
хочу подумати, як мені переформатуватись так, щоб було комфортніше жити і знову насолоджуватись всім, що я намагаюсь робити.
якщо хочете, можете тим часом насипати мені в коментах трошки соціальних погладжувань, якщо вам тут зі мною подобається, бо щось геть опустилися руці.
❤️ всіх обіймаю міццно.
| 2 |  #зараз_я_читаю одну маленьку книжечку від Апріорі, в якій хочеться підкреслювати майже кожне речення від того, наскільки це безумно красиво написано…
як я це обожнюю, словами не передати. 💮 | 0 |
| 3 |  «без сумніву, все це були сумні наслідки куріння гашишу».
куріння Любком Дерешем, звісно, поки він писав «культ», звідки і взята цитата…
🫠 мабуть, це буде перший раз, коли я не ставитиму оцінку книзі.
надто вже мене розриває між «це цілковита бздура» і «це геніальна штука».
загалом я не розумію, як таке можна було написати в 16, звідти й геніальність.
з іншого боку – тут намішано стільки всього, що можна запросто зловити трошки шизи.
🤨Юрко Банзай, студент, хлопака років двадцяти двох, попадає в містечко Мідні Буки, щоб трохи попрактикуватись у викладанні в коледжі.
живе собі, горя не знає, курить травичку,
аж поки не виявляється, що саме у Мідних Буках на світ господній завдяки сторожу коледжа і його контрольованим сновидінням має явитись лавкрафтіанська хтонь…
тоді, холєра ясна, Юрчик разом зі своєю неповнолітньою пасією Дарцею Борхес відчайдушно, попри страх і морок, намагаються побороть се віковічне зло.
чи вдасться у них?
дивіться після реклами.
😳 найкраще в цій книжці – львівський колорит.
те, як він переданий, включно з висловами й діялектом, варто просто відчути,
а стилістичні рішення і певні цитатки автора досі відчуваються свіжо й цікаво
(на відміну від гумору, який часто зашкарубло сексистський, але в даному випадку особисто мною сприймається як маркер початку двохтисячних. стидно признатись, я вголос навіть хіхікала пару разів…)
все решта – ну таке собі.
сюжет надзвичайно сумбурний: тут тобі і стопіцот згадок різних понтових гуртів, і відсилки на Кастанеду, лавкрафтіанські чудовиська, один момент взагалі дуже конкретно мені нагадав андеграундну гру Sally face (не кажучи вже про спільне з Уявним другом і, прости господи, одним фентезійним циклом Дяченків).
💪 це наскрізь максималістський текст, що в контексті віку автора взагалі не дивує.
думаю, він значно потужніше зайшов би мені років так в 15 і добряче би шокував.
хоча, ніде правди діти, шокує він і так,
адже це точно та книжка, яка викличе в вас сильні емоції.
а погані чи добрі –
дізнайтесь самі, хехех.
#прочитала | 0 |
| 4 |  +2🏠🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️, на вулиці зимно і вітер, ти шморгаєш носом від незмінних сопель, але сидиш надворі, поки останні промінчики сонця не позолотять крону молодого дуба, який посадив тато.
🐸 там, де колись було болото, тепер можна спокійно ступити ногою.
зриваєш головку комиша (тепер ти знаєш, що насправді це рогіз, бо можеш будь-коли поколупатися в гуглі),
розминаєш пальцями,
пух летить межи очі, на куртку, чіпляється до штанів.
мама кричить, як колись, що ти тепер будеш як чорт волохатий,
а ти регочеш,
бо це так приємно і весело,
майже геть як колись.
як в дитинстві.
#буденне з мого сьогоднішнього вечора. | 0 |
| 5 | 😣 хочу попатякати трохи про злободенне, понить вам і пожаліться…
фактично вже роки два як я не можу вспокоїтись з тим, що не виходить в читацькому плані універсалізуватись.
от є велике бажання бути викінченою і цілісною особистістю.
є книжки, котрі цікавлять найбільше і з котрими хочеться в першу чергу встигнути ознайомитись (класика, лавреати премій, сучасна так звана нежанрова література, деяка поезія).
хочеться це читати, перечитувати, розбиратися, любитися.
хочеться підбирати собі речі, в яких знаходиш все те, що так захоплює, хочеться писати тут про це з усією увагою і віддачею до цих робіт.
хочеться викристалізувати тематику цього блогу і рухатись в цьому напрямку.
😱 і водночас є популярні штуки, про які як працівнику галузі та й просто активному книголюбу, який слідкує за процесом, хочеться бути в курсі.
є історії, з якими можна круто і якісно відпочити.
є випадки, коли витрачаєш свій час геть не на те, що хотіла б, бо книжка виявляється не твоєю і розчаровує.
головою я прекрасно розумію, що читання закриває різні потреби і для цього є різні книжки.
що про жодну з них не треба шкодувати.
але однаково ніяк не можу відчепитися від себе з цим ідеальним баченням того, що хочу читати, тож постійно, протягом всього цього часу, картаю себе за те, як все, на мою вперту думку,
неідеально і хаотично виходить у підсумку…
🕰️ бо час не безкінечний і завжди треба робити вибір.
у всьому.
завжди.
це дуже мене фруструє і час від часу знову викликає думку «або ідеально, або ніяк». 💔 | 0 |
| 6 |  +1✨ приїхала до батьків, щоб подихати ще тутешньою осінню: такою яскравою, чистою і тихою, як буває лише в селі.
і притягла з собою пачку незмінного тонізуючого засобу від 25 Coffee Roasters, щоб не переривати цей смачнючий щоденний ритуал.
дивіцця, цей бренд пропонує нам:
✨ понад 50 оригінальних позицій кави, а також чай, какао та інші смаколики
✨ неймовірну систему підбору напою, який смакуватиме саме вам
✨ безкоштовну доставку від 350 гривень, також якщо ви за кордоном – це не проблема, вони надсилають туди
25 Coffee Roasters навчили мене пити каву без цукру,
бо їхня натуральна кава свіжої обсмажки просто не потребує підсолоджувачів чи інших додатків.
цього разу я обрала собі Umbra з лінійки Tuffler – в ній чудово виділяється свіжа кислинка з абрикосовим посмаком, а пахне, як ніжні вершкові хмаринки.
👆 а від мене ловіть
промокод Рен (копіюється натисканням)
і майте 20% знижки
на всю зернову каву (крім дріпів, наборів і комбо).
замовляти туть: 25 Coffee Roasters
промокод діятиме до 2 грудня,
✨ тож не думайте довго, а підбирайте на сайті саме свою кавусю і зробіть ці похмурі холодні ранки найсмачнішими ранками цієї осені.
до речі, зацініть, цього разу робити красиві фото допомагала моя ма 😎
(так, насолоджуватись кавою на свіжому повітрі виявилось дуже приємно, думаю, по мені це добре помітно 😅)
#рекламне | 0 |
| 7 |  +1в жовтні я була молодчиною, як на мою скромну думку: 7 прочитаних книжок, 2 з яких нічогенькі такі за обсягом.
🎃 «уявний друг» – трохи кріпова підліткова історія, дуже динамічна і з купою відсилок на Біблію та одвічним протистоянням добра і зла. неслася неймовірно, давно не мала такого досвіду.
👻 «тринадцята казка» – непоганий твір з містичними вайбами, історією в історії і загадками минулого, які треба розплутати. із розряду книжок про книжки, багато романтизації письменства.
🎃 «ми завжди жили в замку» – просто класика (буквально і переносно) готичного роману!! ненадійна оповідачка, лаконічний моторошний текст, ненавʼязливе відчуття тривоги – Ширлі Джексон моя богиня (відгук вже готовий, між іншим..)
👻 «дослідження утоплення» – доволі посереднє фентезі з не дуже прописаними персонажами, але ця мокра і похмура атмосфера старих замків і затхлих бібліотек!! повірте, воно того варте бодай за це..
🎃 «сестри Річинські. том 1» – дочитала буквально вчора, абсолютно монументальний твір, довершений в своєму задумі і просто розкішний. не очікувала, що там буде стільки політики, тож це трошечки зіграло зі мною злий жарт..
👻 «вегетаріанка» – складний, химерний роман, який точно не залишить байдужим. огидний, відштовхуючий, важкий.
і важливий. читала, бо нобелівка, але цього місяця вразив мене найбільше.
🎃 «напрочуд кмітливі створіння» – дуже тепла і зцілююча книга, яка, втім, водночас не є банальною. рідко погоджуюсь на такі атракції, бо на ранок опісля завжди встаю запухла від сліз, хехех
як бачте, старалась зробити цей місяць якомога більш осіннім у виборі книг, але в листопаді маю намір постаратися ще краще! і глянути, скільки все-таки вийде прочитати із запланованого конкретно до кінця цього сезону…
#книгозвіт | 0 |
| 8 |  іноді я читаю книжку, щоб краще її продавати.
іноді таким чином до мене приходять зцілюючі історії і це – одна з них. 🪄
✒️ Шелбі Ван Пелт
📖 «напрочуд кмітливі створіння»
🔍 вид-во: Vivat
⏺Тові Салліван сімдесят, вона недавно овдовіла, а її єдиний син Ерік зник в морських глибинах багато років тому.
⏺Кемерону Кессмору тридцять, він не пам’ятає матері, ніколи не знав батька. всі його оточуючі вже в стосунках і зі стабільною роботою – але не він.
⏺гігантському тихоокеанському восьминогу Марселлусу 1299 днів у неволі.
і саме Марселлус допоможе цим двом зʼясувати те, про що вони хочуть знати.
допоможе зрозуміти, що в них більше спільного, ніж вони коли-небудь могли подумати…
це дуже добра історія, яка, втім, не маніпулює емоціями і не створює драму заради драми.
те, що мені в ній сподобалось найбільше – вона не підсолоджує пігулку.
Това, наприклад, є сильною жінкою (ага, вона досі працює прибиральницею в океанаріумі, де і стає товаришкою Марселлуса, до речі),
але бабця часто роздумує про свій вік, свою самотність, втрати найрідніших людей і готова приймати важкі рішення, повʼязані з цими обставинами.
Кемерон взагалі не боїться з нуля починати життя в тридцятку і погоджуватись на менше, щоб згодом досягти більшого.
а Марселлус… що ж, Марселлус просто всіма своїми трьома серцями щиро прагне зробити щасливою людину, котра подарувала йому радість спілкування і теплої взаємодії.
✨ це було так комфортно і мило, незважаючи на те, що книга наштовхує на серйозні роздуми.
я розплакалась під кінець і ні про що не шкодую,
навіть про щасливий фінал (хоча зазвичай полюбляю трагічні).
🐙 в книжці є розділи від імені восьминога і мені тепер збіса кортить переглянути якісь документалки або почитати про них щось.
авторка консультувалась зі спеціалістами під час написання і я тепер щиро закохана в цих чудесних створінь!
дуже раджу вам, якщо хочеться відпочити і знати, що в кінці все закінчиться добре.
так, тут не все так гладко, бо герої мають свої травми і відверто про них роздумують, але післясмак спонукає повірити в диво, в магію,
в невипадкові збіги,
в те, що напрочуд кмітливі створіння оточують нас,
а іноді цими створіннями є і ми самі.
#прочитала | 0 |
| 9 | іноді я читаю книжку, щоб краще її продавати.
іноді таким чином до мене приходять зцілюючі історії і це – одна з них. 🪄
✒️ Шелбі Ван Пелт
📖 «напрочуд кмітливі створіння»
🔍 вид-во: Vivat
⏺Тові Салліван сімдесят, вона недавно овдовіла, а її єдиний син Ерік зник в морських глибинах багато років тому.
⏺Кемерону Кессмору тридцять, він не пам’ятає матері, ніколи не знав батька. всі його оточуючі вже в стосунках і зі стабільною роботою – але не він.
⏺гігантському тихоокеанському восьминогу Марселлусу 1299 днів у неволі.
і саме Марселлус допоможе цим двом зʼясувати те, про що вони хочуть знати.
допоможе зрозуміти, що в них більше спільного, ніж вони коли-небудь могли подумати…
це дуже добра історія, яка, втім, не маніпулює емоціями і не створює драму заради драми.
те, що мені в ній сподобалось найбільше – вона не підсолоджує пігулку.
Това, наприклад, є сильною жінкою (ага, вона досі працює прибиральницею в океанаріумі, де і стає товаришкою Марселлуса, до речі),
але бабця часто роздумує про свій вік, свою самотність, втрати найрідніших людей і готова приймати важкі рішення, повʼязані з цими обставинами.
Кемерон взагалі не боїться з нуля починати життя в тридцятку і погоджуватись на менше, щоб згодом досягти більшого.
а Марселлус… що ж, Марселлус просто всіма своїми трьома серцями щиро прагне зробити щасливою людину, котра подарувала йому радість спілкування і теплої взаємодії.
✨ це було так комфортно і мило, незважаючи на те, що книга наштовхує на серйозні роздуми.
я розплакалась під кінець і ні про що не шкодую,
навіть про щасливий фінал (хоча зазвичай полюбляю трагічні).
🐙 в книжці є розділи від імені восьминога і мені тепер збіса кортить переглянути якісь документалки або почитати про них щось.
авторка консультувалась зі спеціалістами під час написання і я тепер щиро закохана в цих чудесних створінь!
дуже раджу вам, якщо хочеться відпочити і знати, що в кінці все закінчиться добре.
так, тут не все так гладко, бо герої мають свої травми і відверто про них роздумують, але післясмак спонукає повірити в диво, в магію,
в невипадкові збіги,
в те, що напрочуд кмітливі створіння оточують нас,
а іноді цими створіннями є і ми самі.
#прочитала | 0 |
| 10 |  щойно дочитала.
сиджу, реву.
щось зовсім не очікувала від неї.
це було так гарно і так зворушливо.
дуже хочеться тепер дізнатись більше про восьминогів. 🐙 | 0 |
| 11 | щойно дочитала.
сиджу, реву.
щось зовсім не очікувала від неї.
це було так гарно і так зворушливо.
дуже хочеться тепер дізнатись більше про восьминогів. 🐙 | 0 |
| 12 |  +14🩷 тут тепер буде жити #всяка_всячина, бо іноді мені нестерпно кортить поділитися чимось прикольним із вами.
сьогодні хочу розказати / показати вам милоту, на яку наткнулась, поки читала «напрочуд кмітливі створіння».
🐴 йдеться про деревʼяну фігурку далекарлійського коника, про яку я поняття не мала і яка виявилась національним символом Швеції. перша згадка про іграшку датується 1624 роком, вже тоді селяни виготовляли їх на продаж.
🎨 ці малюки виглядають дуже колоритно, в кожному регіоні їх розписують по-своєму (це мені нагадало про наші вишиванки).
фігурки досі за традицією виготовляють вручну, на фабриках і майстернях автоматизований лише процес вирізання силуету за трафаретом,
а розпис старовинним орнаментом довіряють тільки жінкам.
багато шведів мають цілі колекції далекарлійських коників, за особливо цінними полюють на аукціонах.
і я цьому не дивуюся, ви тільки гляньте, які вони пречарівні… | 0 |
| 13 |  +1нам приїхали брошури 💅🏻
#книгарські_будні | 0 |
| 14 |  +2✨ #буденне ✨
✨ сьогодні день повільного читання, маленької прогулянки і гарбузового лате.
✨ зазвичай я надаю перевагу сидінню в хаті, хехех, але сьогодні мене підстьобує страх пропустити осінь і зовсім не відчути її на собі, тож вдягаюсь і вибираюсь на вулицю хоча б на деякий час 🥰 | 0 |
| 15 |  той Бронко робе мені боляче серед ночі… 🥲 | 0 |
| 16 |  наші полиці мають бурне життя… 🚬
#книгарські_будні | 0 |
| 17 | наші полиці мають бурне життя… 🚬
#книгарські_будні | 0 |
| 18 | 📚 👞 втілення вайбу дарк академія – ось як мені відчувається канал анітрохи про книжки
його веде книгарка Аня (зацінили каламбур із назвою, правда?), живе вона в Харкові і мені дуже подобається її невимушений спонтанний стиль ведення каналу;
від цього відчуття таке, ніби тусуєшся з подружкою в затишному кафе, попиваючи теплий обліпиховий чайочок 💅
тут знайдете:
🤩 живі ситуативні постики
🤩 приколи з книгарні (куди ж без них)
🤩 і навіть репродукції фото та картин!! (Аня вчиться на філософському і шарить і мистецтві)
а щоб остаточно зрозуміти атмосферу каналу, ось кілька книжок, котрі дуже сподобались його авторці:
✨ «тринадцята казка»
✨ «таємна історія»
✨ «часосховище»
✨ «довіра»
тут можете читнути пост-знайомство з Анею,
але я вам щиро раджу спочатку підписатись на анітрохи про книжки –
це максимально затишне місце, котре в мене міцно асоціюється саме з осінньою порою 🕯️ | 0 |
| 19 | 📚 👞 втілення вайбу дарк академія – ось як мені відчувається канал анітрохи про книжки
його веде книгарка Аня (зацінили каламбур із назвою, правда?), живе вона в Харкові і мені дуже подобається її невимушений спонтанний стиль ведення каналу;
від цього відчуття таке, ніби тусуєшся з подружкою в затишному кафе, попиваючи теплий обліпиховий чайочок 💅
тут знайдете:
🤩 живі ситуативні постики
🤩 приколи з книгарні (куди ж без них)
🤩 і навіть репродукції фото та картин!! (Аня вчиться на філософському і шарить і мистецтві)
а щоб остаточно зрозуміти атмосферу каналу, ось кілька книжок, котрі дуже сподобались його авторці:
✨ «тринадцята казка»
✨ «таємна історія»
✨ «часосховище»
✨ «довіра»
тут можете читнути пост-знайомство з Анею,
але я вам щиро раджу спочатку підписатись на анітрохи про книжки –
це максимально затишне місце, котре в мене міцно асоціюється саме з осінньою порою 🕯️ | 0 |
| 20 |  #прочитала ще оце «тринадцяту казку» Діани Сеттерфілд, мені цей вибір видався дуже 🍂осіннім🍂, та й просто хотілося бути в курсі (та, іноді я читаю книжки для того, щоб мати про них свою власну думку і могти підтримати розмову, ггг).
🌸 отже, Маргарет Лі, молода біографка, що виросла між старих потертих книг в букіністичній крамниці свого батька, приїжджає в маєток на запрошення неймовірно популярної сучасної авторки Віди Вінтер.
тут протягом пʼятиста з хвостиком сторінок вона буде жити, намагаючись в розмовах з цією ексцентричною бабцею зрозуміти, де в сказаному правда, де пів правди, а де їй дають відверті натяки,
буде проводити власні розслідування і стикатись із власними болями/демонами минулого, намагаючись їх прийняти і рухатися далі.
атмосфера насправді дуже вайбова:
✨тут тобі і родинні таємниці
✨трошки сімейної саги
✨трошки містики і казковості
✨детективний момент складанням правдивої версії подій
✨трошки тропу «віднайдена сімʼя»
✨і дуже-дуже багато про книги й історії з їх максимальною романтизацією
в цілому непогана історія з сильним класичним вайбом,
але десь сторінки після трьохсотої я почала втомлюватись і деякі моменти в сюжеті мені видавались притягнутими за вуха; от все сталось саме так тому, що це потрібно історії і буде її рухати, не більше.
втім, рада, що її прочитала (бо маю тепер про неї власне враження) і можу щиро рекомендувати, бо вона направду хороша,
а надто для читання під осінь. 🍂 | 0 |
